Святослав Ігорович: відмінності між версіями

'''Святосла́в І́горович (Хоробрий)'''<ref>[http://leksika.com.ua/13281022/legal/svyatoslav Святослав] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161122004313/http://leksika.com.ua/13281022/legal/svyatoslav |date=2016-11-22 }} // {{Юридична енциклопедія|5}}</ref><ref name="Хоробрий"/> (близько [[938]]<ref>Войтович 2006: 219.</ref> р.&nbsp;— березень [[972]]&nbsp;р.)&nbsp;— [[великий князь київський]] (945—972&nbsp;рр.). Представник династії [[Рюриковичі]]в. Єдиний син київського князя [[Ігор Рюрикович|Ігоря]] і княгині [[Ольга (княгиня)|Ольги]]. Після загибелі батька перебував під регентством матері ([[945]]—[[964]]&nbsp;рр.)<ref name="Котляр"/>. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію [[Київська Русь|Руської держави]]. Підкорив [[Волзька Болгарія|волзьких булгар]], [[алани|аланів]], [[радимичі]]в, [[в'ятичі]]в (964&nbsp;р.). Розгромив [[Хозарський каганат]] (965—968&nbsp;рр.)<ref name="Котляр"/>. [[968]] року допоміг візантійському імператорові [[Никифор II Фока|Никифору Фоці]] [[Походи Святослава на Болгарію|придушити повстання болгар]], але його спроба залишитися в [[Перше Болгарське царство|Болгарії]] змусила Візантію [[Облога Києва (968)|нацькувати на Київ]] [[печеніги|печенігів]]<ref name="Котляр"/>. Відігнавши їх, посадив намісниками на Русі&nbsp; своїх синів: [[Ярополк Святославич|Ярополка]] в Києві, [[Олег Святославич (князь древлянський)|Олега]] в [[Овруч]]і, [[Володимир Святославич|Володимира]] у [[Великий Новгород|Новгороді]]<ref name="Котляр"/>. [[969]] року вирушив у другий похід на Болгарію<ref name="Котляр"/><ref>Ivan Ilchev, Bistra Rushkova. The Decline of the First Bulgarian Kingdom // ''The rose of the Balkans: a short history of Bulgaria''. Colibri, 2005. p.53.</ref>. [[971]] року був обложений у болгарському місті [[Доростол]]і, змушений повернутися на Русь. На зворотному шляху загинув у засідці на [[Дніпро|Дніпрі]], яку влаштував печенізький хан [[Куря (печенізький хан)|Куря]]<ref name="Котляр"/>.

Водночас [[Татищев Василь Микитович|Василь Татищев]] та пізніші історики звертали увагу на візантійські джерела, в яких ім'я правителя Русі писалось як ''Сфендославос'' ({{lang-grc|Σφενδοσθλάβος}}).<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus17/Diakon_L/frametext9.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110922010843/http://www.vostlit.info/Texts/rus17/Diakon_L/frametext9.htm |date=2011-09-22 }}[[Лев Диякон]]<span>. Історія. Книга 9.</span></ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=7H8_EQKjstMC&pg=PT399&lpg=PT399&dq=Святослав+Свендослав++В.+Татищев&source=bl&ots=V6hp3ObBtZ&sig=ACfU3U0bqlQOWJBinVbb4GaSyp2lUXTraA&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwiOrKOAnP7kAhVEAxAIHQ2TCl8Q6AEwEHoECAkQAQ#v=onepage&q=Святослав%20Свендослав%20%20В.%20Татищев&f=false ''Татищев&nbsp;В.'' История Российская]</ref> Із цього робилося припущення, що справжнє ім'я князя&nbsp;— ''Свендослав'', яке походить від скандинавського імені ''Свен'' ({{lang-da|Svend}}, [[Давньоскандинавська мова|д. сканд.]] ''Sveinn'', {{lang-sv|Sven}}) зі слов'янським княжим закінченням -''слав''. Подібні імена зустрічалися і на Русі. Наприклад, літописи повідомляли про воєводу Ігоря і Святослава ''[[Свенельд]]а''. Візантійські джерела згадують руського воєводу у війську Святослава ''[[Сфенкел|Сфенкла]]'' і ''Сфенґа'', імовірного сина Святослава.

У [[969]] році померла княгиня Ольга. Поховав її Святослав так, як вона й бажала&nbsp;— за християнським звичаєм, і дуже сумував за нею. Сам же Святослав залишався язичником до кінця свого життя<ref>The History of Russia (Greenwood Histories of the Modern Nations) / by Charles E. Ziegler, 2007. p.10; ''Грушевський М.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. I. Розділ VIII [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10804.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170217070205/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10804.htm |date=2017-02-17 }} [http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10805.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110603103733/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10805.htm |date=2011-06-03 }}</ref>.

[[Файл:Sviatoslav by Eugene Lanceray 1886.JPG|міні|250пкс|Святослав на коні у поході на [[Царгород]]. Скульптор&nbsp;— [[Лансере Євген ЄвгеновичОлександрович|Євген Лансере]], 1886.]]

Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: середнього зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і ясно-синіми очима, ніс короткий, борода оголена мало волосся, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся&nbsp;— ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою. Сидячи в човні на лавці для веслярів, він поговорив трохи з імператором про умови миру і поїхав. Так закінчилася війна ромеїв зі скіфами.<ref>''Макарчук С.&nbsp;А.'' [https://archive.org/details/etnichnaIstoriia/page/n329/mode/1up?view=theater Антропологічні риси українціа: Антропологічний поділ людства] / Етнічна історія України: навч. посібник // С.&nbsp;А.&nbsp;Макарчук.&nbsp;— Київ: Знання, 2008.&nbsp;— 471 c. (331 с.) ISBN 978-966-346-409-1</ref><ref>''Лев Диакон.'' [https://web.archive.org/web/20021224195025/https://www.ropnet.ru/sapsan/text/bizant/diakon/books/book%20IX.htm Книга 9] // История / пер. М.&nbsp;М.&nbsp;Копыленко; статья М.&nbsp;Я.&nbsp;Сюзюмова; комм. М.&nbsp;Я.&nbsp;Сюзюмова, С.&nbsp;А.&nbsp;Иванова; отв. ред. Г.&nbsp;Г.&nbsp;Литаврин.&nbsp;— <abbr>М.</abbr>: Наука, 1988.&nbsp;— С. 82—90.&nbsp;— (Памятники исторической мысли).&nbsp;— ISBN 5-02-008918-4.{{ref-ru}}</ref><ref>Є й інші варіанти перекладу цього грецького тексту http://patrologia.ct.aegean.gr/PG_Migne/Leonis%20Diaconi_PG%20117/Historia.pdf{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Наприклад, відомий історик С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйов наводить такий варіант у своїй «Історія Росії із найдревніших часів»: «Святослав приплив на місце побачення в човні по Дунаю, причому діяв веслом нарівні з іншими веслярами. Він був середнього зросту, мав плоский ніс, очі блакитні, брови густі, мало волосся на бороді і довгі, волохаті вуса. Все волосся на голові були у нього вистрижене, крім одного пасма, що висло по обидва боки, це означало його знатне походження. Шия в нього була міцна, груди широкі, й всі інші члени дуже стрункі. Вся зовнішність представляла щось похмуре і люте. В одному вусі висіла сережка, прикрашена карбункулом і двома перлинами. Білий одяг його тільки чистотою відрізнявся від одягу інших руських» http://www.istorypedia.com/19/art/1617514/6.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240815072942/http://www.istorypedia.com/19/art/1617514/6.html |date=2024-08-15 }}</ref>{{Кінець цитати}}

Цей опис зовнішності Святослава в різних редакціях цитується або переказується як актуальний у багатьох історичних працях, наприклад, у «[[Історія України-Руси|Історії України-Руси]]» [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]]<ref>[{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10805.htm |title=М. Грушевський. Історія України-Руси. Том I. Розділ VIII.] |access-date=2011-02-02 |archive-date=2011-06-03 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110603103733/http://litopys.org.ua/hrushrus/iur10805.htm |url-status=live }}</ref> та в книгах відомої сучасної української вченої [[Яковенко Наталя Миколаївна|Наталії Яковенко]]<ref>[[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко Н.]] [https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_Natalia/Narys_istorii_Ukrainy_z_naidavnishykh_chasiv_do_kintsia_XVIII_st.pdf Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII&nbsp;ст.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240815071941/https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_Natalia/Narys_istorii_Ukrainy_z_naidavnishykh_chasiv_do_kintsia_XVIII_st.pdf |date=2024-08-15 }} Київ: Генеза, 1997. 380 c.</ref><ref>[[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко Н.]] [https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_Natalia/Narys_istorii_serednovichnoi_ta_rannomodernoi_Ukrainy.pdf Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240815071941/https://chtyvo.org.ua/authors/Yakovenko_Natalia/Narys_istorii_serednovichnoi_ta_rannomodernoi_Ukrainy.pdf |date=2024-08-15 }}. 3-є видання. Київ: Критика, 2006. 584 с.</ref>. Натомість деякі російські історики сумніваються що Лев Діакон був безпосереднім свідком перемовин і бачив князя Святослава особисто, але навіть не зважаючи на це допускають, що зовнішність князя все одно могла бути описана коректно за переказами очевидців<ref>История / Лев Диакон; Пер. М.&nbsp;М.&nbsp;Копыленко; Отв. ред. Г.&nbsp;Г.&nbsp;Литаврин; Ст. М.&nbsp;Я.&nbsp;Сюзюмова; Коммент. М.&nbsp;Я.&nbsp;Сюзюмова, С.&nbsp;А.&nbsp;Иванова; [АН СССР].&nbsp;— М. : Наука, 1988.&nbsp;— 237 с.</ref>.

Літопис називає його як «''Святослав, великий князь Руський''».<ref name="Нестор">[{{Cite web |url=http://litopys.org.ua/pvlyar/yar03.htm |title=Повість временних літ. 6479 рік] |access-date=2019-10-02 |archive-date=2022-03-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220304191011/http://litopys.org.ua/pvlyar/yar03.htm |url-status=live }}</ref>

<ref name="Котляр">[[Котляр Микола Федорович|Котляр М. Ф.]] [http://history.vn.ua/book/dict/1260.html Святослав Ігорович] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240815072132/https://uahistory.co/book/dict/1260.html |date=2024-08-15 }} // {{МСІУ}}</ref>