Міжвоєнна криза в Ічкерії
Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/12 вересня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
Міжвоєнна криза в Ічкерії — суперечності між ічкерійськими націоналістами (Аслан Масхадов, Сулім Ямадаєв) і ваххабітами-панісламістами (Зелімхан Яндарбієв, Шаміль Басаєв) в ЧРІ.
Міжвоєнна криза в Ічкерії | |
Країна | Росія і Чеченська Республіка Ічкерія |
---|---|
Час/дата початку | 1996 |
Час/дата закінчення | 1999 |
Передумови
ред.Активізація ваххабітів в сусідньому Дагестані розколола Ічкерія на помірних (Аслан Масхадов), які проводили політику невтручання в справи російського Дагестану, і радикалів (Шаміль Басаєв), які прагнули «надати допомогу братам по вірі».
Хронологія
ред.Після підписання Хасав'юртівських угод і виведення російських військ 1996 року миру в Чечні та прилеглих регіонах не настало.
Чеченські кримінальні структури робили «бізнес» на масових викраденнях людей. Регулярно відбувалося захоплення заручників з метою викупу, зокрема, іноземних громадян, які працювали в Чечні — журналістів, співробітників гуманітарних організацій, релігійних місіонерів, людей, які приїздили на похорон родичів. Зокрема, в Надтеречному районі в листопаді 1997 року були захоплені два громадянини України, що приїхали на поховання матері, 1998 року в сусідніх республіках Північного Кавказу регулярно викрадалися і вивозилися до Чечні турецькі будівельники та бізнесмени, в січні 1998 року у Владикавказі (Північна Осетія) був викрадений громадянин Франції, представник Верховного комісара ООН у справах біженців Венсент Коштель. Його було звільнено в жовтні 1998.
В Грозному викрадено чотирьох співробітників британської фірми «Грейнджер телеком» (в грудні вони були жорстоко вбиті та обезголовлені. Бандити наживалися на викраденні нафти з нафтопроводів і нафтових свердловин, виробництві та контрабанді наркотиків, друку фальшивих грошей, нападах на російські регіони. В Чечні були створені табори для навчання бойовиків з мусульманських регіонів Росії. Сюди прямували з-за кордону інструктори з мінно-підривної справи та ісламські проповідники. Значну роль в житті Чечні стали грати численні арабські добровольці. Головною їх метою стала дестабілізація становища в сусідніх з Чечнею російських регіонах і поширення ідей сепаратизму на північнокавказькі республіки (в першу чергу Дагестан, Карачаєво-Черкесія, Кабардино-Балкарія).
В березні 1999 року в аеропорту Грозного бойовики викрали представника МВС РФ в Чечні Геннадія Шпигуна[1]. Москва організувала міліцейські підрозділи по периметру Чечні, з боку Ставропілля були виставлені кілька ракетних установок «Точка-У», призначених для завдання точкових ударів. Була введена економічна блокада Чечні, яка призвела до того, що грошовий потік з Росії став різко вичерпуватися. Через посилення режиму на кордоні все важче стало переправляти в Росію наркотики та захоплювати заручників. Бензин, що виготовляється на підпільних заводах, стало неможливо вивезти за межі Чечні. Була також посилено боротьбу з чеченськими злочинними угрупованнями, які активно фінансували бойовиків в Чечні. У травні-липні 1999 року чечено-дагестанський кордон перетворився в мілітаризовану зону. В результаті доходи чеченських польових командирів різко скоротилися й у них виникли проблеми із закупівлею зброї та платою найманцям[2]. У квітні 1999 року головкомом внутрішніх військ був призначений В'ячеслав Овчинников, який успішно керував бойовими операціями під час Першої чеченської війни. У травні 1999 року російські вертольоти завдали ракетного удару по позиціях бойовиків Хаттаба на річці Терек у відповідь на спробу бандформувань захопити заставу внутрішніх військ на чечено-дагестанському кордоні. Після цього глава МВС Володимир Рушайло заявив про підготовку масштабних превентивних ударів.
Наслідки
ред.У серпні 1999 чеченські збройні формування під командування Басаєва вторглися в Дагестан, що стало формальною причиною Другої чеченської війни, а дехто пішов на угоду з федеральним урядом, інші (в тому числі президент Масхадов) зайняли проміжну позицію, але зрештою приєдналися до ісламістів.
Посилання
ред.- Бункерування // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 120. — ISBN 978-617-7627-10-3.
Примітки
ред.- ↑ mi-zdes-ne-otdelaemsya_1.html «Місяцем ми тут не обійдеться»[недоступне посилання з липня 2019]//Коммерсант-Власть, 17.08.1999
- ↑ на владикавказької ринку зруйнований кавказький світ