Ромейки (Вараський район): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MonxBot (обговорення | внесок)
м Прибирання цитувань 'населення 2001 мова' там, де вони замінені шаблоном
 
(Не показано 22 проміжні версії 15 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
| назва = Ромейки
| назва = Ромейки
| область = [[Рівненська область]]
| область = [[Рівненська область]]
| район = {{Рв-Вл}}
| район = [[Вараський район]]
| рада = [[Ромейківська сільська рада]]
| громада = [[Полицька сільська громада]]
| код КОАТУУ = 5620888601
| код КОАТУУ = 5620888601
| розташування =
| розташування =
Рядок 17: Рядок 17:
| поштовий індекс = 34382
| поштовий індекс = 34382
| телефонний код = 3634
| телефонний код = 3634
| координати = {{coord|51|15|18|N|26|14|2|E|scale:30000|display=inline,title}}
| lat_deg = 51 || lat_min = 15 || lat_sec = 18
| lon_deg = 26 || lon_min = 14 || lon_sec = 2
| висота = 157
| висота = 157
| ref-висота =
| ref-висота =
| водойма =
| водойма = річка [[Вирка (притока Горині)|Вирка]]
| адреса = 34382, Рівненська обл., Володимирецький р-н, с.Ромейки, вул.Колгоспна,2 , тел. 6-74-34
| адреса = 34382, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Ромейки
| облікова картка =
| облікова картка =
| прапор =
| прапор =
Рядок 33: Рядок 30:
| станція =
| станція =
| відстань ст =
| відстань ст =
}}{{Otheruses|тип=НП}}
}}
'''Ро́мейки''' — [[село]] в [[Полицька сільська громада|Полицькій сільській громаді]] [[Вараський район|Вараського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]] України. Населення становить 1087 осіб.


== Географія ==
'''Ро́мейки''' — [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Володимирецький район|Володимирецькому районі]] [[Рівненська область|Рівненської області]]. Населення становить 1087 осіб. У мальовничому куточку Полісся, на південному сході Володимиреччини, над річкою Виркою, що впадає в р. Горинь, розмістилося село, яке має історичну назву - Ромейки.
Над річкою [[Вирка (притока Горині)|Виркою]], що впадає в річку [[Горинь|Горинь]], розмістилося село, яке має історичну назву — Ромейки.


== Назва ==
== Назва ==
Село Ромейки за народними переказами отримало назву від свого засновника - Романа, однак, за версією науковців походження назви йде від слова «ромейський» , тобто грецький.
Село Ромейки за народними переказами отримало назву від свого засновника — Романа, однак, за версією науковців походження назви йде від слова «ромейський», тобто грецький.


== Історія ==
== Історія ==

=== Найдавніший період ===
=== Найдавніший період ===
Кам'яні знаряддя праці, знайдені на околиці села його мешканцями, свідчить, що люди жили тут з сивої давнини, вели своє господарство завдяки родючим ґрунтам, щедрим лісам, великій кількості корисних копалин: торфу, бурштину, глини.
Кам'яні знаряддя праці, знайдені на околиці села його мешканцями, свідчить, що люди жили тут з сивої давнини, вели своє господарство завдяки родючим ґрунтам, щедрим лісам, великій кількості корисних копалин: торфу, бурштину, глини.
Незважаючи на непрохідні болота, не обминули село й монголо-татари. Свідченням цього є урочище, яке носить назву «Татарино», а цілющу траву аїр ромейчани називають татаркою.
Незважаючи на непрохідні болота, не обминули село й монголо-татари. Свідченням цього є урочище, яке носить назву «Татарино», а цілющу траву аїр ромейчани називають татаркою.



