Мармароський заповідний масив: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 6:
| ширина_зображення = 300px
| мапа = Карта карпатського біосферного заповідника.JPG
| підпис = Мармароський масив
| підпис = Марамороський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 2
| ширина_мапи = 300px
| локатор_x =
Рядок 38:
|Карта розташування = Україна Закарпатська область
}}
'''Мармаро́ський запові́дний маси́в'''&nbsp;— природоохоронна територія в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]]. Розташований у південній частині [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. У 1990&nbsp;р. північно-західна частина МарамороськогоМармароського масиву площею 8990 га увійшла до складу [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]]. Вона розміщена в межах висот 750—1940&nbsp;м н. р. м.<ref>Гамор Ф. Д., Волощук М. 1., Антосяк Т. М., Козурак А. В. БЗ Карпатський // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України.&nbsp;— К.: Фітосоціоцентр, 2012.&nbsp;— Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники.&nbsp;— С. 45-72.</ref>.
 
Масив має давню історію заповідання. Ще у 1912—1914&nbsp;рр. під охорону були взяті перші карпатські лісові резервати&nbsp;— ялицевий в урочищі Тиха у верхів'ї Ужа та смерековий на схилах Попа Івана Мармароського. На базі цих пралісів у 1968&nbsp;р. був організований [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатський державний заповідник]] (сьогодні Карпатський біосферний заповідник)<ref>Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / заг. редакція&nbsp;— О.Ю Мателешко, Л.&nbsp;А.&nbsp;Потіш.&nbsp;— Ужгород: Карпати, 2011.&nbsp;— 336 с.</ref>.
 
Входить до складу транскордонного природного об'єктуєкта '''Бу́кові пра́ліси Карпа́т та інших регіонів Європи''', що складається з десяти78 окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185&nbsp;км. Простягається від [[Рахівські гори|Рахівських гір]] і [[Чорногора|Чорногірського хребта]] в [[Україна|Україні]] на захід [[Полонинський хребет|Полонинським хребтом]] до гір [[Буковські Верхи]] (''Bukovské vrchy'') та [[Вигорлат]] (''Vihorlatské vrchy'')території у12 [[Словаччина|Словаччині]]країн. Об'єкт Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. Лише тут найкраще зберігся неоціненний [[генофонд]] [[бук лісовий|бука лісового]] (''Fagus sylvatica'') та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду [[бук]]а (''Fagus''), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
 
== Фізико-географічна характеристика ==
Рядок 59:
 
=== Рельєф та геологічна будова ===
[[Файл:Скелясті виходи вздовж потоку Білого.jpg|left|200px|thumb|Виходи порід на території Мармароського заповідного масиву]]Рельєфу властиві глибокі міжгірні долини, численні скелясті гребені та вершини. Також на території МараморошуМармарошу простежуються сліди [[кайнозой]]ського зледеніння&nbsp;— [[цирк (льодовиковий)|льодовикові цирки]]. Сам масив складений твердими кристалічними породами&nbsp;— [[гнейс]]ами, слюдяними ій кварцовими [[сланці|сланцями]], мармуроподібними [[вапняк]]ами [[юрський період|юрського періоду]], що обумовлює специфічні риси [[рельєф]]у, ґрунтового покриву, [[флора|флори]]<ref name=":0">Hleb Ruslan, Hedl Radim. Analyz of vegetation of mountain Pop Ivan (Maramorosh mountains). 46-48 p. Phytodiversity of the Carpathians: modern status, conservation and restoration: Proceedings of the international scientific Coference dedicated to the 15th anniversary of the Laboratory for Nature Protection of Uzhorod National University (September 11-13, 2008, Uzhgorod: Lira, 2008.&nbsp;— 196 p. <nowiki>ISBN 978-966-2195-17-0</nowiki></ref>.
 
[[Файл:Скелясті виходи вздовж потоку Білого.jpg|left|200px|thumb|Виходи порід на території Мармароського заповідного масиву]]
Гірські хребти карпатських вершин, витягнені із північного заходу на південний схід, простягаються у Румунію, а Мармароські гори витягнені із заходу на схід, різко розвертаються на південь, таким чином розвернені перпендикулярно до інших хребтів Українських Карпат. Особливістю Мармароського масиву є те, що ця гряда відмінна у своїй геології від решти Українських Карпат. Вчені проаналізувавши свої дослідження, виявили, що тут утворений відокремлений [[Мармароський кристалічний масив]].
[[File:Скельні останці Мармарошу - зниклого океану Тетіс.jpg|thumb|Скельні останці Мармарошу — зниклого океану Тетіс]]
Є дві [[Гіпотеза|гіпотези]] горотворення Мармароського кристалічного масиву.
 
