Бухенвальд: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
RarBot (обговорення | внесок) м Додав: Категорія:Засновані в Німеччині 1937 |
|||
(Не показані 38 проміжних версій 26 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Концтабір|Оригінал назви={{lang-de|KZ Buchenwald}}|Ширина=285px|Підпис зображення=Макет концентраційного табору в Національному меморіалі Бухенвальд|Тип=[[концентраційний табір]]|Координати={{Coord|51|01|16|N|11|14|56|E|scale:1000}}|Розташування={{DEU}}, [[Веймар]]|Країна-оператор={{GERnazi}}|Дата створення=[[15 липня]] [[1937]]|Дата ліквідації=[[11 квітня]] [[1945]]|Кількість бранців=280 000|Кількість жертв=56 545|Керівна организація=[[СС]]|Коменданти табору=[[Карл-Отто Кох]]<br/> [[Герман Пістер]]|Ким звільнений={{USA}}, [[6-а бронетанкова дивізія (США)|6-а бронетанкова дивізія]]|Категорії бранців=[[політв'язень|політв'язні]], [[євреї]], [[військовополонені]]|Сайт=[https://www.buchenwald.de/ buchenwald.de]|Переформований у=[[Спецтабір НКВС № 2]]|Країна-оператор2={{URS}}|Дата створення2=[[17 серпня]] [[1945]]|Дата ліквідації2=[[14 січня]] [[1950]]|Кількість бранців2=28 455|Кількість жертв2=7 113|Керівна организація2=[[НКВС]], [[МВС СРСР]]|Категорії бранців2=ймовірні противники [[сталінізм]]у, підозрювані у членстві в [[НСДАП]] чи нацистських організацій, цивільні особи|Зображення=Fotothek_df_ps_0006145_Denkmäler_-_Denkmale_-_Ehrenmäler_-_Ehrenmale_^_Ereignisd.jpg}} |
|||
⚫ | |||
'''Бухенва́льд''' — нацистський [[Концтабір|концентраційний табір]], розташований |
'''Бухенва́льд''' ({{lang-de|Buchenwald}} [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс») — нацистський [[Концтабір|концентраційний табір]], розташований за 6 миль від міста [[Ваймар]] в [[Тюрингія|Тюринґії]] (на території колишньої [[НДР]]) в центральній [[Німеччина|Німеччині]], заснований гітлерівцями влітку [[1937]] року, діяв 8 років, до [[1945]] року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано. |
||
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. |
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму. |
||
== Бухенвальд до 1945 року == |
== Бухенвальд до 1945 року == |
||
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих |
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — [[євреї]] та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) [[Військовополонений|військовополонені]], [[цигани]] та [[Гомосексуальність|гомосексуали]]. |
||
⚫ | |||
⚫ | Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, [[Аушвіц]] — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через [[Експерименти нацистів над людьми|проведення медичних експериментів над людьми]]. [[Ільза Кох]], дружина командувача табору [[Карл-Отто Кох|Карла-Отто Коха]], зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі [[татуювання]] — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом [[Карл Бейґс|Карла Бейґс]], одного з членів Капос. |
||
== Повстання і звільнення == |
|||
⚫ | Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, [[Аушвіц]] |
||
На початку квітня [[1945]] року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня. |
|||
4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень [[Гвідон Дамазин]], в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь. |
|||
⚫ | |||
Текст радіограми: |
|||
«Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ». |
|||
{{Cquote | To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us.}} |
|||
Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії». |
|||
{{Cquote | KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army.}} |
|||
Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках <ref>https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190411202238/https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 |date=11 квітня 2019 }} "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри</ref><ref>https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190411202240/https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html |date=11 квітня 2019 }} Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald</ref>. Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США. |
|||
З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті <ref name="KZ1937-1945">{{cite web|url=http://www.buchenwald.de/de/72/|title=Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945|publisher=Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora|lang=de|accessdate=2012-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcRdJdeW?url=http://www.buchenwald.de/de/72/|archivedate=2012-10-23}}</ref> |
|||
16 квітня американці привели в табір жителів міста [[Веймар]] з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір<ref name = "KZ1937-1945" />. |
|||
⚫ | |||
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених. |
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених. |
||
== Суд над керівництвом табору == |
== Суд над керівництвом табору == |
||
У квітні [[1947]] року [[Обергрупенфюрер]] [[СС]] і генерал [[Ваффен-СС]] князь [[Йозіас (князь Вальдек-Пірмонтський)|Йозіас Вальдек-Пірмонтський]], під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою [[Ільза Кох|Ільзе Кох]], постали перед судом Військового Трибуналу [[Сполучені Штати Америки|США]]. Суд відбувся в концентраційному таборі [[Дахау (концтабір)|Дахау]] поблизу [[Мюнхен]]а. |
|||
Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я. |
Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я. |
||
== Бухенвальд |
== Бухенвальд за часів радянської окупації == |
||
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір [[НКВС]], який існував до 1950 року. |
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір [[НКВС]], який існував до 1950 року. |
||
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини<ref>[http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі] Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010</ref> |
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини<ref>[http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101216085549/http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ |date=16 грудня 2010 }} Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010</ref> |
||
== Виноски == |
== Виноски == |
||
Рядок 27: | Рядок 45: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml 60 років звільнення Бухенвальда] |
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml 60 років звільнення Бухенвальда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050903094358/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml |date=3 вересня 2005 }} |
||
* [http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних] |
* [http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929002756/http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 |date=29 вересня 2007 }} |
||
* [http://www.buchenwald.de/ Офіційний сайт Бухенвальда]{{Ref-de}}{{Ref-en}}{{Ref-fr}} |
* [http://www.buchenwald.de/ Офіційний сайт Бухенвальда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180306102201/http://www.buchenwald.de/ |date=6 березня 2018 }}{{Ref-de}}{{Ref-en}}{{Ref-fr}} |
||
* [http://tumbalalaika.memo.ru/articles/artn15-16/n1511_25.htm Бухенвальд — жива історія] |
* [https://web.archive.org/web/20051108222021/http://tumbalalaika.memo.ru/articles/artn15-16/n1511_25.htm Бухенвальд — жива історія] |
||
* |
* {{ЕЄЕ|10801|Бухенвальд}} |
||
* [http://bundesrecht.juris.de/begdv_6/anlage_6.html Список всіх концтаборів та їх філіалів]{{Ref-de}} |
* [https://web.archive.org/web/20090423004151/http://bundesrecht.juris.de/begdv_6/anlage_6.html Список всіх концтаборів та їх філіалів]{{Ref-de}} |
||
* [http://www.archiv-vegelahn.de/kz-Buchenwald.html Свідки Єгови в Бухенвальді]{{Ref-de}} |
* [https://web.archive.org/web/20060509231019/http://www.archiv-vegelahn.de/kz-Buchenwald.html Свідки Єгови в Бухенвальді]{{Ref-de}} |
||
{{Commons|Konzentrationslager Buchenwald}} |
{{Commons|Konzentrationslager Buchenwald}} |
||
==Література== |
==Література== |
||
* Кулинич І.М. Бухенвальд// {{ЕІУ|1}} |
* Кулинич І.М. Бухенвальд// {{ЕІУ|1}} |
||
{{Концентраційні табори Третього рейху}} |
|||
{{Бібліоінформація}} |
|||
[[Категорія:Історія Тюрингії]] |
[[Категорія:Історія Тюрингії]] |
||
[[Категорія:Концентраційні табори Третього |
[[Категорія:Концентраційні табори Третього Рейху]] |
||
[[Категорія:Голокост у Німеччині]] |
[[Категорія:Голокост у Німеччині]] |
||
[[Категорія:Засновані в Німеччині 1937]] |
Поточна версія на 10:04, 3 березня 2024
Бухенва́льд (нім. Buchenwald [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс») — нацистський концентраційний табір, розташований за 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуали.
Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, Аушвіц — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. Ільза Кох, дружина командувача табору Карла-Отто Коха, зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.
На початку квітня 1945 року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.
4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень Гвідон Дамазин, в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь. Текст радіограми: «Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».
To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us. |
Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».
KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army. |
Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках [1][2]. Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США.
З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті [3]
16 квітня американці привели в табір жителів міста Веймар з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір[3].
Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.
У квітні 1947 року Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС князь Йозіас Вальдек-Пірмонтський, під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, постали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.
Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року.
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини[4]
- ↑ https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри
- ↑ https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald
- ↑ а б Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945 (нім.). Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
- ↑ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010
- 60 років звільнення Бухенвальда [Архівовано 3 вересня 2005 у Wayback Machine.]
- Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Бухенвальда [Архівовано 6 березня 2018 у Wayback Machine.](нім.)(англ.)(фр.)
- Бухенвальд — жива історія
- Бухенвальд // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Список всіх концтаборів та їх філіалів(нім.)
- Свідки Єгови в Бухенвальді(нім.)
- Кулинич І.М. Бухенвальд// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.