=== Під владою князівських династій ===
=== Під владою князівських династій ===

У 13-14ст. село входило до складу Галицько-Волинського князівства.
У 13-14ст. село входило до складу Галицько-Волинського князівства.
У 1340р. переходить до Литовського князівства, а пізніше внаслідок Люблінської унії, укладеної в 1569р.- до складу Речі Посполитої.
У 1340 р. переходить до Литовського князівства, а пізніше внаслідок Люблінської унії, укладеної в 1569 р.- до складу Речі Посполитої.
З початку 16ст. Ромейки - власність князів Острозьких.
З початку 16ст. Ромейки — власність князів Острозьких.
Першу письмову згадку про село знаходимо в інвентарних книгах князів Заславських за 1629р. Це були часи, коли на наших землях панувала польська шляхта. Селяни активно боролися проти ополячення та окатоличення.
Першу письмову згадку про село знаходимо в інвентарних книгах князів Заславських за 1629 р. Це були часи, коли на наших землях панувала польська шляхта. Селяни активно боролися проти [[ополячення]] та [[покатоличення]].
Пам'яттю про дні боротьби в ДАВО зберігаються справи «Про захоплення острова Кричильської церкви поміщиком с. Ромейки 1837-1864рр.» та «Про розслідування причин пожежі в с.Ромейки, с.Веліхів 1847-1854рр
Пам'яттю про дні боротьби в ДАВО зберігаються справи «Про захоплення острова Кричильської церкви поміщиком с. Ромейки 1837—1864 рр.» та «Про розслідування причин пожежі в с. Ромейки, с. Веліхів 1847—1854 рр
Після трьох поділів Польщі 1795р, Ромейки переходять спочатку до Рафалівської, а потім до Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії.
Після трьох поділів Польщі 1795р, Ромейки переходять спочатку до Рафалівської, а потім до Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії.
Опісля графів Ворцелів власником Ромейок довгий час був Маркіз Олізар, потім князі Четвертинські.
Опісля графів Ворцелів власником Ромейок довгий час був Маркіз Олізар, потім князі Четвертинські.
Так, [[Рожко Володимир Євтухович|Володимир Рожко]] (колишній вчитель історії нашої школи, нині -науковець) у своїй книзі "Нариси історії української православної церкви на Волині", зазначає, що в селі Ромейки у 1820 році було, 39 дворів, в яких проживало 158 чоловіків та 170 жінок, село перебувало у володінні графа Олізара.
Так, [[Рожко Володимир Євтухович|Володимир Рожко]] (колишній вчитель історії нашої школи, нині -науковець) у своїй книзі «Нариси історії української православної церкви на Волині», зазначає, що в селі Ромейки у 1820 році було, 39 дворів, в яких проживало 158 чоловіків та 170 жінок, село перебувало у володінні графа Олізара.


== Населення ==
За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в селі {{МНОЖИНА:1084|мешкала|мешкали|мешкало}} {{formatnum:1 084}} {{МНОЖИНА:1084|особа|особи|осіб}}<ref name="населення 2001"/>.
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="wikitable sortable"
!Мова
!Кількість
!Відсоток
|-
|[[Українська мова|українська]]
|1080
|99.36%
|-
|[[Російська мова|російська]]
|6
|0.55%
|-
|[[Білоруська мова|білоруська]]
|1
|0.09%
|- class="sortbottom"
!Усього
|1087
|100%
|}


== Культура ==
== Культура ==
Головним заняттям ромейців було землеробство та скотарство. Землю обробляли спочатку мотиками зробленими з каменю, а пізніше - з допомогою дерев'яного рала. При цьому почали застосовувати робочу силу волів, яких запрягали в ярмо. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо, льон, коноплі. Довгими зимовими вечорами в хатах горіла лучина, а в умілих жіночих руках крутилося веретено, намотуючи тонку пряжу. З найдавніпшх часів наші предки володіли мистецтвом виготовлення тканин з льону, конопель, вовни.
Головним заняттям ромейців було землеробство та скотарство. Землю обробляли спочатку мотиками зробленими з каменю, а пізніше&nbsp;— з допомогою дерев'яного рала. При цьому почали застосовувати робочу силу волів, яких запрягали в ярмо. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо, льон, коноплі. Довгими зимовими вечорами в хатах горіла лучина, а в умілих жіночих руках крутилося веретено, намотуючи тонку пряжу. З найдавніпшх часів наші предки володіли мистецтвом виготовлення тканин з льону, конопель, вовни.


