Пінакотека Брера

Пінакотека Брера
45°28′19″ пн. ш. 9°11′16″ сх. д.
Тип	художня галерея навчальний заклад галерея мистецтвd Музей сучасного мистецтва Italian national museumd Istituto museale ad autonomia specialed (2014) і Museum of the Italian Ministry of Cultured
Тема	Пінакотека
Назва на честь	Палац Брера
Статус спадщини	національна спадщина Італіїd
Країна	Італія
Розташування	Італія, Мілан, 20121, Via Brera, 28
Адреса	20121 via Brera, 28 - Milano
Архітектор	П'єро Порталуппіd і Гуалтьєро Галманіні
Засновник	Марія Терезія
Засновано	1776
Відкрито	1776
Фонд	500 документ і 600 документ
Відвідувачі	111 727 осіб (2020) 417 976 осіб (2019) 386 415 осіб (2018) 146 370 осіб (2021) 397 082 осіб (2022)
Директор	Джеймс Бредбьорнd
Сайт	brera.beniculturali.it
Пінакотека Брера (Італія)
Пінакотека Брера у Вікісховищі

Джованні Белліні, Мадонна з грецьким написом .

Бре́ра, також Національна пінакотека Брера (італ. Pinacoteca di Brera) — пінакотека, тобто картинна галерея в Мілані (Італія). Тут розташована мистецька збірка творів європейських художників (Рафаеля, П'єтро да Кортона, Джованні Белліні, Веронезе, Джамбаттісти Піттоні, Тінторетто, Рембрандта, Рубенса, Ван Дейка та інших). Переважають твори італійських майстрів і митців пов'язаних з Міланом і Ломбардією.

Брера як музей заснована в кінці 18 століття в палаці, збудованому в 17 столітті. Відкрита для широкого загалу 1809 року.

Історія виникнення

В столиці Ломбардії працювали Леонардо да Вінчі, Арчімбольдо,Вітторе Гісланді та інші.

Як відомо, Ломбардію і Венецію захопили війська Наполеона. Серед нових установ виникають і великі збірки картин. Обумовлено це ще й тим, що французька влада в Північній Італії позакривала багато церков та монастирів. Католицька церква Італії століттями була головним замовником художніх творів, а деякі митці були ченцями монастирів. Саме в монастирях та церквах і утримувалась найбільша кількість мистецьких творів. Друге місце посідали палаци князів світських чи церковних.

Влада загарбників-французів створила комісію, яку очолив художник Андреа Аппіані (1754—1817). Комісія місяцями переглядала майно закритих церков та монастирів і забирала найцінніше.

Місцевість біля Мілану з назвою Брера відома з середньовіччя. У 17 столітті тут будують величний палац у стилі бароко (архітектор Франческо Маріо Рікіні). Саме в цей палац і повезуть художні скарби з закритих церковних установ.

Італійців знають у світі як творців картин олійними фарбами. Це так. Але більшість майстрів Італії — фрескісти і займалися стінописом у церквах та монастирях. Якщо картини продавали за кордони століттями, то фрескам Італії пощастило більше. Майже всі вони залишилися на батьківщині. Фрески італійських художників й досі рідкість в музеях по-за межами Італії.

Комісія Аппіані це добре знала і поздирала зі стін закритих церков і фрески. Їх теж позвозили в палац Брера. Так виникла унікальна колекція ломбардських фресок в музейному закладі.

Відкриття галереї Брера

Андреа Мантенья, поліптих св. Луки, 1453; темпера на полотні, галерея Брера

Аби десь розмістити фрески з закритих церков та монастирів, перебудували сусідню церкву Санта Марія ді Брера ще в наполеонівську добу. Картини розмістили в палаці на другому поверсі. А перший поверх зайняла Міланська Академія мистецтв. Відділенням Академії спочатку й була галерея Брера. Повну самостійність вона отримала лише у 1882 році, але залишилася в тих же палацових залах.

Урочисте відкриття галереї відбулося 15 серпня 1809 року.

Відділи галереї Брера

Лука Сіньйореллі. «Побиття Христа біля колони», кінець 15 ст.

