Кріль європейський
| Кріль європейський Час існування: Пізній еоцен – сучасність | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Oryctolagus cuniculus
| ||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||
| ||||||||||
Посилання
| ||||||||||
|
Кріль європейський або дикий кролик (Oryctolagus cuniculus) — плацентарний ссавець, представник роду кріль (Oryctolagus) з родини зайцевих (Leporidae).
Опис
Має довжину тулуба 35-45 см, вуха - 6-7 см. У цієї тварини хутро буровато-сіре з дрібним шриховим малюнком. Низ тулуба білий або з домішкою сіруватого тону. Хвіст короткий й сірий.
Розповсюдження
Дикий кролик мешкає у Західній та Центральній Європі, північній Африці. Акліматизовано в Австралії, Новій Зеландії, Північній та Південній Америці.
У XIX ст. проведено розселення дикого кролика на півдні України - в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.
Спосіб життя
Живе дикий кролик у невеличких лісах, чагарниках, відкритих просторах, садибах, парках, а також навіть у старих каменоломнях (в Україні). Дикий кролик риє нору, де мешкає з року в рік, створюючи нові ходи.
Активен більш за все в нічний час, хоча і вдень може харчуватися. Дикий кролик полігамний. Розмножується дуже швидко. Статева зрілість наступає менше ніж за рік, інколив 5-6 місяців. В Україні дикий кролик розмножується з березня до вересня-жовтня. Приносить 3-4 посліда по 3-7 крольчат, за рік 1 самиця народжує 15-20 крольчат. У південній Європі дикий кролик размножується з березня до жовтня. Приносить 3-5 послідів по 5-6 крольчат, мксимально у посліді зафіксовано 12 тварин. ще швидше процес розмноження відбувається в Австралії та Новій Зеландії. Тут дикий кролик разножується майже весь рік, окрім середини літа (Австралія), або взимку (Нова Зеландія). У Новій Зеландії за рік народжується 20 крольчат, в Австралії - 40 крольчат.
Вагітність у дикого кролика триває 28-30 (інколи 40) днів. Молочне харчування крольчат триває біля місяця. У молодняка дикого кролика досить висока смертність - у перші 3 тиждня гине біля 40% тварин. особлива висока смертність у місцевості з пісчаним грунтом.
Тривалість життя дикого кролика сягає 5-6, інколи 10 років.
Людина й дикий кролик
Кріль європейський — один з небагатьох видів ряду зайцевих, що був одомашнений. Людина вже багато століть займається розведенням кроликів. також дикі форми кроля є об'єктом полювання.
Разом з тим швидке розповсюдження цієї тварини приносить значну шкоду. Особливо пасовищам, посівам. Саме з проблемою контролю над популяцією диких кроликів стикнулися в Австралії. У 1840 році туди завезли з Європи 16 диких кроликів, а до початку XX ст. вони розплодилися настільки, що стали загрозою економіці країни. Сюди завозили їхніх природних ворогів — лисиць, горностаїв, ласок, тхорів, але це не допомогло. Після цього у 50- роках XX ст. було вирішено застосувати вірус - міксоматоз. Спачатку цей захід дав добрі результати - загинуло біля 90% тварин, проте вже у 60-ті роки дикий кролик зумів пристосуватися й практично відновити свою чисельність.
Джерела
- Lagomorph Specialist Group (2008). Oryctolagus cuniculus. In: IUCN 2008. IUCN Red List of Threatened Species. Downloaded on 2009-25-03. Database entry includes a brief justification of why this species is Near Threatened