Бухенвальд: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
RarBot (обговорення | внесок)
Боти
3 219 867 редагувань
м Додав: Категорія:Засновані в Німеччині 1937
 
(Не показана 31 проміжна версія 22 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Концтабір|Оригінал назви={{lang-de|KZ Buchenwald}}|Ширина=285px|Підпис зображення=Макет концентраційного табору в Національному меморіалі Бухенвальд|Тип=[[концентраційний табір]]|Координати={{Coord|51|01|16|N|11|14|56|E|scale:1000}}|Розташування={{DEU}}, [[Веймар]]|Країна-оператор={{GERnazi}}|Дата створення=[[15 липня]] [[1937]]|Дата ліквідації=[[11 квітня]] [[1945]]|Кількість бранців=280 000|Кількість жертв=56 545|Керівна организація=[[СС]]|Коменданти табору=[[Карл-Отто Кох]]<br/> [[Герман Пістер]]|Ким звільнений={{USA}}, [[6-а бронетанкова дивізія (США)|6-а бронетанкова дивізія]]|Категорії бранців=[[політв'язень|політв'язні]], [[євреї]], [[військовополонені]]|Сайт=[https://www.buchenwald.de/ buchenwald.de]|Переформований у=[[Спецтабір НКВС № 2]]|Країна-оператор2={{URS}}|Дата створення2=[[17 серпня]] [[1945]]|Дата ліквідації2=[[14 січня]] [[1950]]|Кількість бранців2=28 455|Кількість жертв2=7 113|Керівна организація2=[[НКВС]], [[МВС СРСР]]|Категорії бранців2=ймовірні противники [[сталінізм]]у, підозрювані у членстві в [[НСДАП]] чи нацистських організацій, цивільні особи|Зображення=Fotothek_df_ps_0006145_Denkmäler_-_Denkmale_-_Ehrenmäler_-_Ehrenmale_^_Ereignisd.jpg}}
⚫
[[Файл:Buchenwald Slave Laborers Liberation.jpg|thumb|300px|right|В'язні Бухенвальду]]
⚫
'''Бухенва́льд'''&nbsp;&nbsp;— нацистський [[Концтабір|концентраційний табір]], розташований у 6 милях від міста [[Ваймар]] в [[Тюрингія|Тюринґії]] (на території колишньої [[НДР]]) в центральній [[Німеччина|Німеччині]], заснований гітлерівцями влітку [[1937]] року, діяв 8 років, до [[1945]] року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.


⚫
'''Бухенва́льд'''&nbsp;({{lang-de|Buchenwald}} [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс»)&nbsp;— нацистський [[Концтабір|концентраційний табір]], розташований за 6 миль від міста [[Ваймар]] в [[Тюрингія|Тюринґії]] (на території колишньої [[НДР]]) в центральній [[Німеччина|Німеччині]], заснований гітлерівцями влітку [[1937]] року, діяв 8 років, до [[1945]] року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.
⚫
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.дурня


⚫
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.
⚫
== Бухенвальд до 1945 року ==
⚫
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — [[євреї]] та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) [[Військовополонений|військовополонені]], [[цигани]] та [[Гомосексуальність|гомосексуали]].


⚫
== Бухенвальд до 1945 року ==
⚫
Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, [[Аушвіц]] — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. [[Ільза Кох]], дружина командувача табору [[Карл-Отто Кох|Карла-Отто Коха]], зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі [[татуювання]]&nbsp;— їх затримували та вбивали уколами під керівництвом [[Карл Бейґс|Карла Бейґс]], одного з членів Капос.
⚫
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих&nbsp;— [[євреї]] та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) [[Військовополонений|військовополонені]], [[цигани]] та [[Гомосексуальність|гомосексуали]].
⚫
[[Файл:Buchenwald Slave Laborers Liberation.jpg|thumb|300px|left|В'язні Бухенвальду]]
⚫
Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, [[Аушвіц]]&nbsp;— у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через [[Експерименти нацистів над людьми|проведення медичних експериментів над людьми]]. [[Ільза Кох]], дружина командувача табору [[Карл-Отто Кох|Карла-Отто Коха]], зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі [[татуювання]]&nbsp;— їх затримували та вбивали уколами під керівництвом [[Карл Бейґс|Карла Бейґс]], одного з членів Капос.


== Повстання і звільнення ==
== Повстання і звільнення ==
На початку квітня [[1945]] року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.
На початку квітня [[1945]] року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.


