Вікіпедія

Мармароський заповідний масив: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 38:
|Карта розташування = Україна Закарпатська область
}}
 
'''Мармаро́ський запові́дний маси́в'''&nbsp;— природоохоронна територія в [[Українські Карпати|Українських Карпатах]]. Розташований у південній частині [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. У 1990 р. північно-західна частина Марамороського масиву площею 8990 га увійшла до складу [[Карпатський біосферний заповідник|Карпатського біосферного заповідника]]. Вона розміщена в межах висот 750-1940 м н. р. м.<ref>Гамор Ф. Д., Волощук М. 1., Антосяк Т. М., Козурак А. В. БЗ Карпатський // Фіторізноманітгя заповідників і національних природних парків України. - К.: Фітосоціоцентр, 2012. - Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні запо-відники. - С. 45-72.</ref>.
 
Входить до складу — транскордонного природного об'єкту '''Бу́кові пра́ліси Карпа́т'''&nbsp;, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185&nbsp;км. Простягається від [[Рахівські гори|Рахівських гір]] і [[Чорногора|Чорногірського хребта]] в [[Україна|Україні]] на захід [[Полонинський хребет|Полонинським хребтом]] до гір [[Буковські Верхи]] (''Bukovské vrchy'') та [[Вигорлат]] (''Vihorlatské vrchy'') у [[Словаччина|Словаччині]]. Об'єкт Всесвітньої спадщини [[ЮНЕСКО]]. Лише тут найкраще зберігся неоціненний [[генофонд]] [[бук лісовий|бука лісового]] (''Fagus sylvatica'') та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду [[бук]]а (''Fagus''), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.
 
Найближчі населені пункти: с. [[Ділове]], с. [[Богдан (Рахівський район)|Богдан]], місто [[Рахів]].▼
 
=== Фізико-географічна характеристика ===
 
== Географічне положеннярозташування ==
Марамороський гірський масив здебільшого знаходитьсярозташований на території Румунії. В Україні Мараморош розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях і представлений [[Чивчинські гори|Чивчинськими]] й [[Рахівські гори|Рахівськими горами]] (Гуцульські Альпи) в межах висот 320-1940 м н. р. м. З північного сходу ця частина заповідника обмежений річкою [[Квасний (річка)|Квасний]], зі сходу і півдня&nbsp;— українсько-[[Румунія|румунським]] кордоном. У межах заповідника лежать гори: [[Піп Іван Мармароський]] (1936 м), [[Петрос (Мармароський масив)|Петрос (П'єтросул)]] (1784 м), [[Берлебашка]] (1733 м), [[Жербан]] (1795 м) та інінші.
 
В межах масиву розташовані басейни річок [[Білий (річка)|Білий]] і Квасний, які є, відповідно, притоками [[Тиса|Тиси]] та [[Біла Тиса|Білої Тиси]]. Басейн Квасного відрізняється прохолодним і холодним вологим мікрокліматом. Басейну Білого властивий тепліший мікроклімат. У високогір'ях клімат холодний, вологий.
 
▲Найближчі населені пункти: с. [[Ділове]], с. [[Богдан (Рахівський район)|Богдан]], місто [[Рахів]].
 
== Рельєф та геологічна будова ==
Рельєфу властиві глибокі міжгірні долини, численні скелясті гребені та вершини. Також на території Мараморошу простежуються сліди [[кайнозой]]ського зледеніння&nbsp;— [[цирк (льодовиковий)|льодовикові цирки]]. Сам масив складений твердими кристалічними породами&nbsp;— [[гнейс]]ами, слюдяними і кварцовими [[сланці|сланцями]], мармуроподібними [[вапняк]]ами [[юрський період|юрського періоду]], що обумовлює специфічні риси [[рельєфурельєф]]у, ґрунтового покриву, [[флора|флори]].
 