Складовою частиною культури жителів села був одяг. У найдавніші часи він розділявся чітко - на чоловічий та жіночий. Згодом з'явились різноманітні строї: святкові, обрядові, щоденні, які виконували різні функції: практичну, захисну, обрядову, оберегову. За вбранням можна було розрізнити до якої верстви населення належить його власник.
Складовою частиною культури жителів села був одяг. У найдавніші часи він розділявся чітко&nbsp;— на чоловічий та жіночий. Згодом з'явились різноманітні строї: святкові, обрядові, щоденні, які виконували різні функції: практичну, захисну, обрядову, оберегову. За вбранням можна було розрізнити до якої верстви населення належить його власник.
Чоловічий святковий одяг. Неодмінною складовою одягу односельчан була полотняна сорочка, комір та манжети якої, оздоблені вишивкою, полотняні штани. Теплим одягом слугували суконні свити кожухи.
Чоловічий святковий одяг. Неодмінною складовою одягу односельчан була полотняна сорочка, комір та манжети якої, оздоблені вишивкою, полотняні штани. Теплим одягом слугували суконні свити кожухи.
Жіночий святковий одяг. Жінки Ромейок спочатку одягались у довгі полотняні вишиті сорочки, запаски/ плахти. Пізніше сорочки були коротшими, вони запихались у спідниці, які також були полотняними, а пізніше - суконними й обов'язково оздобленими різнокольоровими стрічками. Поверх сорочки надівали нагрудник, а з переду спідницю прикривав фартух, який також був оздоблений вишивкою, чи різнокольоровими стрічками.
Жіночий святковий одяг. Жінки Ромейок спочатку одягались у довгі полотняні вишиті сорочки, запаски/ плахти. Пізніше сорочки були коротшими, вони запихались у спідниці, які також були полотняними, а пізніше&nbsp;— суконними й обов'язково оздобленими різнокольоровими стрічками. Поверх сорочки надівали нагрудник, а з переду спідницю прикривав фартух, який також був оздоблений вишивкою, чи різнокольоровими стрічками.
Як чоловіки так і жінки взувалися у личаки, постоли, а заможні у чоботи. Проте, що серед жителів села були умільці по пошиву та ремонту чобіт, свідчать колодки, які знаходяться в шкільному краєзнавчому музеї, без яких впоратись зі своєю роботою не зміг би жоден майстер.
Як чоловіки так і жінки взувалися у личаки, постоли, а заможні у чоботи. Проте, що серед жителів села були умільці по пошиву та ремонту чобіт, свідчать колодки, які знаходяться в шкільному краєзнавчому музеї, без яких впоратись зі своєю роботою не зміг би жоден майстер.
Основним типом житла в селі була хата, стіни якої білились з обох боків білою глиною, покладами якої й понині користуються односельчани та жителі навколишніх сіл.
Основним типом житла в селі була хата, стіни якої білились з обох боків білою глиною, покладами якої й понині користуються односельчани та жителі навколишніх сіл.
Обов'язковим атрибутом біловибіленої хати з давніх - давен служив український рушник.
Обов'язковим атрибутом біловибіленої хати з давніх&nbsp;— давен служив український рушник.
Рушники - старовинні обереги дому. Бо як говорилось в народі "Дім без рушників - як сім'я без дітей".
Рушники&nbsp;— старовинні обереги дому. Бо як говорилось в народі «Дім без рушників&nbsp;— як сім'я без дітей».
Назва кожного рушника залежала від його призначення.
Назва кожного рушника залежала від його призначення.
Не вишитий, навіть не вибілений, з цупких ниток рушник служив для рук, обличчя, тіла, вони називаються утирачі, гостеві підносили завжди окремий утирач.
Не вишитий, навіть не вибілений, з цупких ниток рушник служив для рук, обличчя, тіла, вони називаються утирачі, гостеві підносили завжди окремий утирач.
Не вибілювали й стирачі - рушники для витирання стола, лавок, посуду. Зі стирачем господиня ходила корову доїти, ним накривали хліб, тісто в діжці.
Не вибілювали й стирачі&nbsp;— рушники для витирання стола, лавок, посуду. Зі стирачем господиня ходила корову доїти, ним накривали хліб, тісто в діжці.
Гордістю кожної родини був божник, або покутник - рушник для образів. Для них брали гарне тонке, вибілене полотно.
Гордістю кожної родини був божник, або покутник&nbsp;— рушник для образів. Для них брали гарне тонке, вибілене полотно.
Красивими були й кілкові рушники, які прикрашали картини, дзеркала рамки з фотографіями. Кожен, хто заходив до хати, зразу ж міг оцінити роботу майстринь, дивлячись на рушники.
Красивими були й кілкові рушники, які прикрашали картини, дзеркала рамки з фотографіями. Кожен, хто заходив до хати, зразу ж міг оцінити роботу майстринь, дивлячись на рушники.


