Франсуа Равальяк: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
У ході слідства Равальяка часто піддавали [[тортури|тортурам]] з тим, щоб він розкрив своїх спільників, але він постійно заперечував участь будь-кого іншого. Той факт, що вбивця знав маршрут кортежу та що карета зупинилася через натовп і дозволила Равальяку легко дістатися до короля стало причиною різних [[теорія змови|теорій змов]], які продовжили вирувати навіть після страти Равальяка. На початку допиту Равальяк беззастережно визнав себе винним і признався, що планував напад довгий час і що не шкодував про скоєне, оскільки зробив це заради віри.
У ході слідства Равальяка часто піддавали [[тортури|тортурам]] з тим, щоб він розкрив своїх спільників, але він постійно заперечував участь будь-кого іншого. Той факт, що вбивця знав маршрут кортежу та що карета зупинилася через натовп і дозволила Равальяку легко дістатися до короля стало причиною різних [[теорія змови|теорій змов]], які продовжили вирувати навіть після страти Равальяка. На початку допиту Равальяк беззастережно визнав себе винним і признався, що планував напад довгий час і що не шкодував про скоєне, оскільки зробив це заради віри.


[[27 травня]] Раальяку дозволили поспілкуватися із [[священик]]ом та відпустити гріхи в обмін на зізнання, однак він ще раз підтвердив відсутність інших змовників. Того ж дня його доставили на [[Гревська площа|Гревську площу]], де його знову катували в останній раз: обпікали палаючою [[сірка|сіркою]], плавленим [[свинець|свинцем]], киплячою смолою та олією, рвали тіло щипцями. Насамкінець Равальяка розірвали четвіркою коней — способом страти відведеним для царевбивць. Після його страти батьків Равальяка вигнали з країни, а решті родини назавжди заборонили вживати прізвище «Равальяк».
[[27 травня]] Раальяку дозволили поспілкуватися із [[священик]]ом та відпустити гріхи в обмін на зізнання, однак він ще раз підтвердив відсутність інших змовників. Того ж дня його доставили на [[Гревська площа|Гревську площу]], де його знову катували в останній раз: обпікали палаючою [[сірка|сіркою]], плавленим [[свинець|свинцем]], киплячою смолою та олією, рвали тіло щипцями. Праву руку, якою він вбив короля спалили на його очах. Насамкінець Равальяка розірвали четвіркою коней — способом страти відведеним для царевбивць. Після його страти батьків Равальяка вигнали з країни, а решті родини назавжди заборонили вживати прізвище «Равальяк».


== Джерела ==
== Джерела ==

Версія за 23:09, 1 січня 2010

Франсуа́ Равалья́к (фр. François Ravaillac, *1578, Ангулем — †27 травня 1610, Париж) — релігійний фанатик, відомий тим, що вбив короля Франції Генріха IV 14 травня 1610 року.

Біографія

Родина Равальяків з'явилася в місті Ангулемі ще на початку шістнадцятого століття, і з тих пір його предки займали різні адміністративні та судові посади. Франсуа виріс у родині, де батько відзначався суворим нравом, а матір благочестивістю та набожністю. Самий регіон Ангілему, в епіцентрі релігійних воєн між католиками та протестантами мав певний вплив на світогляд хлопця і сформував його як відданого католика.

Певний час Франсуа працював клерком адвоката, а пізніше в адміністрації школи. За покликом своїх релігійних почуттів Равальяк намагався поступити до Ордену Фельянтинців, однак йому відмовили. У 1606 році він також невдало намагався вступити до Товариства Ісуса. Будучи глибоко містичною особою, Равальяка переслідували галюцінації, видіння та откровення, що ймовірно було ознакою захворювання шизофренією. Наступне вбивство Франсуа Равальяк скоїв як вияв уявленої божественної місії.

Вбивство короля

У 1609 році за свідченнями самого Равальяка він мав видіння, яке доручило йому переконати короля Генріха IV домагатися навернення гугенотів до католицької віри. У період з 1609 по травень 1610 року Равальяк їздив тричі до Парижу з метою зустрітися з королем. Коли Генріх прийняв рішення про вторгнення в іспанські Нідерланди, Раваляк розцінив це, як початок війни проти Папи Римського, а відтак і проти католицизму. Сповнений рішучості зупинити його, він вирішив убити короля. Декілька разів він змінював свій намір, та відкладав вбивство. Нарешті, 14 травня 1610 року він відправився до Парижу та почав чекати на королевський кортеж у засідці біля Лувру. В момент коли наблизився кортеж, карета короля зупинилася через великий натовп, Равальяк вскочив до карети і тричі вдарив короля ножем. Другий з трьох ударів виявився смертельним. Вбивцю одразу ж схопила охорона і щоб уникнути самосуду натовпу його помістили в окремий будинок, а пізніше перевели до королівської тюрми Консьержері, де почалося слідство.

Суд та страта

У ході слідства Равальяка часто піддавали тортурам з тим, щоб він розкрив своїх спільників, але він постійно заперечував участь будь-кого іншого. Той факт, що вбивця знав маршрут кортежу та що карета зупинилася через натовп і дозволила Равальяку легко дістатися до короля стало причиною різних теорій змов, які продовжили вирувати навіть після страти Равальяка. На початку допиту Равальяк беззастережно визнав себе винним і признався, що планував напад довгий час і що не шкодував про скоєне, оскільки зробив це заради віри.

27 травня Раальяку дозволили поспілкуватися із священиком та відпустити гріхи в обмін на зізнання, однак він ще раз підтвердив відсутність інших змовників. Того ж дня його доставили на Гревську площу, де його знову катували в останній раз: обпікали палаючою сіркою, плавленим свинцем, киплячою смолою та олією, рвали тіло щипцями. Праву руку, якою він вбив короля спалили на його очах. Насамкінець Равальяка розірвали четвіркою коней — способом страти відведеним для царевбивць. Після його страти батьків Равальяка вигнали з країни, а решті родини назавжди заборонили вживати прізвище «Равальяк».

Джерела