=== Флора та фауна ===
Мармароський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, що обумовлено його геологічною будовою. На нижчих рівнях широко поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси. [[Букові праліси Карпат|Букові праліси]] поширені на південних схилах та на багатих [[кальцій|кальцієм]] ґрунтах. Найбільші площі займають мішані угруповання. В холодному кліматі на верхній [[межа лісу|межі лісу]], яка проходить тут на висоті 1600–1700&nbsp;м, поширені чисті [[смерека|смеречники]]. Вище розташовані [[субальпійські луки|субальпійські]] та [[альпійські луки]] з фрагментами заростей криволісся, здебільшого з [[сосна гірська|гірської сосни]]. В субальпійському та альпійському поясах зростає кілька рідкісних видів рослин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]].
 
У межах Марамороського масиву КБЗ обліковано 43 лісові рослинні асоціації, з яких 13 занесені до Зеленої книги України <ref>Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослинні угруповання / Ред. Я. II. Дідух. - К.: Альтерпрес, 2009. - 448 с.</ref>, що складає понад 30 % від загальної їх кількості <ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. - Рахів, 2012. — Т. XXXVI. -468 с.</ref> <ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. - Рахів. 2014. - Т. 37. - 542 с.</ref>. Більшість рідкісних фітоценозів мають статус «перебувають під загрозою зникнення» та «рідкісні». Переважна більшість асоціацій характеризується незначною кількістю місцезростань, а угруповання Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) allioszmz (ursini)& Fagetum (Sylvaticae) taxoso (baccatae) - mercurialidosum (perennis) <ref>Кабаль М. В., Глеб Р. К)., ІІолянчук 1. Й., Сухарюк Д. Д. Лісові угруповання з участю тису ягідного на території Карпатського біосферного заповідника / Матер, міжнар. наук. конф. «Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій».-Львів: ЗУКЦ. 2014. -С. 82-87.</ref> представлені лише од¬ним осередком. У складі раритетних фітоценозів виявлено 53 рідкісні, ендемічні й реліктові види: [[Allium ursinum]] L.*, [[Anemone narcissifora]] L.*, [[Antennaria carpatica]] (Wahlenb) Bluff. et Fingerh., [[Atropa belladonna]] L.*, [[Bonyсhium multifadum]] (S. G. Gmel.) Rupr.*, [[Campanula abietina]] Griseb. et Schenk, [[Campanula carpatica]] Jacq.*, [[Carduus kerneri]] Simonk., [[Centaurea carpatica]] (Pore) Porc., [[Crocus heaffelianus]] Herb.*, [[Doronicum carpaticum]] (Griseb.et Schenk) Nym., [[Galanthus nivalis]] L.*, [[Gentiana acaulis]] L.*,[[Gentiana lutea]] L.*, [[Gentiana punctata]] L.*, [[Gymnadenia conopsea]] (L.) R Br.*, [[Huperzia selago]] (L) Bemh. ex Schrank et Mart.*, [[Hypericum alpigenum]] Kit, [[Lilium martagon]] L.*, [[Lunaria rediviva]] L.*, [[Lycopodium annotinum]] L.*, [[Matteuccia stuthiopteris]] (1..) Tod., [[Melittis carpatica]] Klok., [[Narcissus angustifolius]] Curt.*, [[Neottia nidus-avis]] (1..) Rich.*, [[Phyllitis scolopendrium]] (I..) Newm, [[Phyteuma vagneri]] A Kemer, [[Platanthera bifolia]] (L.) Rich.*, [[Primula minima]] L.*, [[Pulmonaria filarszkyana]] Jév., [[Pulsatilla scherfelii]] (Ullep.) Skalicky*, [[Ranunculus carpaticus]] Herb., [[Rhododendron nyrtifolium]] Schott et Kotschy*, [[Scopolia camiolica]] Jacq.*, [[Sempenlivum montanum]] L.*, [[Silene dubia]] Herb., [[Svmphytum cordatum]] Waldst. et Kit. ex Willd., [[Taxus baccata]] L.*. ▼
* (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України <ref>Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. -912 с.</ref>).▼
 
