Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Miami Masters)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відкритий чемпіонат Маямі
Поточне змагання Miami Open 2020
Інформація
Засновано1985
РозташуванняМаямі,
США США
Кі-Біскейн
 США
АренаХард Рок Стедіум
ПокриттяХард / Відкриті корти
СайтОфіційний сайт
КатегоріяATP Мастерс 1000
Сітка96 одиночний
32 парний
Призові$8,761,725 USD (2020)
КатегоріяПрем'єрний обов'язковий
Сітка96 одиночний
32 парний
Призові$8,761,725 USD (2020)
CMNS: Відкритий чемпіонат Маямі з тенісу у Вікісховищі

Відкритий чемпіонат Маямі (Miami Open) — щорічний тенісний турнір, що проводиться одночасно як серед чоловіків, так і жінок у Маямі-Ґарденс (англ. Miami Gardens), Маямі-Дейд, Флорида в березні — квітні.

Турнір є дуже популярним як в ATP турі, так WTA, його також називають п'ятим турніром Великого слема.

У 1985 році турнір проводився у Делрей-Біч, а у 1986 в Бока-Ратон, в окрузі Палм-Біч на південному сході штату Флорида. З 1987 по 2018 роки турнір проводився у Кі-Біскейн.

Цей турнір спочатку був відом як Міжнародний чемпіонат Ліптон (Lipton International Players Championships 1985—1992) та Чемпіонат Ліптон (Lipton Championships 1993—1999). У 2000 відбулася зміна як спонсора турніру, так і титульної назви на Відкритий чемпіонат Ерікссон (Ericsson Open 2000—2001). У 2002, турнір отримав назву Відкритий чемпіонат Насдак-100 (the NASDAQ-100 Open 2002—2006). З 2007 турнір перейменовано на Відкритий чемпіонат Соні Ерікссон (Sony Ericsson Open 2007—2012) та просто Відкритий чемпіонат Соні з тенісу (Sony Open Tennis 2013—2014). З 2015 Відкритий чемпіонат Маямі представлений Ітау (Miami Open presented by Itau).

Цей турнір відбувається протягом 12 діб і в ньому беруть участь, в основній сітці, 96 чоловіків та 96 жінок в одиночному турнірі, і по 32 пари.

Фінали

[ред. | ред. код]

Чоловіки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
  • Чоловічі фінали тричі не починалися, або не завершувалися з моменту заснування турніру.
    • 1989 року п'яний водій збив Томаса Мустера лише через годину після його перемоги в півфіналі, пошкодивши зв'язки лівого коліна. Мустер кілька місяців провів у інвалідному візку, але все-таки виграв цей турнір вісім років по тому.
    • 1996 року Горан Іванишевич знявся з фіналу на самому його початку через ригідність потиличних м'язів внаслідок спання в неправильному положенні попередньої ночі.
    • 2004 року наприкінці першого сету було видно, що Гільєрмо Кор'я страждає від болю в спині. Зрештою через це він знявся в першому геймі четвертого сету. Виявилося, що біль спричинювали камені в нирках.
Рік Чемпіон Опонент Рахунок
Lipton International Players Championships
1985 США Тім Майотт США Скотт Девіс 4–6, 4–6, 6–3, 6–2, 6–4
1986 Чехословаччина Іван Лендл Швеція Матс Віландер 3–6, 6–1, 7–6(7–5), 6–4
1987 Чехословаччина Мілослав Мечирж Чехословаччина Іван Лендл 7–5, 6–2, 7–5
1988 Швеція Матс Віландер США Джиммі Коннорс 6–4, 4–6, 6–4, 6–4
1989 Чехословаччина Іван Лендл (2) Австрія Томас Мустер Технічна поразка
↓  ATP Мастерс 1000  ↓
1990 США Андре Агассі Швеція Стефан Едберг 6–1, 6–4, 0–6, 6–2
1991 США Джим Кур'є США Девід Вітон 4–6, 6–3, 6–4
1992 США Майкл Чанг Аргентина Альберто Манчіні 7–5, 7–5
Lipton Championships
1993 США Піт Сампрас США Мелавіа Вашингтон 6–3, 6–2
1994 США Піт Сампрас (2) США Андре Агассі 5–7, 6–3, 6–3
1995 США Андре Агассі (2) США Піт Сампрас 3–6, 6–2, 7–6(7–3)
1996 США Андре Агассі (3) Хорватія Горан Іванишевич 3–0 Відмова
1997 Австрія Томас Мустер Іспанія Серхі Бругера 7–6(8–6), 6–3, 6–1
1998 Чилі Марсело Ріос США Андре Агассі 7–5, 6–3, 6–4
1999 Нідерланди Ріхард Крайчек Франція Себастьян Грожан 4–6, 6–1, 6–2, 7–5
Ericsson Open
2000 США Піт Сампрас (3) Бразилія Густаво Куертен 6–1, 6–7(2–7), 7–6(7–5), 7–6(10–8)
2001 США Андре Агассі (4) США Ян-Майкл Гембілл 7–6(7–4), 6–1, 6–0
NASDAQ-100 Open
2002 США Андре Агассі (5) Швейцарія Роджер Федерер 6–3, 6–3, 3–6, 6–4
2003 США Андре Агассі (6) Іспанія Карлос Моя 6–3, 6–3
2004 США Енді Роддік Аргентина Гільєрмо Кор'я 6–7(2–7), 6–3, 6–1, Відмова
2005 Швейцарія Роджер Федерер Іспанія Рафаель Надаль 2–6, 6–7(4–7), 7–6(7–5), 6–3, 6–1
2006 Швейцарія Роджер Федерер (2) Хорватія Іван Любичич 7–6(7–5), 7–6(7–4), 7–6(8–6)
Sony Ericsson Open
2007 Сербія Новак Джокович Аргентина Гільєрмо Каньяс 6–3, 6–2, 6–4
2008 Росія Микола Давиденко Іспанія Рафаель Надаль 6–4, 6–2
2009 Велика Британія Енді Маррей Сербія Новак Джокович 6–2, 7–5
2010 США Енді Роддік (2) Чехія Томаш Бердих 7–5, 6–4
2011 Сербія Новак Джокович (2) Іспанія Рафаель Надаль 4–6, 6–3, 7–6(7–4)
2012 Сербія Новак Джокович (3) Велика Британія Енді Маррей 6–1, 7–6(7–4)
Sony Open Tennis
2013 Велика Британія Енді Маррей (2) Іспанія Давид Феррер 2–6, 6–4, 7–6(7–1)
2014 Сербія Новак Джокович (4) Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–3
Miami Open presented by Itaú
2015 Сербія Новак Джокович (5) Велика Британія Енді Маррей 7–6(7–3), 4–6, 6–0
2016 Сербія Новак Джокович (6) Японія Кеі Нішікорі 6–3, 6–3
2017 Швейцарія Роджер Федерер (3) Іспанія Рафаель Надаль 6–3, 6–4
2018 США Джон Ізнер Німеччина Александр Зверєв 6–7(4–7), 6–4, 6–4
2019 Швейцарія Роджер Федерер (4) США Джон Ізнер 6–1, 6–4
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2021 Польща Губерт Гуркач Італія Яннік Сіннер 7–6(7–4), 6–4
2022 Іспанія Карлос Алькарас Норвегія Каспер Рууд 7–5, 6–4
2023   Данило Медведєв Італія Яннік Сіннер 7–5, 6–3
2024 Італія Яннік Сіннер Болгарія Григор Димитров 6–3, 6–1

