Мовна сім'я: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6 |
мНемає опису редагування Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в [[Лінгвістика|лінгвістичному]] відношенні. |
У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в [[Лінгвістика|лінгвістичному]] відношенні. |
||
Головними [[Мовна сім'я|мовними сім'ями]] на планеті виступають: [[Індоєвропейська мовна сім'я|індоєвропейська]], [[Китайсько-тибетська мовна сім'я|китайсько-тибетська]], [[Нігеро-кордофанська мовна сім'я|нігеро-кордофанська]], [[Семіто-хамітська мовна сім'я|семіто-хамітська]] (афроазійська), [[Австронезійська мовна сім'я|австронезійська]], [[Дравідійська мовна сім'я|дравідійська]], [[Алтайська мовна сім'я|алтайська]], [[Австроазійська мовна сім'я|австроазійська]], [[Ніло-сахарська мовна сім'я|ніло-сахарська]], [[Кавказька мовна сім'я|кавказька]], [[уральська мовна сім'я| |
Головними [[Мовна сім'я|мовними сім'ями]] на планеті виступають: [[Індоєвропейська мовна сім'я|індоєвропейська]], [[Китайсько-тибетська мовна сім'я|китайсько-тибетська]], [[Нігеро-кордофанська мовна сім'я|нігеро-кордофанська]], [[Семіто-хамітська мовна сім'я|семіто-хамітська]] (афроазійська), [[Австронезійська мовна сім'я|австронезійська]], [[Дравідійська мовна сім'я|дравідійська]], [[Алтайська мовна сім'я|алтайська]], [[Австроазійська мовна сім'я|австроазійська]], [[Ніло-сахарська мовна сім'я|ніло-сахарська]], [[Кавказька мовна сім'я|кавказька]], [[уральська мовна сім'я|уральська]], [[Койсанська мовна сім'я|койсанська]], [[Ескімосо-алеутська мовна сім'я|ескімосько-алеутська]], [[Чукотсько-камчатська мовна сім'я|чукотсько-камчатська мовні сім'ї]]{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї [[Андаманські мови|андаманців]], [[Папуаські мови|папуасів]], [[Австралійські мови|австралійців-аборигенів]], [[Індіанські мови|американських індіанців]]{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. |
||
Відокремлене положення займають такі великі мови, як [[Японська мова|японська]] (123 млн мовців), [[Корейська мова|корейська]] (80 млн мовців); також [[Баскійська мова|баскська]], [[Юкагірські мови|юкагірська]], [[Бурська мова|бурська]] та [[Нівхська мова|нівхська]]{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. |
Відокремлене положення займають такі великі мови, як [[Японська мова|японська]] (123 млн мовців), [[Корейська мова|корейська]] (80 млн мовців); також [[Баскійська мова|баскська]], [[Юкагірські мови|юкагірська]], [[Бурська мова|бурська]] та [[Нівхська мова|нівхська]]{{sfn|Кузик С. П.|2002}}. |
||
Версія за 15:51, 8 січня 2024
Мовна сім'я — група мов, пов'язаних походженням від єдиної спільної мови (батьківської), тобто прото-мови. Термін «сім'я» відображає генеалогічну модель виникнення мови в історичній лінгвістиці, яка використовує метафори, що порівнює мови з людьми в їхньому генеалогічному дереві та застосовує до них методи еволюційної таксономії. Лінгвісти описують дочірні мови в межах мовної сім'ї як генетично пов'язані[1].
Мовні сім'ї
У сучасному світі нараховується близько 5 тис. різних мов[2]. Детально встановити їх кількість дуже важко, окремі куточки планети Земля недостатньо вивчені в лінгвістичному відношенні.
Головними мовними сім'ями на планеті виступають: індоєвропейська, китайсько-тибетська, нігеро-кордофанська, семіто-хамітська (афроазійська), австронезійська, дравідійська, алтайська, австроазійська, ніло-сахарська, кавказька, уральська, койсанська, ескімосько-алеутська, чукотсько-камчатська мовні сім'ї[2]. Умовно виділяють недостатньо вивчені сім'ї андаманців, папуасів, австралійців-аборигенів, американських індіанців[2].