• Фрески Ломбардії 15-16 століть.
• Живопис Венеції та області Венето 15-16 століть .
• Ломбардський живопис 15-17 століть .
• Регіональні мистецькі центри Італії 15-16 століть .
• Живопис Італії 17 століття .
• Живопис майстрів інших країн 17 століття .
• Живопис Італії 18 століття .
• Живопис Італії 19 століття.

Найкоштовніші фрески Ломбардії

Серед найдавніших — фрески 14 століття з каплички Мокіроло, рідкісний зразок фресок Ломбардії навіть в галереї Брера. Їх заповідали галереї у 1950, тобто процес поповнення галереї продовжується.

Майстер з Брешії Вінченцо Фоппа — автор фрески «Тортури св. Себастьяна» 15 ст. Окрім нього тут фрески художників Бергоньйоне, Гауденціо Феррарі, Брамантіно, учня Леонардо да Вінчі — Бернардіно Луїні («Мадонна в розарії»). Перенесли до Брери й фрески Луіні з вілли Пеллукі на світські сюжети.

Навіть геніальний архітектор Донато Браманте репрезентований фрескою («Філософи Геракліт та Демокрит»). Колись цю фреску (разом з іншими) зняли зі стін приватного на той час будинку. З 1901 вони в галереї Брера.

• 
  Бернардіно Луїні. «Мадонна в розарії», бл. 1510
• 
  Гауденціо Феррарі. Фреска «Істоія Іоакима та Анни», бл. 1445
• 
  Бернардіно Луїні. Фреска з церкви «Мадонна зі святими і донаторкою», 1518

Брера і Леонардо да Вінчі

Беатріче д'Есте (?)

Леонардо да Вінчі як художник залишив по собі занадто мало картин. Музейні збірки, що мають твори Леонардо, можна перелічити на пальцях рук. Збірки розташовані в Польщі, Франції, Великій Британії, Росії. У 20 столітті до них приєдналися Сполучені Штати. Рукописи Леонардо придбали Білл Гейц та музей Хаммера.

Має свого Леонардо і галерея Брера. Це ранішній портрет жінки у профіль. Дослідники вважають, що це рано померла Беатріче д'Есте. В Мілані можна подивитися ще на один всесвітньо відомий твір Леонардо — фреску в трапезній церкви Санта Марія делла Граціе. Фреска «Таємна вечеря» в церкві затьмарила своєю славою портретну роботу у Брері.

Живопис Венеції та області Венето

Оплакування Христа (Лоренцо Лотто). Пінакотека Брера, Мілан.

• 
  Дж.Белліні ,П'єта, бл. 1465, Галерея Брера, Мілан
• 
  (1548)Тінторетто.Віднайдення праху св Марка в Олександрії(Диво св.Марка)
• 
  Еварісто Баскеніс, Музичні інструменти, книги та фрукти
• 
  Тиціан. « Портрет графа Антоніо Порча »

Тут що не ім'я, то сторінка з енциклопедії мистецтва Західної Європи: Вітторе Крівеллі , Чіма да Конельяно, Джентіле Белліні… І одної роботи цих майстрів вистачило б, щоб прикрасити хоч яку музейну збірку.

Робіт іншого художника Джованні Белліні — три, дві з котрих шедеври — це «Мадонна з грецьким написом», «Оплакування Христа» (П'єта).

Брера має картини Андреа Мантеньї, Лоренцо Лотто, Паріса Бордоне. Генії Венеції представлені теж — Тиціан Вечеллі, Якопо Тінторетто, Паоло Веронезе. Про кожного існує бібліотека на багатьох мовах світу.

• 
  Лоренцо Лотто. Портрет старого сеньйора.
• 
  Лоренцо Лотто. Лаура Пола.
• 
  Лоренцо Лотто, портрет юнака з книгою.

Серед ранішніх робіт Рафаеля Санті — «Заручини Діви Марії». Для неї зробили виняток і експонують в маленькому залі-капличці окремо від усіх.

Твори митців області Венето менш цікаві, та серед них нема відсутніх : Джованні Джироламо Савольдо, Моретто, Мороні та інші. Джованні Баттіста Мороні з тих майстрів, яких шанують окремо. І є за що. Досить звикло бачити на портретах дожа в оксамитових шатах чи можновладця в дорогій перуці. А — ремісника? Та ще й на окремому портреті?

