Перевірена версія

SARS-CoV-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2
Ілюстрація віріону SARS-CoV-2
Віріон SARS-CoV-2
Ілюстрація поперечного перерізу віріонів SARS-CoV-2 із внутрішніми компонентами
Будова віріона
Класифікація вірусів редагувати
(без рангу): Віруси (Virus)
Реалм: Riboviria
Тип: incertae sedis
Ряд: Nidovirales
Родина: Коронавіруси (Coronaviridae)
Рід: Бетакоронавіруси (Betacoronavirus)
Підрід: Sarbecovirus
Вид:
Strain:
Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2
SARS-CoV-2. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
SARS-CoV-2
Ухань, КНР, епіцентр поширення вірусу
Синоніми
Вікісховище: SARS-CoV-2

SARS-CoV-2 (скорочено від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2)[3], раніше відомий як новий коронавірус 2019 (2019-nCoV)[4][5] — одноланцюговий РНК-вмісний штам виду SARSr-CoV роду бетакоронавірусів, що вперше був генетично виявлений 2019 року в пробі пацієнта з атиповою пневмонією під час спалаху пневмонії в Ухані 2019—2020 років[6][7][8]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), передача цього вірусу можлива від людини до людини повітряно-крапельним шляхом у межах сімей пацієнтів, тому можливі ширші спалахи.

Затверджена ВООЗ назва хвороби — коронавірусна хвороба 2019[9], скорочена офіційна назва Covid-2019 або COVID-19, що є абревіатурою від англ. Coronavirus disease 2019, де взято для скорочення Coronavirus disease[10][11][12]. Разом із запровадженням нової назви вірусу, ВООЗ 11 лютого 2020 року відзначили його спорідненість з вірусом SARS-CoV, що спричинив у 2002—2004 роках тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS)[13]. Cпецифічного лікування нової коронавірусної хвороби не існує[коли?] , але наявні противірусні препарати можуть бути призначені лікарем[14].

Назва

[ред. | ред. код]

На початку пандемії вірус в народі називали «коронавірусом», «новим коронавірусом» та «коронавірусом Уханя». 30 січня в своїй доповіді ВООЗ рекомендувала тимчасове позначення «2019-nCoV», тоді як постійна назва мала бути визначена в документі МКХ згодом[15]. Через обурення жителів міста Ухань з приводу вживання назви коронавірус Уханя, 9 лютого Державний комітет КНР з охорони здоров'я присвоїв тимчасову офіційну назву вірусу «Нова коронавірусна пневмонія» (англ. Novel Coronavirus Pneumonia NCP)[16][17].

11 лютого 2020 року на брифінгу в Женеві генеральний директор ВООЗ заявив, що офіційно затверджено назву вірусу нового коронавірусу 2019-nCoV — SARS-CoV-2 від «Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2», і захворювання, спричинене ним, отримало назву коронавірусна хвороба 2019, скорочено COVID-19[12], CO в назві означає «корона» (англ. corona), VI — «вірус» (англ. virus), а D — «захворювання» (англ. disease).

Походження

[ред. | ред. код]

Нуклеотидні послідовності нового бетакоронавірусу виявляють схожість з бетакоронавірусами, виявленими у кажанів. Однак вірус генетично відрізняється від інших коронавірусів, зокрема збудника тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV) та близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS-CoV)[8]. Як і SARS-CoV, він є членом лінії Beta-CoV B[18].

Описані п'ять генів нового коронавірусу: «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-01/2019», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-04/2020», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-05/2019», «BetaCoV / Wuhan / WIV04 / 2019» та «BetaCoV / Wuhan / IPBCAMS-WH-01/2019». Дослідження проведені в Національному інституті контролю та профілактики вірусних захворювань, Інституту патогенної біології та лікарні Уханя[8][19][20]. Послідовність одноланцюгової молекули РНК становить приблизно 30 тисяч нуклеотидів.

Аналіз, проведений дослідницькою групою з Уханського інституту вірусології показав, що геном цього коронавірусу на 96 % ідентичний геному коронавірусу кажанів. Вірус SARS-CoV-2 імовірно утворився від дикого предка десь у листопаді 2019 року. Вірус-предок майже напевно був вірусом, який наявний у організмі кажанів, не завдаючи їм шкоди (як і SARS-CoV), але циркулює в одного або кількох видів тварин, з якими могли контактувати люди. Імовірно, ці види тварин (природний резервуар) потрапили на ринок в Ухані. Попередник SARS-CoV-2 існував протягом певного невстановленого часу, ніколи не заражаючи людей, поки випадково не мутував, що перетворило його на сучасний SARS-CoV-2, який здатен заражати людину[21][22][23].

