Берислав: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено помилку і розширено попереднє оновлення. |
|||
| (Не показані 85 проміжних версій 22 користувачів) | |||
Рядок 1:
{{Не плутати|Борислав|Бориславом|містом [[Львівська область|
| назва = Берислав
| герб = Beryslav gerb.png
Рядок 13 ⟶ 12:
| громада = [[Бериславська міська громада]]
| код КАТОТТГ = UA65020010010095508
| засноване =[[1784]]
| статус = [[1938]]
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:
| площа = 9
| поштові індекси = 74300
Рядок 29 ⟶ 28:
| фізична с =
| автошлях с = 573
| міста-побратими =[[Вінтерсвейк]]
| день міста =[[22 вересня]]
| рада = [[Бериславська міська рада]]
| адреса = 74300, Херсонська обл., Бериславський р-н, м. Берислав, вул.
| вебсторінка =https://berislav-mr.gov.ua/
| мер =
| ремарки =
|етнікон=берисла́вець
'''Берисла́в''' (до середини [[XV століття|XV ст.]] — '''''Вітовтова митниця'''''; середина [[XV століття|XV сторіччя]] — [[1784|1784 рік]] — '''''Кизикермен''', Qızı Kermen'', також ''Таванська переправа'') — [[місто]] в [[Херсонська область|Херсонській області]] [[Україна|України]], на правому березі [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]], [[адміністративний центр]] [[Бериславська міська громада|Бериславської міської громади]] та [[Бериславський район|Бериславського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]]. Розташований на відстані 75 км від обласного центру та 12 км від залізничної станції Козацьке. Назва міста, яке було засновано на місці фортеці [[Кизикермен|Кизи–Кермен]], пов'язана з історичними подіями, включаючи здобуття фортеці козаками у [[1695|1695 році]].<ref name=":0">{{Cite web|url=https://drymba.com/uk/1021976-misto-beryslav|title=Місто Берислав|last=Petro|website=drymba.com|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=https://lb.ua/blog/oleksandr_rudomanov/355679_berislav_naystarishe_poselennya.html|title=Берислав. Найстаріше поселення Херсонської області|date=2017-01-11|website=LB.ua|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":2">{{Cite web|url=https://travelua.com.ua/ukraine/xersonshhina/berislavskij/berislav.html|title=Берислав {{!}} Travel Ukraine & World|date=2011-12-18|website=Travel Ukraine & World • Берислав Берислав — місто, де сходилися чумацькі шляхи. Місто районного значення в Херсонській області розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища. На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам'яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е, виявлено предмети характерні для черняхівської культури. На території сучасного Берислава в 3-4 ст. н. е. розташовувалась столиця Остготського|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":3">{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/city/beryslav-istorychna-dovidka/|title=БЕРИСЛАВ – історична довідка {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":4">{{Cite web|url=http://rdaberyslav.gov.ua/attachments/article/7579/загальн_%20в_домост_%20про%20райони%20на%2018.03.16.pdf|title=Паспорт Бериславського Району|last=Бериславська районна державна адміністрація|date=16 березня 2018 року|website=Бериславська районна державна адміністрація|publisher=Бериславська районна державна адміністрація|access-date=21 липня 2024 року}}</ref><ref name=":5">{{Cite book
|title=Записки Одесского Общества Истории и Древностей
|year=1844
|volume=1
|location=Одеса
|pages=606, 624–625
|language=Рос.
}}</ref><ref name=":6">{{Cite book
|title=Знайомі незнайомці: походження назв поселень України
|last=Коваль
|first=А. П.
|year=2012
|location=Київ
|pages=231
|language=
}}</ref><ref name=":7">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/1berislav1999vyp1.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=1999
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка; Херсонська обласна організація; Бериславська районна організація Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=48
|access-date=20 липня 2024
}}</ref><ref name=":8">{{Cite web|url=https://bermed.ks.ua/pro-beryslav|title=ПРО БЕРИСЛАВ — Комунальне некомерційне підприємство "Бериславська центральна районна лікарня" Бериславської міської ради, Херсонська область|website=bermed.ks.ua|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":9">{{Cite web|url=https://krai.lib.kherson.ua/litopis-berislav.htm|title=Берислав. Віртуальний проект "Краєзнавство Таврії". ХОУНБ ім. О. Гончара|website=krai.lib.kherson.ua|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":10">{{Cite book
|title=Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 — 12 квітня 1944
|last=Лопушинська
|first=І.
|last2=Сінкевич
|first2=І.
|last3=Шинкаренко
|first3=О. І.
|year=2015
|publisher=Айлант
|location=Херсон
|pages=87
}}</ref>
== Загальна інформація ==
Місто відоме з [[III століття|ІІІ]]–ІV століття як столиця [[Остготське королівство|Остготського королівства]] [[Архаймар|Данпарштадт]], а в [[XIV століття|XIV столітті]] — резиденція [[Золота Орда|золотоординського]] [[хан]]а [[Тохтамиш]]а.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":5" /><ref name=":7" /><ref name=":8" /><ref name=":43">{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/city/vyznachni-mistsya/|title=Визначні місця {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-28}}</ref> У [[XV століття|XV столітті]] тут була литовська митниця, а також місце важливої переправи на шляху до [[Крим]]у. Місто пережило захоплення [[Кримські татари|кримськими татарами]] в [[1484|1484 році]], а потім турками, які побудували тут фортецю Газі Кермен.<ref name=":11">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/narysy-z-istoriyi-beryslavshchyny-vypusk-4
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4, об'єднаний
|publisher=Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка; Херсонська обласна організація; Бериславська районна організація Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=415 іл.
|access-date=20 липня 2024
}}</ref> Після розгрому фортеці [[Козаки|козаками]] [[Іван Мазепа|Мазепи]] в [[1695]] році, на її руїнах і на місці остготського поселення Данпарштадт та [[Литовське князівство|литовської]] фортеці [[Вітовт]]а, у [[1784|1784 році]] було засновано Берислав.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":7" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /><ref name=":10" /><ref name=":43" /><ref name=":12">{{Cite book
|url=http://www.history.org.ua/?termin=Beryslav_mst
|title=Енциклопедія історії України
|year=2003
|editors=Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.
|publisher=НАН України. Інститут історії України. Видавнициво «Наукова думка»
|volume=1: А–В
|location=Київ
|page=688 іл.
|type=Енциклопедія
}}</ref><ref name=":13">{{Cite web|url=https://tripmustgoon.com/blog/berislav|title=Берислав: історія, пам’ятки, фото|date=2021-02-06|website=TripMustGoOn|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":14">{{Cite book
|title=Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України
|last=Вечерський
|first=В.
|last2=Таранушенко
|first2=С. А.
|year=2017
|edition=2
|location=Харків
|chapter=Збережені дерев’яні церкви Лівобережжя
}}</ref><ref name=":15">{{Cite book
|title=Херсонська область
|year=1972
|publisher=ІМіС УРСР
|location=Київ
|language=Російською
}}</ref><ref name=":16">{{Cite book
|title=Берислав
|last=Спаський
|first=Г. І.
|year=1844
|publisher=«Москвитянин»
|edition=№ 5
|type=Газета
}}</ref>
Берислав був центром [[Повіт (Росія)|повіту]] в [[Новоросійська губернія|Новоросійській губернії]], а потім [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. Завдяки своєму розташуванню біля переправи, місто стало важливим торговим центром.<ref name=":0" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" /> У другій половині [[XVIII століття]] місто отримало назву Кизи Кермен, яка збереглася після приєднання до [[Російська імперія|Російської імперії]] в [[1774|1774 році]].<ref name=":11" />
У [[XIX століття|XIX столітті]] Берислав став транзитним [[Чумацтво|чумацьким]] центром з активною торгівлею через понтонну переправу через [[Дніпро]]. Під час [[Кримська війна|Кримської війни]] тут був розташований військовий шпиталь, який приймав поранених. На західній околиці міста знаходиться військовий меморіал — каплиця–пам'ятник та старі хрести.<ref name=":7" /><ref name=":44">{{Cite web|url=https://ukrainaincognita.com/khersonska-oblast/beryslavskyi-r-n/beryslav/beryslav|title=➤ Берислав Цікаві місця • Пам'ятки • Що подивитись у Берислав?|website=Україна Інкогніта|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" /> Також тут розпочалася промисловість, зокрема, було відкрито завод з ремонту сільськогосподарських машин.<ref name=":0" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" />
Місто Берислав має досить промовисту назву: «Бери славу!». На думку вчених–[[Етимологія|етимологів]], ця назва пов'язана з історичними подіями.<ref name=":3" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" />
[[Бериславський район (1923—2020)|Бериславський район]] засновано у [[1923|1923 році]].<ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /><ref name=":10" />
У [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянські часи]] місто було райцентром в різних областях, а в [[1941]]–[[1944]] роках було [[Німецько-радянська війна|окуповане німцями]].<ref name=":0" /><ref name=":10" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" />
На території району є понад 300 пам'яток історії та культури, включаючи Свято–Григорівський монастир, [[Свято-Введенська церква (Берислав)|Свято–Введенську церкву]] та [[Національний природний парк «Кам'янська Січ»|історико–культурний заповідник «Кам'янська Січ»]].<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref name=":3" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /><ref name=":10" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" />
На околицях у [[1952|1952 році]] знайдено залишки [[Скіфи|скіфо]]–[[Сармати|сарматського]] поселення та предмети [[Черняхівська культура|черняхівської культури]].<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":7" />
[[Постанова Кабінету Міністрів України|Постановою]] [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[26 липня]] [[2001|2001 р.]] № 878<ref name=":20">{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/878-2001-п|title=Про затвердження Списку історичних населених місць України|website=Офіційний вебпортал парламенту України|language=uk|accessdate=2022-03-30}}</ref> Берислав внесено до [[Список історичних населених місць України|Списку історичних населених місць України]] як найдавніше поселення [[Херсонська область|Херсонської області]].
Берислав на [[2019|2019 рік]] мав населення 12,4 тис. осіб.<ref name=":0" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" />
'''Площа:''' 9,11 км кв.
Місто розташовано в [[Український степ|степовій зоні]]. По території району протікають 2 річки: [[Дніпро]] та [[Інгулець (річка)|Інгулець]], річка Дніпро є однією з [[Найдовші річки України|найбільших річок України]].
Територія міста розташована на правому березі [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] та Дніпра. Межує з [[Великоолександрівський район|Велико–Олександрівським]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовським]], [[Каховський район|Каховським]], [[Білозерський район|Білозерським]] районами, містом [[Нова Каховка]] та [[Миколаївська область|Миколаївською областю]].<ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":9" />
Цікаво, що назву «Берислав» носили також бойовий фрегат ескадри [[Ушаков Федір Федорович|Ушакова]], колісний буксирний пароплав та радянський океанічний танкер.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /><ref name=":10" />
== Географія ==
=== Географічні дані міста ===
'''Площа:''' 9,11 км кв., 6,6 % від території області.
'''Відстані:''' від м. Берислава до м. [[Херсон]]а залізницею 92 км; автошляхом 68 км.<ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":8" />'''<ref name=":9" />'''
=== Природа ===
Місто розташовано в [[Український степ|степовій зоні]].<ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /> Навколо міста зустрічаються [[Балка (форма рельєфу)|балки]] та глибокі [[яр]]и. Найпоширенішими типами [[ґрунт]]ів є [[чорноземи південні]] [[Гумус|мало гумусні]] та темно–каштанові залишково слабо– і середньо–солонцюваті.<ref name=":17">{{Cite web|url=https://buvrnd.gov.ua/klimat.htm|title=Природно-кліматичні особливості Херсонської області. Басейнове управління водних ресурсів нижнього Дніпра|website=buvrnd.gov.ua|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Гідрографія ====
По території району протікають 2 річки: [[Дніпро]] та [[Інгулець (річка)|Інгулець]], річка Дніпро є однією з [[Найдовші річки України|найбільших річок України]].<ref name=":3" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" />
==== Природні ресурси ====
На території Бериславського району розташовано 10 [[кар'єр]]ів по видобутку [[Щебінь|щебеню]], [[Камінь|каменю]], [[Глина|глини]] загальною площею 43,3 га, діючі кар'єри — 8,9 га, недіючі — 34,4 га. Заповідники: на території району розташовано [[Національний природний парк «Кам'янська Січ»|історико–культурний заповідник «Кам'янська Січ»]] у [[Республіканець|с. Республіканець]] загальною площею 10,58 га.<ref name=":17" />
==== Клімат ====
Загальною кліматичною особливістю є велика кількість тепла і світла і недостача вологи. В цілому за рік сумарне випаровування перевищує річну кількість атмосферних опадів в 1,5–2,5 рази. Річна кількість атмосферних опадів в сприятливі роки не перевищує 360—420 мм. Протягом року вони розподіляються дуже нерівномірно за періодами. Тривалість [[Посуха|посухи]], або [[Вегетаційний період|вегетаційних періодів]] без опадів, досягає 90–100 днів і спостерігається досить часто за статистичними даними не рідше одного разу на три роки.<ref name=":17" />
=== Адміністративно–територіальний устрій ===
'''Кордони:''' розташований на правому березі [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] та Дніпра, за 20 км на північний захід від залізничної станції [[Каховка (станція)|Каховка]]. Межує з [[Великоолександрівський район|Велико–Олександрівським]], [[Нововоронцовський район|Нововоронцовським]], [[Каховський район|Каховським]], [[Білозерський район|Білозерським]] районами, містом [[Нова Каховка]] та [[Миколаївська область|Миколаївською областю]].<ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" />
Автомобільний зв'язок із [[Херсон]]ом і [[Нова Каховка|Новою Каховкою]] (Автошлях {{Автошлях E|58}}).
==== Адміністративно–територіальні одиниці ====
# [[Місто районного значення|Міст районного значення]] — 1;
# [[Селище міського типу|Селищ міського типу]] — 1;
# [[Село|Сільських населених пунктів]] — 41;
# Кількість [[Місцеве самоврядування в Україні|місцевих рад]] — 24.<ref name=":3" /><ref name=":4" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" />
[[17 липня]] [[2020|2020 року]] [[Верховна Рада України]] ухвалила [[Постанова Верховної Ради України|постанову]] про реорганізацію районів<ref>{{Cite web|url=https://zakon.rada.gov.ua/go/807-20|title=Про утворення та ліквідацію районів|website=Офіційний вебпортал парламенту України|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>, в результаті чого у [[Херсонська область|Херсонській області]] було створено п'ять [[Райони України|нових районів]]. Новостворені райони включають [[Бериславський район|Бериславський]], [[Генічеський район|Генічеський]], [[Каховський район|Каховський]], [[Скадовський район|Скадовський]] та [[Херсонський район|Херсонський]], кожен з яких складається з [[Об'єднана територіальна громада|об'єднаних територіальних громад]], затверджених [[Кабінет Міністрів України|Кабінетом Міністрів України]]. Попередньо область планувалось поділити на три райони, а до реформи було 18 районів.<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/kherson/48839-teper-pat-verhovna-rada-zatverdila-novi-rajoni-hersonskoi-oblasti/|title=Тепер п'ять: Верховна Рада затвердила нові райони Херсонської області|last=Іванова|first=Таміла|date=17 липня 2020|work=Суспільне Херсон|access-date=21 липня 2024 року}}</ref>
==== Вулиці Берислава ====
Берислав, місто із прямокутно-сітчастою системою розпланування<ref>{{Cite book
|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Prybieha_Leonid/Arkhitekturna_spadschyna_Ukrainy_pamiatkookhoronnyi_aspekt.pdf
|title=Архітектурна спадщина України: пам’яткоохоронний аспект
|last=Прибєга
|first=Леонід
|year=2015
|publisher=Інститут культурології НАМ України
|location=Київ
|page=60
|type=Монографія
|format=PDF
|isbn=978-966-2241-9
|access-date=27 липня 2024
}}</ref> та багатим історичним минулим, має вулиці, назви яких були встановлені в [[1920-ті|1920–х роках]] після приходу [[Більшовики|більшовицької влади]]. На той час місто налічувало 7371 особу, які проживали в 1760 будинках і квартирах, розташованих на 30 вулицях.<ref name=":11" /><ref name=":18">{{Cite book
|title=Яка вулиця веде до храму?
|last=Гейко
|first=С. О.
|date=31 липня 1999 року
|year=1999
|publisher=Маяк
|location=Берислав
|type=Газета
}}</ref><ref name=":19">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/geyko–s–yaka–vulycya–vede–do–hramu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=353–357
|chapter=Яка вулиця веде до храму?
|access-date=25 липня 2024
}}</ref>
Вулиці, що з'явилися з 22–го кварталу, включали [[Воронцов Михайло Семенович|Воронцовську]], [[Миколаїв]]ську, Канатну, [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкінську]], [[Суворов Олександр Васильович|Суворовську]]. Центральною була [[Катерина II|Катеринославська]], яка пізніше була перейменована на вулицю [[Троцький Лев Давидович|Троцького]], а потім на 1 Травня.<ref name=":11" /><ref name=":18" /><ref name=":19" />
Перейменування вулиць тривало не лише у 20–30–і роки, а й у повоєнний період. Більшість вулиць носять імена людей, які не мали відношення до Берислава або України взагалі, таких як [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]], [[Карл Маркс|Маркс]], [[Фрідріх Енгельс|Енгельс]], [[Чапаєв Василь Іванович|Чапаєв]], [[Клара Цеткін|Цеткін]], [[Карл Лібкнехт|Лібкнехт]], [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилов]], [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонний]], [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Дзержинський]], [[Луначарський Анатолій Васильович|Луначарський]], [[Кіров Сергій Миронович|Кіров]], [[Куйбишев Валеріан Володимирович|Куйбишев]], [[Свердлов Яків Михайлович|Свердлов]], [[Роза Люксембург|Люксембург]], [[Урицький Мойсей Соломонович|Урицький]], [[Котовський Григорій Іванович|Котовський]], [[Щорс Микола Олександрович|Щорс]], Артем, [[Крупська Надія Костянтинівна|Крупська]], [[Калінін Михайло Іванович|Калінін]], [[Пархоменко Володимир Олександрович|Пархоменко]], [[Максим Горький|Горький]], [[Фрунзе Михайло Васильович|Фрунзе]], [[Островський Микола Олексійович|Островський]] та інші.<ref name=":11" /><ref name=":18" /><ref name=":19" />
У [[1995|1995 році]] було проведено опитування мешканців вул. [[Роза Люксембург|Рози Люксембург]] щодо перейменування її на вул. [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]]. З 33 опитаних позитивно відповіли 16 осіб, негативно — 7, решта не висловила певної думки або були байдужими.<ref name=":11" /><ref name=":18" /><ref name=":19" />
На кінець [[1990-ті|1990–х]] питання полягає в тому, наскільки назви вулиць відповідають потребам становлення Української держави та національно–культурного відродження нашого народу. Наприклад, вулиця 25 Жовтня, названа за старим стилем [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту]] у [[Санкт-Петербург|Петрограді]] [[1917|1917 року]], стала називатися як 25 років Жовтня, що відповідає року нацистської окупації [[1942|1942 року]].<ref name=":11" /><ref name=":18" /><ref name=":19" />
[[Файл:Схема забудови Берислава кінця XVIII ст.gif|міні|Схема забудови Берислава кінця XVIII ст.]]
===== Перелік вулиць м. Берислав =====
'''Стара назва — Нова назва'''<ref>{{Cite web|url=https://berislav–mr.gov.ua/wp–content/uploads/2024/02/RONVA_333_23.pdf|title=Про внесення змін до розпорядження начальника Бериславської міської військової адміністрації від 26.09.2023 № 200 «Про затвердження переліку назв вулиць, провулків у населених пунктах Бериславської міської територіальної громади»|last=Алчієв|first=О. О.|date=26.10.2023|website=Бериславська міська рада|series=№ 333|publisher=Бериславська міська рада|location=Берислав|type=Розпорядж.|format=PDF|access-date=16 червня 2024}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/city/tochnyj-perelik-vulyts-yaki-otrymaly-no/|title=Точний перелік вулиць, які отримали нові назви {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
# вулиця [[Міжнародний день праці|1 Травня]] — вулиця [[Герої України у російсько-українській війні|Героїв України]];
# вулиця 25 років Жовтня — вулиця [[Свято-Введенська церква (Берислав)|Введенська]];
# вулиця Артема — вулиця Шкільна;
# вулиця Бєлгородська — вулиця [[День Соборності України|Соборна]];
# вулиця [[Будьонний Семен Михайлович|Будьонного]] — вулиця Затишна;
# вулиця [[Ворошилов Климент Єфремович|Ворошилова]] — вулиця [[Володимир Святославич|Володимирська]];
# вулиця [[Гагарін Юрій Олексійович|Гагаріна]] — вулиця [[Іван Сірко|Івана Сірка]];
# вулиця [[Дзержинський Фелікс Едмундович|Дзержинського]] — вулиця [[Сковорода Григорій Савич|Сковороди]];
# вулиця [[Фрідріх Енгельс|Енгельса]] — вулиця [[Крим]]ська;
# вулиця [[Клара Цеткін|К. Цеткін]] — вулиця [[Різдво Христове|Різдвяна]];
# вулиця [[Калінін Михайло Іванович|Калініна]] — вулиця [[Биков Леонід Федорович|Леоніда Бикова]];
# вулиця [[Карл Маркс|Карла Маркса]] — вулиця Паркова;
# вулиця [[Кіров Сергій Миронович|Кірова]] — вулиця [[Шевченко Тарас Григорович|Кобзаря]];
# вулиця [[Колгосп]]на — вулиця [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]];
# вулиця [[Комаров Володимир Михайлович|Комарова]] — вулиця [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]];
# вулиця [[Комуністичний інтернаціонал|Комінтерна]] — вулиця [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]];
# вулиця [[Комсомол]]ьська — вулиця Славна;
# вулиця [[Котовський Григорій Іванович|Котовського]] — вулиця [[Чумацтво|Чумацька]];
# вулиця [[Крупська Надія Костянтинівна|Крупської]] — вулиця Солов'їна;
# вулиця [[Куйбишев Валеріан Володимирович|Куйбишева]] — вулиця Захисників Вітчизни;
# вулиця [[Латиські стрільці|Латиських стрільців]] — вулиця [[Січові Стрільці|Січових стрільців]];
# вулиця [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] — вулиця Центральна;
# вулиця [[Санкт-Петербург|Ленінградська]] — вулиця Михайла Горіккера;
# вулиця [[Луначарський Анатолій Васильович|Луначарського]] — вулиця [[Успіння Пресвятої Діви Марії|Успенська]];
# вулиця [[Максим Горький|Максима Горького]] — вулиця [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]];
# вулиця [[Мануйленко Максим Русланович|Мануйленко]] — вулиця [[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевського]];
# вулиця [[Матросов Олександр Матвійович|Матросова]] — вулиця [[Таванська переправа|Таванська]];
# вулиця [[Некрасов Микола Олексійович|Некрасова]] — вулиця [[Братан Микола Іванович|Миколи Братана]];
# вулиця Овражна — вулиця [[Коцюбинський Михайло Михайлович|М. Коцюбинського]];
# вулиця [[Островський Микола Олексійович|Островського]] — вулиця Студентська;
# вулиця [[Пархоменко Володимир Олександрович|Пархоменко]] — вулиця Пархоменко;
# вулиця [[Піонерський рух|Піонерська]] — вулиця Вишнева;
# вулиця [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкіна]] — вулиця [[Гардеман Григорій Іванович|Г. Гардимана]];
# вулиця [[Роза Люксембург|Р. Люксембург]] — вулиця [[Воскресіння Христа|Воскресенська]];
# вулиця [[Радгосп]]на — вулиця [[Скіфи|Скіфська]];
# вулиця [[Свердлов Яків Михайлович|Свердлова]] — вулиця Дружби;
# вулиця [[Урицький Мойсей Соломонович|Урицького]] — вулиця [[Козаки|Козацька]];
# вулиця [[Фрунзе Михайло Васильович|Фрунзе]] — вулиця [[Гончар Олесь Терентійович|Олеся Гончара]];
# вулиця [[Чапаєв Василь Іванович|Чапаєва]] — вулиця [[Гетьман]]ська;
# вулиця [[Червона армія|Червоноармійська]] — вулиця [[Гордієнко Кость|Кості Гордієнка]];
# вулиця [[Чкалов Валерій Павлович|Чкалова]] — вулиця [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]];
# вулиця [[Щорс Микола Олександрович|Щорса]] — вулиця [[Шалімов Олександр Олексійович|Шалімова]];
# провулок Восход — провулок Зарічний;
# провулок Колгоспний — провулок [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покровський]];
# провулок [[Крупська Надія Костянтинівна|Крупської]] — провулок [[Слов'яни|Слов'янський]];
# провулок Овражний — провулок [[Січові Стрільці|Січовий]].
===== Генеральний план міста =====
Згідно з даними системи [[Тендер (конкурс)|тендерних]] закупівель сайту [[Prozorro|«Prozorro»]] від [[7 квітня]] [[2020]] року<ref>{{Cite web|url=https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-07-000174-a|title=Розробка історико-архітектурного опорного плану м. Берислав, Херсонської області з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів в складі Генерального плану м. Берислав|website=prozorro.gov.ua|language=ua|access-date=2024-08-25}}</ref>, Розробка історико-архітектурного опорного плану м. Берислав очікувана вартість якого становила 177 193,00 [[Гривня|UAH]]. Замовником стала [[Бериславська міська рада]], контактною особою — Ярмак Тамара Василівна.
