Підключична артерія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:59, 28 жовтня 2008, створена Freekozak (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Підключична артерія'''(''a. subclavia'') є днією з головних артерій верхньої частини тіла людини, як...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Підключична артерія(a. subclavia) є днією з головних артерій верхньої частини тіла людини, яка живить голову, верхні кінцівки і верню частину тулуба людини.

Утворюючи випуклу догори дугу, підключична артерія огинає купол плеври і через верхній отвір грудної клітки виходить на шию, проходить у міждрабинчастий проміжок, де лежить в однойменній борозні першого ребра. Вийшовши з міждрабинчастого проміжку, артерія біля зовнішнього краю першого ребра продовжується в пахвову артерію, остання переходить у плечову артерію.

Підключична артерія має три відділи:

  • перший - від місця її початку до входу в міждрабинчастий проміжок
  • другий - у міждрабинчастому проміжку
  • третій - від міждрабинчастого проміжку до входу в пахвову порожнину


Перший відділ

У першому відділі від артерії відгалуджуються:

  • хребтова артерія
    • внутрішня грудна артерія
      • щито-шийний стовбур
        • реброво-шийний стовбур


Хребтова артерія

Хребтова артерія (a.vertebralis) - це найбільша гілка підключичної артерії, починається від її верхньої поверхні,входить у поперечний отвір четвертого шийного хребця і пролягає в каналі, утвореному отворами в поперечних відростках шийних хребців. Разом з артерією проходить хребтова вена. Вийшовши з поперечного отвору першого шийного хребця, хребтова артерія проходить у його бороздні (sulcus a. vertebralis). Пронизавши задню атланто-потиличну перетинку і черепну тверду оболонку, артерія проходить через великий потиличний отвір у задню черепну ямку, де з’єднується з хребтовою артерією протилежного боку, утворюючи основну артерію, що розташована в однойменній борозні мосту. Залежно від місця розташування в хребтовій артерії розрізняють чотири частини:

  • передхребтову - від підключичної артерії до вступу в поперечний отвір шостого шийного хребця
  • поперечну частину - у поперечних отворах шостого-другого шийних хребців
  • атлантову частину - у поперечному отворі та однойменній борозні першого шийного хребця
  • внутрішньочерепну - у порожнині черепа

На шиї віж хребтової артерії відгалуджуються спинномозкові гілки (rr. spinales) які через міжхребцеві отвори проникають у хребтовий канал. У порожнині черепа від хребтової артерії відходять :

  • передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) - права й ліва, з’єднуються в один стовбур, який опускається по передній серединній щілині довгастого та спинного мозку
    • задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior), парна, опускається по задній поверхні довгастого та спинного мозку; спинномозкові артерії, йдучи вздовж спинного мозку, анастомозують зі спинномозковими гілками гілками хребтових, міжребрових і поперекових артерій
      • задня нижня мозочкова артерія (a. inferior posterior cerebelli) - розгалужується на нижній поверхні півкуль мозочка.


Внутрішня грудна артерія

Внутрішня грудна артерія (a. thoracica interna) - відходить від нижньої поверхні підключичної артерії. Вона кровостачає загруднинну залозу, сполучну тканину верхнього й переднього середостінь, головні бронхи, осердя, пристінкову плевру, груднину, діафрагму, міжреброві та грудні м’язи, прямий м’яз живота, грудь. Іде позаду грудинно-ключичного суглоба у верхньому середостінні і в нижньому - у передньому середостінні позаду хрящів першого-сьомого ребер на 2 см зовні від бічного краю грудної кістки, під внутрішньогрудною фасцією. Нижче від хряжа сьомого ребра вона розгалужується на м’язово-діафрагмову та верхню надчеревну артерію. Також від неї відходять:

  • осердно-діафрагмова артерія
    • гілки загруднинної залози
      • бронхові гілки
        • груднинні гілки
          • пронизні гілки - у верхніх п’ятому-шостому міжребрових проміжках проходять у великий і малий грудні м’язи; від третіх-п’ятих пронизних гілок у жінок відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales)
            • передні міжреброві гілки - відходять по дві в кожному з п’яти верхніх міжребрових проміжків
              • середостінні гілки
                • м’язово-діафрагмова артерія - прямує позаду ребрової дуги і віддає передні міжреброві гілки до п’яти міжребрових проміжків
                  • верхня надчеревна артерія - входить у піхву прямомо м’яза живота й анастомозує з нижньою надчеревною артерією


Щито-шийний стовбур

Щито-шийний стовбур (truncus thyrocervicalis) - знаходиться біля внутрішнього краю переднього драбинчастого шару. Від нього відходять:

  • нижня щитоподібна артерія (a. thyroidea inferior), яка своїми гілками кровостачає щитоподібну залозу, глотку, верхній відділ стравоходу, трахею, гортань
    • висхідна шийна артерія (a. cervicalis ascendens) - підіймається оо драбинчастих м’язах вгору, кровопостачає глибокі м’язи шиї та спинний мозок
      • надлопаткова артерія (a. suprascapularis) - проходить через вирізку лопатки в надостьову і підостьову ямки, де кровопостачає однойменні м’язи й анастомозує з огинальною артерією лопатки


Реброво-шийний стовбур

Реброво-шийний стовбур (truncus costocervicalis) - короткий, відділяється від підключичної артерії в міждрабинчастому проміжку. Розгалуджується на дві тонкі артерії:

  • глибока шийна артерія (a. cervicalis profunda) - вона прямує назад, між першим ребром і поперечним відростком сьомого шийного хребця і кровопостачає глибокі м’язи спини
    • найвища міжреброва артерыя (a. intercostalis suprema) - іде попереду шийки першого ребра і розгалужується в перших двох міжребрових проміжках ззаду, утворюючи першу й другу задні міжреброві артерії


Другий відділ

Основна артерія

Основна артерія (a. basilaris) біля переднього краю мосту ділиться на дві кінцеві гілки - праву і ліву задні мозкові артерії, які розгалужуються на нижній поверхні скроневої і потиличної часток півкуль великого мозку. Ці артерії за допомогою правої і лівої задніх сполучних артерій з’єднуються з правою і лівою сонними артеріями, утворюючи артеріальне коло великого мозку або коло Віллізія.


Третій відділ

У третьому відділі підключичної артерії біля бічного краю переднього драбинчастого м’яза від підключичної артерії відходить поперечна артерія шиї. Вона пронизує плечове сплетення, поділяючись на поверхневу. яка кровопостачає м’язи спини, і глибоку гілку, або тильну артерію лопатки, яка по присередньому краю лопатки опускається до м’язів спини.

На руці підключичка артерія продовжується в пахвову артерію


Гістологія підключичної артерії

Підключична артерія є артерією м’язово-еластичного типу. Її стінки побудовані з трьох оболонок:

  • внутрішня - утворена з ендотелію та підендотеліального шару. Ендотелій утворений пластом плоских полігональної форми, витягнутих у довжину клітин з нерівними хвилястими краями, які лежать на базальнвй мембрані. Підендотеліальний шар утворений пухкою неоформленою сполучною тканиною, в якій знаходяться тонкі еластичні та колагенові волокна.
  • середня - складається з гладеньких м’язових клітин та еластичних волокон, співвідношення яких у середній оболонці становить приблизно 1:1. Уцій оболонці міститься невелика кількість фібропластів і колагенових волокон.
  • зовнішня - утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка містить пучки гладеньких міоцитів, еластичних і колагенових волокон. У ній присутні судини судин, які забеспечують трофічну функцію.

Джерела та література

Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В.П.Пішака. Підручник. - Київ: КОНДОР, 2008. - 400 с. ISBN 978-966-351-128-3 Анатомія людини: У 2 т. - К.: Здоров’я, 2005. - Т. 2. - 372 с. ISBN 5-311-01342-7