== Відомі особистості ==
== Відомі люди ==
* [[Кидрук Іван Миколайович]] (н. 1947) — український письменник-гуморист.
* [[Кидрук Іван Миколайович]] (1947)&nbsp;— український письменник-гуморист.
* [[Сидорчик Іван Степанович]] (1955)&nbsp;— український журналіст, письменник, член Національної спілки письменників України.
* [[Федоров Віктор Миколайович]] (1962—2009)&nbsp;— український бізнесмен, генеральний директор Заводу електронно-променевої металургії [[ТОВ «ФІКО»]], меценат.

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік|вебсайт=Банк даних Державної служби статистики України|дата-доступу=15 лютого 2019|archive-date=2014-07-31|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>

}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* {{cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rf7571=27208|назва=Облікова картка с. Ромейки|вебсайт=[[Верховна Рада України]]|url-архіву=|дата-архіву=|мертвий-url=no}}
* [http://weather.in.ua/ua/rovenskaja/22740 Погода в селі Ромейки]


{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}


{{Портали|Географія|Рівненська область|Україна}}
{{Володимирецький район}}
{{Полицька сільська громада}}
{{Вараський район}}


[[Категорія:Села Рівненської області]]
[[Категорія:Села Рівненської області]]

Поточна версія на 20:40, 29 червня 2024

село Ромейки
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Вараський район
Громада Полицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56020130070031331
Основні дані
Засноване 1629
Населення 1087
Площа 59,768 км²
Густота населення 18,19 осіб/км²
Поштовий індекс 34382
Телефонний код +380 3634
Географічні дані
Географічні координати 51°15′18″ пн. ш. 26°14′02″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
157 м
Водойми річка Вирка
Місцева влада
Адреса ради 34382, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Ромейки
Карта
Ромейки. Карта розташування: Україна
Ромейки
Ромейки
Ромейки. Карта розташування: Рівненська область
Ромейки
Ромейки
Мапа
Мапа

Ро́мейки — село в Полицькій сільській громаді Вараського району Рівненської області України. Населення становить 1087 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Над річкою Виркою, що впадає в річку Горинь, розмістилося село, яке має історичну назву — Ромейки.

Назва

[ред. | ред. код]

Село Ромейки за народними переказами отримало назву від свого засновника — Романа, однак, за версією науковців походження назви йде від слова «ромейський», тобто грецький.

Історія

[ред. | ред. код]

Найдавніший період

[ред. | ред. код]

Кам'яні знаряддя праці, знайдені на околиці села його мешканцями, свідчить, що люди жили тут з сивої давнини, вели своє господарство завдяки родючим ґрунтам, щедрим лісам, великій кількості корисних копалин: торфу, бурштину, глини. Незважаючи на непрохідні болота, не обминули село й монголо-татари. Свідченням цього є урочище, яке носить назву «Татарино», а цілющу траву аїр ромейчани називають татаркою.