4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень [[Гвідон Дамазин]], в минулому інженер-радіоаматор, і російськи військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американські армії і отримати відповідь.
4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень [[Гвідон Дамазин]], в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь.
Текст радіограми:
Текст радіограми:
«Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».
«Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».
{{Cquote | To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us.}}
{{Cquote | To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us.}}


Відповідь прийшла через кілька хвилин:
Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».
«Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».
{{Cquote | KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army.}}
{{Cquote | KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army.}}


Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках <ref>https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри</ref><ref>https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald</ref>. Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 в звільнений табір увійшли підрозділи Третьою армії США.
Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках <ref>https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190411202238/https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 |date=11 квітня 2019 }} "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри</ref><ref>https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190411202240/https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html |date=11 квітня 2019 }} Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald</ref>. Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США.


З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті <ref name="KZ1937-1945">{{cite web|url=http://www.buchenwald.de/de/72/|title=Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945|publisher=Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora|lang=de|accessdate=2012-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcRdJdeW?url=http://www.buchenwald.de/de/72/|archivedate=2012-10-23}}</ref>
З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті <ref name="KZ1937-1945">{{cite web|url=http://www.buchenwald.de/de/72/|title=Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945|publisher=Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora|lang=de|accessdate=2012-10-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6BcRdJdeW?url=http://www.buchenwald.de/de/72/|archivedate=2012-10-23}}</ref>
Рядок 27: Рядок 27:
16 квітня американці привели в табір жителів міста [[Веймар]] з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір<ref name = "KZ1937-1945" />.
16 квітня американці привели в табір жителів міста [[Веймар]] з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір<ref name = "KZ1937-1945" />.


Коли [[США|американське]] військо звільнило табір у [[1945]] році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.
Коли [[Сполучені Штати Америки|американське]] військо звільнило табір у [[1945]] році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.


Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.


== Суд над керівництвом табору ==
== Суд над керівництвом табору ==
В квітні [[1947]] року [[Обергрупенфюрер]] [[СС]] і генерал [[Ваффен-СС]] князь [[Йозіас (князь Вальдек-Пірмонтський)|Йозіас Вальдек-Пірмонтський]], під юрисдикцією якого знаходився табір,та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою [[Ільзе Кох]], предстали перед судом Військового Трибуналу [[США]]. Суд відбувся в концентраційному таборі [[Дахау (концтабір)|Дахау]] поблизу [[Мюнхен]]а.
У квітні [[1947]] року [[Обергрупенфюрер]] [[СС]] і генерал [[Ваффен-СС]] князь [[Йозіас (князь Вальдек-Пірмонтський)|Йозіас Вальдек-Пірмонтський]], під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою [[Ільза Кох|Ільзе Кох]], постали перед судом Військового Трибуналу [[Сполучені Штати Америки|США]]. Суд відбувся в концентраційному таборі [[Дахау (концтабір)|Дахау]] поблизу [[Мюнхен]]а.


Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.
Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.


== Бухенвальд з часів радянської окупації ==
== Бухенвальд за часів радянської окупації ==
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір [[НКВС]], який існував до 1950 року.
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір [[НКВС]], який існував до 1950 року.


За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини<ref>[http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101216085549/http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ |date=16 грудень 2010 }} Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010</ref>
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини<ref>[http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20101216085549/http://www.dt.ua/3000/3150/70998/ |date=16 грудня 2010 }} Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010</ref>


