Кратна зоря: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Binc (обговорення | внесок) Коректура, внутрішні посилання |
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання. |
||
(Не показані 12 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1:
'''Кра́тна зоря́''' — невелика кількість зір (дві або більше), що з [[Земля
== Різновиди кратних зір ==
Існують такі типи кратних зоряних систем:
* '''Оптично кратні'''
* '''Фізично кратні'''
У свою чергу, фізично кратні системи поділяють на такі:
*
* '''Спектроскопічно кратні''' або '''спектрально кратні'''
* '''Візуально кратні'''
* '''Астрометрично кратні'''
Більшість фізично кратних зір — потрійні (зазвичай, це пара близько розташованих зір, й одна зоря досить віддалена від їх спільного [[центр мас|
При збільшенні кратності системи кількість відомих систем такої кратності зменшується експоненційно<ref name="ref08" />. Наприклад, у каталозі Токовінін (1999 року)<ref name="ref03" /> 551 система фізичних кратних зір (з описаних у ньому 728) були потрійними. Проте, через ефект селекції значення цих статистичних даних є досить неповним<ref name="ref09" />.
Рядок 20:
Трапляються системи такої кратності:
* '''Потрійні'''
* '''Чотирикратні'''
* '''П'ятикратні'''
* '''Шестикратні'''
* '''Семикратні'''
Системи кратних зір можна розділити на два основні класи:
* Динамічні ієрархічні системи, які стабільні й складаються з вкладених орбіт (у них відсутні сильні збурення руху компонент через гравітаційний вплив), і тому кожен рівень ієрархії можна розглядати як окрему [[задача двох тіл|задачу двох тіл]].
* Так звані «трапеції», які мають нестабільні орбіти (наявні сильні збурення руху компонент внаслідок взаємного тяжіння). Їх моделювання зводиться до так званої [[Задача N тіл|задачі n тіл]]<ref name="ref10" />.
== Ієрархічні системи ==
[[Файл:Quadruple stellar system.png|міні|360x360пкс|Модель ієрархічної системи. Вона представляє собою дві подвійні зоряні системи (1-2 та 3-4), які обертаються навколо спільного
У більшості кратних систем зорі організовані у так звану ієрархічну систему: зорі в системі можуть бути розділені на дві менші групи, кожна з яких перетинає велику орбіту навколо
== Потрійні зоряні системи ==
[[Файл:Triple system.png|ліворуч|міні|Потрійна зоряна система. Два тіла (1 та 2) обертаються навколо спільного (блакитна зірочка) та загального (чорних хрестик) центрів мас. Третє тіло (3) та подвійна система (1-2) перебувають у діаметрально протилежних точках орбіти. Ексцентриситети орбіт третього тіла та тісної системи рівні, співвідношення великих півосей цих орбіт дорівнює співвідношенню їх мас.]]
У фізичних потрійних зоряних системах кожна зоря рухається по своїй орбіті навколо
Іноді потрійні, на перший погляд, зорі містять додатковий фізично існуючий супутник (наприклад, [[Бета Цефея|β Цефея]]), або є оптично
== Системи більш високої кратності ==
Рядок 44:
Ієрархічні зоряні системи з більш ніж трьома компонентами можуть створювати ряд складніших механізмів, які можна проілюструвати тим, що Еванс (1968) назвав мобільною діаграмою. Деякі приклади можна побачити на малюнку. Кожен рівень діаграми ілюструє розподіл системи на дві або більше систем із меншим розміром. Еванс назвав цю діаграму мультиплексом, якщо є вузол, який складається з більш ніж двох «дітей», тобто, якщо розкладання деякої підсистеми включає в себе дві або більше орбіти з приблизно такого самого розміру. Еванс називає число рівнів у діаграмі рівнем її ієрархії. У зв'язку з тим, що системи з більш ніж двома компонентами часто потерпатимуть від збурень орбіт, це означає, що на кожному рівні задля збільшення стійкості системи, згідно з моделлю, повинно бути рівно двоє «дітей»<ref name="ref18" />.