Дослідники в галузі молекулярної вірусології докладно розглядали можливість штучного походження SARS-CoV-2, і досягли висновку, що імовірність цього є надзвичайно малою, оскільки вірус має високу гомологію з природними штамами коронавірусів, які циркулюють у кажанів та панголінів. Крім того, його нуклеотидна послідовність не містить слідів генетичного втручання та не співпадає з відомими генетичними конструкціями, які використовують для дослідження коронавірусів.[24][25][26]. При цьому в науковій спільноті наявні дослідники, які стверджують необхідність подальших досліджень і перевірок, щоб остаточно спростувати лабораторне походження вірусу[27][28].

Різноманітні політичні заяви щодо штучного походження вірусу робили держсекретар США Майк Помпео[29], китайські урядовці тощо. Натомість інші політичні інституції різних країн світу, зокрема Національна розвідка США[30] спростовували цю тезу.

Властивості віріонів

[ред. | ред. код]

Оболонка

[ред. | ред. код]

Як і в інших коронавірусів оболонку SARS-CoV-2 утворюють 4 білки: білок «шипа», нуклеокапсидний білок, мембранний білок, білок суперкапсиду. Білок «шипа», або S-білок є тримером, тобто утворюється 3 однаковими субодиницями. Цей тример містить 6 рецептор-зв'язувальних доменів, які призводять до зв'язування з мембранним білком АПФ-2, що є рецептором для проникнення вірусу всередину клітини.[31] На відміну від близького вірусу SARS-CoV, цей вірус еволюціонував убік більш щільної взаємодії з білком АПФ-2, що призводить до кращого проникнення в клітину.[32]

Передача та збереження в середовищі

[ред. | ред. код]

Основним чинником, що призводить до передачі вірусних частинок є потрапляння крапель слизу з ними від зараженої людини до слизових оболонок інших людей. Оскільки краплі слизу значно важче повітря, вони не затримуються в вигляді аерозолю, а падають на різні поверхні, де їх може торкнутися здорова людина, а потім перенести їх на слизову ока, рота чи носа, необережно доторкнувшись їх.[33] Дослідження лабораторії США, препринт якого був опублікований 10 березня 2020 року, свідчить, що вірус може існувати в краплях рідини на сталевих і пластикових поверхнях впродовж 7-24 годин, а окремі частинки виявляються впродовж 2-3 діб. На мідній поверхні вірусні частинки детектуються впродовж 2-4 годин, а за 8 годин зникають. Утім у реальних умовах поза лабораторією ці показники можуть відрізнятися.[34]

Згідно з дослідженнями у Франції, при знаходженні в середовищі з температурою 92°С протягом 15 хвилин вірус гине (зменшується на 98%), при знаходженні в середовищі при температурі 60°С протягом 60 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 44%, при знаходженні в середовищі при температурі 56°С протягом 30 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 36%[35].

За повідомленням медичного журналу «British Medical Journal», ймовірно вроджений імунітет від COVID-19 мають до 50% людей[36][37][38][39].

Початок пандемії

[ред. | ред. код]

Перші встановлені випадки зараження вірусом відбулися 19 листопада 2019 року та 1 грудня 2019 року в Китаї[40].

Станом на 8 лютого 2020 року у світі було лабораторно підтверджено 34 909 випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з них 724 закінчились смертю[41]. Переважна кількість випадків зафіксовані в Китаї, але інфікованих було виявлено у 24 інших країнах світу[42]. 7 лютого Міністерство охорони здоров'я України розпочало перемовини про евакуацію українських громадян з Уханя й інших міст провінції Хубей[42]. 20 лютого українські громадяни, які прибули з КНР літаком в аеропорт Харків, були звідти доправлені автобусами до Нових Санжар і розміщені там у медичному центрі Нацгвардії України на 14 діб для обсервації. Також, на круїзному лайнері «Diamond Princess», що належить Японії було виявлено 135 осіб, котрі заразилися новим коронавірусом SARS-CoV-2, із них двоє — громадяни України, що працювали на лайнері й які, станом на 20 лютого, повністю видужали.[43]

11 березня 2020 року ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусу у світі. Востаннє до того ВООЗ оголошувала пандемію 2009 року під час спалаху «свинячого грипу» H1N1[44].

