Шкант
Шкант — вставний шип круглого перерізу[1].
Зазвичай шканти виготовляють у вигляді дерев'яного або пластмасового стрижня циліндричної форми (діаметром 6...30 мм, довжиною 25...160 мм), кінці якого мають невелике загострення у вигляді фаски, а на бічну поверхню нанесені подовжні пази — рифлення (для виходу повітря при забиванні шканта в отвір).
Дерев'яні шканти використовуються у виробництві меблів для позиціювання та сполучення між собою деталей з ДСП, ДВП, фанери, суцільної деревини та інших матеріалів. Основна область використання пластмасових шкантів — сполучення деталей збірно-розбірних корпусних щитових меблів.
Виготовлення
При масовому виробництві дерев'яні шканти виготовляються з твердолистяних порід деревини на універсальних деревообробних або на спеціалізованих шкантонарізних верстатах.
У невеликих обсягах (наприклад, при реставрації меблів, де потрібна невелика кількість, але різних параметрів) дерев'яні шканти можуть виготовлятися пробиванням колотих заготовок крізь металевий шаблон (калібруванням).
Пластмасові шканти виготовляються литтям під тиском з удароміцних пластмас.
Рифлення бокових поверхонь
Дерев'яні шканти можуть мати на бічній поверхні поздовжні пази — рифлі, як прямі, так і гвинтоподібні. Деякі види пластмасових шкантів мають на бічних поверхнях підвищену шорсткість. Рифлі служать для проходу повітря при установці шкантів в деталь, а також для проходу і кращого зчеплення клею в разі клейового з'єднання «на шкант». Шорсткість шканта запобігає випаданню із деталі, що його утримує при необхідності забезпечення розбірності з'єднання.
Види рифлення бічних поверхонь шкантів (на фотографії зверху вниз):
- прямі рифлі — рифлення для шкантів універсального призначення;
- гвинтоподібні рифлі — рифлення для шкантів, призначених для клейового з'єднання;
- складні рифлі — (в даному випадку гвинтові і поперечні рифлі) рифлення для шкантів, призначених для посиленого клейового з'єднання;
- поперечні рифлі — додаткове рифлення для шкантів, призначених для посиленого клейового з'єднання.
Також можливе виготовлення шкантів без рифлів, тобто з гладкою бічною поверхнею.
Розміри
Основні (рекомендовані) довжини (L) шкантів, в залежності від діаметра (D).
| D, мм | L, мм | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6 | 20 | 25 | 30 | 35 | - | - | - | - | - | - |
| 8 | 20 | 25 | 30 | 35 | 40 | 45 | 50 | - | - | - |
| 10 | - | - | 30 | 35 | 40 | 45 | 50 | 60 | - | - |
| 12 | - | - | 30 | 35 | 40 | 45 | 50 | 60 | 70 | - |
| 14 | - | - | - | - | - | - | - | 60 | 70 | 80 |
Складання на шканти
При разбірному сполученні деталей «на шкант» — шкант використовують як деталь для позиціювання та посилення, а роль утримувача у такому з'єднанні виконує спеціальна стяжка (наприклад: конфірмат чи ексцентрикова стяжка).
Для нерозбірного з'єднання деталей з деревини «на шкант» використовують дерев'яні шканти та клей. У такому з'єднанні клей перед складанням наносять на шканти і в отвори для них.
Інші назви
Шкант у професійному сленгу може мати назви, що є недопустимими для вживання в технічній документації:
- Чопик — для означення шканта, виготовленого кустарним способом
- Нагель (нім. Nagel — цвях) — у випадку використання шканта як дерев'яного цвяха, що забивається у попередньо просвердлений отвір уже відпозиціонованих деталей.
- Дюбель — з технічних перекладів з німецької (нім. Holzdübel) та англійської (англ. dowel).
Див. також
Примітки
- ↑ ДСТУ 2081-92 Деталі меблів Терміни та визначення.
Джерела
- Заєць І. М. Технологія столярно-меблевого виробництва: Підручник. – Львів: Тріада Плюс, 1999. – 274 с.
Нормативні документі
- ГОСТ 9330-76 Основные соединения деталей из древесины и древесных материалов. Типы и размеры.
- ГОСТ 30974-2002 Соединения угловые деревянных брусчатых и бревенчатых малоэтажных зданий. Классификация, конструкции, размеры.
- DIN 68150-1 (Publication date:1989-07) Wooden dowels; dimensions, specifications.