'''[[27 листопада]] [[2019]]''' року у [[Бериславська міська рада|Бериславській міській раді]] відбулись громадські обговорення [[Генеральний план|генерального плану]] Берислава.<ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/advert/povidomlennya-11/|title=Повідомлення про початок процедури проведення громадських слухань {{!}} Бериславська міська рада{{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-08-25}}</ref>
'''Замовник [[Містобудівне проєктування|проєкту]]''': [[Бериславська міська рада]];
'''Підстава розроблення''': Рішення 33 сесії 7 скликання [[Бериславська міська рада|міської ради]] № 344 від [[8 травня|08 травня]] [[2018]] р.
'''Основні завдання проєкту''':
* Встановлення меж населеного пункту;
* Обґрунтування майбутніх потреб і визначення напрямів використання територій;
* Урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування та забудови;
* Визначення територій для [[Містобудування|містобудівних]] потреб;
* Забезпечення раціонального розселення та [[Сталий розвиток|сталого розвитку]] населеного пункту;
* Визначення територій з особливою цінністю та встановлення обмежень на їх використання;
* Розроблення заходів щодо [[Охорона довкілля|охорони довкілля]] та раціонального використання [[Природні ресурси|природних ресурсів]];
* Розроблення заходів щодо [[Пожежна безпека|пожежної]] та [[Техногенна безпека|техногенної безпеки]].
'''[[Звіт]] про стратегічну екологічну оцінку''' оприлюднено на офіційному веб-сайті [[Херсонська обласна державна адміністрація|Херсонської обласної державної адміністрації]] департаменту екології та природних ресурсів для одержання зауважень і пропозицій [[Громадськість|громадськості]].
'''Громадські обговорення''':
* Початок: [[29 листопада]] [[2019]] р.;
* Закінчення: [[28 грудня]] [[2019]] р.;
* Слухання: [[28 грудня]] 2019 р. о 10:00 в приміщенні [[Бериславська міська рада|Бериславської міської ради]] (каб. №10) за адресою: вул. Героїв України, 244, м. Берислав, Херсонська область.
'''Термін подання зауважень і пропозицій''': 30 днів з дня публікації повідомлення.
'''Адреса для подання зауважень і пропозицій''':
* 74300, Херсонська область, м. Берислав, вул. Героїв України, 244, [[Бериславська міська рада]].
* Відповідальна особа: Шаповалов О.М.
'''[[Протокол (документи)|Протокол]] засідання архітектурно-містобудівної ради [[Херсонська обласна державна адміністрація|ХОДА]]'''<ref name=":197">{{Cite web|url=https://khoda.gov.ua/image/catalog/files/%20№%2014%20%20від%2026.12.2019.pdf?__cf_chl_tk=BahrtDumUZfsmtji5V.k48kTwwueH1CwHP28nm7Wleo-1724576355-0.0.1.1-14014|title=ПРОТОКОЛ засідання архітектурно-містобудівної ради Архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури Херсонської обласної державної адміністрації від 26 грудня 2019 року № 14|date=26 грудня 2019|website=Херсонська обласна державна адміністрація|publisher=Херсонська обласна державна адміністрація|pages=11–12|type=Протокол|format=PDF|access-date=25 серпня 2024}}</ref>
'''Дата:''' [[26 грудня]] 2019 року;
'''Номер:''' 14;
'''Організатор:''' Архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури [[Херсонська обласна державна адміністрація|Херсонської обласної державної адміністрації]];
'''Проєкт:''' [[Генеральний план]] м. Берислав Херсонської області;
'''Замовник:''' [[Бериславська міська рада]];
'''Проектна організація:''' ПНПФ «Херсонпроект»;
'''Доповідач:''' Молчанова І. А., головний [[архітектор]] проєкту.
{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|+Таблиця Техніко-економічні показники<ref name=":197" />
|'''Показник'''
|'''Одиниця виміру'''
|'''Існуючий стан'''
|'''Проектний стан (2039 р.)'''
|-
|'''Населення'''
|'''Осіб'''
|'''2098'''
|'''3066'''
|-
|'''Територія в межах населеного пункту'''
|'''Га'''
|'''418,4762'''
|'''427,5394'''
|-
|'''Житлова забудова'''
|'''Га'''
|'''209,2040'''
|'''267,5148'''
|-
|'''Громадська забудова'''
|'''Га'''
|'''6,4396'''
|'''7,8921'''
|-
|'''Виробнича територія'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''4,6200'''
|-
|'''Комунально-складська територія'''
|'''Га'''
|'''8,8048'''
|'''4,5494'''
|-
|'''Землі сільськогосподарського виробництва'''
|'''Га'''
|'''0,7175'''
|'''0,7175'''
|-
|'''Транспортна інфраструктура'''
|'''Га'''
|'''0,0174'''
|'''5,1538'''
|-
|'''Інженерна інфраструктура'''
|'''Га'''
|'''20,4868'''
|'''20,5466'''
|-
|'''Ландшафтно-рекреаційна та озеленена територія'''
|'''Га'''
|'''74,2400'''
|'''74,2400'''
|-
|'''Парки та бульвари'''
|'''Га'''
|'''5,6086'''
|'''8,0461'''
|-
|'''Стадіони та дитячі майданчики'''
|'''Га'''
|'''2,4110'''
|'''2,4810'''
|-
|'''Осокорівський ДНЗ «Барвінок»'''
|'''шт/місць'''
|'''64'''
|'''64'''
|-
|'''Осокорівська загальноосвітня школа'''
|'''шт/учня'''
|'''360'''
|'''360'''
|-
|'''Клуб'''
|'''Шт'''
|'''1'''
|'''1'''
|-
|'''Водопостачання (арт. свердловини)'''
|'''Шт'''
|'''4'''
|'''4'''
|-
|'''Потреба у воді'''
|'''м³/добу'''
|'''403,25'''
|'''505,89'''
|-
|'''КНС біологічної очистки'''
|'''Шт'''
|'''-'''
|'''1'''
|-
|'''Обсяги твердих побутових відходів'''
|'''т/рік'''
|'''150'''
|'''1413,43'''
|-
|'''Кладовище'''
|'''Га'''
|'''5,1054'''
|'''6,9954'''
|-
|'''Звалище ТПВ'''
|'''Га'''
|'''1,7000'''
|'''1,7000'''
|-
|'''Захист території від підтоплення'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''-'''
|-
|'''Підсипка території'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''23,0000'''
|-
|'''Протиерозійні заходи'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''8,0000'''
|-
|'''Освоєння територій з просадними ґрунтами'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''19,0000'''
|-
|'''Освоєння сейсмічних територій'''
|'''Га'''
|'''-'''
|'''19,0000'''
|-
|'''Дощова каналізація'''
|'''Км'''
|'''-'''
|'''0,26'''
|-
|'''Очисні споруди комунальної каналізації'''
|'''Шт'''
|'''-'''
|'''17'''
|-
|'''Обсяги твердих побутових відходів'''
|'''тис. т/рік'''
|'''0,34'''
|'''0,37'''
|-
|'''Полігони'''
|'''кількість'''
|'''1 існуючий'''
|'''1 існуючий'''
|}
'''Рекомендації:''' Отримати висновки відповідних державних органів та служб.
'''Рішення:''' Рекомендувати до затвердження [[Генеральний план]] м. Берислав [[Херсонська область|Херсонської області]] з врахуванням наданих пропозицій.
'''[[24 квітня]] [[2020]]''' року [[Бериславська міська рада]] оголосила<ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/advert/povidomlennya-pro-pochatok-protsedury-p/|title=Повідомлення про початок процедури проведення громадських слухань {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|date=24 квітня 2020|website=Бериславська міська рада|publisher=Бериславська міська рада|language=uk|access-date=2024-08-25}}</ref> про початок громадських слухань щодо науково-проєктної документації «Історико-архітектурного опорного плану м. Берислав, Херсонської області». Метою слухань є врахування громадських інтересів під час розроблення [[Містобудівна документація|містобудівної документації]], зокрема визначення меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів.
Документація розроблена ПНПФ «ХЕРСОНПРОЕКТ» відповідно до рішення міської ради від [[8 травня]] [[2018]] року. Замовником є [[Бериславська міська рада]].
Ознайомитися з документацією можна в приміщенні міської ради або на офіційному сайті. Громадські обговорення тривали з [[24 квітня]] по [[24 травня]] [[2020]] року, а слухання відбулися [[26 травня]] [[2020]] року. Пропозиції та зауваження приймалися до [[24 травня]] [[2020]] року.
'''[[26 травня]] [[2020]]''' року в залі засідань [[Бериславська міська рада|Бериславської міської ради]] відбулися громадські слухання щодо проекту науково-проєктної документації «Історико-архітектурний опорний план м. Берислав, Херсонської області».<ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/news/vidbulys-gromadski-sluhannya/|title=Відбулись громадські слухання {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|date=26 травня 2020|website=Бериславська міська рада|publisher=Бериславська міська рада|language=uk|access-date=2024-08-25}}</ref> Місто Берислав внесено до [[Список історичних населених місць України|Списку історичних населених місць України]] [[Постанова Кабінету Міністрів України|постановою Кабінету Міністрів]] від [[26 липня]] [[2001]] р. № 878<ref name=":20" />, що зобов’язує розроблення та затвердження відповідної документації.
Розробником плану є [[Державне підприємство|ДП]] «Всеукраїнський науково-методичний та дослідно-інформаційний центр архітектурної спадщини» (м. [[Київ]]). Головний [[архітектор]] проєкту, Євсєєва Тетяна Миколаївна, представила межі та режими використання зон охорони пам’яток, історичних ареалів, охоронних зон археологічного культурного шару та зон регулювання забудови.
Згідно з планом, визначено два історичних ареали: [[Кизикермен|«Кизикермен»]] (3,849 [[Гектар|га]]) та Центральний історичний ареал (22,477 га). У південно-західній частині міста окреслена зона охорони археологічного культурного шару. Встановлені зони регулювання забудови навколо пам’ятки архітектури національного значення «Свято-Введенська церква» (16,270 га).
Деякі історичні об’єкти міста запропоновані для внесення до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державного реєстру нерухомих пам’яток України]]. Результатом слухань стало схвалення історико-архітектурного опорного плану міста Берислава.
== Історія ==
{{Докладніше|Історія Берислава}}
=== Стародавній період ===
==== Первісний період ====
Історія Бериславщини відома з археологічних досліджень, що були проведені в кінці [[XIX століття|XIX]] — початку [[XX століття|ХХ]] ст. Вони включали відкриття археологічних пам'яток та їх розкопки, особливо у [[1940-ві|40]]–[[1950-ті|50]]–х роках. Дослідження зосереджувалися на поселеннях та могильниках часів бронзи ([[2-ге тисячоліття до н. е.|II тисячоліття до н. е.]]) та перших століть нашої ери. У [[1980-ті|80–ті]] роки було виявлено 5 місцезнаходжень, що свідчать про перебування людей на території Бериславщини у ранньому ([[палеоліт]]і) та середньому ([[мезоліт]]і) [[Кам'яна доба|кам'яному віці]].<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":66">{{Cite book
|title=Пам’ятки енеоліту та ранньої бронзи
|last=Оленковський
|first=М. П.
|last2=Пустовалов
|first2=С. Ж.
|year=1993
|location=Херсон
}}</ref><ref name=":67">{{Cite book
|title=Пам’ятки мезоліту та неоліту
|last=Оленковський
|first=М. П.
|year=1992
|location=Херсон
}}</ref><ref name=":68">{{Cite book
|title=Пам’ятки середньої та пізньої бронзи
|last=Оленковський
|first=М. П.
|year=1993
|location=1993
}}</ref><ref name=":69">{{Cite book
|title=Пам’ятки скіфів
|last=Гаврилюк
|first=Н. О.
|last2=Оленковський
|first2=М. П.
|year=1992
|location=Херсон
}}</ref><ref name=":70">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/2pervisne.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Оленковський
|first=М. П.
|year=1991
|publisher=Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Історія Бериславщини часу первісного суспільства
|access-date=31 липня 2024
}}</ref><ref name=":71">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/2pervisne.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Оленковський
|first=М. П.
|year=2005
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта, 2005
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=10–16
|chapter=Історія Бериславщини часу первісного суспільства
|access-date=31 липня 2024
}}</ref>
Біля Берислава знаходяться [[курган]]и [[Бронзова доба|бронзової доби]] [[3-тє тисячоліття до н. е.|3]]–[[2-ге тисячоліття|2]] тис. до н.е ([[Бериславські поселення та могильник]])<ref name=":32">{{Cite web|url=https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1U7tQcIs46fNHQeuTN5_JqVeelUUUFsAX&hl=uk|title=Стародавня Україна – Google Мої карти|website=Google My Maps|archive-url=https://web.archive.org/web/20210715083727/https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1U7tQcIs46fNHQeuTN5_JqVeelUUUFsAX&hl=uk|archive-date=15 липня 2021|accessdate=2019-10-01}}</ref>. За поширеною версією в цій же місцевості існувала давньогрецької колонія ''[[Мілет|Мілетополіс]]'' (або ж ''Ольвіополіс''), згадувана [[Пліній Молодший|Плінієм Молодшим]]<ref>{{Cite web|url=https://espreso.tv/vigadani-mista-prichornomorya-krapleni-karti-rosiyskoi-imperii|title=Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії|website=Еспресо. 2022-08-18}}</ref>.
Після завершення піку похолодання останньої [[Льодовикова ера|льодовикової епохи]], що мав місце біля 18–20 тисяч років тому, на території наших степів утворилися холодні сухі степи періоду пізньольодовиків'я. Величезні стада первісних бізонів та диких коней пересувалися тут щорічно згідно своїх сезонних циклів, міграції.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" />
У наступну археологічну епоху — в [[неоліт]]і (новому кам'яному віці) — до [[Мисливство|мисливства]] додаються [[землеробство]] й [[Тваринництво|скотарство]], які наприкінці епохи стають домінуючими.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" /> Від палеоліту до неоліту, люди змінювали свої знаряддя праці, від каменю до металу, що підтверджується археологічними знахідками.<ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" /><ref name=":72">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/didyk-o-stara-beryslavshchyna
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Дідик
|first=О.
|year=2005
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ– Херсон–Берислав
|pages=26–33
|chapter=Стара Бериславщина
|access-date=31 липня 2024
}}</ref><ref name=":73" />
У період епохи [[енеоліт]]у (який для Херсонщини датується часом від кінця першої половини [[4-те тисячоліття до н. е.|4 тис. до н. е.]] по середину [[3-тє тисячоліття до н. е.|3 тис. до н. е.]]) — на Херсонщині мешкали племена кількох скотарських археологічних культур — азово–дніпровської, середньостогівської, кемі–обінської, нижньомихайлівської, ранньоямної.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" /> Енеолітичні племена розвивали землеробство, скотарство та [[Гончарство|виготовлення посуду]]. З початком [[1-ше тисячоліття до н. е.|1 тис. до н. е.]], з'явилися перші [[Мідні руди|мідні]] та [[Бронза|бронзові]] вироби.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":74">{{Cite book
|title=Археологія та стародавня історія України
|last=Чмихов
|first=М. О.
|year=1992
|location=Київ
|pages=96, 105
}}</ref>
У 17–16 ст. до н. е. територія Херсонщини, як і більша частина території України, була заселена племенами культури «багатоваликової кераміки».<ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" />
Епоха бронзи на Бериславщині була відзначена [[Катакомбна культура|катакомбною]] та [[Культура шнурової кераміки|шнуровою керамікою]]. Після зникнення Трипілля, з'явилися [[Середньостогівська культура|середньостогівські культури]], які згодом об'єдналися з [[Кемі-обинська культура|кемі–обинською]] та [[Ямна культура|ямною]] культурами. Їхні пам'ятки збереглися в ряді сіл, а [[Антропоморфізм|антропоморфні]] стели були знайдені в [[курган]]ах. Велика стела була виявлена в [[1953]] році біля Берислава.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":75">{{Cite book
|title=Славяне. Сыны Перуна
|last=Гимбутас
|first=М.
|year=2003
|location=Москва
|pages=26
|language=Російською
}}</ref>
Ці культури, що належали до [[Індоєвропейці|індоєвропейських племен]], існували протягом [[3-тє тисячоліття до н. е.|ІІІ]]–[[2-ге тисячоліття|ІІ]] тис. до н. е. Вони заволоділи [[Північне Причорномор'я|Північним Причорномор'ям]], проникли в [[Центральна Європа|Центральну]] та [[Північна Європа|Північну Європу]], а також досягли [[Індія|Індії]]. Шнуровики, переважно кочовики, змішалися з [[Трипільська культура|трипільцями]], які займалися землеробством. Їхній світогляд став войовничим, а головним божеством став [[бог грому]]. Потомки цих племен проживали в ряді населених пунктів.<ref name=":11" /><ref name=":72" />'''<ref name=":75" />'''
У [[XV століття до н. е.|15]]–[[XIII століття до н. е.|13]] ст. до н.е. Херсонщина перебувала у зоні співіснування двох культур — [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної]] та [[Сабатинівська культура|сабатинівської]].<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" /> У [[XVI століття до н. е.|XVI]]–[[XII століття до н. е.|XII]] ст. до н.е. населення зрубної культури зайняло всю територію. Вони вели осілий спосіб життя, займалися землеробством і скотарством.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":74" /> Їхня кераміка мала форму банки, орнаментована хрестами, прямокутниками, [[Свастика|свастиками]] та схематичними зображеннями тварин. На Херсонщині зрубна культура поділялася на сабатинівську і [[Білозерська культура|білозерську]]. На Бериславщині відомі курганні поховання. Сабатинівці та білозерці залишили скарби бронзових виробів і зливків, зокрема бериславський скарб [[1925]] року, що складався з 7 сокир, 7 серпів і 42 бронзових злитків вагою 24 кг.<ref name=":11" />'''<ref name=":72" /><ref name=":74" />'''
Бронзоливарну справу розвивали металургійні центри біля Берислава. Зростання кількості зброї та дорогих виробів свідчить про [[Соціальна нерівність|майнову нерівність]]. [[Клейноди|Символи влади]], такі як [[булава]] та бойова сокира–молот, знайдені в Дрімайлівці, Миколаївці, [[Одрадокам'янка|Одрадокам'янці]], [[Республіканець|Республіканці]]. Парні поховання свідчать про посилення батьківського права, а шлюб стає патрилокальним.<ref name=":11" />'''<ref name=":72" /><ref name=":74" />'''
Наприкінці [[II століття до н. е.|ІI]] ст. до н. е. разом з білозерською культурою на Херсонщині закінчується [[Бронзова доба|доба бронзи]].<ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" />
На початку [[1-ше тисячоліття до н. е.|І тис.]] до н. е. відбулися значні зміни в господарстві, культурі та побуті Бериславщини. Замість бронзових знарядь з'явилися залізні. Першими, хто зафіксований в писемних джерелах, були [[Кімерійці|кіммерійці]], відомі своїми війнами з [[Ассирія|Асирією]], [[Урарту]], [[Лідія|Лідією]]. Поховання кіммерійців відомі в [[Львове (Бериславський район)|Львові]], Миколаївці, Дрімайлівці, [[Саблуківка|Саблуківці]], [[Червоний Яр (Бериславський район)|Червоному Яру]].<ref name=":11" />'''<ref name=":72" /><ref name=":74" />'''
Таким чином, рубіж століть співпадає з одного боку з переходом носіїв білозерської культури до кочового скотарства, а з іншого боку —початку на Херсонщині [[Залізна доба|залізного віку]]. Тобто, починається нова епоха, з якою закінчується на Бериславщині історія [[Первісне суспільство|первісного суспільства]].<ref name=":11" /><ref name=":66" /><ref name=":67" /><ref name=":68" /><ref name=":69" /><ref name=":70" /><ref name=":71" />
=== Період кочівників ===
Скіфська доба на Бериславщині відома [[могила]]ми та [[Городище|городищами]]. Існують дві версії формування [[Скіфія|скіфської держави]], пов'язані з високим рівнем [[Економіка|економіки]] сабатинівців, білозерців і чорноліських племен.
[[Геродот]] вважав, що [[скіфи]] завжди проживали тут, а [[Скіфи-кочовики|скіфи–кочовики]] були прийдешніми. Вчений В. І. Абаєв стверджує, що пращури скіфів мігрували з Північного Причорномор'я до [[Інд]]у та [[Китай|Китаю]], а потім повернулися.
Скіфи називали себе «сколотами» і жили в укріплених городищах, займаючись землеробством.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":76">{{Cite book
|title=Акты Западной России
|year=1881
|volume=2
|location=Санкт-Петербург
|pages=361
|language=Російською
}}</ref><ref name=":60" /><ref name=":77">{{Cite book
|title=Вопросы истории
|last=Скржинская
|first=М. В.
|year=1990
|series=№ 7
|pages=167
|chapter=Скиф Анахарсис
|language=Російською
}}</ref> Вздовж правого берега Дніпра на 380 км зафіксовано 64 поселення і 18 городищ [[VII століття до н. е.|VII]]–[[VI століття до н. е.|VI]] ст. до н. е.<ref name=":11" /><ref name=":72" />'''<ref name=":60" />''' Залишки городищ знайдені в [[Республіканець|Республіканці]] та Миколаївці.
Бериславщина, ймовірно, входила до складу держави [[Скіфи-орачі|скіфів–орачів]], які жили біля грецьких міст і вирощували хліб для продажу. У скіфський період відбувалися битви, зокрема, похід [[Персія|перського]] царя [[Дарій I Великий|Дарія]] в [[513 до н. е.|513]] р. до н. е. Кургани [[Вождь|вождів]] свідчать про міцність скіфської держави.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":76" />'''<ref name=":60" />'''<ref name=":77" />
[[Сармати|Сарматські]] поселення в нижній Бериславщині відомі з першого тисячоліття нової ери. Сліди їх присутності знайдені в Ольгівці, Львові, Чайкиному та Тараса Шевченка. Сармати, відомі як пізні скіфи, були конгломератом різних народів і племен, включаючи [[фракійці]]в, [[Слов'яни|слов'ян]], [[Балти|балтів]], [[Готи|готів]], [[Гепіди|гепідів]]. Вони також відомі як [[алани]], [[аорси]], [[роксолани]].<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":78">{{Cite book
|title=Комментарии к труду Йордана «Гетика»
|last=Скржинская
|first=Е. Ч.
|year=1997
|location=Санкт-Петербург
|pages=189
|language=Російською
}}</ref>
У [[III століття|ІІІ]] ст. германське плем'я готів з острова Скандзи поселилося на півдні від Дніпра, в Причорномор'ї, яке вони називали «<nowiki/>[[Оюм|Ойум]]<nowiki/>» («заливні луки»). Готи об'єднали більшість племен, що жили в [[Україна|Україні]], їхні сліди в [[Археологія|археології]] позначені [[Вельбарська культура|вельбарською]] та [[Черняхівська культура|черняхівською]] культурами. Вони були військовою силою в походах на [[Римська імперія|Римську імперію]] і швидко захопили [[Крим]]. Під керівництвом короля Германаріха готи створили державу, столицею якої був Данпарштад на Нижньому Дніпрі, ймовірно, Берислав.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":78" />
У [[1951]]–[[1953|53]] рр. археологи [[Бодянський Володимир Олександрович|В. Бодянський]] і [[Махно Євгенія Володимирівна|Є. Махно]] розкопали городище палацового типу на околиці Берислава. Воно займало 8 га і містило палац, культовий будинок та господарські споруди. Недалеко від городища були виявлені два поселення черняхівського типу і могильник.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref>{{Cite book
|title=Археологічні пам’ятки УРСР
|year=1961
|volume=10
|location=Київ
}}</ref>
Можливою столицею готів було [[Башмацьке городище]] в [[Дніпропетровська область|Дніпропетровській області]], де археологи виявили велике поселення черняхівців. Подібні городища знайдені у [[Харківська область|Харківській]] та [[Миколаївська область|Миколаївській]] областях.<ref name=":11" /><ref name=":72" />
[[Сага|Скандинавські саги]] згадують про «Скарби незліченні, поселення на Данпрі», що може вказувати на Берислав як резиденцію готських королів. З карти [[Клавдій Птолемей|Клавдія Птолемея]] видно, що Берислав був скіфським містом, а пізніше готським.<ref name=":11" /><ref name=":72" />
У [[IV століття|IV]] ст. готи переправляються через [[Дунай]], а їх місце займають слов'яни. Після антів степовий простір на півдні займають [[уличі]] — змішані племена [[Сармати|сарматів]], [[Гуни|гунів]] і [[Слов'яни|слов'ян]]. Уличі мали 318 міст, вони населяли територію від Берислава до [[Інгулець (Кривий Ріг)|Інгульця]]. Археологічні знахідки підтверджують існування городищ і селищ по Дніпру і [[Південний Буг|Бугу]] у [[VIII століття|VIII]]–[[XI століття|ХІ]] ст.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref>{{Cite book
|title=Черноморские готы: следы их пребывания в Южной России
|last=Брун
|first=Ф.
|year=1874
|location=Санкт-Петербург
|pages=28
|language=Російською
}}</ref>
=== Період Османської імперії ===
==== Таванська переправа ====
[[Таванська переправа]], відома як [[Кизикерменський шлях|Казикерменський перевіз]] або Бериславський [[Чумацтво|чумацький]] тракт, існувала з доісторичних часів. Вона здійснювалася через [[Дніпро]] на острів [[Таванська переправа|Тавань]], а потім через рукав Дніпра [[Конка (річка, Херсонська область)|Конку]] на протилежний берег. До [[XV століття|XV ст.]] [[Генуезька Газарія|генуезькі]] [[Купецтво|купці]] використовували цю переправу для торгівлі з центральною і північною Україною.<ref name=":11" /><ref name=":21">{{Cite web|url=http://prosvita-ks.co.ua/geyko-pereprava-pereprava|title=Гейко А. Переправа, переправа…|date=2016-04-23|website=prosvita-ks.co.ua|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
[[Михайло Литвин|Михалон Литвин]], [[дипломат]] Великого князя [[Литовське князівство|Литовського]], у своїх записках [[1615|1615 р.]]<ref>{{Cite book
|title=О нравах татар, литовцев и москвитян
|last=Михалон
|first=Литвин
|year=1994
|location=Москва
|language=Російською
}}</ref> вказує на значення Таванської переправи як основного шляху для торгівлі з [[Азія|Азією]], [[Персія|Персією]], [[Індія|Індією]], [[Аравійський півострів|Аравією]] і [[Сирія|Сирією]]. Він також згадує про митницю, що існувала на переправі, де збирали мито з купців.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
З переходом цих земель під владу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] перевіз отримав назву Діван–Гечіт або Діван–Гечіді. На мапах [[XV століття|XV]]–[[XVI століття|XVI]] ст. Тавань показана як головний пункт києво–кримського торговельного шляху. [[Франція|Французький]] військовий інженер [[Гійом Левассер де Боплан|Гійом–Левассер де Боплан]] у [[1650]] р. називає Таванську переправу «найкращою» з–поміж п'яти на Дніпрі.<ref name=":11" /><ref name=":21" /><ref>{{Cite book
|title=Опис України, або областей королівства Польського, розташованих між кордоном Московії і Трансильванії
|last=Гійом
|first=Л. Д. Б.
|year=1650
|location=Франція
}}</ref>
Таванська переправа була важливим місцем для військових і торговельних суб'єктів [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]], включаючи [[українці]]в, [[Поляки|поляків]], [[Кримські татари|кримських татар]], [[Росіяни|московитів]], [[Турки|турків]]. Існують документальні свідчення про її використання, наприклад, у [[1523]] році козацькі загони [[Полоз Семен Федорович|Семена Полозовича]] і Криштофа Кмитича блокували татарське військо на Тавані протягом тижня.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
У [[1588]] році князь [[Вишневецький Юрій Костянтинович|Вишневецький]] перейшов до Таванської переправи. У [[1644]] році, під час походу коронного гетьмана [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]] проти ханату, татари зайняли переправу через Дніпро біля Тавані. У [[1695]] році татарський загін переправився біля Кизикерменя через Дніпро.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
Богдан Хмельницький, готуючись до [[Хмельниччина|Визвольної війни]], переправлявся через цю переправу, щоб знайти підтримку [[хан]]а. Після Полтавського погрому [[1709]] року московські купці домоглися дозволу не заїжджати у Січ, щоб не платити козакам мито. Запорожці знову відібрали право на прибутки від перевозу, і всіх, хто їхав до нього, відсилали насильно у Січ.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
Таванська переправа, активно використовувана протягом [[XVIII століття|XVIII]] ст., була важливим місцем для [[Військо Запорозьке|запорожців]] після [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольського миру 1700 р.]] Вони влаштували тут свій перевіз, а з [[1724]] р. тут ходили 4 [[пором]]и. Після початку [[Колонізація|колонізації]] Південної України [[Російська імперія|Російською імперією]], Бериславська переправа була узята на утримання державою.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
У [[1785]] р. було вирішено спорудити кам'яну дорогу з мостами і наплавний міст через Дніпро. Протягом [[1810]]–[[1811]] рр. було розрито гору для полегшення переправи. Згодом, Кримське Соляне правління взяло на себе завідування переправою. У [[1822]] р. було вирішено назначити площу на горі для зручності перевезення солі з Криму. Згодом виникла ідея збудувати у Бериславі магазини оптового продажу солі і соляні склади.<ref name=":11" /><ref name=":21" />
Бериславська переправа була важливим місцем для транспортування солі з Таврійської губернії. За даними з [[1847]]–[[1858]] років, щорічно переправлялося в середньому 37086 хур із сіллю, 15822 з іншим вантажем, 32563 порожніх хур і 82281 голов худоби.<ref name=":11" />'''<ref name=":21" />'''<ref name=":22">{{Cite book
|title=Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба. Херсонская губерния
|last=Шмидт
|first=А.
|year=1863
|volume=Ч. ІІ
|location=Санкт–Петербург
|language=Російською
}}</ref>
=== Фортеця Кизи–Кирмен ===
==== [[Улус Джучі]] і Литовсько-руське князівство ====
У [[XIV століття|XIV]] сторіччі місцевість набула стратегічного значення завдяки Соколиній переправі через Дніпро. За часів [[Тохтамиш]]а біля неї була зведена ханська резиденція Догангечіт. Поселення було зруйноване під час війни Тохтамиша з [[Тамерлан]]ом. На початку [[XV століття]] князь [[Вітовт]] заснував на її місці власну фортецю і митницю, яку на його честь називали «'''Вітовтовою митницею'''» (можливо зіграла співзвучність тюркського слова «доган» — «сокіл» і італійського «догана» — «митниця»)<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.134-136</ref>.
У [[X століття|Х]]–[[XII століття|ХІІ]] ст. Бериславщина перебувала під впливом [[Тюрки|тюрських народів]]: [[Печеніги|печенігів]], [[половці]]в, [[Татари|татар]]. Острів біля Берислава назвали Тавань.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":79">{{Cite book
|title=Земли юго–западной Руси в составе Великого Княжества Литовского
|last=Шабульдо
|first=Ф. М.
|year=1987
|location=Киев
|pages=148
|language=Російською
}}</ref>
Щодо турецько–кримсько–татарської доби, важливо відмовитися від стереотипу про Кримське ханство як ворога українців. Історія взаємовідносин українців та кримсько–татарського народу є складною та неоднозначною. Відомі численні факти дружби, взаємодопомоги та взаємо–підтримки двох народів. Не варто забувати, що ми живемо в одній державі, і немає іншої Батьківщини для українців та кримських татар.<ref name=":11" /><ref name=":80">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/geyko-s-istoriya-podniprovskyh-gorodkiv
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=79–101
|chapter=Історія подніпровських городків
|access-date=5 серпня 2024 року
}}</ref>
У [[XII століття|ХІІ]]–[[XIII століття|ХІІІ]] ст. переправа через Дніпро була у слов'ян–бродників. У [[1393]] р. [[хан]] [[Тохтамиш]] побудував переправу на Тавані. У [[1398]] р. Вітовт збудував на Дніпрі фортецю святого Івана. Після поразки на [[Ворскла|Ворсклі]] [[1399]] р. Вітовт посилив свої позиції на Дніпрі. У [[1404]] р. він побудував митницю на Таванській переправі. Після смерті Вітовта ([[1430]] р.) татари прибрали його митниці до своїх рук і збудували форпост Кизи–Кермен.<ref name=":11" /><ref name=":72" /><ref name=":79" />
У кінці [[XV століття|XV]] ст. більшість Херсонщини перебувала під владою [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Татари збудували фортеці Тягин, Бургун, Іслам–Кермен на Дніпрі, контролюючи відомий з часів [[Київська Русь|Київської Русі]] перевіз Таванський. [[Військо Запорозьке|Запорожці]], які з'явилися вище за течією, стали загрозою для перевозу.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Після переходу Правобережної України під владу [[Велике князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]] у [[XV століття|XV]] ст., князь Вітовт збудував тут митницю. Існує також версія про заснування на [[Таванська переправа|о. Тавань]] фортеці святого Іоанна.<ref name=":11" />'''<ref name=":80" />''' У [[1492]] р. вони напали на турецький корабель біля сучасної [[Тягинка|Тягинки]], що стало першим письмовим свідченням про їхнє існування.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Тягинка, татарське поселення та укріплення, вже існували на той час. Її заснування приписують туркам або [[Генуезькі колонії|генуезцям]]. [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитро Яворницький]] вважав, що фортецю збудовано у [[1491]] р. і її назва походить від тюркського «тегенек» ― будяк, терник.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Іслам–Кермен, ще одна фортеця, з'явилася близько [[1492]] р. (або [[1505]]–[[1506]] рр. за деякими джерелами). Її назву можна перекласти з [[Турецька мова|турецької]] як «Лев» або «Юнак». Ця фортеця, ідентифікована з постскіфським городищем біля с. [[Любимівка (Каховський район)|Любимівка]] [[Каховський район (1923—2020)|Каховського району]], була заснована ханом Шахін–Гіреєм. Вона служила захистом для татарських вояків, які переправлялися через Дніпро.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Ці фортеці залишаються важливими місцями до сьогодні. Вони служать притулком і зручним місцем для переправи. У фортецях є човни і баркаси, а також кілька сараїв і питтєвих будинків. Це є крайній рубіж кримських земель, де зустрічаються хоробрі воїни, які завжди борються з поляками, московітами і бунтівливими козаками.<ref name=":11" />'''<ref name=":80" />'''<ref name=":81">{{Cite book
|title=Путешествие её императорского величества в полуденный край России,
предприемлемое в 1787 г.
|year=1786
|location=Санкт-Питербург
|language=Російською
}}</ref>
==== Козацькі і кримськотатарські часи ====
Іслам–Кермен був важливим перешкодою для запорожців, що намагалися дістатися до [[Чорне море|Чорного моря]] та соляних ям. [[Козаки]] регулярно атакували цю фортецю, спокушені можливістю здобути здобич. У [[1556]]–[[1557]] роках [[Дмитро Вишневецький|Дмитро Вишневецький (Байда)]] захопив Іслам–Кермен, винищивши населення і вивізши гармати на [[Запорозька Січ|Січ]]. Того ж року об'єднані сили московських та запорозьких козаків захопили фортецю, здобувши значну кількість коней та артилерії. Похід [[1576]] року під проводом отамана [[Богдан Ружинський|Богданка (Богдана Ружинського)]] був невдалим через передчасний вибух вибухівки у підкопі під стіною.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Від постійних нападів запорожців, [[мусульмани]] вирішили побудувати ще одну фортецю напроти Іслам–Кермену через Дніпро, на місці сучасного Берислава. Назва цієї фортеці, Кизи–Кермен, є предметом дискусії серед дослідників. Незважаючи на різні трактування, вважається, що назва фортеці була пов'язана з іменем її засновника ― високого кримського можновладця. Щодо року побудови Кизи–Кермену, думки дослідників розходяться від [[1450]] до [[1665]] року. Фортеця часто руйнувалася козаками, а потім відбудовувалася. Згадується, що хан Мухамед–Гірей ІІІ пропонував побудувати низку фортець на обох берегах Дніпра для стримування запорожців.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
У [[XIV століття|XIV]] столітті хан Тохтамиш–Гєрай заснував фортецю Доган–Гечіди. Після поразки від Тімур–Ленка, фортецю відновив Вітаутас і назвав її Сім Маяків. Зараз від фортеці залишилися лише фрагменти кам'яної кладки.<ref name=":82">{{Cite book
|url=https://shron1.chtyvo.org.ua/Patalakh_Oleksii/Fortetsia_Kazykermen_pravda_i_vyhadky.pdf?PHPSESSID=st7p5h0uqs1vtf3ugre7bbv8e7
|title=Фортеця Казикермен: правда й вигадки
|last=Паталах
|first=О.
|year=2021
|publisher=видавництво «Гілея»
|location=Херсон
|pages=36
|access-date=5 серпня 2024 року
}}</ref>
У [[XV століття|XV]] столітті фортеці на південних кордонах Великого князівства Литовського почали занепадати через адміністративні зміни, зокрема ліквідацію Київського князівства.<ref name=":82" />
[[Блискуча Порта|Оттоманська Порта]], новий завойовник на Півдні, завоювала [[Молдавське князівство]] в [[1484]] році. Султан Баязид ІІ Велі здобув фортецю Аспрокастро, перейменувавши її на [[Аккерманська фортеця|Аккерман]], та збудував фортецю Газі–Керман на Дніпрі. Фортеці Аккерман та Килія стали убезпеченими від козацьких набігів.<ref name=":82" /><ref name=":83">{{Cite book
|title=Маяк
|last=Данильченко
|first=О.
|date=12 серпня 1992
|publisher=Маяк
|location=Берислав
|chapter=Від Кизи–Кермен до Берислава
|type=Газета
}}</ref><ref name=":84">{{Cite book
|title=Отаман Григор’єв
|last=Тимков
|first=О.
|year=1997
|publisher=Нововоронцовка
|location=Нововоронцовка
|type=Газета
}}</ref><ref name=":85">{{Cite book
|title=Наддніпрянська правда
|last=Гейко
|first=С. О.
|date=1 серпня 1995
|publisher=Наддніпрянська правда
|chapter=Взяття Кизи–Кермену
|type=Газета
}}</ref><ref name=":61" /><ref name=":86">{{Cite book
|title=Старожитності
|last=Гейко
|first=С. О.
|year=1994
|series=№ 5–6
|publisher=Старожитності
|chapter=Татарський гетьман
|type=Газета
}}</ref>
У [[1500]] році в [[Османська імперія|Османській імперії]] почалася [[громадянська війна]], яка завершилася [[Самозречення|зреченням]] Баязидом ІІ Велі престолу. Козаки здобули фортецю Доган–Гечіт і зрівняли її з землею. Вони контролювали цей плацдарм протягом близько 90 років.<ref name=":82" />'''<ref name=":83" /><ref name=":84" /><ref name=":85" /><ref name=":61" /><ref name=":86" />'''
У [[1504]] р. кримський хан [[Менґлі I Ґерай|Менглі–Гірей]] планував збудувати на Тавані велике місто, але цього не сталося. Мрії Вітовта про приєднання Північного Причорномор'я до Литовського князівства не здійснилися.<ref name=":11" /><ref name=":72" />
В [[1593]] році, після спалення [[Томаківська Січ|Томаківської Січі]], кримські хани відновили контроль над Таванською переправою. У [[1596]] році хан Газі–Герай відновив фортецю Газі–Керман, але вона знову була зруйнована козаками. Французький військовий інженер Гійом–Левассер де Боплан у своєму «Описі України» вже не згадує про фортецю.<ref name=":82" /><ref name=":83" /><ref name=":84" /><ref name=":85" /><ref name=":61" /><ref name=":86" />
У середині [[XV століття]] поселення опинилося під владою Кримського ханства, а в кінці [[XVI століття]] — османів, які збудували тут кілька фортець, однією з яких була '''[[Кизикермен]]'''<ref>Тимченко В. М. Таванська переправа на Дніпрі у XVI—XVII ст. (за даними археологічних та писемних джерел)/Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. К., 2003 ISBN 966-650-078-7</ref> (Казикермен) для оборони [[Кримське ханство|Кримського ханства]] і [[Османська імперія|Османської імперії]] від походів [[запорозькі козаки|запорозьких козаків]]. У [[1695]] р. фортецю здобули козацькі полки гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]]. Давня запорозька назва Берислава — '''[[Таванська переправа]]''' (''Таванський Перевоз''), що отримала назву від острова Тавань.
У середині [[XVII століття|XVII]] ст. [[турки]] та [[кримські татари]] мали дві фортеці у пониззі Дніпра ― Кизи–Кермен та Іслам–Кермен, а також дві менші ― Тягин і Бургун. Останню збудували близько середини [[XVI століття|XVI]] ст. На острові Тавань, що зник наприкінці [[XIX століття|XIX]] ст., було споруджено ще два укріплення: Мустріт–Кермен та Мубарак–Кермен.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Основним форпостом у пониззі Дніпра став Кизи–Кермен, керований казикерменським беєм, представником султанського уряду. Він контролював усі інші укріплення.<ref name=":11" /><ref name=":80" />
Навколо фортець проживали рибалки, чабани, купці, ковалі, які при небезпеці ховалися за міцними мурами.<ref name=":11" /><ref name=":80" />'''<ref name=":81" />'''[[Файл:Kazykermen.jpg|250px|міні|ліворуч|Облога Кази-Кермена в 1695 році]]У [[XVII століття|XVII]] столітті козаки постійно нападали на дніпровські фортеці. Іслам–Кермен був значно пошкоджений після штурму [[Богдан Ружинський|Ружинським]], але відновлений у [[1627]] році. Наступного року гетьман [[Михайло Дорошенко (гетьман)|Михайло Дорошенко]] захопив його, перебивши всіх мусульман і зруйнувавши фортецю. Під час [[Хмельниччина|Визвольної війни]] проти [[Польща|Польщі]], [[Богдан Хмельницький]] дозволив відновити фортецю.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" />
Щоб ускладнити козакам прохід водним шляхом, мусульмани між Кизи–Керменом та Іслам–Керменом натягували залізні ланцюги. Запорожці часто обдурювали мусульман, прориваючись через ланцюги. Запорожці ворожили подніпровським городкам, які заважали їм, і закликали знести Кизи–Кермен.<ref name=":11" />'''<ref name=":80" /><ref name=":81" />'''
У [[1642]] році [[Евлія Челебі]] відвідав руїни Газі–Кермана. Він та хан Іслам–Герай переправилися через Дніпро, оглянули територію фортеці Доган і визнали її неприступною. Хан висловив думку про необхідність зведення фортеці для захисту від козацьких набігів. Вони відвідали руїни фортечної брами, де Челебі побачив мармурову плиту з написом про заснування фортеці в [[1484]] році.<ref name=":82" />
На зворотному шляху хан пошкодував про відсутність фортеці на Дніпровій кручі. Запорожці зав'язали бій, внаслідок якого було втрачено багато воїнів і майна.
Незважаючи на руїни Газі–Кермана, [[Таванська переправа]] продовжувала функціонувати. У [[1648]] році нею скористався [[Богдан Хмельницький]] для переговорів з ханом Іслам–Гераєм. У [[1649]] році Османська імперія уклала «<nowiki/>[[морський договір]]<nowiki/>» з Військом Запорозьким, але через війни в Україні, угода не була реалізована. Ідея відновлення фортеці Газі–Керман знову стала актуальною для [[Блискуча Порта|Оттоманської Порти]].<ref name=":82" />
За свідченням Евлія Челебі, у [[1665]]–[[1666]] роках під керівництвом [[Сулейман-паша аль-Фарансаві|Сулеймана–паші]] та за наказом Мехмеда–паші Кепрюлю зібралася армія в 150 тисяч воїнів. Фортеця стала неприступною і сильно укріпленою. Сулейман–паша не лише відбудував Газі–Керман, але й розширив його, додавши ще одну лінію оборони. Фортеця має два ряди стін, внутрішню частину з близько 170 будівель, дві брами та велику кількість гармат. Вона розташована на крутому березі Дніпра, як сокіл, що чигає на здобич.<ref name=":82" />
Згідно з Челебі, пізніше у фортеці з'явилися маленькі [[Кіоск|ятки]], шинки, приміщення для бузи, лазня–хамам та заїжджий двір. Мури фортеці прикрашали написи–таріхи, що висловлювали бажання захисту від ворогів. У [[Херсонський краєзнавчий музей|Херсонському музеї]] зберігається плита з зображенням битви турка з європейським воїном. Це, ймовірно, [[Молдавське князівство|молдавська]] робота, оскільки Газі–Керман будували молдавани та волохи. Плита, можливо, прикрашала одну з будівель фортеці як символ перемоги Османської імперії. Назва фортеці на карті [[1764]] року ― «Кизил–Керман» ― «Червона фортеця», можливо, через червонувате забарвлення місцевих скель. Існує також версія назви ― «Кадій–Керман», що перекладається як «Суддівська фортеця».<ref name=":82" />
У [[1660]] році запорожці захопили фортецю Ослам, порубали частину мешканців і взяли інших у полон.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" />
У [[1667]] році 300 січовиків напали на Аслам–городок, побили близько 50 мусульман і захопили багато стад корів, овець, коней.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" />
У [[1670]] році Іван Сірко не зміг взяти Кизи–Кермен через відсутність великих гармат.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" />
=== Російські часи ===
==== Заснування Берислава ====
У [[1717]] році кримський хан передав [[Таванська переправа|Таванський перевіз]] запорожцям, і [[Кизикермен|Кизи–Кермен]] почав розвиватися. Після переходу запорожців під російський протекторат у [[1734]] році, вони заснували [[Нова Січ|Нову Січ]] на Підпільній. У війні [[1735]]–[[1739]] років [[Кизикермен|Кизи–Кермен]] став базою для армії [[Бургард-Крістоф Мініх|Мініха]] та його запорозьких союзників. У [[1775]]—[[1783]] роках Кизикермен був центром [[Казикерменський повіт|Казикерменського повіту]]. План реконструкції Кизи–Кермена у бастіонну фортецю не здійснився. [[Флотилія]] Мініха, що базувалася в Кизи–Кермені, планувала похід на [[Стамбул]]. Але плани Мініха зірвала [[чума]]. Після відступу, кораблі прибули до [[Кизикермен|Кизи–Кермена]], де вирішили знищити укріплення. За зиму всі солдати й козаки вимерли від чуми, а судна затонули. У [[1765]] році хан Селім–Герай вирішив відновити контроль над Кизи–Керменським перевозом. Це викликало конфлікт, який було вирішено компромісом. Після війни з [[Османська імперія|Османською імперією]], [[Катерина II|Катерина ІІ]] вирішила [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідувати Запорозьку Січ]]. Згідно з планом, загін генерала [[Лопухін Петро Васильович|Лопухіна]] блокував територію від Олександрівського шанця до [[Кизикермен|Кизи–Кермена]].<ref name=":82" />
Після ліквідації Січі, команда гетьманських козаків була відправлена до [[Кизикермен|Кизи–Кермена]]. Містечко продовжувало розвиватися, збільшуючи населення завдяки переселенцям.<ref name=":82" />
У [[1783]] році сюди перевезли дерев'яну [[Свято-Введенська церква (Берислав)|Воскресенську церкву]], яка збереглася до сьогодні.<ref name=":82" />
У [[1784]] році Кизи–Кермен став містом Бериславом. Залишки колишньої фортеці почали розбирати на будівельні матеріали. На території знаходяться цікаві археологічні знахідки, включаючи шийну печатку з арабськими літерами. У [[1995]] році було розроблено проект меморіалу на честь здобуття фортеці Газі–Керман, але його реалізація ще не відбулася.<ref name=":82" />
В [[1786]] році, коли [[Катерина II|Катерина ІІ]] відправилася в [[Крим]]. У цей час була видана книга «Путешествие её императорского величества в полуденный край России, предприемлемое в 1787 г.»<ref name=":11" /><ref name=":80" />'''<ref name=":81" />''', де згадується Бериславль. За легендою, місто було засноване [[Греки|греками]] Мілезіянами, але підтверджень цьому не знайдено.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" /> Після цього в [[1787]] році вона відправилася до [[Санкт-Петербург|Петербурга]]. На початку [[XIX століття|ХІХ]] століття було спробувано відновити укріплення.<ref name=":11" /><ref name=":80" /><ref name=":81" />
==== Шведська колонія ====
Переселення шведів в Україну відбулося у [[1780-ті|1780–х]] роках за ініціативою князя [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіна]]. Шведські селяни з [[Гіюмаа (острів)|острова Даго]] були переселені на землі колишнього [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]]. Полковник Іван Синельников, який виконував указ Катерини II, переконав 960 шведів переїхати в українські степи. Після тримісячної подорожі, вони оселилися в околицях Берислава.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":103">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/vsergiychuk–odanilchenko–zemlya–yaka–stala–ridnoyu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Сергійчук
|first=В.
|last2=Данильченко
|first2=О.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=124–128
|chapter=Земля, яка стала рідною
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><ref name=":104">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/vsergiychuk–odanilchenko–zemlya–yaka–stala–ridnoyu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Сергійчук
|first=В.
|last2=Данильченко
|first2=О.
|year=2001
|series=Випуск 3
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=59
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><ref name=":105">{{Cite book
|title=Відродження
|last=Сергійчук
|first=В.
|year=1995
|series=№ 2
|publisher=Відродження
|chapter=Земля, яка стала рідною
}}</ref>
Так з'явилася перша [[Шведи в Україні|шведська колонія в Україні]] ― [[Старошведське]]. З [[1800]] року її жителям були надані права іноземних колоністів, а через чотири роки було засновано ще три шведські колонії. Це створило національний колоністський округ.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":103" /><ref name=":104" /><ref name=":105" />
[[Шведи]] з'явилися в Україні в кінці [[XVIII століття]]. У [[XIX століття|XIX]] столітті в селі Альт–Шведендорф було 84 двори і 604 жителі, які володіли 3245 [[Десятина (одиниця площі)|десятинами]] орної землі. Була побудована школа та [[Лютеранство|лютеранська]] церква. Шведська громада збереглася до сьогодні, незважаючи на тісні стосунки з українськими та [[Німеччина|німецькими]] селами.<ref name=":11" /><ref name=":105" /><ref name=":106">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/danylchenko–o–zmiyivka
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Данильченко
|first=О.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=129–131
|chapter=Зміївка
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><blockquote>'''ДОКУМЕНТ'''
'''Висновки щодо еміграційного руху шведів у Старо–Шведській сільраді, Бериславського району, Херсонської округи:'''
# ''„Еміграційний рух шведів зумовлений економічними причинами, зокрема недородом і не урожаєм. Неправильний підхід до шведського села як до куркульського сприяв поширенню цього процесу;''
# ''Відсутність правильного керівництва в шведському селі призвела до зміцнення єдиного національного фронту під керівництвом [[пастор]]а та куркульської верхівки;''
# ''Культурно–національні вимоги та потреби шведського населення були недооцінені органами влади;''
# ''Помилки та перекручування з боку органів [[Компартійно-радянська влада|радвлади]] та їх представників ускладнили положення в шведському селі;''
# ''Все вищенаведене дало можливість [[куркуль]]ській верхівці села на чолі з пастором використати незадоволення середняків останніми міроприємствами радвлади.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":103" /><ref name=":104" /><ref name=":105" />''
'''Пропозиції щодо виправлення існуючого положення в шведських селах:'''
# ''Провести господарчі заходи для піднесення бідняцьких і середняцьких господарств шведських сіл;''
# ''Вжити заходів до відриву бідноти з–під куркульсько–клерикального впливу та організувати розпорошену бідноту в КНС;''
# ''Провести систематичну роз'яснювальну роботу серед шведського населення національної політики радвлади.“<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":103" /><ref name=":104" /><ref name=":105" />''
'''ДОКУМЕНТ'''
'''Лист шведських емігрантів з України до Центрального комітету по справах національних меншостей при ВУЦИК, 16 листопада 1929 року:'''
''„Ми, [[Еміграція|емігранти]] з деревні Альт–Шведендорф, виїхали в [[Швеція|Швецію]] [[22 липня]] цього року. Ми змішаного [[Німеччина|німецько]]–[[Швеція|шведського]] походження. Ми звернулися до [[Уряд Швеції|Шведського уряд]]<nowiki/>у і полпреду [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] з проханням про дозвіл на повернення в Україну. Ми просимо Нацмен і нацсекцію допомогти нам отримати дозвіл на повернення в Україну.''