Реальним прикладом ієрархічної системи з рівнем ієрархії 3 є [[Кастор (зоря)|Кастор]] (α Близнят). Він складається із зорі, яка виглядає візуально-подвійною, але при детальнішому розгляді можна побачити дві подвійні системи<ref name="ref19" />. Максимальний рівень ієрархії за каталогом Токовін, виданим 1999 року, становить 4<ref name="ref20" />. Зоря [[Глізе 644]] також утворює схожу систему, але Глізе 664 В являє собою вже навіть не подвійну, а потрійну систему. Таким чином, Глізе 644
Можливі також вищі рівні ієрархії<ref name="ref16" /><ref name="ref22" />. Системи вищого рівня ієрархії або стабільні, або страждають від внутрішніх збурень<ref name="ref23" /><ref name="ref24" /><ref name="ref25" />. Деякі з них розпадаються на ранньому етапі формування. Розпад доходить до кількох подвійних або одинарних зір<ref name="ref26" /><ref name="ref27" />.
== Трапеції ==
Трапеції
== Позначення і номенклатура ==
=== Позначення компонент кратних зір ===
Компоненти кратних зір можуть бути позначені шляхом додавання суфіксів A, B, C і
=== Номенклатура в Multiple Star Catalogue (Підсистема позначень у Каталогу кратних зір Токовін) ===
У каталозі кратних зір А.
У мобільній діаграмі d), наприклад, верхня система отримає номер 1, в той час як підсистема, що містить її основний компонент, матиме номер 11 і підсистема, що містить його вторинний компонент, буде мати номер 12. Системи e та f матимуть таку саму номенклатуру, але нумерація буде продовжуватись до цифр 3, 4 і так далі.
Можна легко провести аналогію між цією системою номенклатур та стандартною, в якій застосовані латинські літери. Візьмемо, наприклад систему з трьох компонент, А В та С. У системі найменувань каталога Токовін, цифрою 1 буде позначена система, що складається з систем АС та АВ. Вони обидві отримають номер 1. Тоді підсистему АВ можна поділити на компоненти А (11) та В (12), а АС
=== Майбутня система номенклатур кратних зір ===
В даний час номенклатура для подвійних і кратних зір може призвести до плутанини. Справа у тому, що для подвійних зір, виявлених різними способами, наведені різні позначення і, що ще гірше, літери, що позначають окремі зорі системи, можуть бути розставлені по-різному різними авторами. Наприклад, у одного дослідника компонента може позначатися А, а у іншого
* Koma (ієрархічна схема з використанням великих та малих літер, арабських та римських цифр);
* Метод позначення Корбіна (ієрархічна цифрова схема, аналогічна за принципом системі десяткової класифікації Дьюї.);<ref name="ref37" />
* Метод послідовного позначення (неієрархічна схема, у якій компонентам і підсистемам присвоюються номери у порядку їх відкриття);<ref name="ref38" />
* WMC
Перевагою ієрархічних схем є простіше визначення підсистем та обчислення їх властивостей. Проте, це викликає проблеми, що коли відкриваються нові компоненти на вже існуючих рівнях ієрархії, це призводить до зміщення частини ступенів ієрархії. Якщо відкриття якогось компоненту не підтвердилося або його віднесли до іншого рівня ієрархії, то також виникають аналогічні проблеми.<ref name="ref39" /><ref name="ref40" />
