Бухенвальд
Бухенва́льд — нацистський концентраційний табір, розташований у 6 милях від міста Ваймар в Тюринґії (на території колишньої НДР) в центральній Німеччині, заснований гітлерівцями влітку 1937 року, діяв 8 років, до 1945 року. В Бухенвальді за весь період його існування відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. було закатовано.
Після війни в Бухенвальді відкрито пам'ятник жертвам нацизму.
Бухенвальд до 1945 року
За час існування концентраційного табору через нього пройшли понад 250 тисяч осіб і 56 тисяч загинули. Переважна частина загиблих — євреї та політичні в'язні, але також радянські (українські включно) військовополонені, цигани та гомосексуали.
Бухенвальд не був табором смерті, як, наприклад, Аушвіц — у таборі не було газових камер або іншого облаштування для масового вбивства. Проте в Бухенвальді було вбито та закатовано багато ув'язнених; інші гинули від голоду та хвороб або через проведення медичних експериментів над людьми. Дружина командувача табору Ільзе Кох зажила сумної слави тим, що мала абажури, виготовлені з людської шкіри. Для цього відбиралися вязні, котрі мали викарбовані на своїй шкірі найбільш мистецькі татуювання — їх затримували та вбивали уколами під керівництвом Карла Бейґс, одного з членів Капос.
Коли американське військо звільнило табір у 1945 році у таборі в жахливих умовах перебувало 20 000 в'язнів.
Невдовзі після визволення радянські спецслужби почали використовувати Бухенвальд для ув'язнення нової хвилі полонених.
Суд над керівництвом табору
В квітні 1947 року вбивця та злочинець Обергрупенфюрер СС і генерал Ваффен-СС Йосіас Прінс цу Вальдек та 30 інших злочинних членів штабу табору, включно зі зловідомою Ільзе Кох, предстали перед судом Військового Трибуналу США. Суд відбувся в концентраційному таборі Дахау поблизу Мюнхена.
Бухенвальд з часів радянської окупації
В 1945 році табір опинився в радянській окупаційній зоні в був перетворений на спеціальний табір НКВС, який існував до 1950 року.
За час існування табору НКВС через нього пройшли 28 тисяч осіб, 7 тисяч з яких загинули. Переважна частина загиблих за часів радянської окупації — інтерновані особи, що померли внаслідок голоду та за відсутності медичної допомоги. При цьому рівень смертності був вищий за нацистські часи. І там, як стало згодом відомо, чинили воєнні злочини[1]
Виноски
- ↑ Владислав Гриневич. Роздуми про пам’ять Другої світової війни в Європі Дзеркало тижня № 46 (826) 11 — 17 грудня 2010
Посилання
- 60 років звільнення Бухенвальда
- Свідоцтва очевидців та список радянських військовополоненних
- Офіційний сайт Бухенвальда(нім.)(англ.)(фр.)
- Бухенвальд — жива історія
- Бухенвальд в єврейській енциклопедії
- Список всіх концтаборів та їх філіалів(нім.)
- Свідки Єгови в Бухенвальді(нім.)
Література
- Кулинич І.М. Бухенвальд// Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.