''Підписали: Петер Генріхович Кнутас, Вольдемар Вільгельмович Утас, Іозеф Вільгельмович Утас, Адаліна Утас, Анна Утас, Емілія Кнутас.“.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":103" /><ref name=":104" />''<ref name=":105" /><ref name=":106" /></blockquote>Клостердорф — німецька колонія поблизу [[Григоріївський Бізюків чоловічий монастир|Бізюкового монастиру]], входить до шведського округу. Це рибальське село з простими будинками. Жителі працелюбні, але не багаті. Вони вивчають [[Російська мова|російську мову]], але зберігають свою національність, незважаючи на спроби [[німці]]в їх понімечити. Шведи відзначаються своєю чесністю і добродушністю. Вони займаються рибальством, платячи відкупну суму окружному приказу. Вони також варять хлібний квас, який подібний до пива за смаком і кольором. Шведи — вмілі ремісники, особливо [[Ковальство|ковалі]] і [[Тесляр|теслі]]. Вони виготовляють [[Фургон (екіпаж)|фургони]], які цінуються так само, як і кичкасівські. Інші дві колонії, Мільгаузендорф та Шлангендорф, схожі на Клостердорф, але остання — [[Католицька церква|католицька]], а перші дві — [[Лютеранство|лютеранські]]. Шлангендорф отримав свою назву через велику кількість змій, які там водилися під час первісного поселення.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":97">{{Cite book
|title=Поездка в Южную Россию
|last=Афанасьев–Чужбинский
|first=А.
|year=1863
|series=Ч. І
|location=Санкт-Петербург
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/4shvedy.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Афанасьєв–Чужбинський
|first=О.
|year=1999
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Шведська колонія. Вдача і звичаї
|access-date=13 серпня 2024 року
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/4shvedy.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Афанасьєв–Чужбинський
|first=О.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=140–143
|chapter=Шведська колонія. Вдача і звичаї
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Вокруг света
|last=Иванов
|first=К.
|year=1992
|series=№ 3
|publisher=Вокруг света
|chapter=Шведы со Змеевки
|language=Російською
|type=Газета
}}</ref>
Після [[Знищення Запорозької Січі (1709)|знищення Запорізької Січі]], [[Катерина II]] доручила [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіну]] заселити [[Новоросія|Новоросійський край]]. Були розіслані емісари для вербування переселенців. У [[1781]] році Катерина II видала указ про переселення шведських селян з Гогенгольма. Потьомкін запропонував їм сприятливі умови, включаючи виділення землі, податкові пільги, матеріали для будівництва та допомогу при переїзді. За допомогою Ревельської канцелярії Синельников склав список бажаючих переселитися, яких було близько 960 осіб. Переселенці мали рушити [[20 серпня]] [[1781]] року, але через невирішені майнові питання їх від'їзд затримався. Потьомкін надіслав новоросійському губернатору Язикову „ордер“ про відведення землі та інші умови для шведських переселенців. Вони прибули до [[Решетилівка|Решетилівки]] [[26 листопада]]. На шляху та в зимових квартирах померло 86 осіб, але 880 осіб вижили.<ref name=":11" /><ref name=":107">{{Cite book
|title=Український історичний журнал
|year=1995 р.
|series=ч. 1
|type=Журнал
}}</ref><ref name=":108">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/kulynych–i–yak–i–koly–zyavylysya–shvedski–koloniyi–v–pivdenniy–ukrayini
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Кулинич
|first=І.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=119–123
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref>
У середині квітня колоністи почали роботу на відведених ділянках, отримавши продукти та посівний матеріал. Потьомкін наказав Язикову під наглядом майстрів з [[Курляндія|Курляндії]] спорудити будинки з плиточного каменю, щоб зберегти тип будівель, звичний для шведів. Потьомкін звернувся до пастора Європеуса з пропозицією поїхати на [[Південна Україна|Південь України]] і одержав від нього згоду. Європеусу було видано церковний інвентар для створюваної шведської колонії. [[Уряд Російської Федерації|Російський уряд]] зробив все можливе для заснування першої шведської колонії на правому березі [[Дніпро|Дніпра]] поблизу Берислава, яка отримала назву Старошведської.<ref name=":11" /><ref name=":107" /><ref name=":108" />
За царювання [[Павло I|Павла І]] у [[1800]] р., шведам надали права „іноземних колоністів“, а за [[Олександр I|Олександра І]], у [[1804]] р., було засновано ще три шведські колонії. Чотири шведські колонії володіли 8709 [[Десятина (одиниця площі)|дес.]] родючої землі, а окрузі належало 300 дес. У цих колоніях мешкало 585 осіб.<ref name=":11" /><ref name=":107" /><ref name=":108" />
У другій половині [[1920-ті|1920–х]] років, відомій як „Велика Перерва“, відбувалося національно–культурне будівництво в молодих союзних республіках. В цей же період [[Народний комісаріат|Наркомат]] [[Земельне право|земельних справ]] [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]] надав шведській сільраді кредитування та допомогу. Ця допомога включала посівний матеріал, який був наданий в обсязі, який бажали селяни, кредит на фураж, організацію дитячого харчування, обладнання амбулаторії та хати–читальні.<ref name=":11" /><ref name=":109">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/konyk–yu–reemigraciya–shvedskogo–naselennya–hersonskogo–okrugu–v–1929–r–za–dokumentamy–derzhavnogo
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Коник
|first=Ю.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=132–139.
|chapter=Рееміграція шведського населення Херсонського округу в 1929 р. за документами державного архіву Херсонської області
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><ref name=":110">{{Cite book
|title=Південний архів
|year=2002
|series=Вип. 9
|location=Херсон
|type=Архів
}}</ref><ref name=":111">{{Cite book
|title=Забуттю не підлягає
|year=1996
|location=Херсон
|type=Газета
}}</ref><ref name=":112">{{Cite book
|title=Забуттю не підлягає: Нариси, спогади, оповідання
|last=Голобородько
|first=Ю.
|year=1994
|location=Херсон
|chapter=Гіркий біль правди
}}</ref><ref name=":113">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/goloborodko–yu–girkyy–bil–pravdy
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Голобородько
|first=Ю.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=277–282
|chapter=Гіркий біль правди
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref>
В [[Розстріляне відродження|роки репресій]] відбувався пошук [[Ворог народу|„ворогів народу“]] в усіх сферах суспільства, зокрема серед корінних національностей. Справа 5060–ф/с, що зберігається в архівах обласної [[Служба безпеки України|служби безпеки]], свідчить про переслідування шведів за національністю з с. [[Старошведське]] [[Бериславський район (1923—2020)|Бериславського району]]. Вони були визначені як „шведська контрреволюційна націоналістична організація“.<ref name=":11" /><ref name=":111" /><ref name=":112" /><ref name=":113" />
Незважаючи на це, влада продовжувала вважати їх „ворогами народу“. Заарештовані лише через місяць з лишком — [[5 вересня]] (якщо вірити протоколам допитів) — були викликані до слідчого для дачі показань. [[Протокол (документи)|Протоколи]] [[допит]]ів свідчать про те, що зустрічі з ним мали місце раніше. У затриманих немає найменшої спроби захистити себе, заперечити [[Слідчий|слідчому]].<ref name=":11" /><ref name=":111" /><ref name=":112" /><ref name=":113" />
У [[1926]] році в Бериславському районі була створена єдина шведська сільрада. Її населення складали шведи, нащадки переселенців з острова [[Гіюмаа (острів)|Даго]]. Вони зберегли мову і традиції, а також бажання повернутися на батьківщину.<ref name=":11" /><ref name=":105" /><ref name=":106" /><ref name=":109" /><ref name=":110" /><ref name=":111" /><ref name=":112" /><ref name=":113" />
У [[1928]] році через посуху та недород виникла загроза [[голод]]у. Це спричинило посилення еміграційних настроїв. Шведи подали клопотання про виїзд у [[Швеція|Швецію]] для збору допомоги, але отримали відмову. За результатами допиту, проведеного представниками радянської влади, виявилося, що шведи впевнені в тому, що їх відпустять, і знають, що в Швеції на них чекає земля. Вони не мали претензій до [[Компартійно-радянська влада|радянської влади]].<ref name=":11" /><ref name=":105" /><ref name=":106" /><ref name=":109" /><ref name=":110" /><ref name=":111" /><ref name=":112" /><ref name=":113" />
==== Єврейська колонія ====
У [[1800|1800–х]] роках біля м. Берислав існувала єврейська колонія. Після проїзду двох верст та села Дрімайлівка, можна було в'їхати в колонію, де біля будинків посаджені дерева. Це єврейська колонія. [[Новоберислав|Новий Берислав]], населений вихідцями з [[Литва|Литви]] та [[Курляндія|Курляндії]]. Життя в колонії відрізнялося оригінальністю, але не залишало приємного враження. Відсутність інших національностей, окрім євреїв, робило колонію унікальною.<ref name=":11" /><ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/oleksandr–afanasiev–chuzhbinskiy–novo–berislavska
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Афанасьєв–Чужбинський
|first=О.
|year=2001
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 3
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=59
|chapter=Ново–Бериславська єврейська колонія
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref><ref name=":117">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/oleksandr–afanasiev–chuzhbinskiy–novo–berislavska
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Афанасьєв–Чужбинський
|first=О.
|year=2005
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=147–155
|chapter=Ново–Бериславська єврейська колонія
|access-date=13 серпня 2024
}}</ref>
Після приїзду в колонію, можна було зустрітися з доглядачем, який навчав євреїв господарювати. Він пропонував квартиру, яка вражала своєю чистотою та видом на [[Дніпро]]. Ви також помічав, що довкола будинку ростуть кущі маслини та шипшини.<ref name=":11" /><ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />
[[Євреї]] займалися дрібною промисловістю, але декілька з них успішно вели господарство, перетворюючи надані їм ресурси на засоби для торгівлі, замість того, щоб використовувати їх для землеробства.<ref name=":11" /><ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />
Крім того, можна було зустрітися з євреєм, який намагався продати продукти за завищеними цінами. Якщо відмовитись від його пропозиції, він знижує ціни.
[[Новоберислав|Новий Берислав]] розташований в гарному місці, але було помітно, що він забруднений. Євреї не доглядають за своїми подвір'ями та будинками, але деякі з них мають городи. Вони також тримають кози та візки для поїздок до міста та сусідніх сіл.<ref name=":11" />'''<ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />'''
Була також група євреїв, які висловили незадоволення умовами життя в колонії, керованої [[Меноніти|меноністом]]. Вони стверджували, що не можуть жити без торгівлі, незважаючи на те, що уряд надав їм землю і гроші для створення землеробського господарства.<ref name=":11" />'''<ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />'''
Євреї, які весь час жили в містах і займалися ремеслами, важко адаптувалися до сільського життя. Їхній перехід до землеробства був спровокований обіцянками уряду про забезпечення житлом, землею та засобами для переїзду. Однак теорія і практика не завжди збігаються.<ref name=":11" />'''<ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />'''
В колонії була велика синагога і школа, де діти вчилися читати і писати єврейськими літерами. Ново–бериславська колонія складалася з двох типів євреїв ― литовських і курляндських, хоча останніх невелика кількість. Вони схильні до бурлакування, і коли б не пильне око [[Меноніти в Україні|меноніста]], половина колонії стояла б пусткою.<ref name=":11" />'''<ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />'''
Промисловість і ремесла ― дві галузі, властиві ізраїльському племені. Землеробство, як зазначено вище, не квітне серед народу, немов створеного для іншої мети. Однак є кілька євреїв, зокрема й шульц, у котрих землеробство доволі порядне.<ref name=":11" />'''<ref name=":97" /><ref name=":31" /><ref name=":116" /><ref name=":117" />'''<blockquote>'''Прохання'''
''«До [[Ваша Величносте|Його Величності]], [[Генерал-губернаторство (Російська імперія)|Генерал–губернатора]] [[Новоросія|Новоросійського]] та [[Бессарабська губернія|Бессарабського]], [[Генерал-ад'ютант|Генерал–ад'ютанта]] та [[Кіннота|кавалера]] [[Граф (титул)|графа]] [[Воронцов Михайло Семенович|Михайла Семеновича Воронцова]].''
''Від повірених товариства землеробів колонії [[Новоберислав|Новий Берислав]], Бороха Кагана та Абрама Мошевича.''
''Ми, землероби колонії Новий Берислав, звертаємося до Вашої Величності з проханням про допомогу у вигляді грошової допомоги для виплати за зимівлю худоби. Через навколишню бідність ми втратили можливість отримати належну нам худобу, яка була віддана на зимівлю.''
''Ми, від імені всього товариства наших вірителів, звертаємося до Вашої Величності з проханням про надання нам грошової допомоги для оплати зимівлі худоби, в такій же пропорції, як і в [[1842]] році, тобто по десять рублів сріблом на кожного господаря.''
''Борох Каган, Абрам Мошевич [[27 квітня]] [[1843]] року.»''<ref name=":89" /></blockquote>
==== Італійці на Бериславщині ====
Після приєднання [[Південна Україна|Південної України]] до [[Російська імперія|Росії]] наприкінці ХVIII ст., представники різних національностей, включаючи [[італійці]]в, брали участь у її заселенні. Ця історія починається у [[1713]] році, коли [[Британська імперія|Велика Британія]] відібрала в [[Іспанія|Іспанії]] острів [[Менорка]]. Нова влада запросила на службу [[євреї]]в, [[Греки|греків]]–[[Християнство|християн]] та італійців з [[Корсика|Корсики]]. Однак у [[1781]] році, після війни за незалежність [[Колонія|колоній]] у [[Північна Америка|Північній Америці]], іспанці повернули Менорку і вигнали всіх іноземців з острова.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":118">{{Cite book
|title=Пригоди італійців в Україні
|last=Гейко
|date=17 квітня 1997
|publisher=Редакція районної газети "Маяк"
|location=Берислав
|type=Газета
}}</ref><ref name=":119">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/11movou.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=1999
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Пригоди італійців на Бериславщині
|access-date=15 серпня 2024
}}</ref><ref name=":120">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/11movou.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=144–146
|chapter=Пригоди італійців на Бериславщині
|access-date=15 серпня 2024
}}</ref>
Без притулку та роботи, вони відпливли до [[Ліворно]], де опинилися у важких умовах. Частина з них повернулася на [[Корсика|Корсику]], де приєдналася до боротьби місцевого населення з новими володарями. У той час у [[Російська імперія|Росії]] [[Катерина II]] з [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіним]] вирішувала проблеми заселення [[Південна Україна|Південної України]]. Вони дізналися про вигнанців з Менорки і розробили плани їх переселення до [[Херсон]]а. За [[1782]]–[[1783|83]] рр. до Херсона відправили 5 кораблів з 1056 переселенцями, більшість з яких були [[італійці]].<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":118" /><ref name=":119" /><ref name=":120" />
Але невдовзі виявилося, що [[італійці]] не бажають займатися рільництвом. Вони почали розбігатися, і на початку [[1784]] р. в [[Зміївка (Бериславський район)|Зміївці]] залишилося лише 160 італійців. Вирішивши, що такий ненадійний елемент не можна тримати на прикордонні, царська влада переселила більшість [[італійці]]в на [[Північна Україна|північ]] — до [[Павлоград]]у та [[Кременчук]]а.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":118" /><ref name=":119" /><ref name=":120" />
На початку ХIX ст. [[італійці]] знову з'явилися у [[Херсон]]і. Вони зарекомендували себе як вправні [[Мореплавство|мореплавці]], [[Суднобудування|кораблебудівники]], [[ремісник]]и, [[кондитер]]и.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":118" /><ref name=":119" /><ref name=":120" />
'''№ 77, [[13 червня]] [[1810]] р'''. Землевпорядник Юрков доповідає [[землемір]]у [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] Петру Юрійовичу Анадольському про неможливість точного виконання плану перекопування гори на Бериславській переправі через скелясті породи. Завтра буде завершено першу половину гори.<ref name=":121">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/7vyp/vyp7–2.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2006
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Вип. 7: Документи та матеріали
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=99 іл.
|access-date=15 серпня 2024
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області
|series=ф. 14, оп. 1, спр. 748
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херснон
|page=арк. 8
|type=Архівна справа
}}</ref>
'''№ 858, [[30 листопада]] [[1822]]''' р. Цивільний [[губернатор]] Комстадіус просить Херсонського губернського землеміра поїхати до Берислава і призначити сквер на горі та дорогу для зручності солевозів.<ref name=":121" /><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області
|series=ф. 14, оп. 1, спр. 960
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|pages=арк. 34, 45
|type=Архівна справа
}}</ref>
'''[[Бурштин]] на березі [[Дніпро|Дніпра]]'''. Протоієрей Іоанн Назаревський повідомляє про знахідку бурштину на берегах [[Дніпро|Дніпра]], особливо в [[Німеччина|німецьких]] колоніях. Бурштин знаходять після великого весняного розливу вод. Шматок бурштину, вагою 14 [[Золотник (одиниця вимірювання)|золотників]], знайдений у [[1841]] році, був подарований [[Одеське товариство історії і старожитностей|Одеському товариству історії та старожитностей]].<ref name=":5" /><ref name=":121" />
=== Берислав і Східна війна ===
[[Кримська війна|Східна (Кримська) війна 1853—1856]] рр. включала [[Російська імперія|Росію]], [[Османська імперія|Туреччину]], [[Британська імперія|Англію]], [[Франція|Францію]] та [[Сардинське королівство (1720—1861)|Сардинське королівство]]. Чеченська держава під керівництвом [[Імамат|імама]] Шаміля також відіграла важливу роль. [[Війна]] зосередилася на [[Оборона Севастополя (1854—1855)|обороні Севастополя]] російською армією.<ref name=":11" /><ref name=":122">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/geyko–s–beryslav–i–shidna–viyna
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=156–160
|chapter=Берислав і Східна війна
|access-date=15 серпня 2024
}}</ref>
Берислав вніс внесок у воєнні події. Місто стало домом для сімей багатьох захисників [[Севастополь|Севастополя]]. Через Берислав до [[Крим]]у йшли підкріплення. Поранені й хворі поверталися назад для лікування. У Бериславі було встановлено карантинний пункт і військовий шпиталь.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
У Бериславі було поховано моряків 34, 35, 41, 42 [[флот]]ських екіпажів, солдати різних полків. Зокрема, [[10 лютого]] [[1856]] р. тут помер завідувач [[Артилерія|артилерійським]] депо Кримської артилерії [[полковник]] Олександр Іванович Іванов.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
У часи [[Кримська війна|Кримської війни]], Берислав став важливим пунктом, де зосереджувалися великі маси військ, транспортів з хворими і різними припасами. Лікуванням хворих займалися [[сестри милосердя]]. Згадується, що в місті бував відомий лікар [[Пирогов Микола Іванович|Микола Іванович Пирогов]]. Умови пересування були важкими через грязюку, замерзлу дорогу, мокрий пісок, круті гори та слизьку крижану дорогу.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
Після війни, вдячні бериславці спорудили на братському кладовищі кам'яний хрест з написом: «Вокруг креста сего покоятся русские воины, умершие от ран и болезней, подъятых при защите Отечества в Крымскую войну [[1853]]–[[1856]] гг.» Пізніше тут постала і велична [[каплиця]], яка разом з військовим кладовищем згідно [[Постанова Кабінету Міністрів України|Постанови Кабінету Міністрів України]] є об'єктом [[Культурна спадщина|культурної спадщини]] Національного значення.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
Указом [[Список імператорів Російської імперії|імператора]] [[Олександр II (російський імператор)|Олександра ІІ]] від [[2 березня|2]] ([[14 березня|14]]) березня [[1856]] р. надано Бериславу за тягарі, понесені у часи війни, протягом 10 років отримувати з міської оброчної статті, що залишалася за державною скарбницею, 2 664 крб. 27,5 коп. щорічно. Однак, виплати за наймання шпитальських приміщень так і не були здійснені.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
Евакуйовані з [[Крим]]у принесли з собою ще й [[тиф]], унаслідок якого навіть у рік закінчення війни смертність у місті перевищила народжуваність на 289 осіб за тодішньої чисельності населення Берислава у 6 300 чоловік.<ref name=":11" /><ref name=":122" />
=== Перші визвольні змагання ===
[[Файл:Beryslav zrechennya hetmana.jpg|міні|200px|ліворуч|Телеграма про зречення від влади гетьмана України [[Павло Скоропадський|Павла Скоропадського]]. м. [[Київ]] — м. Берислав. [[16 грудня]] [[1918]] р.]]
[[28 травня]] [[1917]] року у місті відбувся мітинг українців.<ref>Херсон. Хроніка подій 1917 року. Упорядник Орлова З. С. // Довідка державного архіву Херсонської області. — С. 4</ref>
=== Радянський період ===
==== Революція ====
Згідно '''Наказу № 8''' Воєнно–Революційного Комітету м. Берислава від [[18 квітня]] [[1920]] року:<blockquote>''«Всі лікарі, фельдшери, студенти медичних університетів, сиділки та сестри милосердя об’являються мобілізованими. Всі приватні особи, які мають термометри та клізмальні кружки, повинні їх передати відділу охорони здоров’я. Всі нетрудові елементи м. Берислава об’являються мобілізованими.».''<ref name=":121" /><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області
|series=ф.р. 12, оп. 1, спр. 24
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|page=арк. 113
|type=Архівна справа
}}</ref></blockquote>'''Наказ № 06459/оп, [[28 вересня]] [[1920]] р., Берислав''', говорить таке:
* [[Інженер]] групи, дивізійний інженер [[51-ша стрілецька дивізія (СРСР)|51–ї стрілецької дивізії]], товариш Зуєв, призначений для координації інженерних робіт на Каховському плацдармі;
* Зуєву наказано продовжити роботу по виносці [[Фланг|флангів]] [[Плацдарм|плацдарма]], забезпечити їх взаємозв’язок та створити загальну [[Лінія оборони|оборонну лінію]].<ref name=":121" />
Відповідно до '''Наказу № 08/опс, [[3 жовтня]] [[1920]] р., Берислав''':
* Важливість координації роботи [[Артилерія|артилерії]] та [[Піхота|піхоти]] підтверджена досвідом останніх бойових операцій;
* Піхотні частини повинні навчитися швидко та точно визначати відстані оглядом, відрізняти недоліт та переліт [[Артилерійський снаряд|снарядів]].<ref name=":121" />
'''Наказ Бериславської комгрупи № 030/опс, [[8 жовтня]] [[1920]] р., Берислав''':
* Зуєву наказано розробити план протитанкової [[Оборона|оборони]], враховуючи можливість дій противника з 13 [[Танк|танками]].