Під час 24-ї Генеральної асамблеї [[Міжнародний астрономічний союз|Міжнародного астрономічного союзу]] 2000 року була схвалена схема WMC.<ref name="ref36" /> Вона була прийнята шляхом обговорення цього питання комісіями 5, 8, 26, 42 і 45. Було вирішено, що вона повинна розширитися та стати єдиною загальнопринятою схемою.<ref name="ref36" /> Пізніше був підготовлений пробний зразок каталогу з використанням схеми WMC. Він охоплював лише невелику частку кратних зір (усього півгодини за [[пряме піднесення|прямим піднесенням]]).<ref name="ref41" />
Система WMC організована ієрархічно. Ієрархія, що використовується, заснована на спостереженні орбітальних періодів. Вона використовує великі латинські літери для позначення першого рівня ієрархії, маленькі
== Приклади ==
Рядок 80:
* [[Сіріус]], α Великого Пса. Складається з яскравої білої зорі (компонент А) та білого карлика;
* [[Проціон]], α Малого Пса;
* [[Міра (зоря)|Міра]], ο (омікрон) Кита. [[Змінні зорі|Змінна зоря]] (міріда);
* [[δ Цефея]], змінна зоря ([[цефеїда]]);
* [[Епсилон Візничого|ε Візничого]], змінна зоря;
* [[Спіка]], α Діви;
* [[Шеліак|Шеліак, β Ліри]]. Змінна зоря (на честь неї названо тип змінності β Ліри. Позначення у каталогах змінних зір
=== Потрійні ===
* HR 3617
* [[Альфа Центавра|α Центавра]]
* [[Полярна зоря]] (α Малої Ведмедиці). Компоненти настільки близькі одне до одного, що розрізнити їх вдалося лише за допомогою Космічного телескопа Габбл 2006 року. До того можна було спостерігати лише збурення руху компоненту А.
* Глізе 667, відома за наявністю у системі планети типу «
* HD 188753
* ξ Тельця. Є спектроскопічно- та затемнювано-потрійною. Складається з трьох біло-блакитних зір спекртального класу В. Період обертання двох із них становить 7,15 доби, третя компонента робить повний оберт за 145 діб. Є змінною зорею. Блиск змінюється в межах від +3.70 до +3.79 зоряної величини. Система віддалена на 222 світлових роки від Землі.
* [[Фомальгаут]] (α Південної Риби). Потрійність відкрита 2013 року, коли були проведені спостереження за рухом зір TW Південної риби (спектральний клас К) та
* [[Алголь]] (β Персея). Змінна зоря, прототип класу [[затемнювані зорі|затемнюваних зір]] (EA). Одна з перших відкритих змінних зір. Здавна дивувала людей періодичною зміною блиску, {{Джерело?|за що у свій час дістала назву «Око диявола»}}. Потрійність системи була відкрита нещодавно
=== Чотирикратні ===
* [[Капелла (зоря)|Капелла]] (α Візничого), яка складається з пари зір-гігантів та пари червоних карликів. Розташована приблизно за 42 світлових роки від Землі. При середньому значенні блиску у -0.47 зоряної величини, Капелла є однією з найяскравіших зір північного неба.
* 4 Центавра<ref name="ref46" />
* [[Міцар]] (ζ [[Велика Ведмедиця|Великої Ведмедиці]]). Більш відомий, як подвійна зоря, що була відкрита у 1650 році Джованні Батісто Річоллі<ref name="ref47" /><ref name="ref48" />, але, можливо спостерігалася і раніше Бенедетто Кастеллі та Галілеєм. Пізніше, після спектроскопічних спостережень, було відкрито, що компоненти Міцар А та Міцар В являють собою подвійні системи<ref name="ref49" />.
* HD 98800
* Кеплер 64. У цієї системи є планета РН1 (відкрита у 2012 році групою «Мисливців за Планетами», підрозділом Zooniverse), яка обертається навколо двох з чотирьох зір, що робить її першою відомою планетою, відкритою у чотирикратній системі<ref name="ref50" />.
Рядок 115:
* [[Кастор (зоря)|Кастор]]<ref name="ref56" />
* HD 139691<ref name="ref57" />
* [[Алькор]] та [[Міцар]], якщо вважати їх однією системою, вона міститиме 6 зір.
