Український культурологічний клуб

Український культурологічний клуб (УКК) – перша незалежна громадська організація в Радянській Україні.

Історія

Зустріч ініцітивної групи відбулася 06.08.1987 у київському кафе “Любава” на Оболоні під егідою райкому комсомолу. Установчі збори УКК відбулися 16.08.1987 на дачі в Аркадія Киреєваа, першого голови ради клубу. У 1987–1988 УКК об'єднав людей демократичних поглядів, провідну роль у ньому відігравали колишні політв'язні Євген Сверстюк, Сергій Набока (голова ради), Олесь Шевченко, Ольга Гейко-Матусевич, Віталій Шевченко, Леонід Мілявський, Інна Чернявська, Лариса Лохвицька та ін.

Діяльність

Український культурологічний клуб проводив засідання практично щотижня. Теми засідань торкалися процесів зросійщення в Україні, приховування геноциду українського народу 1932 – 1933 років, замовчування наслідків Чорнобильської катастрофи, захисту історичних пам'яток, розкриття “білих плям” в українській історії тощо.

Засідання УКК збирали до 400 учасників. Влада відмовила Клубу в наданні приміщень, намагалася дискредитувати УКК в ЗМІ. Однак Клуб продовжував активно працювати, збираючись окремими секціями (їх було 6) на приватних квартирах та проводячи свої заходи під відкритим небом. Для участі в його засіданнях таємно приїжджали зі Львова, Одеси, Дніпропетровська, Чернігова. Теми засідань УКК висвітлювалися на сторінках відновленого В’ячеславом Чорноволом «Українського вісника». Діяльність УКК отримала широкий резонанс за кордоном. Всі активісти УКК перебували під наглядом КГБ.

Трансформація в УГС

У 1988 рада Українського культурологічного клубу ухвалила увійти повним складом до Української Гельсінкської Спілки (УГС).

Джерела

• Олесь ШЕВЧЕНКО. «Київська весна». К.: Видавництво О.Теліги. - 2005 р., 576 с.