Станом на 27 березня в світі кількість інфікованих перевищила 543 тисячі осіб, з них понад 25 тисяч померли і понад 125 тисяч подолали хворобу.[45] В Україні станом на 23 квітня 2020 року — хворих: 7 170 осіб; одужало: 504 особи; померло: 187 осіб[46].

Мутація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Штами SARS-CoV-2

SARS-CoV-2 повільно змутував у форму, яка менше небезпечна для людини. Зокрема, вважається, що у SARS-CoV-2 знизилися можливості з'єднання з рецептором ACE2 на клітинах людини[47][48].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Fox, Dan (2020). What you need to know about the Wuhan coronavirus. Nature. doi:10.1038/d41586-020-00209-y. ISSN 0028-0836.
  2. а б Zhang, Y.-Z. та ін. (12 January 2020). Wuhan seafood market pneumonia virus isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (англ.). Bethesda MD. Процитовано 13 January 2020.
  3. Coronavirus disease named Covid-19. bbc.com (англійською) . BBC News. 11 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  4. Surveillance case definitions for human infection with novel coronavirus (nCoV). who.int. ВООЗ. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2020.
  5. Novel coronavirus (2019-nCoV), Wuhan, China. Cdc.gov. 10 January 2020. Процитовано 16 January 2020.
  6. 中国疾病预防控制中心. www.chinacdc.cn. Процитовано 9 January 2020.
  7. New-type coronavirus causes pneumonia in Wuhan: expert – Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 9 January 2020.
  8. а б в CoV2020. platform.gisaid.org. Процитовано 12 January 2020.
  9. Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 23 (англ.)
  10. Page, Michael Le. Covid-19: The new coronavirus disease now officially has a name. New Scientist (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
  11. Coronavirus disease named Covid-19. BBC News (брит.). 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
  12. а б Коронавірус-вбивця отримав офіційну назву. УНІАН. Процитовано 11 лютого 2020.
  13. COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal. Global Biodefense (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
  14. WHO says new China coronavirus could spread, warns hospitals worldwide. Reuters (англ.). 14 січня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  15. ВООЗ запропонувала тимчасову назву для китайського коронавіруса. rbc.ua. Процитовано 11 лютого 2020.
  16. У Китаї дали тимчасову офіційну назву коронавірусу. day.kyiv.ua. Процитовано 11 лютого 2020.
  17. Коронавірус отримав тимчасову офіційну назву. Українська правда. Процитовано 11 лютого 2020.
  18. Phylogeny of SARS-like betacoronaviruses. nextstrain. Процитовано 18 January 2020.
  19. Initial genome release of novel coronavirus. Virological (амер.). 11 January 2020. Процитовано 12 January 2020.
  20. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (амер.). 18 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  21. Begley, Sharon (25 січня 2020). DNA sleuths read the coronavirus genome, tracing its origins. STAT (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
  22. Nakagawa, So; Miyazawa, Takayuki (2020). Genome evolution of SARS-CoV-2 and its virological characteristics. Inflammation and Regeneration. 40 (1). doi:10.1186/s41232-020-00126-7. ISSN 1880-8190.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  23. Chaw, Shu-Miaw; Tai, Jui-Hung; Chen, Shi-Lun; Hsieh, Chia-Hung; Chang, Sui-Yuan; Yeh, Shiou-Hwei; Yang, Wei-Shiung; Chen, Pei-Jer; Wang, Hurng-Yi (2020). The origin and underlying driving forces of the SARS-CoV-2 outbreak. Journal of Biomedical Science. 27 (1). doi:10.1186/s12929-020-00665-8. ISSN 1423-0127.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. The proximal origin of SARS-CoV-2 // Kristian G. Andersen, Andrew Rambaut, W. Ian Lipkin, Edward C. Holmes & Robert F. Garry, Nature Medicine, volume 26, pages 450–452 (2020), Published: 17 March 2020