=== Семикратні ===
Рядок 165:
|author = John R. Percy
|title = Understanding Variable Stars
|url = https://archive.org/details/understandingvar00rper
|publisher = Cambridge University Press
|place = Cambridge
|year = 2007
|page = [https://archive.org/details/understandingvar00rper/page/n38 16]
|isbn = 0-521-23253-8}}</ref>
Рядок 176 ⟶ 177:
|url = http://www.rssd.esa.int/index.php?project=HIPPARCOS&page=Double_stars
|title = Hipparcos: Double and Multiple Stars
|accessdate =
|archive-date = 16 жовтня 2008
|archive-url = https://web.archive.org/web/20081016234328/http://www.rssd.esa.int/index.php?project=HIPPARCOS&page=Double_stars
}}</ref>
<ref name="ref05">MSC – a catalogue of physical multiple stars, A. A. Tokovinin, Astronomy and Astrophysics Supplement Series 124 (July 1997), pp. 75–84.</ref>
Рядок 183 ⟶ 187:
|url = http://messier.seds.org/bina.html
|title = Binary and Multiple Stars
|accessdate =
|archive-date = 23 жовтня 2011
|archive-url = https://web.archive.org/web/20111023122032/http://messier.seds.org/bina.html
}}</ref>
<ref name=ref07>{{cite book
Рядок 191 ⟶ 198:
|first2 = Scott
|title = Galactic Dynamics
|url = https://archive.org/details/galacticdynamics0000binn
|publisher = Princeton University Press
|year = 1987
|isbn = 0-691-08445-9
|page = [https://archive.org/details/galacticdynamics0000binn/page/24 24]}}</ref>
<ref name="ref08">Statistics of multiple stars: some clues to formation mechanisms, A. Tokovinin, in the proceedings of IAU Symposium 200, The Formation of Binary Stars, Potsdam, Germany, 10–15 April 2000. Bibcode 2001IAUS..200...84T.</ref>
Рядок 239 ⟶ 247:
<ref name="ref49">A New View of Mizar, Leos Ondra, accessed on line 26 May 2007.</ref>
<ref name="ref50">Planet Hunters</ref>
<ref name="ref51">{{Cite web |url=http://nexsci.caltech.edu/conferences/KeplerII/abstracts_posters/Ciardi.pdf |title=Архівована копія |accessdate=22 квітня 2016 |archive-date=24 жовтня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151024175419/http://nexsci.caltech.edu/conferences/KeplerII/abstracts_posters/Ciardi.pdf }}</ref>
<ref name="ref52">http://adsabs.harvard.edu/abs/2011A%26A...533A..54S</ref>
<ref name="ref53">"Mysterious star stirs controversy in astronomy world". The Express Tribune. Agence France-Presse. 20 October 2015.</ref>
<ref name="ref54">[[arxiv:1504.07065|http://arxiv.org/abs/1504.07065 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151107043622/http://arxiv.org/abs/1504.07065 |date=7 листопада 2015 }}]]</ref>
<ref name="ref55">{{Cite web |url=http://www.ctio.noao.edu/~atokovin/stars/index.php?ids=00316-6258 |title=Архівована копія |accessdate=22 квітня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303233838/http://www.ctio.noao.edu/~atokovin/stars/index.php?ids=00316-6258 |archivedate=3 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
<ref name="ref56">Castor A and Castor B resolved in a simultaneous Chandra and XMM-Newton observation, B. Stelzer and V. Burwitz, Astronomy and Astrophysics 402 (May 2003), pp. 719–728.</ref>
<ref name="ref57">ADS 9731: A new sextuple system, A. A. Tokovinin, N. I. Shatskii, and A. K. Magnitskii, Astronomy Letters, 24, No. 6 (November 1998), pp. 795–801.</ref>
Рядок 251 ⟶ 259:
{{Зорі}}
{{Зоряні системи}}{{ac}}
[[Категорія:Зорі]]
[[Категорія:Астрофізика]]
|