* Мінування дороги [[Каховка]] — [[Перекоп (місто)|Перекоп]] та дороги Терни — Цукур вже проведено.<ref name=":121" />
'''Наказ військам Бериславської групи про взаємодію артилерії з піхотою, [[3 жовтня]] [[1920]] р., м. Берислав''':
* Нещодавні бойові дії підтвердили важливість координації [[Артилерія|артилерії]] та [[Піхота|піхоти]]. В умовах боїв на укріпленому Каховському плацдармі це особливо важливо;
* Піхотні підрозділи повинні допомагати артилерії своїм спостереженням, швидко і точно визначати відстані, розрізняти недостріли і прольоти снарядів;
* Командирам бригад Каховського укріпленого плацдарму було наказано ознайомити молодших командирів з видимими місцями за схемами та з артилерійських спостережних пунктів;
* Командирам усіх бойових ділянок було приділено увагу [[Кулемет|кулеметному]] захисту секторів.<ref name=":121" />
'''Наказ військам Бериславського угруповання про створення протитанкової оборони на Каховському плацдармі, [[8 жовтня]] [[1920]] р., м. Берислав''':
* Керівнику інженерної групи Зуєву було доручено розробити план протитанкової оборони з урахуванням того, що противник може використовувати до 13 танків;
* Мінування дороги [[Каховка]] — [[Перекоп (місто)|Перекоп]] і дороги Терни — хати. Виробляється цукур;
* Командиру групи Яновичу було доручено стріляти в щілини між ровами, щоб створити загородження проти танків;
* Повідомляється, що дорога [[Любимівка (Каховський район)|Любимівка]] — [[Антонівка (Херсонський район)|Антонівка]] вже замінована.<ref name=":121" />
'''Наказ частинам [[51-ша стрілецька дивізія (СРСР)|51–ї стрілецької дивізії]] про важливість Каховського плацдарму та загальне завдання дивізії, [[13 жовтня]] [[1920]] р., м. Берислав''':
* Ворог активний на лівому [[Фланг|фланзі]] нашої армії в районі станції Токмак. Загальна активність противника передбачає його активні дії проти Каховського плацдарму;
* Важливим є значення [[Плацдарм|плацдарму]] як відправного пункту майбутніх операцій [[Дивізія|дивізії]] та [[Збройні сили|армії]]. Плацдарм має бути збережений;
* Загальним завданням нашої дивізії є активна оборона плацдарму, парирування спроб противника вести наступ і відкидання його назад;
* Всім [[Командир|командирам]], [[Військовий комісаріат|військовим комісарам]], [[Червоноармієць|червоноармійцям]] було доручено бути справжніми [[Воїн|воїнами]] [[Жовтневий переворот|революції]], виконувати завдання по обороні плацдарму.<ref name=":121" /><ref>{{Cite book
|title=Статьи и речи
|last=Блюхер
|first=В. К.
|year=1963
|publisher=Воениздат
|location=Москва
|language=Російською
}}</ref>
=== Голодомори ===
''Докладніше: [[Голодомор в Україні (1921—1923)]],'' ''[[Голодомор в Україні (1932—1933)]], [[Голодомор в Україні (1946—1947)]]''
У [[міжвоєнний період]] Берислав мав статус [[Селище міського типу|селища міського типу]], був [[Адміністративний центр|адміністративним центром]] Бериславської селищної ради [[Бериславський район (1923—2020)|Бериславського району]] [[Одеська область|Одеської області]].
У селищі відбувались арешти українців органами [[Державне політичне управління|ДПУ]] за розповсюдження чуток про [[голод]].<ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області
|series=ф.р. — 4033, оп. 7, спр. 612
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|type=Архівна справа
}}</ref> За даними різних джерел у місті під час [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору]], проведеного [[Уряд СРСР|радянським урядом]] у [[1932]]—[[1933]] роках, загинуло близько 10 осіб. Встановлено імена шести. [[Мартиролог]], укладений на підставі свідчень очевидців Голодомору, опублікований у [[Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні|Національній книзі пам'яті України]].<ref>Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Херсонська область. — Херсон: Наддніпрян. правда, 2008. — с. 247</ref>
У [[XX століття|ХХ столітті]] [[Україна]] пережила три голодомори ― [[Голодомор в Україні (1921—1923)|1921–1923]], [[Голодомор в Україні (1932—1933)|1932–1933]] та [[Голодомор в Україні (1946—1947)|1946–1947]] років. Події [[1921]]–[[1923]] років менш відомі, хоча масштаби цієї катастрофи були величезні, особливо на півдні України та [[Херсонська область|Херсонщині]].
Смертні випадки від голоду на Херсонщині почалися ще з літа [[1921]] року. З настанням холодного січня [[1922]] року ситуація різко погіршилася. Вже на [[1 лютого]] голова Бериславського [[Революційний комітет|ревкому]] доповідав про катастрофічне становище: з 25 тисяч населення голодували до 16 тисяч людей. З перших чисел весни почався повальний мор.<ref name=":159">{{Cite book
|title=Маяк
|date=23 грудня 1997
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|publisher=Редакція районної газети "Маяк"
|location=Берислав
|chapter=Жили–були. Берислав 100 років тому
|type=Газета
}}</ref><ref name=":160">{{Cite book
|title=Маяк
|last=Гейко
|first=С. О.
|date=13 грудня 1997
|publisher=Редакція районної газети "Маяк"
|location=Берислав
|chapter=Забуті жертви
|type=Газета
}}</ref><ref name=":161">{{Cite book
|title=Наддніпрянська правда
|last=Гейко
|first=С. О.
|date=22 січня 1998
|publisher=Наддніпрянська правда
|location=Херсон
|chapter=Замилити очі усьому світові
|type=Газета
}}</ref><ref name=":162">{{Cite book
|title=Молодь України
|last=Гейко
|first=С. О.
|date=12 листопада 1998
|publisher=Молодь України
|chapter=Перший удар
|type=Газета
}}</ref><ref name=":36" /><ref name=":163">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/10golodomor/10vyp1.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2008
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 10
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=108
|chapter=Голодомор 1932–1933 років на Бериславщині
|access-date=21 серпня 2024
}}</ref><ref name=":164">{{Cite book
|title=Наддніпрянська правда
|date=24 січня 2007
|publisher=Наддніпрянська правда
|location=Херсон
|type=Газета
}}</ref>
Відразу варто зазначити, що в офіційні зведення не входила величезна кількість померлих і похованих без усілякої реєстрації чи обрядів, зусиллями рідних на власних обійстях, а також померлих від вживання [[Макуха|макухи]], [[Абрикоса (плід)|абрикосових]] кісточок, [[Ерзац|сурогатів]]. До цього лиха додалися [[холера]] й [[Епідемічний висипний тиф|висипний тиф]].<ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":163" /><ref name=":164" />
Єдино, від кого можна було чекати порятунку, були закордонні організації. Перші вантажі [[Американська адміністрація допомоги|АРА]] (Американська адміністрація допомоги), [[Швеція|Шведського]] [[Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця|червоного хреста]], [[Місія Нансена|місії знаменитого полярного дослідника норвежця Ф. Нансена]], [[Євреї|єврейського]] [[Джойнт (організація)|«Джойнту»]] почали надходити до України навесні, коли голод був у розпалі.<ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":163" /><ref name=":164" />
Важко зараз назвати загальну кількість померлих. В одному з [[Архів|архівних]] [[Документ|документів]] зазначається, що ще у вересні [[1922]] р. з 7374 мешканців Берислава голодували 4790 людей. А у самому [[Херсон|Херсоні]] навіть у грудні [[1922|1922–го]] голодували 27 тисяч людей, що становило 54% населення міста. Подальші дослідження мусять виявити чимало нового в історії першого українського голодомору, дати відповіді на численні запитання. Але одна уже визначена однозначно. Це щодо причин тієї трагедії.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":165">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/8kurkul.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=1999
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Гірка доля куркуля
|access-date=21 серпня 2024
}}</ref><ref name=":166">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/8kurkul.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=257–266
|chapter=Гірка доля куркуля
|access-date=21 серпня 2024
}}</ref>
Безумовно, довгі роки [[Перша світова війна|І Світової]] і [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|громадянської війни]], розруха економічного життя, [[посуха]] негативно вплинули на урожай [[1921]] р. Та головною причиною було безупинне викачування більшовицьким керівництвом [[Москва|Москви]] усіх наявних ресурсів з України. Читаючи багатотомні [[Опус|опуси]] «вождя світового пролетаріату» [[Ленін Володимир Ілліч|В. Ульянова–Леніна]], раз по раз здибуєш його вказівки своїм пахолкам в Україні: «Хліба, хліба, хліба!», «Продовжуйте, ради бога, з усієї сили добувати продовольство, організовувати спішно збір і зсипку хліба», «Усіма засобами просувати вагони у [[Санкт-Петербург|Петроград]], інакше загрожує голод» [у Росії!], «Головне ― сіль. Усе забрати, обставити потрійним кордоном війська усі місця добування, ні фунта не пропускати»… Немає ліку подібним телеграмам. Сам «вождь» якось одного разу обмовився, що живе «особливо ясно усвідомлюючи і відчуваючи несправедливість обжерливості багатих селян в Україні». Звикнувши за десятиліття ніде не працювати, ніжитися на західноєвропейських курортах, він ніяк не міг збагнути, яка пекельна праця стоїть за тією міфічної «обжерливістю».<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" />'''<ref name=":165" /><ref name=":166" />'''
Улітку [[1921]] р. у [[Поволзький економічний район|поволзьких]] [[Губернія|губерніях]] [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Росії]] почався голод, полетів рішучий наказ: «тепер головне питання усієї радянської влади, питання життя і смерті для нас ― зібрати з України 200–300 мільйонів пудів» і «негайно відновити відправку хліба на північ, не менше тридцяти вагонів у день». Догідливі члени «української» влади (де навряд чи стрінеш бодай одного українця), плазуючи, ухвалили з перевиконанням ленінського плану вантажити до Росії по 55 вагонів зерна щодня. І пішли тисячопудові вагони: з [[Миколаїв|Миколаєва]] ― по 5, з [[Запоріжжя]] ― по 7. Тут варто нагадати, що ніякого [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] ще не було (його «сколотили» аж в останні дні [[1922]] р.) і на словах більшовицьке керівництво твердило про якусь «незалежність» України.<ref name=":159" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":163" /><ref name=":164" />
Офіційна історія вказує, що [[Розкуркулення|політика ліквідації]] «<nowiki/>[[Куркуль|куркуля]]<nowiki/>» як класу була започаткована після виступу [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] у [[1929]] році. «Куркули» були розподілені на три категорії: активні вороги, найбагатші та ті, хто не виявив ворожих намірів. Вони були [[Арешт|арештовані]], [[Ув'язнення|ув’язнені]], [[Розстріл|розстріляні]] або [[Депортація народів у СРСР|виселені]].<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":165" /><ref name=":166" />
Документи [[Державний архів Херсонської області|Державного архіву Херсонської області]] свідчать, що масове [[Розкуркулення|розкуркулювання]] почалося значно раніше, ніж вказано в офіційних документах. [[25 лютого]] [[1929]] року комісія з розкуркулювання Бериславської сільської Ради провела акцію описування та вилучення майна «<nowiki/>[[Куркуль|куркулів]]<nowiki/>». Зокрема, було вилучено майно сім’ї Федора Ксенофонтовича Скрипки.
Після розкуркулювання, майно Скрипки було передано місцевій управлінській конторі та [[Колгосп|колгоспу]] «Вільна праця». Його будинок зараз розташований на вулиці [[Луначарський Анатолій Васильович|Луначарського]]. Ціна, яку довелося заплатити за життя в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]], була висока: мільйони невинних людей були виселені та знищені, а їхнє майно було розділене між тими, хто залишився живим.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":159" /><ref name=":160" /><ref name=":161" /><ref name=":162" /><ref name=":36" /><ref name=":165" /><ref name=":166" />
==== Інформаційний лист про розкуркулювання, [[16 лютого]] [[1930]] р. ====
<blockquote>''«Бериславський районний виконавчий комітет Херсонського округу провів підготовчу роботу по розкуркулюванню. Збори проведено в усіх населених пунктах району, зокрема збори [[Комітет незаможних селян|КНС]], бідноти, [[Колгосп|колгоспників]] і середняків.''
''Розкуркулювання пройшло в усьому району, за виключенням двох [[Німеччина|німецьких]] сільрад. Розкуркулено 262 господарства, [[Конфіскація майна|конфісковано]] робочих коней, молодих коней, корів, молодих корів, складних машин, нескладних машин, будинків, сараїв.''
''[[Куркуль|Куркульство]] залишилося винним державно–фінансовим організаціям на суму 7.895 [[Радянський карбованець|крб.]] по усьому району.''
''Викривлення лінії [[Комуністична партія Радянського Союзу|партії]] під час розкуркулювання: в одному випадку чотири члени партії арештували [[Куркуль|куркулів]], не давали їм їсти, після чого уночі вивели їх у двір і стріляли мимо голови з рушниці.''
''Секретар Бериславського РПК (районний партійний комітет) ― Дедичко, Голова Бериславського РВК (районний виконавчий комітет) ― Хріненко.», ― Інформаційний лист про розкуркулювання, [[16 лютого]] [[1930]] р.<ref name=":11" />''<ref name=":167">{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області
|series=ф.р. 2, оп. 4, спр. 119
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|pages=арк. 7, 76
|type=Архівна справа
}}</ref><ref name=":168">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/informaciynyy–lyst–beryslavskogo–rayonnogo–vykonavchogo–komitetu–hersonskogo–okrugu–okruzhnomu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=254–256
|chapter=Інформаційний лист Бериславського районного виконавчого комітету Херсонського округу окружному виконавчому комітету про проведену роботу по ліквідацію куркуля як класу
|access-date=21 серпня 2024
}}</ref></blockquote>
===== Підсумки ліквідації куркуля як класу по Херсонському округу станом на [[1 березня|01.03.]][[1930]] =====
З «Відомості про підсумки ліквідації куркуля як кляси по Херсонському округу станом на 1.03.30»<ref name=":11" /><ref name=":167" /><ref name=":168" />
{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|+Таблиця Підсумки ліквідації куркуля як класу по Херсонському округу станом на 01.03.1930
|'''Показник'''
|'''Бериславський район'''
|'''Качкарівський район'''
|'''Разом'''
|-
|Загальна кількість господарств
|4053
|10931
|14984
|-
|Кількість розкуркулених господарств
|260
|524
|784
|-
|%
|6,5%
|5,6%
|5,2%
|-
|Відібрано будівель:
|
|
|
|-
|– житлових
|250
|344
|594
|-
|– господарчих
|432
|565
|997
|-
|Оцінка за актами (в крб.):
|
|
|
|-
|– житлових
|73387
|50851
|124238
|-
|– господарчих
|43019
|23191
|66210
|-
|Передано:
|
|
|
|-
|– колгоспам
|537
|903
|1440
|-
|– громадським організаціям
|145
|6
|151
|-
|Відібрано коней
|320
|951
|1271
|-
|Оцінено
|11905
|32091
|43996
|-
|Відібрано корів
|188
|479
|667
|-
|Оцінено
|13259
|23192
|36451
|-
|Відібрано іншої худоби
|10
|396
|406
|-
|Оцінено
|455
|3352
|3807
|-
|Відібрано:
|
|
|
|-
|– молотарок
|10
|50
|60
|-
|– оцінено
|455
|1792
|2247
|-
|– сівалок
|58
|185
|243
|-
|– оцінено
|1407
|4262
|5669
|-
|Іншого реманенту:
|
|
|
|-
|– відібрано
|909
|2420
|3329
|-
|– оцінено
|13169
|32457
|45626
|-
|Разом в крб.
|15031
|38511
|53542
|-
|Різного зерна та фуражу:
|
|
|
|-
|– кількість
|8006
|10676
|18682
|-
|– оцінено
|7464
|9746
|17210
|-
|Інших цінностей на суму в крб.
|21794
|9815
|31609
|-
|Разом на суму в крб.
|187249
|190749
|377998
|}
=== Німецько–радянська війна 1941–1945 років ===
''Докладніше:'' ''[[Німецько-радянська війна|Німецько–радянська війна]], [[Друга світова війна|Друга Світова війна]]''
[[20 червня]] [[1941]] року в районному [[Будинок культури|Будинку культури]] відбувся [[випускний вечір]], на якому 34 десятикласники привітали своїх учителів кошиками квітів. Відбувалася урочиста частина вечора, під час якої випускників вітали представники [[Комуністична партія Радянського Союзу|партійних]], радянських установ. З напутнім привітанням виступив [[Герой Радянського Союзу]] Володимир Опанасович Назаренко. Після офіційної частини випускники продовжили святкування у шкільному залі, прикрашеному зеленню і квітами. Вони танцювали, сміялись, мріяли про майбутнє, уявляючи себе в різних професіях і місцях, включаючи [[Геологорозвідувальні роботи|геологічні розвідки]], [[Північний полюс]] і навіть [[Марс (планета)|Марс]].<ref name=":11" /><ref name=":173">{{Cite book
|title=Маяк
|last=Дармостук
|first=Л.
|date=2 квітня 1987
|publisher=Редакція районної газети "Маяк"
|location=Берислав
|chapter=Випуск вогненного 41–го
|type=Газета
}}</ref><ref name=":174">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/darmostuk–l–vypusk–vognennogo–41–go
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Дармостук
|first=Л.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=287–291
|chapter=Випуск вогненного 41–го
|access-date=22 серпня 2024
}}</ref>
Випускники були активними учасниками шкільного життя, займаючись [[Спорт|спортом]], [[Художня самодіяльність|художньою самодіяльністю]], громадськими справами. Вони обговорювали [[Театральне мистецтво|театральні вистави]], слухали музику свого однокласника–[[Композитор|композитора]] Олексія Петренка, а найсерйозніші серед них були повноправними господарями фізичного та хімічного кабінетів.<ref name=":11" /><ref name=":173" /><ref name=":174" />
Проте через два дні після випуску в їхнє життя увірвалася [[Німецько-радянська війна|війна]]. Випускники звернулися до свого вчителя О. Ф. Бицая, який допоміг їм організувати [[Комсомол|комсомольський]] [[Загін (військова справа)|загін]]. Вони дісталися до [[Бердянськ|Бердянська]], де передалися до [[Військова частина|військової частини]].<ref name=":11" /><ref name=":173" /><ref name=":174" />
Випускники пройшли різними дорогами війни. Деякі з них загинули, деякі повернулися додому з [[Бойова нагорода|бойовими нагородами]]. Після війни вони стали простими трудівниками різних [[Галузь|галузей]] [[Народне господарство|народного господарства]]. Незважаючи на те, що вони не стали відомими, їхній вклад у захист [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Вітчизни]] і працю в мирний час не забувається.<ref name=":11" /><ref name=":173" /><ref name=":174" />
Берислав був [[Військова окупація|окупований]] [[26 серпня]] [[1941]] р. У балках поряд з [[Скотобійня|скотобійнею]] на півночі міста відбувалися масові [[Розстріл|розстріли]] у [[1941]]—[[1943|1943 ]]<nowiki/>рр. (більше 1200 військовополонених та 400 цивільних).<ref name=":89">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/narisi-z-istoriyi-berislavshchini-vipusk-9/z-aktu-pro-zlochinstva-nimecko-fashistskih-zagarbnikiv-u
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2007
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 9
|publisher=Всеукраїнське товариситво Просвіта ім. Т. Шевченка; Херсонська обласна організація; Бериславська районна організація Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=91 іл.
|chapter=З акту про злочинства німецько-фашистських загарбників у Бериславському районі Херсонської області
|access-date=24 липня 2024
}}</ref><ref name=":39" /><ref>{{Cite book
|title="Наддніпрянська правда"
|year=1948
|publisher="Наддніпрянська правда"
|location=Херсон
|chapter=Злочинства німецько-фашистських загарбників на Херсонщині
}}</ref> [[Голокост|Знищення євреїв]] тривало у вересні-жовтні [[1941]] р.<ref name=":11" /><ref name=":175">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/geyko-s-tragediya-yevreyiv-beryslavshchyny
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=318-323
|chapter=Трагедія євреїв Бериславщини
|access-date=24 липня 2024
}}</ref><ref name=":176">{{Cite book
|title=Еврейские вести
|last=Гейко
|year=1996
|series=№ 1/2
|publisher=Еврейские вести
|chapter=Трагедія євреїв Бериславщини
}}</ref>, потім настала черга [[Військовополонений|віськовополонених]]. Також відбувалися окремі групові розстріли у ближніх селах. Поряд з Бериславом було створено [[Концентраційний табір|концтабір]] для військовополонених<ref name=":11" /><ref name=":177">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/reshetnykov-v-peklo-beryslavskogo-konctaboru
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Решетников
|first=В.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=306-311
|chapter=Пекло Бериславського концтабору
|access-date=24 липня 2024
}}</ref>, який містив близько 4000 ув'язнених. Бургомістром міста був призначений етнічний німець Йосип Йосипович Фальман, колишній [[бригадир]], про якого у населення залишилися переважно добрі спогади.<ref name=":11" /><ref>{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/gryshenko-v-burgomistr-falman
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Гришенко
|first=В.
|year=2005
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=324-328
|chapter=Бургомістр Фальман
|access-date=24 липня 2024
}}</ref> Під час відступу у листопаді [[1943|1943 ]]<nowiki/>р. німці примусово евакуювали більшість населення, яка повернулася після визволення.
=== [[1950-ті|1950–ті]] роки ===
==== Будівництво Каховської ГЕС ====
''Докладніше:'' ''[[Каховська гідроелектростанція]], [[Каховське водосховище]]''
Одного разу Фомін та Коновченко, представники ради, їхали по району. Фомін помітив [[Міраж|міражі]], які сприймав за озера. Вони виїхали до [[Дніпро|Дніпра]], де Коновченко розповіла про проблеми засухи в регіоні.<ref name=":11" /><ref name=":194">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/mednykov–novye–goryzonty
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Медников
|first=А.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=339–346
|chapter=Новые горизонты
|trans-chapter=Нові горизонти
|access-date=22 серпня 2024
}}</ref><ref name=":195">{{Cite book
|title=Огонёк
|trans-title=Вогник
|last=Медников
|first=А.
|year=1950
|series=Ч. 50
|publisher=Огонёк
|chapter=Новые горизонты
|trans-chapter=Нові горизонти
|language=Російською
|type=Газета
}}</ref>
Ранкове засідання виконкому почалося з новини від Фоміна про будівництво [[Каховська гідроелектростанція|Каховської ГЕС]]. Ця новина швидко поширилася по городу, викликавши радісні [[Мітинг|мітинги]]. Фомін провів день, їздячи по селах району, думаючи про майбутнє району та свою відповідальність.<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
Фомін оглянув зібраний хлопок на полі, який світився білим кольором. Він наголосив на необхідності швидкої сушки [[Бавовна|бавовни]]. Під час роботи на полі він обговорив з [[Колгосп|колгоспниками]] проблеми з постачанням і запрошує їх на засідання колгоспу. Він також знаходить приміщення для сушки [[Бавовна|бавовни]] в селі.<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
Під час роботи з [[Меліорація|меліораторами]] Фомін розповідає про свою першу зустріч з Болотним, директором машинно–меліоративної станції. Болотний пропонує допомогу з будівництвом [[Гребля|греблі]], а Фомін обговорює перспективи використання води для поливу полів. За кілька місяців меліоратори створюють в районі [[Став|ставки]], що стають базою для мережі [[Іригація|зрошуваних]] ділянок.<ref name=":11" />'''<ref name=":194" /><ref name=":195" />'''
Фомін, колишній вчитель [[Література|літератури]], а тепер голова Бериславського райвиконкому, після отримання поранення під [[Волгоград|Сталінградом]], приїхав відпочивати в [[Орловська область|Орловську область]]. Він згодився стати завідувачем відділу народної освіти в [[Жиздра (місто)|Жиздрі]], місті, що недавно було звільнено. Після закінчення відпустки Фомін повернувся на війну.<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
Бериславський район, який раніше відставав за [[Зернові культури|зерновими]], [[Технічні культури|технічними]] культурами та [[Виноградарство|виноградарством]], у [[1950]] році став одним з кращих, обігнавши багато районів Херсонщини. Фомін і Коновченко, два керівники району, працювали разом протягом року і зрозуміли, що вони доповнюють одне одного.<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
У кабінеті Фоміна обговорюють питання про догляд за [[Ветерани німецько-радянської війни|ветеранами війни]] та сім’ями загиблих. Фомін вважає, що потрібно більше допомагати заслуженим людям. Дормастук, голова [[Бериславська міська рада|міського ради Берислава]], доповідає про підготовку до будівництва: близько п’ятисот місцевих жителів вже висловили бажання приєднатися до будівництва, в місто приїжджають нові люди, до [[Пристань|пристані]] підходять [[Баржа|баржі]] з обладнанням для [[Дослідник|дослідників]].<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
Над [[Дніпро|Дніпром]] ― неяскравий день пізньої осені. [[Катер]] ріже хвилі сталевого кольору, обминаючи лісисті [[плавні]]. Фомін розмовляє з київським [[Археологія|археологом]] про пошук пам’яток древності в районі майбутнього [[Водосховище|водосховища]] та [[Канал (гідротехніка)|каналів]]. З року в рік район буде дивовижно змінюватися разом з будівництвом, і нові, захоплюючі перспективи відкриються перед обраними народом — діячами місцевих Рад.<ref name=":11" /><ref name=":194" /><ref name=":195" />
=== Період незалежності ===
==== [[1970-ті|1990–ті роки]] ====
===== Заява Шарантая Миколая Васильовича до комісії по реабілітації =====
Шарантай Николай Васильовича, народився у [[1926]] році, розповідає про свою сім’ю, яка була [[Розкуркулення|розкуркуленою]] близько [[1930]]–[[1931]] років. Він описує своє життя після цього, включаючи голод, роботу в колгоспі, службу в армії, смерть брата і повернення додому. Він просить розглянути його заяву. «'''[[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]], Управління Херсонської області ([[20 квітня|20.04.]][[1993|93]] № 9/922)''': Шарантай Василий Григорьевич був висланий за межі України з родиною як кулак [[8 червня]] [[1931]] року. Деталей про склад сім’ї, [[Конфіскація майна|конфіскацію майна]] при [[Розкуркулення|розкуркуленні]], зняття з обліку спеціального поселення в [[Архів|архівному]] досьє немає.». '''[[Державний архів Херсонської області]] (№ 04–1/63, [[17 червня|17.06.]][[1993|93]])''': Шарантай Василій Григорійович був включений до списку кулацько–зажиточної верхівки Качкаровської сільради в [[1930]] році. Він до [[Жовтневий переворот|революції]] мав 90 [[Десятина (одиниця площі)|дес.]] власної і 80 дес. орендної землі, експлуатував найманий труд, після революції займався перепродажем худоби. '''Шулежко Марія Григорівна ([[19 лютого|19.02.]][[1993]])''': Шарантай В.Г. був [[Розкуркулення|розкуркулений]] у [[1930]] році, відібрали його дім, двох коней, корів, інвентар, а сім’ю вислали на Урал. Його дім був зруйнований ще до початку [[Німецько-радянська війна|Німецько–радянської війни]]. '''Полошко Яков Іванович (19.02.1993)''': Шарантай В. Г. і його сім’я були розкуркулені у 1930 році, у нього відібрали дім, двох коней, дві корови, свиню і одну вівцю. Сім’ю вислали на [[Урал (регіон)|Урал]]. '''Комісія Бериславської ради народних депутатів по питаннях відновлення прав реабілітованих ([[30 вересня|30.07.]][[1993|93]] № 63)''': Насліднику першої черги Шарантай Василя Григоровича виплатити грошову компенсацію за незбережене домострой 55 тис. [[Радянський карбованець|карб.]] і 15 тис. карб, за незбережене вилучене майно.<ref name=":121" /><ref>{{Cite book
|title=З архівів районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих
|year=1993
|publisher=Районна комісія з питань поновлення прав реабілітованих
|location=Берислав
|type=Архів
}}</ref>
==== Російське вторгнення в Україну (з 2022) ====
{{main|Російське вторгнення в Україну (з 2022)|Обстріли Берислава}}Берислав до [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|вторгнення Росії в Україну]] було осередком освіти Херсонщини з двома коледжами.