▲У межах Марамороського масиву КБЗ обліковано 43 лісові рослинні асоціації, з яких 13 занесені до Зеленої книги України <ref>Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослинні угруповання / Ред. Я. II. Дідух. - К.: Альтерпрес, 2009. - 448 с.</ref>, що складає понад 30 % від загальної їх кількості <ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. - Рахів, 2012. — Т. XXXVI. -468 с.</ref> <ref>Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. - Рахів. 2014. - Т. 37. - 542 с.</ref>. Більшість рідкісних фітоценозів мають статус «перебувають під загрозою зникнення» та «рідкісні». Переважна більшість асоціацій характеризується незначною кількістю місцезростань, а угруповання Acereto (pseudoplatani) - Fagetum (sylvaticae) allioszmz (ursini)& Fagetum (Sylvaticae) taxoso (baccatae) - mercurialidosum (perennis) <ref>Кабаль М. В., Глеб Р. К)., ІІолянчук 1. Й., Сухарюк Д. Д. Лісові угруповання з участю тису ягідного на території Карпатського біосферного заповідника / Матер, міжнар. наук. конф. «Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій».-Львів: ЗУКЦ. 2014. -С. 82-87.</ref> представлені лише од¬ним осередком. У складі раритетних фітоценозів виявлено 53 рідкісні, ендемічні й реліктові види: [[Allium ursinum]] L.*, [[Anemone narcissifora]] L.*, [[Antennaria carpatica]] (Wahlenb) Bluff. et Fingerh., [[Atropa belladonna]] L.*, [[Bonyсhium multifadum]] (S. G. Gmel.) Rupr.*, [[Campanula abietina]] Griseb. et Schenk, [[Campanula carpatica]] Jacq.*, [[Carduus kerneri]] Simonk., [[Centaurea carpatica]] (Pore) Porc., [[Crocus heaffelianus]] Herb.*, [[Doronicum carpaticum]] (Griseb.et Schenk) Nym., [[Galanthus nivalis]] L.*, [[Gentiana acaulis]] L.*,[[Gentiana lutea]] L.*, [[Gentiana punctata]] L.*, [[Gymnadenia conopsea]] (L.) R Br.*, [[Huperzia selago]] (L) Bemh. ex Schrank et Mart.*, [[Hypericum alpigenum]] Kit, [[Lilium martagon]] L.*, [[Lunaria rediviva]] L.*, [[Lycopodium annotinum]] L.*, [[Matteuccia stuthiopteris]] (1..) Tod., [[Melittis carpatica]] Klok., [[Narcissus angustifolius]] Curt.*, [[Neottia nidus-avis]] (1..) Rich.*, [[Phyllitis scolopendrium]] (I..) Newm, [[Phyteuma vagneri]] A Kemer, [[Platanthera bifolia]] (L.) Rich.*, [[Primula minima]] L.*, [[Pulmonaria filarszkyana]] Jév., [[Pulsatilla scherfelii]] (Ullep.) Skalicky*, [[Ranunculus carpaticus]] Herb., [[Rhododendron nyrtifolium]] Schott et Kotschy*, [[Scopolia camiolica]] Jacq.*, [[Sempenlivum montanum]] L.*, [[Silene dubia]] Herb., [[Svmphytum cordatum]] Waldst. et Kit. ex Willd., [[Taxus baccata]] L.*.
Ендемічними видами, що зустрічаютьяс на масиві, є [[Symphytum cordatum]], [[Ranunculus carpatica]], [[Pulmonaria filarskyana]].▼
▲* (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України <ref>Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух. - К.: Глобалконсалтинг, 2009. -912 с.</ref>).
Релікові види: [[Sanicula europaea]], [[Allium ursinum]], [[Lunaria rediviva]].
 
▲Ендемічними видами, що зустрічаютьястрапляються на масиві, є [[Symphytum cordatum]], [[Ranunculus carpatica]], [[Pulmonaria filarskyana]]. Релікові види: [[Sanicula europaea]], [[Allium ursinum]], [[Lunaria rediviva]].
 
[[Фауна]] масиву багато в чому схожа з [[Чорногора|Чорногорою]], але має свої особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір'я краще представлені мешканці кам'янистих розсипів&nbsp;— [[полівка снігова]] і [[тинівка альпійська]]. Тільки тут відмічений у заповіднику [[сокіл-сапсан]], який надає перевагу скелястим ділянкам. З безхребетних трапляються деякі [[ендемік|ендемічні]] види комах.
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мармароський_заповідний_масив