# Перша доводить, що ці масиви були ядром початку горотворення. Близько 100 мільйонів років тому в крейдовому періоді, почалось зближення євразійської та африканської плит, в зоні їх субдукції утворились дрібні осколки&nbsp;— мікроплити, одні з яких занурились, а інші піднялись вгору. Такий ланцюг дрібних островів сформував, так звану кордильєру. Уламковий матеріал, який накопичувався впродовж декілька десятків мільйонів років, простягнувся на схід, утворивши флішовий басейн, тобто Мармароський кристалічний масив є частиною [[Древня кордильєра|древньої кордильєри]].
# Друга гіпотеза доводить, що Мармароський кристалічний масив&nbsp;— це переміщені рештки [[Океанічна кора|океанічної кори]], які внаслідок зіткнення плит були зім'яті та викинені на поверхню. У [[крейдовий період]] на межі зіткнення [[Євразійська плита|євразійської]] та [[Африканська плита|африканської]] [[Тектонічна плита|тектонічних плит]] накопичувалися вапнякові відклади в глибокому океанічному жолобі. Початок горотворення відбувався під час закриття морського басейну, відклади були зім'яті та переміщені на поверхню, а також частково [[Метаморфізовані родовища|метаморфізовані]]. Підтвердженням цієї гіпотези є те що в Мармароському кристалічному масиві є значні родовища [[Поліметалічні руди|поліметалевих руд]] та золота<ref>{{Cite web |url=http://www.naturalist.if.ua/?p=6853 |title=Архівована копія |accessdate=21 червня 2019 |archive-date=27 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201027142502/http://www.naturalist.if.ua/?p=6853 }}</ref>.
 
=== Флора та фауна ===
Рядок 66 ⟶ 72:
[[Файл:Буково-ялиновий ліс.jpg|right|200 px|thumb|Буково-ялиновий ліс на території Мармарошів]]
 