Зараз місто зазнало значних руйнувань, заміновані околиці, відсутність комунальних послуг. Під час окупації в місті була гостра нестача продуктів та ліків. Після деокупації місто зазнало нових випробувань, зокрема, відсутності електроенергії та води. Зараз Берислав перебуває під постійними обстрілами, внаслідок яких багато будинків пошкоджено, є поранені та загиблі Багато людей в місті відмовляються покидати свої домівки, незважаючи на обстріли.<ref>{{Cite news|url=https://khersontv.com/okupovanyj-ta-deokupovanyj-beryslav-kozhen-naselenyj-punkt-khersonshchyny-maie-vlasnu-istoriiu-vijny/|title=Окупований та деокупований Берислав: кожен населений пункт Херсонщини має власну історію війни|authors=Команда «Херсон плюс»|date=7 лютого 2023|agency=ХерсонПлюс|access-date=27 серпня 2024}}</ref>
====== 24 лютого 2022 року ======
[[24 лютого]] [[2022]] року місто було окуповане російськими військами, які зайшли зі сторони тимчасово [[Анексія Криму (2014)|окупованого]] [[Крим]]у.
На сторінці [[Херсонська обласна державна адміністрація|Херсонської обласної державної адміністрації]] у [[Facebook]] була оприлюднена оперативна інформація щодо ситуації у районах області. Основні події такі:
'''Бериславський район''':
* Велика колона бронетехніки перетнула [[Каховська гідроелектростанція|Каховську ГЕС]] та направилась в бік [[Велика Олександрівка|Великої Олександрівки]];
* Стрілянина та активні бойові дії відсутні;
* Щодо перебування техніки в місті Берислав точна інформація відсутня.<ref>{{Cite news|url=https://suspilne.media/kherson/210461–hersonska–oda–opriludnila–informaciu–pro–situaciu–v–rajonah/|title=Херсонська ОДА оприлюднила інформацію щодо ситуацій у районах|last=Мокляк|first=А.|date=24 лютого 2022|agency=[[Суспільне Херсон]]|access-date=27 лютого 2024}}</ref>
== Населення ==
Чисельність наявного населення станом на [[1 квітня]] [[2011]] року складало 49521 осіб, у тому числі: сільське — 32309 осіб, або 65,2 %, міське — 17212 осіб, або 34,8 %.<ref name=":3" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" />
Берислав на [[2019]] рік мав населення 12,4 тис. осіб.<ref name=":0" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":14" /><ref name=":15" /><ref name=":16" />
{| class="wikitable" style="text-align:center;"
|-
Рядок 170 ⟶ 1782:
|}
Національний склад населення (за результатами перепису 2001 року): українці — 89,4 %, росіяни — 8,7 %, роми — 0,5 %.
=== Національний склад ===
Розподіл населення за національністю за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-ethnic-cities}}:
{| class="wikitable sortable"
!Національність
!Відсоток
|-
|[[Українці в Україні|українці]]
|89.43%
|-
|[[Росіяни в Україні|росіяни]]
|8.71%
|-
|[[Цигани в Україні|цигани]]
|0.53%
|-
|[[Білоруси в Україні|білоруси]]
|0.39%
|-
|[[Вірмени в Україні|вірмени]]
|0.20%
|-
|[[Молдовани в Україні|молдовани]]
|0.19%
|-
|інші/не вказали
|0.55%
|}
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|13810
|89.53%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|1559
|10.11%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|17
|0.11%
|-
|[[Румунська мова|румунська]]
|14
|0.09%
|-
|[[Вірменська мова|вірменська]]
|11
|0.07%
|-
|[[Циганська мова|циганська]]
|8
|0.05%
|-
|інші/не вказали
|6
|0.04%
|- class="sortbottom"
!Усього
|15425
|100%
|}
За даними [[Перепис населення Російської імперії (1897)|перепису 1897 року]]<ref>{{ref-ru}} {{Cite web|url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1647|title=Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.|website=www.demoscope.ru|access-date=2021-06-05|archive-date=2016-03-04|archive-url=https://web.archive.org/web/20150402095106/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1647|deadlink=no}}</ref>:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Чисельність, осіб
! Доля
|-
| [[Українська мова|Українська]]
| align="right"| 8 852 || align="right"| 72,86 %
|-
| [[Єврейські мови|Єврейська]] ([[їдиш]])
| align="right"| 2 639 || align="right"| 21,72 %
|-
| [[Російська мова|Російська]]
| align="right"| 524 || align="right"| 4,31 %
|-
| Інші
| align="right"| 134 || align="right"| 1,11 %
|-
| Разом
| align="right"| 12 149 || align="right"| 100,00 %
|}
== Органи влади ==
=== Органи державної влади ===
==== Міська влада ====
[[Бериславська міська рада]], вул. Героїв України, 244;
Бериславська міська державна адміністрація, вул. Героїв України, 244.<ref name=":25">{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/no-category/377-2/|title=Органи державної влади {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Районна влада ====
[[Бериславська районна рада]], пл. Перемоги, 2;
Бериславська районна державна адміністрація, пл. Перемоги, 2.<ref name=":25" />
=== Правоохоронні органи ===
# Бериславська окружна [[Прокуратура України|прокуратура]] Бериславського району, вул. Героїв України, 223;
# Бериславське міжрайонне відділення управління [[Служба безпеки України|служби безпеки України]] в Херсонській області;
# Бериславський районний відділ поліції ГУ [[Національна поліція України|Національної поліції]], вул. Гоголя, 6.<ref name=":25" />
==== Суд ====
Бериславський районний [[Судова система України|суд]], вул. Центральна, 249.<ref name=":25" />
=== Контролюючі органи ===
Бериславська державна податкова інспекція Головного управління [[Державна податкова служба України|ДПС]] у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, вул. Героїв України, 234;
Бериславське районне управління [[Юстиція|юстиції]], вул. Центральна, 224.<ref name=":4" /><ref>{{Cite web|url=https://kherson.tax.gov.ua/okremi-storinki/struktura/753406.html|title=Бериславська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь|website=kherson.tax.gov.ua|publisher=Бериславська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь|access-date=21 липня 2024}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/no-category/377-2/|title=Органи державної влади {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|website=Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
== Економіка ==
Берислав має розвинуту промисловість: [[Бериславський машинобудівний завод|машинобудівний]], механічний, масло-сироробний заводи, промкомбінат (виробництво цегли, черепиці та інших будівельних матеріалів), харчокомбінат.
У районі — посіви зернових (головним чином [[Пшениця|пшениці]]), [[виноградарство]], розведення м'ясо-молочної худоби, [[рибальство]].
У січні [[2018]] року, запрацювала перша у місті [[Сонячна енергетика України|сонячна електростанція]] потужністю 8,2 [[Ват|МВт]]. Більше 30 тис. сонячних модулів генеруватимуть близько 10 МВт*год «чистої» електроенергії у рік.<ref>{{cite web |url=http://uprom.info/news/energy/v-berislavi-vveli-v-ekspluatatsiyu-fotoelektrichnu-sonyachnu-elektrostantsiyu-potuzhnistyu-8-2-mvt/ |title=В Бериславі ввели в експлуатацію фотоелектричну сонячну електростанцію потужністю 8,2 МВт |author= |date=2018-01-30 |website=http://uprom.info/ |publisher=[[Національний промисловий портал]] |accessdate=30 січня 2018 |archive-date=30 січня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180130212025/http://uprom.info/news/energy/v-berislavi-vveli-v-ekspluatatsiyu-fotoelektrichnu-sonyachnu-elektrostantsiyu-potuzhnistyu-8-2-mvt/ }}</ref>
=== Промисловість ===
==== Енергетика ====
Бериславське відділення північного регіонального управління розподільних мереж, вул. Кримська, 50;
Бериславська дільниця Новокаховського міжрайонного управління [[Херсонгаз|ПАТ «Херсонгаз»]], пров. Промисловий, 1.<ref name=":26">{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/economy/organizatsiyi-ta-pidpryyemstva-mista/|title=Організації та підприємства міста {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Підприємства ====
# [[Відкрите акціонерне товариство|ВАТ]] «Бериславська ПМК–290»;
# ВАТ "ДАК «Автомобільні дороги України», вул. Ярослава Мудрого, буд. 80;
# [[Закрите акціонерне товариство|ЗАТ]] «Бериславське АТП–16537», вул. Провулок Садовий, буд. 2;
# Паливний склад ЗАТ «Херсоноблпаливо»;
# [[Публічна компанія|ПАТ]] «Арселор Міттал Берислав»;
# ПАТ «Бериславський елеватор», вул. Героїв України, буд. 300;
# ПАТ «Бериславський машинобудівний завод», вул. Введенська, буд. 73;
# [[Товариство з обмеженою відповідальністю|ТОВ]] «Бериславбудсервіс», вул. Губайдуліна, буд. 11А, офіс 2;
# ТОВ «Берислав–хлібозавод», вул. Центральна, 474;
# Трудовий [[архів]] Бериславської міської ради, вул. Введенська, буд. 73;
# [[Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України|Філія «Бериславський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор»]].<ref name=":26" />
== Соціальна інфраструктура ==
=== Освіта і культура ===
Берислав має розвинену систему освітніх закладів — [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільних]], [[Школа|шкільних]], [[Заклад позашкільної освіти|позашкільних]] і навіть декілька [[Заклад вищої освіти|вишів]] І–ІІ рівнів [[Акредитація закладу вищої освіти|акредитації]].
==== Дитячі садки ====
У місті діє 3 дитсадки<ref>{{Cite web|url=https://ks.isuo.org/koatuu/preschools-list/id/6520600000|title=ЗДО - Бериславський район - Херсонська область. ІСУО|website=ks.isuo.org|access-date=2024-07-21}}</ref>:
# Бериславський заклад дошкільної освіти (ясла–садок) комбінованого типу № 3 Бериславської міської ради, вул. Героїв України, 238;
# Бериславський заклад дошкільної освіти (ясла–садок) № 4, вул. Введенська, 95а;
# Бериславський заклад дошкільної освіти (ясла–садок) № 5 Бериславської міської ради, ал. пров. Севастопольський, 1.
==== Школи Берислава ====
В місті є два [[Ліцей|ліцеї]] і одна [[Відокремлений підрозділ юридичної особи|філія]]<ref>{{Cite web|url=https://registry.edbo.gov.ua/zagalna-serednya-osvita/65206/|title=Заклади загальної середньої освіти {{!}} Реєстр суб'єктів освітньої діяльності|website=registry.edbo.gov.ua|access-date=2024-07-21}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://ks.isuo.org/koatuu/schools-list-images/id/6520600000|title=ЗЗСО - Бериславський район - Херсонська область. ІСУО|website=ks.isuo.org|access-date=2024-07-21}}</ref>:
# Бериславський ліцей № 3 Бериславської міської ради, вулиця Героїв України, 236;
# Бериславський опорний заклад «Академічний ліцей» Бериславської міської ради, вулиця Героїв України, 266;
# Філія Бериславського опорного закладу «Академічний ліцей» Бериславської міської ради, вул. Херсонська, 163.
Також у місті діє міжшкільний навчально–виробничий комбінат, вул. Героїв України, 227.
==== Бериславські заклади позашкільної освіти ====
# Районна комплексна [[Дитячо-юнацька спортивна школа|дитячо–юнацька спортивна школа]] імені В. К. Сергєєва, вул. Шевченка, 20;
# [[Станція юних техніків]], вул. Шевченка, 8;
# Бериславська дитяча школа мистецтв Бериславської міської ради, вул. Гоголя, 1;
# Комунальна установа «Інклюзивно–ресурсний центр» Бериславської районної ради, вул. Шкільна, 49;
# Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників», вул. Героїв України, 213;
# Центр юнацької та дитячої творчості вул. Героїв України, 205.<ref name=":27">{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/city/zaklady-kultury/|title=Заклади Культури {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Заклади вищої освіти ====
{{main|Бериславський фаховий педагогічний коледж ім. В. Ф. Беньковського ХДУ}}Вищу освіту в місті можна здобути в<ref>{{Cite web|url=https://ks.isuo.org/koatuu/vnz-list/id/6520600000|title=ЗВО - Бериславський район - Херсонська область. ІСУО|website=ks.isuo.org|access-date=2024-07-21}}</ref>:
# Комунальний заклад «Бериславський медичний коледж», вул. Героїв України, 173;
# [[Бериславський фаховий педагогічний коледж ім. В. Ф. Беньковського ХДУ|«Бериславський фаховий педагогічний коледж ім. В. Ф. Беньковського ХДУ»]], вул. Слобідська, 45;
# Бериславський професійний аграрний ліцей, с. [[Червоний Маяк (Бериславський район)|Червоний Маяк]], вул. Центральна, 22.
=== Культурні заклади ===
==== Будинок культури ====
Головним [[Інституція культури|закладом культури]] міста і району є Бериславський центр культури та дозвілля імені Тараса Шевченка БМР, вул. Гоголя 3а.<ref name=":27" />
==== Бібліотеки ====
У місті діє декілька [[Бібліотека|бібліотек]]. Одна з яких Бериславська публічна бібліотека Бериславської міської ради (вул. Героїв України, 264).<ref name=":27" />
==== Музей ====
Зберігачем народної пам'яті Бериславщини є Бериславський історичний музей Бериславської міської ради, вул. Воскресенська, 2.<ref name=":27" />
=== Медичні заклади ===
Комунальне Некомерційне Підприємство «Бериславська центральна районна лікарня» Бериславської міської ради, вул. Героїв України, 124;
Комунальне Некомерційне Підприємство «Бериславський центр первинної медико–санітарної допомоги» Бериславської міської ради, вул. Героїв України, 124.<ref>{{Cite web|url=https://bermed.ks.ua/|title=Бериславська центральна районна лікарня — Комунальне некомерційне підприємство "Бериславська центральна районна лікарня" Бериславської міської ради, Херсонська область|website=bermed.ks.ua|access-date=2024-07-21}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/category/medychni-zaklady/|title=Медичні заклади {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
=== Транспорт ===
В місті знаходиться [[автовокзал]], вул. Героїв України, 192.<ref>{{Cite web|url=https://inbus.ua/station/beryslav-bus-station-180400000017|title=Автостанція Берислав Автовокзал - адреса, телефони, рейси, послуги, час роботи, детальна інформація, квитки на автобус|website=inbus.ua|language=uk|access-date=2024-07-25}}</ref>
Місто також має розвинену мережу [[таксі]].<ref>{{Cite web|url=https://taxi.poputka.ua/ua/taxi-berislav-page-all.aspx|title=Таксі в Бериславі дешево, замовити найдорожче таксі, номери телефонів|website=taxi.poputka.ua|access-date=2024-07-25}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://shark-taxi.ua/mizhmisto/z-xersona|title=Замовити таксі по Україні з Херсона, викликати міжміське таксі в Херсоні|website=shark-taxi.ua|language=ua|access-date=2024-07-25}}</ref>
=== Зв'язок ===
# Міське відділення поштового зв'язку м. Берислав Херсонської дирекції [[Укрпошта|Акціонерного товариства «Укрпошта»]], вул. Героїв України, 197;
# [[Нова пошта|Нова Пошта]] № 1, вул. Шевченка, 23–А;
# Нова пошта № 2, Молодіжний, вул. Героїв України, 126в;
# Станційно–лінійна дільниця № 3 м. Берислав РТЦ № 631 м. Каховка Херсонської філії [[Укртелеком|ПАТ «Укртелеком»]], вул. Героїв України, 197.<ref name=":26" /><ref>{{Cite web|url=https://dostavki.pp.ua/uk/hersonsyka/berislav-hersonsyka-obl|title=Нова пошта Берислав (Херсонська обл.): адреси відділень і почтоматів на мапі|website=dostavki.pp.ua|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
== Засоби масової інформації ==
=== Газети ===
Редакція районної газети «Маяк», вул. Кримська, 50.<ref name=":26" />
=== Телебачення ===
ПП «Бериславське Кабельне Телебачення».<ref>{{Cite web|url=https://www.ua-region.com.ua/34174831|title=БЕРИСЛАВСЬКЕ КАБЕЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ Берислав – контакти, телефони, директор, сайт, КВЕД – ЄДРПОУ 34174831|website=www.ua-region.com.ua|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Телеканали ====
# ''' '''[[Суспільне Херсон]] — [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|АТ «НСТУ»]];<ref name=":28">{{Cite web|url=https://suspilne.media/kherson/|title=Суспільне Херсон|website=Суспільне Херсон|publisher=Суспільне Херсон|access-date=21 липня 2024}}</ref>
# ТРК «KRATU»;<ref>{{Cite web|url=https://artkavun.kherson.ua/ua-trk-kratu.htm|title=ТРК "KRATU". :: Херсонський портал АртКавун|website=artkavun.kherson.ua|access-date=2024-07-21}}</ref>
# ТРК «ВТВ–плюс»;<ref>{{Cite web|url=https://www.ukraine.com.ua/uk/egrpou/24959285/|title=ПП "ТРК ВТВ ПЛЮС"|website=www.ukraine.com.ua|access-date=2024-07-21}}</ref>
# ТРК «Херсон. Плюс»;<ref>{{Cite news|url=https://khersontv.com/|title=ТРК «Херсон Плюс»|work=ТРК «Херсон Плюс»|access-date=21 липня 2024}}</ref>
# ТРК «ЯТБ».<ref>{{Cite web|url=http://yatb.tv/|title=ТРК ЯТБ|website=ТРК ЯТБ|access-date=21 липня 2024}}</ref>
==== Радіо ====
# [[Суспільне Херсон]] — [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|АТ «НСТУ»]];
# [[Радіо Культура|Радіо «Культура»]], частота 91.4 [[FM-радіо|FM]];
# [[Українське радіо|Українське Радіо]], частота 95.4 FM;
# [[Радіо Промінь|Радіо «Промінь»]], частота 98.5 FM;<ref name=":28" /><ref>{{Cite web|url=https://ukrtvr.org/city/648|title=Берислав (місто)|website=ukrtvr.org|access-date=2024-07-21}}</ref>
==== Інтернет–видання ====
# «ХЕРСОН Онлайн» — суспільно–політичне інтернет–видання;<ref>{{Cite web|url=https://khersonline.net/|title=ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание|website=khersonline.net|access-date=2024-07-21}}</ref>
# Інтернет–видання МОСТ;<ref>{{Cite web|url=https://most.ks.ua/|title=Мост|date=2024-07-21|website=Мост|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
# Інформаційне видання «Український Південь»;<ref>{{Cite web|url=https://pivdenukraine.com.ua/|title=Український південь - новини Херсонщини і України - Новини Херсону, області та України|website=Український південь - новини Херсонщини і України|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
# Кавун. Сity;<ref>{{Cite web|url=https://kavun.city/|title=Херсон: новини сьогодні, історії, цікаві місця та люди Херсонщини|website=Кавун.Сity|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
# [[Суспільне Херсон]] — [[Національна суспільна телерадіокомпанія України|АТ «НСТУ»]];<ref name=":28" />
# ТОВ Інформаційне агентство «Район ін юа» — «Район. Берислав».<ref>{{Cite web|url=https://beryslav.rayon.in.ua/|title=Район.Берислав|date=2023-06-02|website=beryslav.rayon.in.ua|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
== Культура Берислава ==
=== Монети в Бериславі ===
'''Берислав''' — місто з 500–річною історією, яке переживає різні етапи розвитку. Від фортеці Кизи–Кермен залишились лише сліди, а будівлі [[XVIII століття]] можна перерахувати на пальцях. Після дощів земля видає монети, які є свідками минулих часів.<ref name=":11" /><ref name=":29">{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, ф.р. 11–р, оп. 1, спр. 20
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|pages=арк. 8, 23, 30, 55
|type=Архівна справа
}}</ref><ref name=":30">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/narisi-z-istoriyi-berislavshchini-vipusk-3/oleg-dyachenko-moneta-yak-svidok-istoriyi-krayu
|title=Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4
|last=Дяченко
|first=О.
|year=2005
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=К.–Херсон–Берислав
|pages=34–37
|chapter=Монета як свідок історії краю
|language=
}}</ref><ref name=":31">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/books/11berislav/2001_vyp3/3vyp1.htm#google_vignette
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2001
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 3
|publisher=Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка; Херсонська обласна організація; Бериславська районна організація Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=59
|access-date=23 липня 2024
}}</ref>
Монети можна розділити на дві групи: до початку [[XVIII століття|XVIII]] ст. і після 30–х років XVIII ст. Основну частину першої групи складають монети [[Османська імперія|Османської імперії]] та [[Кримське ханство|Кримських ханів]]. Другий період розвитку фортеці [[Кизикермен|Кизи–Кермен]], судячи з монет, розпочався після [[1731]] р.<ref name=":11" /><ref name=":29" /><ref name=":30" /><ref name=":31" />
З [[1700]] по [[1731]] рік політичні події не сприяли заселенню пониззя Дніпра. Після [[Анексія Кримського ханства|приєднання Криму до Російської імперії]] [[Катерина II]] підписала укази про ліквідацію [[Запорозька Січ|Січі]] та заснування міста Берислав.<ref name=":11" /><ref name=":29" /><ref name=":30" /><ref name=":31" />
Велика кількість монет [[XIX століття|XIX]] — початку [[XX століття|XX]] ст. свідчить про бурхливий економічний розвиток міста.<ref name=":11" /><ref name=":29" />'''<ref name=":30" />'''
=== Пам'ятки історії та культури ===
[[Файл:Beryslav Chapel in Honour of Crimean War Warriors at their Cementary 04 (YDS 3241).jpg|міні|Каплиця братської могили]]
Пам'ятки історії та культури включають [[Національний природний парк «Кам'янська Січ»|Кам'янську Січ]], могилу кошового отамана [[Гордієнко Кость|Костя Гордієнка]], [[Григоріївський Бізюків чоловічий монастир|Григоріє–Бізюків монастир]], залишки [[Кизикермен|фортеці Тягин]], братську могилу героїв [[Кримська війна|Кримської війни]] з меморіальною каплицею, та [[Свято-Введенська церква (Берислав)|Свято–Введенську церкву]]. У [[1996]] році було встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці [[Козаки|козаками]].<ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":43" /><ref name=":12" /><ref name=":15" /><ref name=":44" /><ref name=":45">{{Cite book
|title=Дерев’яна монументальна архітектура Лівобережної України
|last=Вечерський
|first=В.
|last2=Таранушенко
|first2=С. А.
|year=2017
|edition=2
|location=Харків
|chapter=Збережені дерев’яні церкви Лівобережжя
}}</ref><ref name=":46">{{Cite book
|title=Соціялістична перемога
|date=21 лютого 1932
|series=№ 14
|language=Російською
|type=Газета
}}</ref><ref name=":47">{{Cite book
|title=Рецензія на книгу: Святе Євангеліє (Господа нашого Ісуса Христа Святе Євангеліє) українською мовою
|last=Ходзицький
|first=О.