Мороні однаково поважно ставився до всіх замовників, не зважаючи на місце особи в суспільній ієрархії. Він з тих, хто цінує людську гідність у кожного її носія. Тому стільки поваги викликає навідомий на портреті кравця пензля Мороні, та не в Брері, а в Лондоні. Твори Мороні давно поціновують в усьому світі.

Регіональні мистецькі центри Італії 15-16 століть

Худ. Марко Пальмеццано, вівтар «Свята співбесіда», 1493 р.

Майстри ціх центрів не всім подобаються. Вони різні за майстерністю, світоглядом, здібностями. Але мають і свої безперечні переваги. Про кожен з мистецьких центрів написані книжки-монографії (Феррара, Романья, Емілія, Форлі). Майстрам провінційних центрів Італії слід подякувати за творчість, бо їх картини сприяли розвитку генія Караваджо, уродженця цих місць.

• 
  Брамантіно, «Розп'яття», 1505—1510
• 
  Вінченцо Фоппа. «Поліптих з Санта-Марія-делле-Граціє», 1500
• 
  Стефано да Верона. «Поклоніння волхвів», 1435.
• 
  Франческо дель Косса. «Св. Петро», 1473

Портрети в галереї

Карло Франческо Нуволоне (1609—1662). «Автопортрет з родиною під час музикування», Пінакотека Брера, Мілан

Лоренцо Лотто «Портрет Фебо да Брешия», 1544 р. Пінакотека Брера, Мілан

Танціо да Варалло. «Невідомий з капелюхом у руці», бл. 1616 р., Пінакотека Брера, Мілан

• 
  Альтобелло Мелоне, Альда Гамбара
• 
  Танціо да Варалло. «Шляхетна невідома», бл. 1618 р., пінакотека Брера, Мілан
• 
  Худ. Джованні Баттіста Мороні. Портрет Антоніо Наваджеро.
• 
  Розальба Кар'єра. «Портрет шляхетного пана
• 
  Андреа Аппіані, «Портрет Уго Фосколо», 1802 р.

Мистецтво Італії 17 століття

Худ. Мораццоне. «Мученицитво Св. Секунди та Св. Руфіни», бл. 1625 р.

Даніеле Креспі. "Таємна вечеря ", Пінакотека Брера.

Має галерея й свої маленькі недоліки. Тут відносно мало творів 17 століття Італії — у порівнянні зі збірками Риму, Лондона, Парижа, навіть Петербурга.

Геній Мікеланджело Караваджо репрезентований полотном «Христос в Еммаусі». Чимало творів його послідовників — караваджистів: Джованні Караччоло, Бернардо Каваліно, Ораціо Джентілєскі. Мистецтво Матіа Преті репрезентують великі за розмірами релігійні композиції. Неспокійний та сумний геній Олессандро Маньяско відбився у великих пейзажах. Його твори — сусіди картин іноземних майстрів.

Римську школу бароко представляють твори художника П'єтро да Кортона («Мадонна з немовлям та святими»).

• 
  П'єтро да Кортона. Мадонна з немовлям і святими
• 
  Караваджо. Христос в Еммаусі
• 
  Матіа Преті, Христос благословляє синів жінки
• 
  Джуліо Чезаре Прокаччіні. «Містичні заручини св. Катерини», до 1620 р.

Живопис майстрів інших країн 17 століття

Ель Греко. Святий Франциск Асізький

Італія століттями була місцем навчання або відвідин художників світу. Деякі з них роками жили в країні, мали замовників, залишили тут свої картини (нідерландець Пітер Брейгель Старший, німець Адам Ельсгаймер, іспанець Дієго Веласкес, фламандці Матіас Стомер , Антоніс ван Дейк, голландці Хонтхорст, Тербрюгген, Мабюз, французи Пуссен, Клод Лоррен, англійці, росіяни, німець Рафаель Менгс.) Дехто з них стали справжніми італійцями, одружилися з італійками і створили тут родину й оселю (Хосе де Рібера, Ніколя Пуссен, Ванвітеллі).

Роками жив та працював у Італії Пітер Пауль Рубенс, визначний представник бароко в Західній Європі.

Найбільшу картину Рубенса Брера отримала шляхом обмінів з Лувром ще в наполеонівські роки. Це «Таємна вечеря». Майже своїм став портретист Антоніс Ван Дейк для магнатів Генуї. Йому охоче замовляли портрети і в Римі. "Портрет шляхетної пані " презентує мистецтво ван Дейка в музейній збірці. Серед жіночих портретів збірки і твір французького художника Ніколя де Ларжильєра.