Відокремлене положення займають такі великі мови, як японська (123 млн мовців), корейська (80 млн мовців); також баскська, юкагірська, бурська та нівхська[2].
Індоєвропейська
Індоєвропейська мовна сім'я поділяється на 10 мовних груп (індоарійська, романська, германська, слов'янська та інші), що об'єднують близько 100 різних мов, якими розмовляє 44,8 % населення світу[2]. До найбільш поширених мов цієї сім'ї належать: англійська (450 млн мовців), гінді (260 млн мовців) і урду (70 млн мовців), іспанська (300 млн мовців), бенгальська (240 млн мовців), російська (240 млн мовців), португальська (170 млн мовців), німецька (100 млн мовців), французька (100 млн мовців), українська (понад 50 млн мовців)[2]. Лінгвісти вважають, що мови цієї сім'ї виникли на межі Південно-Східної Європи і Західної Азії на початку нашої ери і розповсюдилися від країн Західної Європи до Індо-Гангської низовини. У XVI—XIX століттях мови цієї сім'ї поширились по всіх континентах світу[2].
Сино-тибетська
Сино-тибетська мовна сім'я друга за кількістю мовців, нею розмовляє 22,6 % населення світу. Китайською мовою на початку 2010-х років розмовляло понад 1,3 млрд осіб. Територіально займає дуже компактну територію Східної і Південно-Східної Азії[2].
Нігеро-кордофанська
Мовами нігеро-кордофанської мовної сім'ї розмовляє 6 % населення світу[2]. Поширені у Африці на південь від Сахари.
Семіто-хамітська
Мовами семіто-хамітської мовної сім'ї (афроазійської) розмовляє 5,6 % населення світу[2]. Арабська мова налічує близько 240 мільйонів мовців. Поширені у Північній Африці та на Близькому Сході.
Австронезійська
Мовами австронезійської мовної сім'ї розмовляє 4,9 % населення світу, індонезійська мова налічує 250 млн мовців[2]. Поширені на островах Тихого океану, Зондському аріхпелазі й Тайвані (Азія), Мадагаскарі (Африка)[2].
Дравідійська
Мовами дравідійської мовної сім'ї розмовляє 3,9 % населення світу[2]. Приблизно 85 мов, поширених на півдні Індостану.
Алтайська
Алтайська мовна сім'я. Мови тюркських, монгольських і тунгусо-маньчжурських народів, що населяють широкий пояс в Азії від Туреччини до Кореї. Загалом 550 млн мовців.
Австроазійська
Австроазійська мовна сім'я об'єднує понад 150 мов, поширених у континентальній частині Південно-Східної та Південної Азії. Близько 117 млн мовців.
Ніло-сахарська
Ніло-сахарська поширена у Східному Судані (Африка).
Кавказька
Кавказька мовна сім'я об'єднує приблизно 40 місцевих мов Кавказу, якими говорять 12 млн людей.
Уральська
Мовами уральської мовної сім'ї говорять фінів, саамів, угорців, хантів, мансі та інші народи, що населяють північ Європи і Західного Сибіру. Загалом 22 млн мовців.
Койсанська
Койсанська мовна сім'я. Зникаюча невелика мовна сім'я народів пустельної частини півдня Африки.
Ескімосько-алеутська
Ескімосько-алеутська мовна сім'я. Зникаюча невелика мовна сім'я корінних народів крайньої півночі Північної Америки.
Чукотсько-камчатська
Чукотсько-камчатська. Зникаюча невелика мовна сім'я народів Камчатки і Чукотки. 13 тис. мовців.
Див. також
Примітки
Література
- Левицький Ю.-М. Людські мови : енциклопедичний довідник у 2-х тт. — Монреаль—Л., 2013. — 1755 + 245 с.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Посилання
- Сім'я мов // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Linguistic maps [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Ethnologue [Архівовано 5 жовтня 2001 у Wayback Machine.]
- The Multitree Project [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