|year=1918
|series=11
|publisher=Кооперативне Товариство «Укр. Книгарня»
|location=Херсон
|page=Колонка 671
|language=Російською
}}</ref><ref name=":37" /> У місті також варто відвідати стадіон, де грає ФК «Таврія».<ref name=":1" />
У місті збереглися залишки фортечних мурів [[XV століття|XV]]–[[XVII століття|XVII]] ст., унікальна пам'ятка дерев'яного культового зодчества запорозьких козаків — Введенська церква. А неподалік від Берислава — залишки [[Кам'янська Січ|Кам'янської Січі]], однієї з останніх в історії українського козацтва.<ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":5" />'''<ref name=":6" />'''<ref name=":8" />'''<ref name=":43" /><ref name=":12" /><ref name=":15" /><ref name=":44" /><ref name=":45" /><ref name=":46" /><ref name=":47" /><ref name=":37" />''' У 1996 р. на місці Кизи–Кермен встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у [[1695]] р. — дзвін та меморіальний хрест на честь формування [[Кубанське козацьке військо|Чорноморського (Кубанського) козацького війська]] в [[1784]]–[[1787|87]] рр.<ref name=":0" /><ref name=":3" /><ref name=":5" />'''<ref name=":6" /><ref name=":43" /><ref name=":12" /><ref name=":15" /><ref name=":44" /><ref name=":45" /><ref name=":46" /><ref name=":47" />'''<ref name=":37" />
В центрі Берислава розташований будинок культури, колишній Воскресенський собор.<ref name=":0" /><ref name=":13" />
Для відпочинку в Бериславі є кілька кафе, набережна і парк імені Шевченка, який нещодавно був відновлений і тепер має пішохідну зону, фонтани та дитячий та спортивний майданчики.<ref name=":0" /><ref name=":13" />
==== Братська могила героїв Кримської війни 1853—1856 рр. ====
Братська могила героїв Кримської війни [[1853]]–[[1856]] рр. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону [[Велика Олександрівка|Великої Олександрівки]]). У братській могилі на військовому кладовищі знайшли останній притулок 532 солдатів, моряків та козаків. До наших днів збереглися два кам'яні хрести та каплиця, зведена у романському стилі у пам'ять захисників Севастополя.<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":5" /><ref name=":6" />'''<ref name=":8" /><ref name=":43" /><ref name=":12" /><ref name=":13" />'''<ref name=":47" /><ref name=":37" /><ref name=":48" /><ref name=":49" /><ref name=":50" />
==== Кам'янська Січ ====
Кам'янська Січ, розташована на річці Кам'янка, була важливим адміністративним та військовим центром українського козацтва. Заснована в [[1709]] році після знищення [[Чортомлицька Січ|Чортомлицької Січі]], вона служила притулком для козаків, які втекли після Полтавської битви.<ref name=":2" />'''<ref name=":3" />'''<ref name=":8" /><ref name=":45" />'''<ref name=":47" /><ref name=":48" /><ref name=":50" />'''
Січ була під захистом [[Османи|турецького султана]], що забезпечувало захист від нападів імперських військ. Проте в [[1711]] році, під час правління [[Петро I|Петра І]], війська [[Російська імперія|Російської імперії]] напали на Січ, змусивши козаків відступити до [[Кримське ханство|Кримського ханства]], де вони заснували [[Олешківська Січ|Олешківську Січ]]. Після смерті Петра І в [[1728]] році, козаки повернулися до Кам'янської Січі.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":8" /><ref name=":45" /><ref name=":47" />'''<ref name=":48" /><ref name=":49" /><ref name=":50" />'''
На території Січі було [[Ремісник|ремісниче]] передмістя, де козаки займалися [[гончарство]]м та [[Ливарне виробництво|литтям кольорових металів]]. Також тут була церква [[Покрова Пресвятої Богородиці|Покрови Пресвятої Богоматері]], різні майстерні, [[Курінь|курені]], шинки та постоялі двори. Кам'янська Січ існувала до [[1734]] року, коли козаки вийшли з–під протекторату турецького султана.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":8" /><ref name=":45" /><ref name=":47" /><ref name=":48" />'''<ref name=":49" /><ref name=":50" />'''
Сьогодні на місці Кам'янської Січі проводяться [[Археологічні дослідження|археологічні розкопки]]. Зараз на цій території знаходиться маєток пана Агаркова. Збереглися стайні, винні льохи, басейн, штучний ґрот на схилах Дніпра, а також козацький цвинтар з могилою Костя Гордієнка.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":8" /><ref name=":45" /><ref name=":47" /><ref name=":48" />'''<ref name=":49" /><ref name=":50" />'''
У [[2015]] році розпочали підготовчі роботи зі створення національного природного парку «Кам'янська Січ». Планується включити до парку близько 8385 га земель водного фонду, 3344,3 га земель сільськогосподарського та 1525,4 га земель лісогосподарського призначення.<ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":8" /><ref name=":47" /><ref name=":48" />'''<ref name=":49" />'''
Також у Бериславі існує пам'ятник захисникам [[Відновлення державної незалежності України (1990—1991)|незалежності України]], відкритий у [[2016]] році.<ref>{{cite web|url=https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=581871855306698&id=100004516653442|title=Допис користувача Вадим Чепурной у мережі Facebook|archiveurl=https://archive.today/20160329150913/https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=581871855306698&id=100004516653442|archivedate=2016-03-29}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://tavriya.ks.ua/index.php?newsid=913|title=Пам'ятник захистникам незалежності України відкрили у Бериславі|archive-url=https://web.archive.org/web/20160410085415/http://tavriya.ks.ua/index.php?newsid=913|archive-date=10 квітня 2016|accessdate=29 березня 2016}}</ref>
==== Дзвін «Казикермен» в Полтавському краєзнавчому музеї ====
Величний дзвін «Казикермен», що важить близько двох тонн, є центральним експонатом відділу історії [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавського краєзнавчого музею]]. Цей дзвін, що раніше використовувався для відліку часу та скликання на молитву, тепер мовчазно стоїть на постаменті.<ref name=":43" /><ref name=":31" /><ref name=":51">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/movoyu–dokumentiv
|title=Нариси з історії Бериславщини
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=251–253
|chapter=Мовою документів
|access-date=20 липня 2024
}}</ref><ref name=":52">{{Cite book
|title=Полтавські Єпархіальні Відомості
|year=1998–1999
|series=ч. 5
}}</ref>
===== Історія дзвону =====
У [[1695]] році, під час правління царя Петра І, було організовано два походи для здобуття [[Азовська фортеця|Азовської фортеці]]. Перший похід не був успішним для царських військ, але друге військо, під командуванням гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] та боярина [[Шереметєв Борис Петрович|Бориса Шереметєва]], виконало своє завдання з честю. Це військо було послане у пониззя Дніпра, щоб відволікти [[Татари|татарську]] орду і не дати їй прийти на допомогу турецьким силам, оточеним у Азові. Після переправи через Дніпро війська вирушили до Казикермена, першої з чотирьох турецьких фортець, і 24 липня підійшли під самий Казикермен. З 25 на 26 липня відбувся перший штурм Казикермена.<ref name=":31" /><ref name=":51" /><ref name=":52" />
====== Взяття Казикермена ======
Під час облоги Казикермена були зроблені таємні підкопи, де закладали порох. Вибухи пошкодили стіни фортеці і розбили більшість турецьких гармат. Гетьман Іван Мазепа використав тактику спорудження земляного валу навколо укріплень, щоб засипати фортечний рів і порівнятися зі стінами. [[30 липня]] козаки за допомогою підкопу зірвали наріжну башту і розпочали рукопашний бій. Перед заходом сонця вони зайняли фортецю.<ref name=":31" /><ref name=":51" /><ref name=":52" />
Полтавський полк під командою полковника [[Герцик Павло Семенович|Павла Герцика]] брав участь у цих подіях. Після повернення з походу полтавські козаки вирішили відлити великий дзвін для собору Успіння Пресвятої Богородиці в [[Полтава|Полтаві]] як пам'ятку про перемогу. Витрати на відливання взяв на себе полковник Павло Герцик.<ref name=":31" /><ref name=":51" /><ref name=":52" />
Дзвін «Казикермен» довгий час висів на дзвіниці Успенського собору в Полтаві, але у [[XIX століття|XIX]] столітті в ньому з'явилася тріщина. У 1864 році про нього згадали в «Полтавських єпархіальних відомостях». У 1876 році його зняли з дзвіниці, а в 1890 році його перелили на московському заводі М. Д. Фінляндського за кошти Тетяни Старицької. Під час переливання було допущено декілька помилок, але було додано нові написи.<ref name=":31" /><ref name=":51" /><ref name=":52" />
У [[1930]] році дзвін було знято з дзвіниці і відправлено на склад. Після війни його повернули до Полтави і встановили в музеї. У 2004 році до «Казикермена» додали сім нових дзвонів, які були освячені і встановлені в Свято–Успенському соборі в Полтаві.<ref name=":31" /><ref name=":51" /><ref name=":52" />
===== Характеристика дзвону =====
Цей дзвін має класичну форму з товстими стінками і гладкою поверхнею. Він прикрашений рельєфними зображеннями та написами, включаючи герб Герциків і зображення Богоматері. Напис на верхній частині вказує, що дзвін був відлитий у [[1695]] році. Він був виготовлений з допомогою здобутих під час штурму Казикермена гармат та інших металевих речей. Витрати на відливання взяв на себе полковник Павло Герцик. На дзвоні є вірш, автором якого є [[Величковський Іван|Іван Величковський]], відомий український поет другої половини [[XVII століття]].<ref name=":31" /><ref name=":52" />
==== Пам'ятники ====
[[Президент України]] [[Кравчук Леонід Макарович|Л. Кравчук]] [[19 лютого]] [[1993]] р. видав [[Указ Президента України|Указ]] «Про заходи у зв'язку з 60–ми роковинами голодомору в Україні».<ref name=":52" /><ref name=":53">{{Cite web|url=http://prosvita-ks.co.ua/golodomor-1932-1933-rokiv-na-berislavshchini/sergiy-geyko-ne-bulo-poryatunku-nizvidki|title=Сергій Гейко. Не було порятунку нізвідки|date=2013-05-30|website=prosvita-ks.co.ua|language=uk|access-date=2024-07-28}}</ref>
У Бериславі, за два місяці до Указу, районна організація [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|«Просвіта»]] звернулася до [[Бериславська районна рада|місцевої адміністрації]] з пропозицією вшанувати пам'ять загиблих від [[Голодомор в Україні (1932—1933)|голодомору]] земляків встановленням меморіального знаку на центральному міському кладовищі. Ця ініціатива була підтримана, і того ж року було споруджено пам'ятний камінь. У листопаді [[2003]] р. там було відкрито пам'ятний хрест «Жертвам голодомору та політичних репресій».<ref name=":43" />'''<ref name=":53" />'''<ref name=":172">{{Cite book
|title=Урядовий кур’єр
|date=24 листопада 2007
|location=Київ
}}</ref>
==== Археологічні пам'ятки Берислава ====
Місто Берислав має такі археологічні пам'ятки:<ref name=":11" /><ref name=":39" /><ref name=":31" /><ref>{{Cite book
|title=Довідник з археології України
|last=Ратнер
|first=І. Д.
|year=1984
|pages=Київ
}}</ref><ref name=":73">{{Cite book
|title=Древности Херсонщины
|last=Ратнер
|first=И. Д.
|last2=Костюк
|first2=Л. И.
|year=1989
|location=Симферополь
|pages=12
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/izrail–ratner–arheologichni–pamyatki–berislavskogo–rayonu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Ратнер
|first=І.
|year=2001
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 3
|publisher=Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=59
|chapter=Археологічні пам’ятки Бериславського району
|access-date=24 липня 2024
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/izrail–ratner–arheologichni–pamyatki–berislavskogo–rayonu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Ратнер
|first=І.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=17–22
|chapter=Археологічні пам’ятки Бериславського району
}}</ref>
'''1. '''[[Палеонтологія|Палеонтологічні]] знахідки;
'''2. '''Багатошарове поселення епохи пізньої [[Бронзова доба|бронзи]], [[Скіфи|скіфського]] періоду;
'''3. '''Могильник [[Черняхівська культура|черняхівської культури]];
'''4. '''Курганний могильник епохи [[Бронзова доба|бронзи]];
'''5. '''Бериславський скарб бронзових речей;
'''6. '''20 [[курган]]ів.
===== Гіпаріонова фауна =====
У [[1951]] році під час будівництва [[Каховська гідроелектростанція|Каховської ГЕС]] було виявлено нове місцезнаходження гіпаріонової фауни у верхньосарматських відкладах. Розкопки проводилися під керівництвом академіка Л. Короткевича та професора [[Підоплічко Іван Григорович|І. Г. Підоплічка]]. Загалом, було розкопано площу у 226 кв.м, де знайдено понад 5000 кісток, що належали 95 особам різних тварин.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":54">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/geyko–s–istoriya–ce–soyuz–mizh–mynulym–i–maybutnim
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Солодка
|first=Тетяна
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=7–9
|chapter=Бериславська гіпаріонова фауна
|access-date=26 липня 2024
}}</ref>
За даними академіка Короткевича, костеносний шар являв собою мергель, який знаходився у товщі верхньосарматських відкладів на глибині 10–12 м від поверхні. На основі детального вивчення умов захоронення можна зробити висновки про посилену континентальну переробку морських відкладів, періодичні паводки, що затоплюють рівнини, та динамічну силу потоку, який зносив і замулював кістки.<ref name=":11" /><ref name=":31" />'''<ref name=":54" />'''
Захоронення кісткових залишків відбулося у короткий проміжок часу внаслідок масової загибелі тварин при затопленні понижених, прибережних ділянок [[Тетіс (океан)|Сарматського моря]]. У складі [[Фауна|фауни]] описано два нових види ― [[палеотрагус]] і [[хілотерій]]. Зроблені висновки про наявність у пізньому сарматі значних площ, часом заболочених з деревною та [[Чагарник|чагарниковою рослинністю]]. Наявність у фауні [[Жирафа|жираф]], мастодонтів, хілотерій, велетенських [[Свиневі|свиней]] дозволяє вважати, що клімат у той час був тут досить теплий, а в окремих ділянках [[узбережжя]] — вологий з досить високими річними температурами. З поступовим похолоданням та аридацією клімату у більшості представників [[Гіпаріонова фауна|гіпаріонової фауни]] відбуваються певні морфолого–анатомічні зміни, пов'язані з еволюцією та змінами умов існування. Зокрема, хілотерій змінюється збільшенням загальних розмірів, видовженням кінцівок та пристосуванням їх до пересування по твердішому ґрунту; жирафи ― палеотрагуси ― у напрямі зменшення загальних розмірів, видовження кінцівок, можливо, й шиї, зменшення довжини передкутніх зубів, видовження лицьової частини черепа; трогоцируси ― у напрямі збільшення розмірів, зменшення довжини ряду передкутніх зубів, ускладнення їх та зміни форми рогових стриженів. В результаті вивчення місцезнаходження Бериславської фауни дана тафонімічна характеристика (умови захоронення більшості місцезнаходжень півдня України раніше не були відомі). Крім того, встановлений видовий склад фауни. До останнього часу був відомий лише попередній список. У складі фауни описано два нових види ― палеотрагус і хілотерій, зроблені висновки про наявність у пізньому сарматі, у районі дослідження, значних площ, часом заболочених з деревною та чагарниковою рослинністю.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":54" />
===== Данпарштад: Готська столиця =====
Древнє готське місто [[Архаймар|Данпарштад]], що означає «Дніпрове місто», згадується у трьох скандинавських сагах «Херварасага». Воно асоціюється з історією вождя Хльода, позашлюбного сина готського короля Гейдрика, та його боротьби за спадщину.
Саги також розповідають про помсту двох братів за смерть їхньої сестри, що нагадує леґенду літописця Нестора про Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":55">{{Cite book
|url=http://prosvita-ks.co.ua/didyk-o-tayina-danparshtadu
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Дідик
|first=О.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=23–25
|chapter=Таїна Данпарштаду
|access-date=5 серпня 2024
}}</ref><ref name=":56">{{Cite book
|title=Маяк
|date=13 грудня 1997
|publisher=Маяк
|location=Берислав
|type=Газета
}}</ref>
Місце розташування Данпарштаду залишається предметом досліджень. Його спочатку ототожнювали з Києвом, але сучасні історики вказують на ряд інших місць, включаючи Гаврилівське, Козацьке, Любимівське і Зміївське городища.<ref name=":11" /><ref name=":31" />'''<ref name=":55" /><ref name=":56" />'''
У [[1951]] році археологи виявили велике поселення поблизу Берислава, де знайшли залишки кам'яних споруд палацового типу. Це могли бути руїни Данпарштаду або Метрополя.
Якщо врахувати, що столиця Германаріха існувала з 270–го по 375–й роки нової ери, то сучасному Бериславу більше як шістнадцять століть.<ref name=":11" /><ref name=":31" />'''<ref name=":55" />'''<ref name=":56" />
===== Підземелля Берислава =====
На Забалці (західна частина Берислава) виявлено тунелі, що починалися з глинища. Знаходили старовинні гроші, які називали «миколаївські» або «турецькі», та інші старовинні предмети. Було три тунелі, один з яких виводив у воду. Існував ще один тунель, що йшов у напрямку степу. Старі люди розповідали, що кам'яний міст через балку Кизи–Кермен викладений із каменю стін фортеці. У дворі фортеці був глибокий колодязь, яким користувалися турки.<ref name=":31" /><ref name=":171">{{Cite book
|title=Маяк
|date=22 грудня 1990
|publisher=Редакція районної газети "Маяк"
|location=Берислав
|type=Газета
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Херсон. губерн. стат. ком.
|year=1914
|publisher=Губерная Типография
|location=Херсон
|chapter=Памятная книжка Херсонской губернии на 1914 год
|language=Російсько
}}</ref>
==== Турецька культура ====
У [[1929]] році, за дорученням Одеської Крайової Комісії, було проведено обстеження решток турецької фортеці Кизи–Кермен в Бериславі. Рештки фортеці представляють собою високий скелястий бугор на Дніпрі, обмежений з трьох боків крутими урвищами. На території фортеці розташоване дворище Лизавети Золотаревської, де збереглися два будинки XIX століття, старий турецький колодязь та рештки старого муру.<ref name=":7" /><ref name=":57">{{Cite book
|title=Червоний схід
|year=1930
|series=№ 6
|location=Харків
|language=Російською
|type=Газета
}}</ref><ref name=":58">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/3turec.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Голоносов
|first=П.
|year=1991
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Історико–археологічні пам’ятники турецької культури на Херсонщині
|access-date=20 липня 2024
}}</ref><ref name=":59">{{Cite book
|title=Маяк
|date=16 жовтня 1993
|publisher=Маяк
|location=Берислав
|chapter=Берислав і Кримська війна
}}</ref><ref name=":60">{{Cite book
|title=Історія України–Русі
|last=Мурзин
|first=В. Ю.
|last2=Ролле
|first2=Р.
|year=1998
|location=Київ
|pages=35
|chapter=Большие городища Лесостепной Скифии
|language=Російською
}}</ref><ref name=":61">{{Cite book
|title=Наука і суспільство
|last=Гейко
|first=С. О.
|year=1995
|series=№ 11/12
|chapter=Падіння Кизи–Кермена
|type=Газета
}}</ref><ref name=":62">{{Cite book
|title=Наддніпрянська правда
|last=Голобородько
|first=О.
|last2=Паталах
|first2=О.
|date=2 серпня 1991
|publisher=Наддніпрянська правда
|chapter=«Рятуймо, бо стане стернею...»
|type=Газета
}}</ref>
Було знайдено сліди підземних ходів, а також масу каміння, скріпленого цементом, що може вказувати на місце прикріплення ланцюгів для блокування руху човнів. Також обстежено рештки фортець Арслан–Ердак на острові, Тавань на Таврицькому березі та Джан–Кермен (сучасна Каховка), яка через зміну річища Дніпра опинилася під водою.
Цікавими для дослідження є також скеля з рештками турецької старовини біля річки Космаха та рештки старих турецьких льохів в районі «Забалка».<ref name=":7" /><ref name=":57" /><ref name=":58" /><ref name=":59" /><ref name=":60" /><ref name=":61" /><ref name=":62" />
==== Князь Трубецький ====
У 80–х роках 18 ст. граф Василь Васильович Орлов–Денисов, генерал–ад'ютант Государя Олександра Павловича, виграв у графині Браницької маєток з прилеглою землею, у кількості 18 000 десятин. Він велів побудувати на березі Дніпра дім, казарму, конюшню та господарські будівлі і переселив селян з Рязанської губернії. Назвав він вигране помістя «Козацьке». Управляли маєтком прикажчики, в основному це були німці–колоністи.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":63">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/5trubec.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 1
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=48
|chapter=Князь Трубецький. Історія одного господарства
|access-date=25 липня 2024
}}</ref><ref name=":64">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/5trubec.htm
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=Князь Трубецький. Історія одного господарства
|chapter=Князь Трубецький. Історія одного господарства
|access-date=26 липня 2024
}}</ref>
Батько Раїси Федорівни, після смерті бабусі, виховувався його тіткою графинею Софією Василівною Толстою. Він займався маєтками і зайнявся великим Козацьким господарством разом з сином старого управляючого ― Адольфом Яковичем Шмідтом.<ref name=":7" /><ref name=":11" />'''<ref name=":63" /><ref name=":64" />'''
У 80–х роках [[19]] ст. було створено основу Козацького господарства. Було збудовано економію, хутори і колодці, розгорнуто посів. Були створені виноградники. Батько Раїси Федорівни часто говорив: «Я ось канву створив, а тобі розшивати прийдеться».
Основні галузі господарства до початку XX століття були хліборобство, виноградарство і вівчарство. При закладці виноградників була поставлена метеостанція. Загальні економічні умови ринку у перших роках 20 ст. вимагали від них інтенсифікації хліборобства і збільшення розмірів його. Було ухвалено рішення про шестипільну сівозміну з сьомим полем–травою. Люцерна давала 2–3 укоси і з десятини збиралося до 250 пудів.<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":63" /><ref name=":64" />
=== Церкви Берислава ===
У кінці [[XIX століття|XIX]] ст. в Бериславі діяло чотири храми. Планувалося побудувати ще дві церкви. Місто мало активне духовне життя. Жителі дотримувалися всіх [[Піст|постів]], часто сповідалися і приймали [[Євхаристія|Св. Тайни]].<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref>{{Cite book
|title=Военно–статистический отчет
|page=749
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Военно–статистическое обозрение Херсонской губернии в 1857 г.
|year=1859
|location=Херсон
|page=747
|language=Російською
}}</ref><ref name=":34">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/mikola–klimenko–svyatiy–grad–berislav
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Клименко
|first=М.
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=362–367
|chapter=Святий град Берислав
|access-date=25 липня 2024
}}</ref><ref name=":35">{{Cite book
|title=Державний архів Одеської області
|year=1899
|series=ф. 37, оп. 1, спр. 4046
|publisher=Державний архів Одеської області
|location=Одеса
|pages=арк. 8, 10, 12
|chapter=Обозрение епархии в 1899 г
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Из истории заселения Херсонщины
|last=Орлова
|first=З.
|last2=Ратнер
|first2=И.
|year=1993
|location=Херсон
|language=Російською
}}</ref>
==== Дерев'яна Свято-Введенська церква ====
Цінна [[Пам'ятка архітектури|історико-архітектурна пам'ятка]] у Бериславі — дерев'яна [[Свято-Введенська церква (Берислав)|Свято-Введенська церква]], заснована у першій половині [[XVIII століття|XVIII]] ст.<ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":43" />
У [[1726]] році за указом полковника Івана Ларионовича було розпочато будівництво церкви. Для роботи найняли п'ятьох [[Тесляр|теслів]], яким полковник виплатив 30 рублів, забезпечив продовольством та іншими необхідними матеріалами. Також до будівництва залучали 15 гарнізонних робітників та 10 горілок.<ref name=":2" /><ref name=":5" />
В [[1782]] році, після [[Кримська війна|кримської війни]], церква була привезена по [[Дніпро|Дніпру]] з фортеці Переволочна, [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]<ref name=":43" /><ref name=":11" /><ref name=":36">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/sergiy–geyko–cerkov–velichnist
|title=Церков величність
|year=2005
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Нариси з історії Бериславщини: Випуск 4
|publisher=Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=368–412
|access-date=20 липня 2024
}}</ref><ref name=":37">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/sergiy–geyko–cerkov–velichnist
|title=Церков величність: З історії церков Бериславщини кінця XVIII першої половини ХХ ст.
|year=2000
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|publisher=Просвіта
|location=Берислав–Херсон
|pages=43
|access-date=26 липня 2024
}}</ref>, і встановлена в Бериславі біля пристані без жодного цвяха [[29 вересня]] [[1784]] р.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":43" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":34" /><ref name=":35" /><ref name=":38">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–3/mikola–klimenko–svyatiy–grad–berislav
|title=Нариси з історії Бериславщини
|last=Клименко
|first=М.
