Будинок намісника Києво-Печерської лаври
Будинок намісника Києво-Печерської лаври — пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний № 4/25, корпус № 1). Споруджена 1745 року, перебудовувалася впродовж 19 ст.
Будинок намісника Києво-Печерської лаври | |
---|---|
50°26′04″ пн. ш. 30°33′22″ сх. д. / 50.434450601708476825° пн. ш. 30.55635947417303910° сх. д.Координати: 50°26′04″ пн. ш. 30°33′22″ сх. д. / 50.434450601708476825° пн. ш. 30.55635947417303910° сх. д. | |
Країна | Україна[1] |
Розташування | Київ[1] |
Тип | пам'ятка архітектури[d] і пам'ятка культури |
Архітектор | Йоган-Ґоттфрід Шедель |
Дата заснування | 1745 |
Медіафайли у Вікісховищі |
Коротка історія
Будинок було споруджено 1745 року, на місці дерев'яних келій квасоварів та ключників. Архітектором є Йоган-Ґоттфрід Шедель. У 1823–1824 рр. будинок було перебудовано за проєктом архітектора І.Гельмера.
Значні перепланування було здійснено 1882 року за проєктом архітектора В.Сичугова. Саме тоді було надбудовано другий поверх, розтесано вікна, закладено відкриту галерею. Також ремонти проводилися у 1892, 1899 (побудова льодовні), 1906 (додано балкон), 1907 (переробка входу), 1908 (прохід до сусіднього корпусу бібліотеки Флавіана), 1910, 1923—24 роках.
У 1942–1943 рр. будинок зазнав значних руйнувань, впродовж 1957–1960 рр. було проведено реставрацію, що повернула будинку первісні форми.
У будинку проживало 14 намісників монастиря. У 1923–1930 рр. у будівлі діяв відділ письма й друку Лаврського музею культів та побуту.
У цей час у будинку працювали видатні діячі культури та мистецтва — Павло Попов, Костянтин Мощенко, Марія Щепотьєва, Валентин Шугаєвський.
Зображення
-
Східний фасад
-
Південний фасад
-
Північний фасад
-
Західний фасад
-
Західній і південний фасади
Примітки
- ↑ а б Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
Джерела
- Кілессо С. К. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра. К. — Техніка, 2003.
- Будинок намісника Києво-Печерської лаври [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]