== Виноски ==
== Виноски ==
Рядок 45: Рядок 45:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml 60 років звільнення Бухенвальда]
* [http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml 60 років звільнення Бухенвальда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050903094358/http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/story/2005/04/050410_buchenwald_anniversary.shtml |date=3 вересня 2005 }}
* [http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних]
* [http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070929002756/http://www.svistok.ru/users/Avis/favorits/txt/3901189.html?ssid=9ec10b9ddf07d389a3ba3d9be52dea24 |date=29 вересня 2007 }}
* [http://www.buchenwald.de/ Офіційний сайт Бухенвальда]{{Ref-de}}{{Ref-en}}{{Ref-fr}}
* [http://www.buchenwald.de/ Офіційний сайт Бухенвальда] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180306102201/http://www.buchenwald.de/ |date=6 березня 2018 }}{{Ref-de}}{{Ref-en}}{{Ref-fr}}
* [https://web.archive.org/web/20051108222021/http://tumbalalaika.memo.ru/articles/artn15-16/n1511_25.htm Бухенвальд — жива історія]
* [https://web.archive.org/web/20051108222021/http://tumbalalaika.memo.ru/articles/artn15-16/n1511_25.htm Бухенвальд — жива історія]
* [http://www.eleven.co.il/article/10801 Бухенвальд в єврейській енциклопедії]
* {{ЕЄЕ|10801|Бухенвальд}}
* [https://web.archive.org/web/20090423004151/http://bundesrecht.juris.de/begdv_6/anlage_6.html Список всіх концтаборів та їх філіалів]{{Ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20090423004151/http://bundesrecht.juris.de/begdv_6/anlage_6.html Список всіх концтаборів та їх філіалів]{{Ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20060509231019/http://www.archiv-vegelahn.de/kz-Buchenwald.html Свідки Єгови в Бухенвальді]{{Ref-de}}
* [https://web.archive.org/web/20060509231019/http://www.archiv-vegelahn.de/kz-Buchenwald.html Свідки Єгови в Бухенвальді]{{Ref-de}}
Рядок 55: Рядок 55:
==Література==
==Література==
* Кулинич І.М. Бухенвальд// {{ЕІУ|1}}
* Кулинич І.М. Бухенвальд// {{ЕІУ|1}}

{{Концентраційні табори Третього рейху}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Історія Тюрингії]]
[[Категорія:Історія Тюрингії]]
[[Категорія:Концентраційні табори Третього рейху]]
[[Категорія:Концентраційні табори Третього Рейху]]
[[Категорія:Голокост у Німеччині]]
[[Категорія:Голокост у Німеччині]]
[[Категорія:Засновані в Німеччині 1937]]