|year=2001
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 3
|publisher=Просвіта
|location=Херсон–Берислав
|pages=59
|chapter=Святий град Берислав
|access-date=25 липня 2024
}}</ref><ref name=":33" /><ref name=":87">{{Cite book
|title=Записки Одесского общества истории и древностей
|year=1848
|volume=1
|location=Одеса
|language=Російською
}}</ref> Церква була перенесена в місто двічі, спочатку на центральну площу, а потім після побудови у центрі міста кам'яного Воскресенського собору її ще раз перенесли на нове місце: на пагорб, де вона стоїть і дотепер.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":11" /><ref name=":36" /><ref name=":37" /><ref name=":33">{{Cite web|url=http://derev.org.ua/inshi/beryslav.htm|title=Введенська церква у Бериславі на сайті «Дерев'яні храми України»|archive-url=https://web.archive.org/web/20141207201440/http://derev.org.ua/inshi/beryslav.htm|archive-date=7 грудня 2014|accessdate=5 грудня 2014}}</ref> У наш час це діючий храм [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]].<ref name=":33" />
В церкві є [[Чудотворні ікони|чудотворна ікона]], яка за [[Легенда|легендою]] має завжди знаходитись тут, а того, хто винесе її за межі храму чекає [[прокляття]] для всього роду.<ref name=":0" /><ref name=":1" /><ref name=":2" /><ref name=":3" /><ref name=":5" /><ref name=":6" /><ref name=":8" /><ref name=":9" /><ref name=":10" /><ref name=":43" /><ref name=":12" /><ref name=":13" /><ref name=":49">{{Cite web|url=https://7chudes.in.ua/nominaciyi/beryslav-hersonska-obl/|title=Берислав {{!}} 7 чудес України|access-date=2024-07-24}}</ref><ref name=":48">{{Cite web|url=https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/70530_kamenskaya-sech-respublikanec.htm|title=Кам'янська Січ, Республіканець|website=UA.IGotoWorld.com|access-date=2024-07-24}}</ref><ref name=":50">{{Cite book
|title=Маяк
|last=Солодка
|first=Тетяна
|date=13 травня 1993
|publisher=Маяк
|location=Берислав
|chapter=Кам’янська Січ
|type=Газета
}}</ref>
[[Іконостас]] церкви вирізьблений у старовинному стилі. [[Престол|Напрестольне]] [[Євангеліє]], видане у [[1697]] році за благополуччя царя [[Петро I|Петра I]], подарував пан Никита Романов у [[1700]] році.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":43" /> Також є срібряний восьми конечний хрест із зображенням розп’яття та [[Миколай Чудотворець|святителя Миколая]] без додаткових прикрас.<ref name=":0" /><ref name=":2" /><ref name=":5" /><ref name=":43" />
==== Воскресенська церква ====
У [[1894]] році громадяни Берислава зібрали кошти на побудову нового іконостаса Воскресенської церкви. Бериславське Міське Товариство внесло 1000 руб., а [[Купецтво|купці]] та [[поміщик]]и — від 510 до 606 рублів. Цікавим є повідомлення, опубліковане у 1894 році, про висловлення подяки Імператору за врятоване життя Наслідника Цесаревича під час його візиту до Японії. Бериславські [[Міщанство|міщани]] влаштували в дворі Введенської церкви ворота з аркою та калитками, а один з них пожертвував гробницю для [[Плащаниця|плащаниці]].<ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":36" /><ref name=":37" /><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, ф. 198, оп. 1, спр. 112
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|type=Архівна справа
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1864
|series=№ 1
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1866
|series=№ 7
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1894
|series=№ 12
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1887
|series=№ 17
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|date=15 січня 1894
|series=№ 2
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1887
|series=№ 20
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Епархиальные ведомости
|year=1865
|series=№ 4
|language=Російською
}}</ref>
==== Успенська церква ====
У першій третині [[XIX століття]] з [[1811]]—[[1835]] року в Бериславі збудовано Свято–Успенську церкву в стилі [[класицизм]]у.<ref name=":7" /><ref name=":43" /><ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":36" /><ref name=":37" /><ref>{{Cite book
|title=Записки Одесского общества истории и древностей
|year=1848
|volume=2
|location=Одеса
|language=Російською
}}</ref><ref name=":40">{{Cite web|url=https://lib.kherson.ua/berislav.htm|title=Берислав. Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара|website=lib.kherson.ua|access-date=2024-07-24}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Историко–хронологическое описание церквей епархии Херсонской и Таврической
|year=1848
|volume=2
|location=Одеса
|language=Російською
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, ф. 207, оп. 1, спр. 1774
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|type=Архівна справа
}}</ref><ref>{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, ф. 207, оп. 1, спр. 979
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|type=Архівна справа
}}</ref>
У [[1855]] році при церкві було створено тимчасовий напівшпиталь для допомоги учасникам [[Оборона Севастополя (1854—1855)|оборони Севастополя]]. Пізніше в будівлі церкви розміщувалось [[Училище|педагогічне училище]] з [[Актовий зал|актовим залом]] та [[Бібліотека|бібліотекою]]. У [[1970-ті|1970-х]] роках до будівлі додали [[Котельня|котельню]]. На сьогодні церква частково відреставрована, а педучилище та котельня були ліквідовані.<ref name=":1" /><ref name=":40" /><ref>{{Cite web|url=https://www.etoretro.ru/pic243475.htm|title=Берислав. Места славы Берислава. Достопримечательства. Культовые сооружения.|website=ЭтоРетро/EtoRetro|access-date=2024-07-24}}</ref>
===== Історичні документи Успенської церкви =====
====== Автобіографія священника Трифона Немчинова ======
<blockquote>«Народився в [[Москва|Москві]] [[15 вересня|15/IX]] [[1908]] р. Отець працював на залізниці і помер від [[Тиф|сипного тифу]] в [[1919]] р. Закінчив 9–річну школу в [[1928]] р. і вступив на I курс Природничо–історичний факультет I [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|МГУ]] в [[1930]] р. Батьки були релігійними людьми, а вихователем був [[протоієрей]] І. Кедров. Після закінчення школи обіцяв йому присвятити життя служінню Церкві. В кінці [[1933]] р. був засуджений трійкою ОГПУ за ст. 58 параграф 10 і висланий на 3 роки в [[Сибір]]. Після повернення в [[1936]] р. з Сибіру поселився в [[Калузька область|Калузі]]. Працював на Лесозаводі, але здоров'я погіршилося і він змушений був покинути роботу. В [[1939]] р. лікарі порадили йому змінити клімат і він переїхав до родичів в [[Проскурівська округа|Проскуров]]. Після початку війни і окупації України німцями був арештований поліцією. Втік і направився до [[Мелітополь|Мелітополя]], де був знову затриманий. Зимою [[1942]] р. вдалося втекти з табору. Після звільнення [[Дніпро|Дніпра]] переїхав у [[Велика Лепетиха|Велику Лепетиху]], де служив до [[10 червня|10/VI]].[[1945]] р. З [[14 червня|14/VI]] служу в м. Бериславі в Успенській Церкві.»<ref name=":39">{{Cite book
|url=http://prosvita–ks.co.ua/narisi–z–istoriyi–berislavshchini–vipusk–9
|title=Нариси з історії Бериславщини
|year=2007
|editor-last=Гейко
|editor-first=С. О.
|series=Випуск 9
|publisher=Всеукраїнське товариство Просвіта ім. Т. Шевченка; Херсонська обласна організація; Бериславська районна організація, Просвіта
|location=Київ–Херсон–Берислав
|pages=91 іл.
|access-date=22 липня 2024
}}</ref><ref name=":41">{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, Ф.р. 3727, оп. 1, спр. 3
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|pages=арк. 23, 39, 41
|type=Архівна справа
}}</ref></blockquote>
====== Лист до єпископа Михаїла ======
<blockquote>«<nowiki/>[[29 липня|29/VII]] отримано вказівку від Бериславської міськради про необхідність відступити приміщення церковного дому, де знаходилася церковна сторожка, дирекції педагогічної школи. Це приміщення було відремонтовано церквою в [[1944]]–[[1945|45]] рр. Постанова місцевої влади про вилучення його у церкви, на наш погляд, є незаконною і просимо Вашого [[клопотання]] перед Уповноваженим по справах церкви про його скасування.
[[Настоятель|Настоятель Церкви]] [[священник]] Трифон Немчинов /підпис/
[[Церковний староста]] М. Федотченко /підпис/
[[29 липня]] [[1946]] р.»<ref name=":39" /><ref name=":41" /></blockquote>
====== Відповідь на запит № 176 від 1/ХІ 46 ======
<blockquote>
===== «Настоятель Успенської Церкви, м. Берислав =====
[[10 листопада]] [[1946]] р., № 17
На Ваш запит № 176 від [[1 листопада|1/ХІ]] [[1946|46]] повідомляємо, що церковна сторожка Успенської церкви знаходиться в своєму природному приміщенні в огорожі церкви. Ми вважаємо, що рішення Райвиконкому про передачу всіх природних шкільних приміщень школам в даному випадку непридатне, оскільки церковна сторожка займає не природне шкільне приміщення, а своє власне. Після фронту будівля церковно–приходської школи була повністю зруйнована, але за допомогою церковної громади підвал був відновлений і відремонтований.
'''Настоятель Церкви священник Трифон Немчинов'''.»<ref name=":39" /><ref name=":41" /></blockquote>
====== Лист до Голови [[Уряд СРСР|Ради Міністрів СРСР]] [[Хрущов Микита Сергійович|Хрущова М. С.]] ======
<blockquote>'''«Успенська церква, Берислав, [[20 квітня]] [[1961]] р.'''
''До: Голови Ради Міністрів СРСР Хрущов М. С.''
Від спільноти віруючих Успенської церкви ми звертаємося з проханням залишити Успенську церкву за нашою общиною. Церква була відремонтована нами в [[1945]] році, на що було витрачено близько 300 тисяч. Зареєстровано 3000 віруючих.»<ref name=":39" /><ref name=":42">{{Cite book
|title=Державний архів Херсонської області, Ф.р. 3727, оп. 1, спр. 163
|publisher=Державний архів Херсонської області
|location=Херсон
|pages=арк. 24, 26, 27, 40
|type=Архівна справа
}}</ref></blockquote>
====== Скарга до '''[[Президія Верховної ради Української РСР|Президії Верховної Ради Української РСР]]''' ======
'''«Президії Верховної Ради Української РСР'''
''Скарга''
Ми, члени Спільноти віруючих Успенської церкви, просимо скасувати рішення районного виконавчого комітету про закриття храму і залишити його в нашому користуванні.»<ref name=":39" /><ref name=":42" />
====== Відповідь '''приймальні виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих''' ======
'''«Приймальня виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих'''
''Раніше: САДОВНИК Антоніна Семенівна,''
Ваша скарга була розглянута. Ваше прохання не може бути задоволена, оскільки вона суперечить рішенню виконавчого комітету Херсонської обласної ради.»<ref name=":39" /><ref name=":42" />
===== Період Незалежності =====
У [[2005]] році територію та будівлю Свято-Успенського храму передано у власність [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українській Православній Церкві]].
Зусиллями правлячого [[Ієрей|ієрея]], прихожан та [[Благочинний|благочинників]] Храм Святого Успіння Пресвятої Богородиці почав підійматися з десятилітніх руїн.
[[28 серпня]] [[2010]] року [[Владика]] Іоасаф, [[єпископ]] [[Новокаховська єпархія УПЦ (МП)|Новокаховський і Генічеський]], відправив [[Літургія|Божественну літургію]] в Свято-Успенському храмі міста Берислав. Богослужіння почалось з освячення відновленої частини ([[приділ]]у) храму на честь [[Преподобний (лик святості)|преп.]] [[Серафим Саровський|Серафима Саровського]]. Після богослужіння він привітав прихожан та гостей храму з празником [[Успіння Пресвятої Діви Марії|Успіння Божої Матері]]. Владика відзначив, що на землі засвітилася ще одна лампада, яка приведе багатьох до спасіння. Настоятелю храму священику Василію Шпитальному була вручена [[архієрей]]ську грамоту за його працю та внесок у відродження святилища.<ref>{{Cite web|url=http://eparhiya.org.ua/ru/news/175|title=В праздник Успения Пресвятой Богородицы Преосвященнейший Иоасаф освятил предел Свято-Успенского храма в г. Берислав и совершил диаконскую хиротонию.|date=2022-05-14|website=web.archive.org|publisher=Новокаховская Православная Епархия|language=Російською|access-date=2024-07-25|archive-date=2022-05-14|archive-url=https://web.archive.org/web/20220514124316/http://eparhiya.org.ua/ru/news/175|url-status=bot: unknown}}</ref>
[[3 вересня]] [[2022]] року її було пошкоджено при [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російському вторгненні в Україну]].<ref>{{cite web|url=https://news.church.ua/2022/09/03/u-rezultati-bojovix-dij-na-xersonshhini-zrujnovano-dva-xrami-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi/|title=У результаті бойових дій на Херсонщині зруйновано два храми Української Православної Церкви|date=2022-09-03|publisher=Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ|archiveurl=https://web.archive.org/web/20220906003559/https://news.church.ua/2022/09/03/u-rezultati-bojovix-dij-na-xersonshhini-zrujnovano-dva-xrami-ukrajinskoji-pravoslavnoji-cerkvi/|archivedate=2022-09-06|deadurl=no}}</ref><ref>{{cite web|url=https://spzh.news/ua/news/90425-v-berislave-iz-za-obstrelov-polnostyju-razrushen-uspenskij-khram-upc|title=У Бериславі через обстріли повністю зруйновано Успенський храм УПЦ|date=2022-09-02|publisher=Спілка православних журналістів|archiveurl=|archivedate=}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://mipl.org.ua/po-toj-bereg-okupacziyi-yak-zhyve-beryslav-pid-vorozhym-vognem-fotoreportazh/|title=По той берег окупації. Як живе Берислав під ворожим вогнем: фоторепортаж|website=МІПЛ|language=uk|access-date=2024-07-28}}</ref>
[[1 серпня]] [[2023]] року Успенська церква міста Берислав була внесена до списку [[ЮНЕСКО]] об'єктів [[Культурна спадщина|культурної спадщини]] пошкоджених у [[Причорноморська низовина|причорноморських областях]].<ref>{{Cite web|url=https://intent.press/news/culture/2023/yunesko-pidrahuvala-kilkist-obyektiv-kulturnoyi-spadshini-poshkodzhenih-u-prichornomorskih-oblastyah/|title=ЮНЕСКО підрахувала кількість об'єктів культурної спадщини пошкоджених у причорноморських областях|date=2023-08-01|website=intent.press|language=uk|access-date=2024-07-24}}</ref>
==== Школи Бериславських парафій ====
Таблиця Школи Бериславських парафій<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":34" /><ref name=":35" /><ref name=":38" />
{| class="wikitable"
| rowspan="2" |'''№'''
| rowspan="2" |'''Назва школи'''
| colspan="2" |'''К–сть учнів'''
| rowspan="2" |'''Іновірців'''
| rowspan="2" |'''Законовчитель'''
|-
|'''Хлоп.'''
|'''Дівч.'''
|-
|'''1. '''
|Бериславське двокласне парафіальне чоловіче училище
|201
|0
|22
|Прот. Іоанн Воскресенський
|-
|'''1. '''
|Бериславське початкове жіноче училище
|0
|147
|27
|Св. Василь Клопотовський
|-
|'''2. '''
|Бериславське початкове змішане училище
|89
|26
|0
|Св. Василь Голоносов
|-
|'''3. '''
|Бериславське забалківське початкове змішане училище
|49
|48
|0
|н/д
|-
|'''4. '''
|Козацьке сільське початкове змішане училище
|69
|22
|4
|н/д
|-
|'''5. '''
|Бургунське сільське початкове змішане училище
|27
|7
|0
|Св. Самуїл Павлюченко
|-
|'''6. '''
|Дрімайлівське сільське початкове змішане училище
|17
|11
|0
|Св. Василь Голоносов
|-
|'''7. '''
|Школа грамоти при Воскресенській церкві
|31
|15
|0
|Прот. Іоан Воскресенський
|-
|'''8. '''
|Школа грамоти при Успенській церкві
|22
|14
|0
|Св. Євгеній Басанський
|-
|'''9. '''
|Школа грамоти в с. Одро–Кам'янка
|24
|13
|0
|Св. Василь Клопотовський
|-
|'''10. '''
|Бериславська однокласна церковно–парафіяльна школа при Введенській школі
|30
|0
|0
|Св. Василь Голоносов
|}
==== Священнослужителі Берислава станом на 1899 р. ====
Таблиця Священнослужителі Берислава станом на 1899 р.<ref name=":11" /><ref name=":31" /><ref name=":34" /><ref name=":35" /><ref name=":38" />
{| class="wikitable"
|'''Храм'''
|'''Настоятель'''
|'''Священник'''
|'''Диякон'''
|-
|Воскресенська
|Канд. богослов'я прот. Іоанн Воскресенський
|Св. Василь Колопотовський
|Дмитро Лисогоров
|-
|Успенська
|Св. Євгеній Басанський
|Григорій Шпаковський
|Микола Бартиньов
|-
|Введенська
|Василь Голоносов
|
|
|-
|Всіх Святих
|Защит. св. Олександр Калюжний
|
|
|}
== Документальні фільми про Берислав ==
'''Список''' '''документальних фільмів про Берислав:'''
# «Берислав — допомагаємо звільненій Херсонщині!»;<ref>{{Citation|title=Берислав - допомагаємо звільненій Херсонщині!|url=https://www.youtube.com/watch?v=a_C5-QiEdhA|date=2023-02-22|accessdate=2024-07-21|last=НАРОДОВЛАДДЯ}}</ref>
# «Берислав — місто-привид на Херсонщині: без світла, води, покинуті коти та собаки. Як виживають люди»;<ref>{{Citation|title=Берислав - місто-привид на Херсонщині: без світла, води, покинуті коти та собаки. Як виживають люди|url=https://www.youtube.com/watch?v=y5e07yvAVuQ|date=2024-02-28|accessdate=2024-07-21|last=ТСН}}</ref>
# «Врятувати людей від голоду в окупації, благодійна кухня Берислав, Херсонщина [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] | Репортаж»;<ref>{{Citation|title=Врятувати людей від голоду в окупації, благодійна кухня Берислав, Херсонщина УГКЦ {{!}} Репортаж|url=https://www.youtube.com/watch?v=O6neG2MCR00|date=2023-03-15|accessdate=2024-07-21|last=ЖИВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ}}</ref>
# «Найстаріше місто Херсонської області. Хто заснував Берислав?»;<ref>{{Citation|title=⚡️ Найстаріше місто Херсонської області. Хто заснував Берислав?|url=https://www.youtube.com/watch?v=0c0qArV3bMI|date=2024-03-18|accessdate=2024-07-21|last=Новини Приазов'я}}</ref>
# «Непрості історії» Берислав: Ми хочемо жити! — [[документальний фільм]] ТРК Рудана;<ref>{{Citation|title=«Непрості історії» Берислав: Ми хочемо жити!|url=https://www.youtube.com/watch?v=nD8t9vNDSFE&t=31s|date=2022-05-04|accessdate=2024-08-30|last=ТРК Рудана}}</ref>
# «Полювання на цивільних: як дрони РФ тероризують українське місто» — [[документальний фільм]] [[Deutsche Welle|DW Ukrainian]];<ref>{{Citation|title=Полювання на цивільних: як дрони РФ тероризують українське місто {{!}} DW Ukrainian|url=https://www.youtube.com/watch?v=turxkVoNLiM|date=2024-08-26|accessdate=2024-08-30|last=DW Українською}}</ref><ref>{{Citation|title=How Russian drones target civilians in a small Ukrainian city {{!}} DW Documentary|url=https://www.youtube.com/watch?v=kuTo94TnMPo&t=7s|date=2024-08-26|accessdate=2024-08-30|last=DW Documentary}}</ref>
# «Свято-Успенська Церква у м. Берислав»;<ref>{{Citation|title=Свято-Успенська Церква у м. Берислав|url=https://www.youtube.com/watch?v=x6LbjZUUMbI|date=2019-12-04|accessdate=2024-07-21|last=LIVE}}</ref>
# «Скидають вибухівку ПРЯМО НА ЛЮДЕЙ». Як живе Бериславський район? | Новини Приазов'я";<ref>{{Citation|title=😡 «Скидають вибухівку ПРЯМО НА ЛЮДЕЙ». Як живе Бериславський район? {{!}} Новини Приазов'я|url=https://www.youtube.com/watch?v=VQ6ts49hbHg|date=2024-02-09|accessdate=2024-07-21|last=Новини Приазов'я}}</ref>
# «Херсонщина на вулкані» — [[документальний фільм]] [[Суспільне Культура]].<ref name=":196">{{Citation|title=«Херсонщина на вулкані» – документальний фільм Суспільне Культура|url=https://www.youtube.com/watch?v=2PpPrCyunx0|date=2022-11-22|accessdate=2024-07-21|last=Суспільне Культура}}</ref>
== Цікаві факти ==
Відомо, що ім'я «Берислав» в різний історичний період носили такі судна:<ref name=":2" /><ref name=":7" /><ref name=":11" /><ref name=":65">{{Cite web|url=http://prosvita-ks.co.ua/books/11berislav/1999_vyp1/10nosili.htm|title=Сергій Гейко. Вони носили ім'я "Берислав"|date=2013-05-25|website=prosvita-ks.co.ua|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref><ref name=":65"/>
# [[Фрегат]] «Берислав» ([[1783]]–[[1790]] рр.) У [[1783]] р. на Гнилопільській корабельні було закладено 4 фрегати для Чорноморського флоту. У [[1786]] р. вони були спущені на воду та отримали назви: «Кінбурн», «Берислав», «Фанагорія», «Таганрог». «Берислав» відзначився у [[Бій біля Фідонісі (1788)|битві біля Фідонісі]] ([[Зміїний (острів)|Зміїний]]) у [[1788]] р. Після бою корабель був відправлений на ремонт до Севастополя. У [[1790]] р. фрегат було списано;
# [[Пароплав|Буксирний пароплав]] «Берислав» ([[1912]]–[[1926]] рр.) У [[1912]] р. на [[Чорноморський суднобудівний завод|заводі «Наваль»]] у [[Миколаїв|Миколаєві]] було побудовано буксирний пароплав «Берислав». Він мав довжину 35,5 м, ширину 8,34 м, 2 котли, потужність машин 267 [[Кінська сила|к.с.]] Пароплав пережив [[Російська революція (1917)|події 1917–21 рр.]] і у [[1926]] р. був перейменований у «Рудзутак»;
# [[Теплохід|Суховантажний теплохід]] «Берислав» ([[1966]]–[[1989]] рр.) У [[1966]] р. на [[Херсонський суднобудівний завод|Херсонському суднобудівному заводі]] було збудовано суховантажний теплохід «Берислав». Він мав довжину 155,7 м, ширину 20,6 м, висоту 9 м, водотоннажність —12 858 т., потужність дизельного двигуна — 8700 к.с. З [[1966]] по [[1989]] роки він здійснював перевезення вантажів. У 1989 р. теплохід був списаний.
У [[1890]] році місто відвідав відомий американський мандрівник [[Томас Стівенс]], про що написав у книзі «Через Росію на мустанзі» ({{lang-en|Through Russia on a Mustang}}).<ref>{{Cite web|url=https://archive.org/stream/throughrussiaonm00stevrich#page/n0/mode/2up|title=Through Russia on a mustang|website=archive.org|accessdate=2017-08-24}}</ref>
== Галерея ==
Файл:Пам'ятний козацький знак (Берислав) 01.jpg|Меморіальний знак козакам
</gallery
== Люди ==
* [[Кучер Володимир Петрович]] — директор комунального закладу «Бериславський медичний коледж», заслужений працівник освіти України.<ref>{{Cite web |url=https://www.president.gov.ua/documents/7312019-29877 |title=Указ президента України № 731/2019 |accessdate=11 листопада 2019 |archive-date=6 жовтня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191006095125/https://www.president.gov.ua/documents/7312019-29877 }}</ref>
=== Почесні громадяни міста ===
# [[Осипенко-Радомська Інна Володимирівна|Інна Володимирівна Осипенко–Радомська]] — українська [[Веслування на байдарках і каное на літніх Олімпійських іграх 2020 — байдарки-двійки, 500 метрів (жінки)|веслувальниця на байдарках]], чемпіонка [[Літні Олімпійські ігри 2008|Олімпійських ігор в Пекіні]], срібна медалістка на Олімпійських іграх у Лондоні. Бронзова медалістка Олімпійських ігор в Афінах у складі жіночої четвірки, чемпіонка світу в [[Познань|Познані]] ([[Польща]]) К1 500 метрів. Заслужений майстер спорту;
# Кардава Север'ян Север'янович — директор КНП «Бериславська ЦРЛ»;
# Карленко Юрій Павлович — [[Генерал-майор|генерал–майор]] запасу;
# [[Колихаєв Ігор Вікторович]] — колишній [[Народний депутат України|депутат]] [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] [[Верховна Рада України IX скликання|IX скликання]], [[мер]] [[Херсон]]а;
# Кравченко Микола Олексійович — [[Ветеран МВС України|ветеран органів внутрішніх справ]], [[Підполковник міліції|підполковник]];
# Лляна Мотрона Сидорівна — [[заслужений вчитель України]];
# [[Метляєв Василь Кирилович]] — [[державний діяч]], [[Науковець|вчений]], [[Ветерани німецько-радянської війни|ветеран]] [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]];
# Шагун Павло Григорович — [[Медаль «Ветеран праці»|ветеран праці]] Бериславського машинобудівного заводу.<ref>{{Cite web|url=https://berislav-mr.gov.ua/city/pochesni-gromadyany-mista/|title=Почесні громадяни міста {{!}} Бериславська міська рада {{!}} Офіційний сайт|language=uk|access-date=2024-07-21}}</ref>
=== У місті народилися ===
* [[Бабич Ісай Якович]] (
* [[Горіккер Михайло Львович]] (
* [[Дмитрук Микола Ілліч]] (*[[1961]]) — [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України VII скликання|7-го скликання]].
* [[Забєлін Кирило Валерійович]] (
* [[Литвинов Олімпій Олімпійович]] (
* [[Южда Григорій Григорович]] (*[[1956]]) — український [[журналіст]].
== Див. також ==
* [[Історія Берислава]]
* [[Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Херсонська область)]]
* [[Борислав]]
Рядок 211 ⟶ 2817:
== Джерела ==
* ''Паталах О.'' Відлуння Великого Степу. Історія Північного Причорномор'я в особах. — Херсон
* [[УРЕ]]
== Посилання ==
* [https://www.gismeteo.ua/ua/weather-beryslav-12276/ Погода в місті Берислав]
* [http://
* {{ОКВРУ|34308}}
* [http://lib.kherson.ua/ru-zpd_h_14-misto-berislav.htm Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О. Гончара] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150107231613/http://lib.kherson.ua/ru-zpd_h_14-misto-berislav.htm |date=7 січня 2015 }}
Рядок 225 ⟶ 2831:
{{Бериславський район}}
{{Бериславський район (1923—2020)}}
{{
{{Історичні місця Херсонської області}}
{{Інгульська паланка}}
Рядок 235 ⟶ 2841:
[[Категорія:Районні центри Херсонської області]]
[[Категорія:Міста районного значення]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані
| |||