Має Брера і свого Рембрандта («Портрет сестри художника»).

Всесвітньо відомий нині Ель Греко репрезентований монохромним «Святим Франциском з Ассізі». Багатокольорові твори Ель Греко краще подивитися в Римі в палаці Барберіні.

• 
  Ніколя де Ларжильєр, «Шляхетна пані»
• 
  Антон Рафаель Менгс. «Портрет оперного співака Доменіко Аннібальді», 1750 рік.
• 
  Антоніс ван Дейк. «Портрет шляхетної пані »

Живопис 18 століття

Худ. П'єтро Лігарі. «Портрет батька художника»

Саме тут можна побачити твори Андреа Аппіані, що багато зробив для формування колекцій Брери та рятування самих творів.

Серед визначних творів цього періоду роботи Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770). Майстер мав як замовників своїх, так і закордонних (з Німеччини, Росії, Іспанії, він довго працював у Мадриді, де й помер). Полотна Тьєполо мали велику мистецьку вартість ще за життя, тому дорого коштували. Російські замовники Тьєполо — царський двір.

До творів Тьєполо, що має галерея Брера, належить велика за розмірами композиція "Мадонна з немовлям та ченцями замовниками ". Цього разу замовником був монастир кармелітів. Твори Тьеполо розійшлися по всьому світу-від США(«Цариця Зенобія звертається до своїх вояків», Вашінгтон) до садиби Архангельське, що в Росії біля Москви.

Якщо Тьєполо працював швидко і залишив багато творів, то художник Джованні Пьяцетта працював повільно і його картини в музеях рідкість. Галерея Брера має таку рідкість. Це полотно на біблійний сюжет «Ревекка біля колодця». Серед інших робіт уваги заслуговують картини венеціанців Антоніо Каналетто та Франческо Гварді.

• 
  Бернардо Беллотто, «Вид селища Гадзади » біля озера Варезе, 1744 р.
• 
  Антон Рафаель Менгс. «Потрет оперного співака Доменіко Аннібальді», 1750
• 
  Джованні Баттіста П'яццетта. «Ревекка біля колодязя», 1735–1740
• 
  Ніколя де Ларжильєр. «Портрет шляхетної пані з квітами», пер. пол. 18 ст.
• 
  Джакомо Черуті. «Хлопчик з кошиком», 1745

Мистецтво Італії 19 століття

З вісімнадцятого століття Італія втрачає художню ініціативу в Західній Європі. Ця честь поступово переходить до митців Франції, а Париж надовго стає містом паломництва художників світу, як нещодавно Рим. Якщо хідожників Франції 19 століття (хоча б двох-трьох)знає кожний, навіть далекий від мистецтва мешканець, то італійця — художника 19 століття знають лише спеціалісти. В залі твори тих, хто має лише місцеве значення.

• 
  Джованні Фатторі. Повстанці
• 
  Худ. Сільвестро Лега.Час після обіду, 1860 р.
• 
  Франческо Айец, Поцілунок, 1859 р.

Галерея

Бартоломео Монтанья. «Мадонна з немовлям і святими», 1498, Пінакотека Брера, Мілан

• 
  Фламандський анонім 16 ст. «Поклоніння волхвів», бл. 1518 р. Пінакотека Брера.
• 
  Мантенья, «Мертвий Христос». Пінакотека Брера.
• 
  П'єро делла Франческа, «Вівтар Монтефельтро». Пінакотека Брера.
• 
  Рафаель, «Заручини Діви Марії». Пінакотека Брера.

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• ж «Художник», № 7,1968 (рос.,стаття «Галерея Брера»)
• Лекція з історії галереї Брера, Мілан

Посилання

• Сайт музею (італ.)
• Accademia di Brera Official site (італ.)

Див. також

• Мистецтво Італії
• Музеї Мілана
• Фреска
• Міланська школа
• Венеціанська школа
• Кремонська школа
• Живопис бароко
• Караваджизм
• Рококо
• Парадний портрет
• Історичний живопис
• Міланський Ампір
• Нуволоне (значення)
• Музей театра Ла Скала