На дні западини природного амфітеатру в межах г. Піп Іван МарамороськийМармароський розташоване гірське озеро та площа, покрита снігом, який тримається цілий рік і зменшується в розмірах лише влітку. Ці кліматичні умови спричинили формування мохово-лишайниковіїлишайникової формації з елементами злаків ([[Тонконігтонконіг альпійський|Poa alpina]]) гвоздичних ([[Cerastium cerastoides|Cerastimроговиця cerastoidesроговикова]]) та ситникових ([[Luzulaожика alpinopilosaальпійська]]). Вони зростають на краях формації, де сніг влітку зникає. Східна частина схилу гори покрита численними скелями (на яких зростають рідкісні види: [[Primulaпервоцвіт minimaдрібний]], [[Violaфіалка bifloraдвоквіткова]], [[Poa media|тонконіг середній]], [[Aspleniumаспленій viridisзелений]]); та ярами, які заросли [[Сосна гірська|Pinusсосною mugoгірською]] та [[RhododendronРододендрон myrtifoliumкарпатський|рододендроном карпатським]]. Також тут представлені типові чорничники та угруповання Juncetea trifidi, де [[JuncusСитник trifidusтрироздільний|ситнику трироздільного]], де він виступає монодомінатоммоно домінатом і створює пустищніпустинні ділянки луків. Це викликане великою кислотністю та кам'янистістю ґрунту. На схилах із західною експозицією Juncus[[ситникові]] поступається місцем Sphagnum spp[[Сфагнум|сфагнуму]], де він утворює суцільні зарості із [[рододендрон карпатський|рододендроном карпатським]] та [[ісландський лишайник|ісландським лишайником]] (Cetraria isladica).<ref name=":0" />
[[Файл:Ranunculus carpaticus Herb..jpg|thumb|Жовтець Карпатський у долині Білого Потоку]]
У межах МарамороськогоМармароського масиву КБЗ обліковано 43 лісові рослинні асоціації, з яких 13 занесені до Зеленої книги України<ref>Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослинні угруповання / Ред. Я. II. Дідух.&nbsp;— К.: Альтерпрес, 2009.&nbsp;— 448 с.</ref>, що складає понад 30&nbsp;% від загальної їх кількості<ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника.&nbsp;— Рахів, 2012.&nbsp;— Т. XXXVI.&nbsp;— 468 с.</ref><ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника.&nbsp;— Рахів. 2014.&nbsp;— Т. 37.&nbsp;— 542 с.</ref>. Більшість рідкісних фітоценозів мають статус «перебувають під загрозою зникнення» та «рідкісні». Переважна більшість асоціацій характеризується незначною кількістю місцезростань, а угруповання Aceretoяворово-буковий ліс ведмежоцибулевий і буковий ліс тисовий перелісковий (pseudoplatani)&nbsp;— Fagetum (sylvaticae) alliosum&nbsp;(ursini)& Fagetum (Sylvaticae) taxoso (baccatae)&nbsp;— mercurialidosum (perennis)<ref>Кабаль М. В., Глеб Р. К., Полянчук І. Й., Сухарюк&nbsp;Д.&nbsp;Д. Лісові угруповання з участю тиса ягідного на території Карпатського біосферного заповідника / Матер. міжнар. наук. конф. «Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій».&nbsp;— Львів: ЗУКЦ. 2014.&nbsp;— С. 82-87.</ref><ref>Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк&nbsp;Д.&nbsp;Д. Структура асоціації буковий ліс ведмежоцибулевий у МарамороськомуМармароському масиві Карпатського біосферного заповідника // Матер. наук. конф. присвяченої 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського нац. унів. ім. І. Франка.&nbsp;— Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015.&nbsp;— 92 с.</ref> представлені лише одним осередком. У складі раритетних фітоценозів виявлено 53 рідкісні, ендемічні й реліктові види: [[Allium ursinum]] L.*, [[Anemone narcissifora]] L.*, [[Antennaria carpatica]] (Wahlenb) Bluff. et Fingerh., [[Atropa belladonna]] L.*, [[Bonyсhium multifadum]] (S. G. Gmel.) Rupr.*, [[Campanula abietina]] Griseb. et Schenk, [[Дзвоники карпатські|Campanula сarpatica Jacq]].*, [[Carduus kerneri]] Simonk., [[Centaurea carpatica]] (Pore) Porc., [[Crocus heuffelianus]] Herb.*, [[Doronicum carpaticum]] (Griseb.et Schenk) Nym., [[Galanthus nivalis]] L.*, [[Gentiana acaulis]] L.*,[[Gentiana lutea]] L.*, [[Gentiana punctata]] L.*, [[Gymnadenia conopsea]] (L.) R Br.*, [[Huperzia selago]] (L) Bemh. ex Schrank et Mart.*, [[Hypericum alpigenum]] Kit, [[Lilium martagon]] L.*, [[Lunaria rediviva]] L.*, [[Lycopodium annotinum]] L.*, [[Matteuccia stuthiopteris]] (1..) Tod., [[Melittis carpatica]] Klok., [[Narcissus angustifolius]] Curt.*, [[Neottia nidus-avis]] (1..) Rich.*, [[Phyllitis scolopendrium]] (I..) Newm, [[Phyteuma vagneri]] A Kemer, [[Platanthera bifolia]] (L.) Rich.*, [[Primula minima]] L.*, [[Pulmonaria filarszkyana]] Jév., [[Pulsatilla scherfelii]] (Ullep.) Skalicky*, [[Ranunculus carpaticus]] Herb., [[Rhododendron nyrtifolium]] Schott et Kotschy*, [[Scopolia carniolica]] Jacq.*, [[Sempervivum montanum]] L.*, [[Silene dubia]] Herb., [[Symphytum cordatum]] Waldst. et Kit. ex Willd., [[Taxus baccata]] L.*<ref>Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк&nbsp;Д.&nbsp;Д. Рідкісні лісові угруповання Марамороського масиву Карпатського біосферного заповідника. // Матер. другої наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень», 24-25 квітня 2015&nbsp;р.&nbsp;— Чернівці: Друк Арт., 2015.&nbsp;— 400 с.</ref>.
 
* (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України<ref>Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух.&nbsp;— К.: Глобалконсалтинг, 2009.&nbsp;— 912 с.</ref>).
* [[цибуля ведмежа]] ([[Цибуля ведмежа|черемша]])*;
* [[Анемона нарцизоцвіта|вітеринка нарцисоквіткова]] ([[Анемона нарцизоцвіта|анемона нарцисоквіткова]])*;
* [[котячі лапки карпатські]]*;
* [[Беладона звичайна|беладонна звичайна]]*;
*[[гронянка багатороздільна]]*;
*[[Дзвоники|дзвоники ялицеві]];
*[[дзвоники карпатські]]*;
*[[Будяк|будяк Кернера]];
*[[Волошка|волошка карпатська]];
*[[Шафран Гейфеля|шафран Гейфелів]]*;
*сугайник карпатський;
*[[підсніжник білосніжний]]*;
*[[тирлич безстебловий]]*;
*[[тирлич жовтий]]*;
*[[тирлич крапчастий]]*;
*[[билинець довгорогий]]*;
*[[баранець звичайний]]*;
*[[Звіробій|звіробій альпійський]];
*[[лілія лісова]]*;
*[[Місячниця оживаюча|місячниця оживаюча (лунарія оживаюча)]]*;
*[[плаун річний]]*;
*[[страусове перо звичайне]];
*[[Кадило звичайне|кадило карпатське]];
*[[нарцис вузьколистий]]*;
*[[гніздівка звичайна]]*;
*[[аспленій сколопендровий]];
*[[фітеума Вагнера]];
*[[любка дволиста]]*;
*[[первоцвіт дрібний]]*;
*[[медунка вузьколиста]];
*[[Сон Шерфеля|сон Шерфеля (сон білий)]]*;
*[[жовтець карпатський]];
*[[Рододендрон східнокарпатський|рододендрон східнокарпатський (рододендрон миртолистий)]]*;
*[[скополія карніолійська]]*;
*[[молодило гірське]]*;
*[[Смілка|смілка сумнівна]];
*[[живокіст серцеподібний]];
*[[Тис ягідний|тис ягідний (негній-дерево)]]*<ref>Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк&nbsp;Д.&nbsp;Д. Рідкісні лісові угруповання Мармароського масиву Карпатського біосферного заповідника. // Матер. другої наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень», 24-25 квітня 2015&nbsp;р.&nbsp;— Чернівці: Друк Арт., 2015.&nbsp;— 400 с.</ref>.
 
