Зенітний ракетний комплекс: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 13:
За тактико-технічними характеристиками в арміях багатьох держав зенітно-ракетні комплекси діляться на комплекси далекої дії, середньої й малої дальності, а також ближньої дії.
 
'''''ЗРК далекої дії''''' (найбільша дальність 100 км і більше, бойова висота до 30 км), як правило, мають найбільш важкінайважчі зенітні керовані ракети (стартова маса 3,2 — 7,3 т), які здатні нести як звичайну, так і ядерну бойову частину. [[Ракета|Ракети]] таких зенітно-ракетних комплексів оснащені в основному прямоточнимипрямотічними повітряно-реактивними двигунами.
 
У '''''ЗРК середній дальності''''' (найбільша дальність від 20 до 100 км, бойова висота від 0,05-0,6 до 20-23 км), зенітні керовані ракети (стартова маса 0,6 — 2 т) зазвичай твердопаливні, що забезпечує високу боєздатність комплексу.
 
'''''ЗРК малої дальності''''' (найбільша дальність від 10 до 20 км, бойова висота до 10 км) і '''''ЗРК ближньої дії''''' (найбільша дальність до 10 км, бойова висота від 15 до 6000 м) використовується найчастіше разом із [[зенітна артилерія|зенітноїзенітною артилерією]] для боротьби з цілями, що летять низько (тому вони називаються також маловисотними комплексами). Такі ЗРК відрізняються невеликою масою зенітних керованих ракет (8-80 кг), швидкістю переходу в [[бойова готовність|бойову готовність]] до пуску.
 
За рухомістю ЗРК поділяються на '''стаціонарні''', '''напівстаціонарні''' й '''рухомі'''. Стаціонарні встановлюються на позиціях надовго, нерідко в бетонованих укриттях, транспортуються в розібраному вигляді. Напівстаціонарні перевозяться у частково розібраними.
Рядок 27:
За ступенем автоматизації наведення ракет ЗРК підрозділяються на автоматичні, напівавтоматичні й неавтоматичні, за місцем розташування — на наземні й корабельні.
 
Дія зенітного ракетного комплексу при виконанні бойового завдання складається з таких етапів: виявлення й впізнавання цілей, вибір однієї або кількох з них для враження, надання зенітній керованій ракеті необхідного положення в просторі, визначення моменту пуску й пуск ЗКР, наведення ракети іта ураження цілі.
 
У переносних ЗРК оператор робить пуск ракети вручну, узгоджуючи з характером польоту цілі.