Під владою князівських династій

[ред. | ред. код]

У 13-14ст. село входило до складу Галицько-Волинського князівства. У 1340 р. переходить до Литовського князівства, а пізніше внаслідок Люблінської унії, укладеної в 1569 р.- до складу Речі Посполитої. З початку 16ст. Ромейки — власність князів Острозьких. Першу письмову згадку про село знаходимо в інвентарних книгах князів Заславських за 1629 р. Це були часи, коли на наших землях панувала польська шляхта. Селяни активно боролися проти ополячення та покатоличення. Пам'яттю про дні боротьби в ДАВО зберігаються справи «Про захоплення острова Кричильської церкви поміщиком с. Ромейки 1837—1864 рр.» та «Про розслідування причин пожежі в с. Ромейки, с. Веліхів 1847—1854 рр.» Після трьох поділів Польщі 1795р, Ромейки переходять спочатку до Рафалівської, а потім до Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії. Опісля графів Ворцелів власником Ромейок довгий час був Маркіз Олізар, потім князі Четвертинські. Так, Володимир Рожко (колишній вчитель історії нашої школи, нині -науковець) у своїй книзі «Нариси історії української православної церкви на Волині», зазначає, що в селі Ромейки у 1820 році було, 39 дворів, в яких проживало 158 чоловіків та 170 жінок, село перебувало у володінні графа Олізара.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 084 особи[1].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1080 99.36%
російська 6 0.55%
білоруська 1 0.09%
Усього 1087 100%

Культура

[ред. | ред. код]

Головним заняттям ромейців було землеробство та скотарство. Землю обробляли спочатку мотиками зробленими з каменю, а пізніше — з допомогою дерев'яного рала. При цьому почали застосовувати робочу силу волів, яких запрягали в ярмо. Вирощували ячмінь, жито, пшеницю, просо, льон, коноплі. Довгими зимовими вечорами в хатах горіла лучина, а в умілих жіночих руках крутилося веретено, намотуючи тонку пряжу. З найдавніпшх часів наші предки володіли мистецтвом виготовлення тканин з льону, конопель, вовни.

Складовою частиною культури жителів села був одяг. У найдавніші часи він розділявся чітко — на чоловічий та жіночий. Згодом з'явились різноманітні строї: святкові, обрядові, щоденні, які виконували різні функції: практичну, захисну, обрядову, оберегову. За вбранням можна було розрізнити до якої верстви населення належить його власник. Чоловічий святковий одяг. Неодмінною складовою одягу односельчан була полотняна сорочка, комір та манжети якої, оздоблені вишивкою, полотняні штани. Теплим одягом слугували суконні свити кожухи. Жіночий святковий одяг. Жінки Ромейок спочатку одягались у довгі полотняні вишиті сорочки, запаски/ плахти. Пізніше сорочки були коротшими, вони запихались у спідниці, які також були полотняними, а пізніше — суконними й обов'язково оздобленими різнокольоровими стрічками. Поверх сорочки надівали нагрудник, а з переду спідницю прикривав фартух, який також був оздоблений вишивкою, чи різнокольоровими стрічками. Як чоловіки так і жінки взувалися у личаки, постоли, а заможні у чоботи. Проте, що серед жителів села були умільці по пошиву та ремонту чобіт, свідчать колодки, які знаходяться в шкільному краєзнавчому музеї, без яких впоратись зі своєю роботою не зміг би жоден майстер. Основним типом житла в селі була хата, стіни якої білились з обох боків білою глиною, покладами якої й понині користуються односельчани та жителі навколишніх сіл. Обов'язковим атрибутом біловибіленої хати з давніх — давен служив український рушник. Рушники — старовинні обереги дому. Бо як говорилось в народі «Дім без рушників — як сім'я без дітей». Назва кожного рушника залежала від його призначення. Не вишитий, навіть не вибілений, з цупких ниток рушник служив для рук, обличчя, тіла, вони називаються утирачі, гостеві підносили завжди окремий утирач. Не вибілювали й стирачі — рушники для витирання стола, лавок, посуду. Зі стирачем господиня ходила корову доїти, ним накривали хліб, тісто в діжці. Гордістю кожної родини був божник, або покутник — рушник для образів. Для них брали гарне тонке, вибілене полотно. Красивими були й кілкові рушники, які прикрашали картини, дзеркала рамки з фотографіями. Кожен, хто заходив до хати, зразу ж міг оцінити роботу майстринь, дивлячись на рушники.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]