Козел відпущення
Офі́рний цап, козе́л відпу́щення, цап-відбувайло — у юдаїзмі особлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхів всього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур. Ритуал, який існував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16))[1] .
У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку зіштовхують чужу провину, відповідальність за чийсь учинок, або на прикладі котрої роблять вигляд боротьби з наслідками злочину/ів, відволікаючи таким чином увагу від справжніх винуватців[2].
Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло [3].
Примітки
- ↑ Книга Левіт у перекладі м. Іларіона (Огієнка), розділ 16
- ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.
- ↑ Львівський форум рідного міста
|
Це незавершена стаття про юдаїзм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |