[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Zvr (обговорення | внесок)
м вилучено Категорія:1947 у Європі за допомогою HotCat
Немає опису редагування
 
(Не показана 21 проміжна версія 17 користувачів)
Рядок 29:
|date_post =
<!---Don't use flag navigation for this entry: it is too complicated. This is better covered by the individual Prussian entries--->
|today = [[Німеччина]], [[Польща]],<br />[[Калінінградська область|Росія]], [[Клайпедський край|Литва]],<br />[[Данія]], [[Бельгія]],<br />[[Чеська РеспублікаЧехія]], [[Нідерланди]], [[Невшатель (кантон)|Швейцарія]]
|image_flag = Civil flag of Prussia 1701-1935.svg
|flag =
Рядок 55:
|year_representative2 = 1888—1918
|title_deputy = Прем'єр-міністр {{smallsup|1, 2}}
|deputy1 = [[ПолПауль Хірш (політик)|Пол ХіршГірш]] (перший)
|year_deputy1 = 1918—1920
|deputy2 = [[Герман Герінг]] (останній)
Рядок 73:
|footnotes = <sup>1</sup>Подані тут глави держави є першими і останніми носіями титулу. Для детальнішої інформації див. окрему статті про Прусські держави.<br/><sup>2</sup>Посада прем'єр-міністр була введена в 1792 році коли Пруссія була королівством; прем'єр-міністри, що наведені тут були главою Прусської республіки.
}}
'''Пруссія'''<ref>[{{Cite web |url=http://sum.in.ua/s/prussjkyj |title=Академічний тлумачний словник (1970—1980)] |accessdate=29 грудня 2015 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305224406/http://sum.in.ua/s/prussjkyj }}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ |title=Словники України Online] |accessdate=29 грудня 2015 |archive-date=25 червня 2013 |archive-url=https://www.webcitation.org/6HdZJpe1S?url=http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ }}</ref><ref>Етимологічний словник української мови. т 4.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 2004, с. 617</ref><ref>[{{Cite web |url=http://slovopedia.org.ua/29/53392-0.html |title=Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ), Пруссія, Прусський мур, Пруссько-австрійська війна] |accessdate=29 грудня 2015 |archive-date=27 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151227100239/http://slovopedia.org.ua/29/53392-0.html }}</ref>, іноді '''Прусія'''<ref>[{{Cite web |url=http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49895-prus.html#show_point |title=Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т.&nbsp; — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 493. (прус, прусський)] |accessdate=7 жовтня 2015 |archive-date=26 квітня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150426014058/http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/49895-prus.html#show_point }}</ref><ref>{{Cite web|url=http://r2u.org.ua/s?w=пруссія&scope=all&dicts=1&highlight=on|title=Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=14 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220314111535/https://r2u.org.ua/s?w=пруссія&scope=all&dicts=1&highlight=on}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://r2u.org.ua/s?w=пруссія&scope=all&dicts=2&highlight=on|title=Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов)|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=14 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220314111536/https://r2u.org.ua/s?w=пруссія&scope=all&dicts=2&highlight=on}}</ref> ({{lang-de|{{Audio|De-Preußen-2.ogg|Preußen}}}}; {{lang-la|Borussia, Prutenia, Prussia}}; {{lang-lv| Prūsija}}; {{lang-lt|Prūsija}}; {{lang-pl|Prusy}}; {{lang-prg|Prūsa}})&nbsp;— німецьке королівство та історична держава, яка утворилась із [[Герцогство Пруссія (герцогство)|Прусського герцогства]] та [[Маркграфство Бранденбург|маркграфства Бранденбург]]. Протягом століть [[Гогенцоллерни]] правили Пруссією, вони розширили її розмір за допомогою надзвичайно добре організованої та ефективної армії. Пруссія сформувала [[Історія Німеччини|історію Німеччини]], разом із її столицею в [[Берлін]]і після 1451 року. Після 1871 року, Пруссія злилася з Німеччиною, втративши свої характерні особливості. Фактично її було ліквідовано в 1932, а офіційно&nbsp;— 1947 року.
 
Назва Пруссія походить від назви [[Прусси|пруссів]]. У 13-муXIII столітті [[Пруссія (земля)|Прусську землю]] завоювали німецькі лицарі [[Тевтонський орден|тевтонського ордену]]. 1308 року тевтонські лицарі завоювали [[Східна Померанія|Східну Померанію]] разом із [[Гданськ]]ом (Данціг). Їхня [[Держава Тевтонського ордену|монарша держава]] була значною мірою германізована через імміграцію німців із західних та центральних регіонів, а на півдні вона була полонізована поселенцями з [[Мазовія|Мазовії]]. Після [[Другий Торунський мир|другого Торунського миру]] (1466), Пруссію було поділено на західну [[Королівська Пруссія|Королівську Пруссію]], польську провінцію та східну частину, яка з 1525 року називалась [[Пруссія (герцогство)|Прусським герцогством]], феодальний лад [[Корони Королівства Польського|Корони Польської]] до 1657 року. [[Бранденбург-Пруссія|Об'єднання Бранденбургу та Прусського герцогства]] 1618 року призвело до проголошення [[Пруссія (королівство)|Королівства Пруссії]] 1701 року.
 