Поточна версія на 10:04, 3 березня 2024

Бухенвальд
нім. KZ Buchenwald

Макет концентраційного табору в Національному меморіалі Бухенвальд
Типконцентраційний табір
РозташуванняНімеччина Німеччина, Веймар
Координати51°01′16″ пн. ш. 11°14′56″ сх. д. / 51.02111° пн. ш. 11.24889° сх. д. / 51.02111; 11.24889
ОператорТретій Рейх Третій Рейх
Дата створення15 липня 1937
Дата ліквідації11 квітня 1945
ПідтабориEssen-Humboldtstrasse concentration campd, Laura concentration campd, Leipzig-Thekla concentration campd, Münchmühle concentration campd, Penig concentration campd, Rottleberode concentration campd, Essen (Deutsche Erd-und Steinwerke) concentration campd, Bad Gandersheim concentration campd, Julius concentration campd, Martha I concentration campd, Martha II concentration campd, Oberndorf concentration campd, Berga concentration campd, Schwerte-Ost concentration campd, Köln SS-Baubrigade IIId, Annener Gußstahlwerk concentration campd, Gelsenberg concentration campd, Sennelagerd, Weferlingen concentration campd, Birkhahn concentration campd, Langensalza concentration campd, Bochum (Eisen-und Hüttenwerke) concentration campd, Flößberg concentration campd, Halberstadt-Langenstein-Zwieberge Magdeburg concentration campd, Köln-Stadt concentration campd, Bensberg SS-Baubrigade IIId, Eschershausen concentration campd, Lippstadt (Lippstädter Eisen-und Metallwerke) concentration campd, Lauenburg in Pommern concentration campd, Rothenburg concentration campd, Goslar (Fliegerhorst) concentration campd, Torgau concentration campd, Elsnig concentration campd, Buttelstedt concentration campd, Jena concentration campd, Böhlen concentration campd, Braunschweig concentration campd, Düsseldorf-Grafenberg concentration campd, Unna concentration campd, Wansleben concentration campd, Lichtenburg concentration campd, Köln-Deutz (Westwaggon) concentration campd, Weimar (Gustloff Werke II) concentration campd, Bad Salzungen (Heinrich Kalb) concentration campd, Dessau (Junkers Flugzeug-und Motorenwerke) concentration campd, Göttingen concentration campd, Stassfurt II concentration campd, Billroda concentration campd, Apolda concentration campd, Tannenwald concentration campd, Düsseldorf-Derendorf concentration campd, Leipzig-Schönau (ATG) concentration campd, Dornburg concentration campd, Giessen concentration campd, Tröglitz concentration campd, Stassfurt I concentration campd, Doullens SS-Baubrigade Vd, Düsseldorf-Kalkum concentration campd, Ellrich SS-Baubrigade IVd, Günzerode SS-Baubrigade IVd, Kortemark SS-Baubrigade Id, Plömnitz men's concentration campd, Plömnitz women's concentration campd, Leipzig-Schönefeld men's concentration campd, Leipzig-Schönefeld women's concentration campd, Magdeburg Polte men's concentration campd, Magdeburg Polte women's concentration campd, Nüxei SS-Baubrigade IIId, Proven SS-Baubrigade Id, Rouen SS-Baubrigade Vd, Sollstedt SS-Baubrigade Id, SS-Eisenbahnbaubrigade VId, SS-Eisenbahnbaubrigade VIId, SS-Eisenbahnbaubrigade Xd, SS-Eisenbahnbaubrigade Vd, Wieda SS-Baubrigade IIId, Wuppertal SS-Baubrigade IVd, Arolsen concentration campd, Dortmund concentration campd, Sömmerda concentration campd, Markkleeberg concentration campd, Niederorschel concentration campd, Colditz concentration campd, Leipzig concentration campd, Tonndorf concentration campd, Magdeburg-Rothensee (Brabag) concentration campd, Düsseldorf (Kirchfeldstrasse) concentration campd, Bochum (Bochumer Verein) concentration campd, Lützkendorf concentration campd, Dessau (Dessauer Waggonfabrik) concentration campd, Westeregeln concentration campd, Tannroda concentration campd, Raguhn concentration campd, Köln-Niehl concentration campd, Wernigerode concentration campd, Kassel concentration campd, Suhl concentration campd, Annaburg concentration campd, Düsseldorf-Lohausen concentration campd, Magdeburg-Ferngasversorgung concentration campd, Kassel-Druseltal concentration campd, Halberstadt-Langenstein-Zwieberge Junkerswerke concentration campd, Hadmersleben concentration campd, Düsseldorf (Deutsche Erd-und Steinwerke) concentration campd, Bad Salzungen (Ludwig Renntier) concentration campd, Lippstadt (Westfälische Metallindustrie) concentration campd, Hardehausen concentration campd, Wolfen concentration campd, Meuselwitz concentration campd, Berlstedt concentration campd, Schönebeck (Nationale Radiatoren) concentration campd, Hessisch Lichtenau concentration campd, Nordhausen concentration campd, Kranichfeld concentration campd, Hesdin SS-Baubrigade Vd, Duisburg SS-Baubrigade IIId, Düsseldorf SS-Baubrigade IIId, Abteroda men's concentration campd, Abteroda women's concentration campd, Osterhagen SS-Baubrigade IIId, Mackenrode SS-Baubrigade IIId, Halberstadt-Langenstein-Zwieberge Wernigerode concentration campd, Ohrdruf-Crawinkel concentration campd, Espenfeld concentration campd, Quedlinburg concentration campd, Aschersleben men's concentration campd, Aschersleben women's concentration campd, Halberstadt-Langenstein-Zwieberge Hecklingen concentration campd, Altenburg men's concentration campd, Altenburg women's concentration campd, Taucha men's concentration campd, Taucha women's concentration campd, Ohrdruf concentration campd, Halberstadt-Langenstein-Zwieberge concentration campd, Schwalbe Vd, Sonneberg-West concentration campd, Rebstock concentration campd, Leopoldshall concentration campd, Neustadt bei Coburg concentration campd, Eisenach concentration campd, Duderstadt concentration campd, Weimar (Gustloff Werke I) concentration campd, Weferlingen concentration campd, Concentration Camp Protection Squad Junk School Braunschweigd і Q124820430?
Кількість бранців280 000
Кількість загиблих56 545
Керівна
організація		СС
Коменданти таборуКарл-Отто Кох
Герман Пістер
Ким звільненийСША США, 6-а бронетанкова дивізія
Категорії бранцівполітв'язні, євреї, військовополонені
ПереформованийСпецтабір НКВС № 2
ОператорСРСР СРСР
Дата створення17 серпня 1945
Дата ліквідації14 січня 1950
Кількість бранців28 455
Кількість жертв7 113
Керівна
організація		НКВС, МВС СРСР
Категорії бранцівймовірні противники сталінізму, підозрювані у членстві в НСДАП чи нацистських організацій, цивільні особи
buchenwald.de
Бухенвальд у Вікісховищі

Бухенва́льд (нім. Buchenwald [ˈbuːxənvalt] — «буковий ліс») — нацистський концентраційний табір, розташований за 6 миль від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.

Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.

Бухенвальд до 1945 року

[ред. | ред. код]

За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуали.

В'язні Бухенвальду

Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, Аушвіц — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. Ільза Кох, дружина командувача табору Карла-Отто Коха, зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися в'язні, котрі мали викарбувані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.

Повстання і звільнення

[ред. | ред. код]

На початку квітня 1945 року есесівці вивезли з табору кілька тисяч євреїв. Однак здійснити масову евакуацію в'язнів, намічену на 5 квітня 1945 року, нацистам не вдалося. Ув'язнені відмовлялися виходити на шикування, а старших по бараках ховали. В останні тижні існування Бухенвальда інтернаціональна підпільна збройна організація ув'язнених готувала повстання, призначене на 1 квітня, потім на 8 або 9 квітня.

4 квітня 1945 року частини американської 6-ї бронетанкової дивізії і 89-ї піхотної дивізій звільнили Ордруф, один з допоміжних таборів Бухенвальда. Це був перший нацистський табір, який звільнили американські війська. В цей час група ув'язнених за допомогою саморобного радіопередавача намагалася вийти на зв'язок з американськими або радянськими військами. Цим займалися польський в'язень Гвідон Дамазин, в минулому інженер-радіоаматор, і російський військовополонений Костянтин Іванович Леонов. Опівночі 8 квітня їм вдалося передати радіограму американській армії і отримати відповідь. Текст радіограми: «Союзникам. Армії генерала Паттона. На зв'язку концентраційний табір Бухенвальд. СОС. Просимо про допомогу. Вони хочуть нас евакуювати. СС хочуть нас знищити ».

Ліві лапки To the Allies. To the army of General Patton. This is the Buchenwald concentration camp. SOS. We request help. They want to evacuate us. The SS wants to destroy us. Праві лапки

Відповідь прийшла через кілька хвилин: «Концтабір Бухенвальд. Тримайтеся. Поспішаємо до вас на допомогу. Командування Третьою армії».

Ліві лапки KZ Bu. Hold out. Rushing to your aid. Staff of Third Army. Праві лапки

Повстання почалося 11 квітня штурмом сторожових веж. Повсталі діяли організовано, в складі заздалегідь визначених підрозділів, атакуючи охорону одночасно в декількох напрямках [1][2]. Потім була захоплена комендатура, колишні ув'язнені зайняли кругову оборону. У той же день о 15:15 у звільнений табір увійшли підрозділи Третьої армії США.

З близько 250 000 ув'язнених, які пройшли через Бухенвальд з дня його заснування, близько 56 000 померли або були вбиті [3]

16 квітня американці привели в табір жителів міста Веймар з метою показати їм табір і те, що відбувалося в ньому, для можливого майбутнього свідчення на міжнародному процесі. Більшість з жителів заявляли, що нічого не знають про цей табір[3].

Коли американське військо звільнило табір у 1945 році, у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.

Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.

Суд над керівництвом табору

[ред. | ред. код]

У квітні 1947 року Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС князь Йозіас Вальдек-Пірмонтський, під юрисдикцією якого знаходився табір, та 30 злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, постали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.

Князь Йозіас був засуджений до довічного ув'язнення, 8 червня 1948 року термін зменшили до 20 років. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.

Бухенвальд за часів радянської окупації

[ред. | ред. код]

В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні та був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року.

За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини[4]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://gazeta.ua/articles/history/_buhenvaldska-vidma-ilze-koh-robila-abazhuri-iz-lyudskoyi-shkiri/830964 [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] "Бухенвальдська відьма" Ільзе Кох робила абажури із людської шкіри
  2. ↑ https://www.bradford-delong.com/2015/04/liveblogging-world-war-ii-april-10-1945-buchenwald.html [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.] Liveblogging World War II: April 10, 1945: Buchenwald
  3. ↑ а б Konzentrationslager Buchenwald 1937–1945 (нім.). Stiftung Gedenkstätten Buchenwald und Mittelbau Dora. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
  4. ↑ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі [Архівовано 16 грудня 2010 у Wayback Machine.] Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Konzentrationslager Buchenwald

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бухенвальд&oldid=41908590