  25. Burki, Talha (2020). The origin of SARS-CoV-2. The Lancet Infectious Diseases. 20 (9): 1018—1019. doi:10.1016/S1473-3099(20)30641-1. ISSN 1473-3099.
  26. Boni, Maciej F.; Lemey, Philippe; Jiang, Xiaowei; Lam, Tommy Tsan-Yuk; Perry, Blair W.; Castoe, Todd A.; Rambaut, Andrew; Robertson, David L. (2020). Evolutionary origins of the SARS-CoV-2 sarbecovirus lineage responsible for the COVID-19 pandemic. Nature Microbiology. 5 (11): 1408—1417. doi:10.1038/s41564-020-0771-4. ISSN 2058-5276.
  27. Segreto, Rossana; Deigin, Yuri (2020). The genetic structure of SARS‐CoV‐2 does not rule out a laboratory origin. BioEssays: 2000240. doi:10.1002/bies.202000240. ISSN 0265-9247.
  28. Sirotkin, Karl; Sirotkin, Dan (2020). Might SARS‐CoV‐2 Have Arisen via Serial Passage through an Animal Host or Cell Culture?. BioEssays. 42 (10): 2000091. doi:10.1002/bies.202000091. ISSN 0265-9247.
  29. США мають докази, що коронавірус поширився з лабораторії в Ухані - Помпео. РБК-Україна. 03 травня 2020 19:46.
  30. Коронавірус не було створено штучно - розвідка США // РБК-Україна, 30.04.2020 17:59
  31. Wrapp, Daniel; Wang, Nianshuang; Corbett, Kizzmekia S.; Goldsmith, Jory A.; Hsieh, Ching-Lin; Abiona, Olubukola; Graham, Barney S.; McLellan, Jason S. (2020). Cryo-EM structure of the 2019-nCoV spike in the prefusion conformation. Science. 367 (6483): 1260—1263. doi:10.1126/science.abb2507. ISSN 0036-8075.(англ.)
  32. Andersen, Kristian G.; Rambaut, Andrew; Lipkin, W. Ian; Holmes, Edward C.; Garry, Robert F. (2020). The proximal origin of SARS-CoV-2. Nature Medicine. doi:10.1038/s41591-020-0820-9. ISSN 1078-8956.
  33. How COVID-19 Is Spread. The Scientist Magazine (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
  34. SARS-CoV-2 Can Live on Plastic and Steel for 2–3 Days. The Scientist Magazine (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
  35. Pastorino, Boris; Touret, Franck; Gilles, Magali; Lamballerie, Xavier de; Charrel, Remi N. (20 квітня 2020). Evaluation of heating and chemical protocols for inactivating SARS-CoV-2. bioRxiv (англ.). с. 2020.04.11.036855. doi:10.1101/2020.04.11.036855. Процитовано 28 червня 2020.
  36. До 50% людей мають вроджений імунітет до коронавірусу - вчені // Укрінформ, 19.09.2020.
  37. Вроджений імунітет до коронавірусу може бути поширений серед людей більше, ніж вважалося раніше // Інтерфакс-Україна, 18.09.2020.
  38. Вроджений імунітет до COVID-19 можуть мати до 50% людей - вчені // Корреспондент, 18.09.2020.
  39. Covid-19: Do many people have pre-existing immunity? // BMJ, 17.09.2020.
  40. China’s first confirmed Covid-19 case traced back to November 17. South China Morning Post (англ.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
  41. У МОЗ надали оперативну інформацію про поширення нового коронавірусу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН) (укр.). 8 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  42. а б Україна веде переговори про евакуацію 50 громадян з Уханя – МОЗ. Радіо Свобода. 7 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
  43. Небезпечний коронавірус підхопили двоє українців, які працювали на круїзному лайнері. Українська правда (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
  44. ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу у світі. РБК-Украина. Процитовано 11 березня 2020.
  45. Coronavirus Dashboard. ncov2019.live (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
  46. В Україні на коронавірус захворіли понад 7 тисяч людей: за добу виявили рекордні 578 випадків // 24 (телеканал), 23.04.2020.
  47. Коронавирус ослабевает: ученые обнаружили первую значительную мутацию Covid-19
  48. Analysis of the mutation dynamics of SARS-CoV-2 reveals the spread history and emergence of RBD mutant with lower ACE2 binding affinity

Посилання

[ред. | ред. код]