Пруссія досягла найбільшого розквіту у 18-муXVIII та 19-муXIX століттях. Протягом 18-гоXVIII століття вона стала потужною європейською силою під час правління [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріха Великого]] (1740—1786). Протягом 19-гоXIX століття канцлер [[Отто фон Бісмарк]] об'єднав німецькі князівства в [[МалогерманськийМалонімецький шлях об'єднання німеччиниНімеччини|Меншу Німеччину]], за винятком лише [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]].
 
Після 1810 року Пруссія домінувала в Німеччині політично, економічно та за кількістю мешканців і була ядром об'єднаної [[Північна Німецька конфедерація|Північної Німецької конфедерації]], що утворилася 1867 року, яка згодом стала частиною [[Німецька імперія|Німецької імперії]] (1871).
 
Термін «прусський» часто вживався, особливо за межами Німеччини, для підкреслення професіоналізму, агресивності, мілітаризму та консерватизму класу [[Юнкер (аристократ)|юнкерів]], земельних аристократів Сходу, які домінували в Пруссії в 20-муXX столітті.
 
== Рання історія ==
Рядок 94:
 
== Бранденбург-Пруссія ==
Бранденбург та Пруссія об'єднались через два покоління. [[Анна Прусська (1576—1625)|Анна]], правнучка Альберта I та дочка герцога [[Альберт Альбрехт-Фрідріх (герцог Пруссії)|Альберта Фрідріха]] (правив 1568—1618), одружилась із своїм двоюрідним братом курфюрстом [[Іоан III Йоганн-Сигізмунд (курфюрстмаркграф Бранденбургу)|Сигізмундом Бранденбурзьким]]. Після смерті Альберта Фрідріха в 1618 році, який помер без спадкоємця, Іоан Сигізмунд отримав право на успадкування Прусського герцогства, яке на той час ще було васалом Польщі. З цього часу Прусське герцогство об'єдналось через [[Персональна унія|персональну унію]] з Маркграфством Бранденбургу. Утворена держава, відома як [[Бранденбург-Пруссія]], складалась з географічно роз'єднаних територій Пруссії, Бранденбургу та [[рейнська область|рейнських земель]] [[Клевське герцогство|Клевського герцогствакнязівства]] і [[Марк (графство)|графства Марк]].
 
Протягом [[Тридцятирічна війна|тридцятирічної війни]], через роз'єднані землі Гогенцоллернів багато разів потерпали від різних армій, особливо дісталось від шведської окупації. Неефективний та військово слабкий маркграф [[Георг Вілгельм-Вільгельм (курфюрстмаркграф Бранденбургу)|Георг ВілгельмВільгельм]] (1619—1640) утік 1637 року з [[Берлін]]а до [[Кенігсберг]]а, що був столицею [[Герцогство Пруссія|герцогства Прусського]]. Його наступник, [[Фрідріх Вільгельм I (курфюрст Бранденбургу)|Фрідріх Вільгельм I]] (1640—1688), провів реформи в армії та провадив захист своїх земель.
 
Фрідріх Вільгельм I поїхав до [[Варшава|Варшави]] 1641 року щоб засвідчити васальну присягу королю польському [[Владислав IV Ваза|Владиславу IV Вазі]] за Прусське герцогство, яке на той час все ще входило до складу Корони Польської. Під час першої фази [[Друга північна війна|Другої північної війни]], він перейшов на сторону Швеції в обмін на підтвердження феодальних прав. Шведський король пізніше дарував повний суверенітет згідно з Лябявським договором. 1657 року ці права були підтверджені польським королем за договорами у Веляу та Бромберґу. Таким чином [[Гогенцоллерни|династія Гогенцоллернів]] отримала Пруссію вільну від будь-яких феодальних зобов'язань, що стало основою їх пізнішого піднесення до статусу королів.
Рядок 109:
Держава Бранденбург-Пруссія стала широко відома як «Пруссія», хоча більшість її територій: Бранденбург, Померанія і західна Німеччина, лежали за межами власне Пруссії. Прусська держава досягла блиску протягом правління Фрідріха I, який фінансував мистецтва державним коштом.<ref>Clark, ''Iron Kingdom'' ch 4</ref>
 