<nowiki>*</nowiki> (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України<ref>Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух.&nbsp;— К.: Глобалконсалтинг, 2009.&nbsp;— 912 с.</ref>).
[[Файл:Лишайник лобарія легенева.jpg|left|200 px|thumb|Лобарія легенева на старому яворі]]
Ендемічними видами, що трапляються на масиві, є [[Symphytum cordatum|живокіст серцеподібний]], [[Ranunculusжовтець carpaticaкарпатський]], [[Pulmonariaмедунка filarszkyanaвузьколиста]]. Реліктові види: [[Sanicula europaea|підлісник європейський]], [[Allium ursinum|цибуля ведмежа]], [[Lunaria rediviva|місячниця гірська]].
 
[[Фауна]] масиву багато в чому схожа з [[Чорногора|Чорногорою]], але має свої особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір'я краще представлені мешканці [[Ґрегіт|кам'янистих розсипів]]&nbsp;— [[полівка снігова]] і [[тинівка альпійська]]. Тільки тут відмічений [[сокіл-сапсан]], який надає перевагу скелястим ділянкам. З безхребетних трапляються деякі [[ендемік|ендемічні]] види комах.
 
'''Види тварин, що охороняються на території Мармароського заповідного масиву'''
# [[СоматохлораЗеленотілка альпійська|Зеленотілка альпійська]]&nbsp;— [[''Somatochlora alpestris]]'' (Selys, 1840). Охоронний статус: [[Червона книга Українських Карпат]], Червоний список IUCNМіжнародного союзу охорони природи, категорія: EN[[Найменший ризик|найменша осторога]].
# [[Турун ФабріціяФабра]]&nbsp;— [[''Carabus fabricii]]'' (Duftschmid, 1812). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія EN.
# [[Файл:Carabus auronitens escheri Palliardi, 1825.jpg|міні|Жук-турун Carabus auronitens escheri Palliardi, 1825&nbsp;— підвид ендемічний для Карпат]][[Турун золотисто-блискучий Ешера]]&nbsp;— [[''Carabus auronitens escheri]]'' (Palliardi, 1825). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат.
# [[Турун Гампея]]&nbsp;— [[''Carabus hampei]] Küster(''Kuster, 1846). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія VU.
# [[Турун нерегулярно-ямковий]]&nbsp;— [[''Carabus irregularis]] (''Fabricius, 1792). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія NT.
# [[Лейстус Банінгера]]&nbsp;— [[''Leistus baenningeri]] (''Roubal, 1926). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія VU.
# [[Дельтомерус карпатський]]&nbsp;— [[''Deltomerus carpathicus]]'' (L.Miller, 1868). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат,.[[Червона Червонийкнига списокУкраїнських IUCN, категорія NTКарпат]]
# [[Антаксія ялицева]]&nbsp;— [[''Anthaxia helvetica]] (''Stierlin, 1868). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категоріяNT.
# [[ГірнякЧорнушка мантоМанто]]&nbsp;— [[''Erebia manto]]'' (Denis & Schiff ermuellerSchiffermuller, 1775). Охоронний статус: [[Червона книга УкраїниУкраїнських Карпат]], категорія «Рідкісний»; [[Червона книга Українських КарпатУкраїни]], Червонийкатегорія: рідкісний; список IUCNМіжнародного союзу охорони природи, категорія: VU[[Найменший ризик|найменша осторога]].
 
== Примітки ==
Рядок 92 ⟶ 138:
* [[Мармароський масив]]
* [[Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини]]
* [https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8FВікіекспедиція/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%B2Мармароський_заповідний_масив Вікіекспедиція / Мармароський заповідний масив] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160325235943/https://ua.wikimedia.org/wiki/Вікіекспедиція/Мармароський_заповідний_масив |date=25 березня 2016 }}
 
== Джерела ==
* http://cbr.nature.org.ua/about_n/maramor_u.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304104825/http://cbr.nature.org.ua/about_n/maramor_u.htm |date=4 березня 2016 }}
* {{ГЕУ}}