Козел відпущення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Козел відпущення». Картина Вільяма Гольмана Ганта, 1854

Офі́рний цап, козе́л відпу́щення — в юдаїзмі особлива тварина, яку, після символічного покладання на нього гріхів всього єврейського народу, відпускали в пустелю в свято Йом-Кіпур. Ритуал, який їснував тільки за часів Єрусалимського Храму, описано в книзі Ваікра (Старому Заповіті (Левіт, 16)) .

У сучасній мові переносно так кажуть про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок [1].

Частина мовознавців вважає, що український варіант «козел відпущення» є калькою російського «козёл отпущения», тому рекомендує інші варіанти перекладу: офірний цап (від «офіра» — жертва), цап-відбувайло [2].

Примітки

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. — К., 2004. — С. 438.
  2. Львівський форум рідного міста