Фрідріха I заступив на посаді його син, [[Фрідріх Вільгельм I]] (1713—1740) аскетичний «Король-солдат», який мистецтвами не займався, зате був ощадливий та практичний. Він вважається засновником відомої Прусської бюрократії та професійної армії, яку він розвинув в одну з найпотужніших у Європі, хоча його війська мали змогу [[Облога Зальцбурга|тільки недовго]] взяти участь у бойових діях протягом [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]]. З огляду на розмір армії в порівнянні з загальною чисельністю населення, [[Оноре Габрієль Мірабо|Мірабо]] сказав: «Пруссія це не держава з армією, але армія з державою».<ref>The Army has a State http://www.mediamonitors.net/uri79.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110106030301/http://www.mediamonitors.net/uri79.html |date=6 січня 2011 }}</ref> Також, Фрідріх Вільгельм надав притулок більш ніж 20000 біженцям протестантам із [[Зальцбург]]а в слабо заселеній східній Пруссії, яка з часом поширилась на західний беріг [[Німан]]у та інші регіони. Згідно зі [[Стокгольмський договір|Стокгольмським договором]] (1720), він здобув половину [[Шведська Померанія|Шведської Померанії]].
 
[[Файл:Frederick II of Prussia Coloured drawing.png|thumb|upright|Король [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріх II]] Великий]]
Король помер 1740 року, його заступив на посаді син, [[Фрідріх II (король Пруссії)|Фрідріх II]], своїми досягненнями він заслужив репутацію «Фрідріха Великого».<ref>H. W. Koch, ''A History of Prussia'' pp. 100—102.</ref> Будучи спадкоємцем престолу, Фрідріх займався головним чином філософією та мистецтвами,<ref>Robert B. Asprey, ''Frederick the Great: The Magnificent Enigma'' (1986) pp. 34-35.</ref> умів грати на флейті. 1740 року Прусські війська перейшли незахищений кордон із [[Сілезія|Сілезією]] та окупували [[Свідниця|Свідницю]]. Сілезія тоді була найбагатшою провінцією [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької Австрії]].<ref>Koch, ''A History of Prussia'', p. 105.</ref> Це дало початок трьом [[Сілезькі війни|Сілезьким війнам]] (1740—1763).<ref>Robert A. Kahn, A History of the Habsburg Empire 1526—1918 (1974) p. 96.</ref> [[Перша Сілезька війна|Першу Сілезьку війну]] (1740—1742) та [[Друга Сілезька війна|Другу Сілезьку війну]] (1744—1745) історично групують із загальноєвропейською війною, [[Війна за австрійську спадщину|Війною за австрійський спадок]] (1740—1748). [[Імператори Священної Римської імперії|Імператор священної римської імперії]] [[Карл VI Габсбург|Карл VI]] помер 20 жовтня 1740 року, його заступила на троні його донька [[Марія Терезія]].
 
Отримавши перемогу над Австрійською армією в [[Битва при Мольвіце|Битві при Мольвіце]] 10 квітня 1741 року, Фрідріх успішно завоював [[Нижня Сілезія|Нижню Сілезію]] (північно-західна половина Сілезії).<ref>Asprey, ''Frederick the Great: the Magnificent Enigma'', pp. 195—208.</ref> Наступного 1742 року він завоював [[Верхня Сілезія|Верхню Сілезію]] (південно-східна половина). Більше того в Третій Сілезькій війні (яку зазвичай групують разом з [[Семирічна війна|Семирічною війною]]) Фрідріх отримав перемогу над Австрією в [[Лобозіцька битва|Лобозіцькій битві]] 1 жовтня 1756 року. З листопада 1760 року Фрідріх виграв ще одну битву&nbsp; — вирішальну&nbsp; — [[Битва при Торгау|битву при Торгау]]. Завдяки цій битві Фрідріх здобув повну перемогу в Семирічній війні, в союзі з [[Велика Британія|Великою Британією]], [[Ганновер]]ом та [[Гессен-Кассель|Гессен-Касселем]] зумів утримати Сілезію проти коаліції [[Саксонія|Саксонії]], [[Австрія|Австрії]], [[Франція|Франції]] та [[Росія|Росії]].<ref>Hermann Kinder & Werner Hilgermann, ''The Anchor Atlas of World History: Volume 1'' (1974) pp. 282—283.</ref> [[Вольтер]], близький друг короля, одного разу описав Пруссію часів Фрідріха Великого такими словами «…це була [[Спарта]] на світанку, [[Афіни]] в полудень.» Починаючи з цих воєн [[Австро-прусське суперництво|німецький дуалізм]] домінував в німецькій політиці до 1866 року.
Рядок 133:
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Пруссія]]
[[Категорія:ІсторіяІсторичні держави Німеччини]]
[[Категорія:КолишніІсторичні держави Європи]]
[[Категорія:1525 у Європі]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1525]]
[[Категорія:Держави і території, зникли 1947]]