Жінки, одиночний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонка Фіналістка Рахунок
Lipton International Players Championships
1985 США Мартіна Навратілова США Кріс Еверт 6–2, 6–4
1986 США Кріс Еверт ФРН Штеффі Граф 6–4, 6–2
1987 ФРН Штеффі Граф США Кріс Еверт 6–1, 6–2
↓  Турнір 1-ї категорії  ↓
1988 ФРН Штеффі Граф (2) США Кріс Еверт 6–4, 6–4
1989 Аргентина Габріела Сабатіні США Кріс Еверт 6–1, 4–6, 6–2
1990 Югославія Моніка Селеш Австрія Юдіт Візнер 6–1, 6–2
1991 Югославія Моніка Селеш (2) Аргентина Габріела Сабатіні 6–3, 7–5
1992 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо Аргентина Габріела Сабатіні 6–1, 6–4
Lipton Championships
1993 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (2) Німеччина Штеффі Граф 6–4, 3–6, 6–3
1994 Німеччина Штеффі Граф (3) Білорусь Наташа Звєрєва 4–6, 6–1, 6–2
1995 Німеччина Штеффі Граф (4) Японія Кіміко Дате-Крумм 6–1, 6–4
1996 Німеччина Штеффі Граф (5) США Чанда Рубін 6–1, 6–3
1997 Швейцарія Мартіна Хінгіс США Моніка Селеш 6–2, 6–1
1998 США Вінус Вільямс Росія Анна Курникова 2–6, 6–4, 6–1
1999 США Вінус Вільямс (2) США Серена Вільямс 6–1, 4–6, 6–4
Ericsson Open
2000 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2) США Ліндсі Девенпорт 6–3, 6–2
2001 США Вінус Вільямс (3) США Дженніфер Капріаті 4–6, 6–1, 7–6(7–4)
NASDAQ-100 Open
2002 США Серена Вільямс США Дженніфер Капріаті 7–5, 7–6(7–4)
2003 США Серена Вільямс (2) США Дженніфер Капріаті 4–6, 6–4, 6–1
2004 США Серена Вільямс (3) Росія Олена Дементьєва 6–1, 6–1
2005 Бельгія Кім Клейстерс Росія Марія Шарапова 6–3, 7–5
2006 Росія Світлана Кузнецова Росія Марія Шарапова 6–4, 6–3
Sony Ericsson Open
2007 США Серена Вільямс (4) Бельгія Жустін Енен 0–6, 7–5, 6–3
2008 США Серена Вільямс (5) Сербія Єлена Янкович 6–1, 5–7, 6–3
↓  Прем'єрний обов'язковий  ↓
2009 Білорусь Вікторія Азаренко США Серена Вільямс 6–3, 6–1
2010 Бельгія Кім Клейстерс (2) США Вінус Вільямс 6–2, 6–1
2011 Білорусь Вікторія Азаренко (2) Росія Марія Шарапова 6–1, 6–4
2012 Польща Агнешка Радванська Росія Марія Шарапова 7–5, 6–4
Sony Open Tennis
2013 США Серена Вільямс (6) Росія Марія Шарапова 4–6, 6–3, 6–0
2014 США Серена Вільямс (7) КНР Лі На 7–5, 6–1
Miami Open presented by Itaú
2015 США Серена Вільямс (8) Іспанія Карла Суарес Наварро 6–2, 6–0
2016 Білорусь Вікторія Азаренко (3) Росія Світлана Кузнецова 6–3, 6–2
2017 Велика Британія Джоанна Конта Данія Каролін Возняцкі 6–4, 6–3
2018 США Слоун Стівенс Латвія Олена Остапенко 7–6(7–5), 6–1
2019 Австралія Ешлі Барті Чехія Кароліна Плішкова 7–6(7–1), 6–3
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2021 Австралія Ешлі Барті (2) Канада Б'янка Андреєску 6–4, 4–0, прип. гру
2022 Польща Іга Свьонтек Японія Осака Наомі 6–4, 6–0
2023 Чехія Петра Квітова Казахстан Олена Рибакіна 7–6(16–14), 6–2
2024 США Даніель Коллінз Казахстан Олена Рибакіна 7–5, 6–3

Чоловіки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Опоненти Рахунок
1985 США Пол Еннекон
ПАР Кристо ван Ренсбург
США Шервуд Стюарт
Австралія Кім Ворик
7–5, 7–5, 6–4
1986 США Бред Гілберт
США Вінсент ван Паттен
Швеція Стефан Едберг
Швеція Андерс Яррід
Технічна поразка
1987 США Пол Еннекон (2)
ПАР Кристо ван Ренсбург (2)
США Кен Флек
США Роберт Сегусо
6–2, 6–4, 6–4
1988 Австралія Джон Фіцджеральд
Швеція Андерс Яррід
США Кен Флек
США Роберт Сегусо
7–6, 6–1, 7–5
1989 Швейцарія Якоб Гласек
Швеція Андерс Яррід (2)
США Джим Гребб
США Патрік Макінрой
6–3, Відмова
1990 США Рік Ліч
США Джим П'ю
ФРН Борис Бекер
Бразилія Кассіо Мотта
6–3, 6–4
1991 ПАР Вейн Феррейра
ПАР Піт Норвал
США Кен Флек
США Роберт Сегусо
5–7, 7–6, 6–2
1992 США Кен Флек
США Тодд Вітскен
США Кент Кіннер
США Свен Салумаа
6–4, 6–3
1993 Нідерланди Ріхард Крайчек
Нідерланди Ян Сімерінк
США Патрік Макінрой
США Джонатан Старк
6–7, 6–4, 7–6
1994 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Пол Гаргейс
Багамські Острови Марк Ноулз
США Джаред Палмер
7–6, 7–6
1995 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд
США Джим Гребб
США Патрік Макінрой
6–3, 7–6
1996 Австралія Тодд Вудбрідж (2)
Австралія Марк Вудфорд (2)
ПАР Елліс Феррейра
США Патрік Гелбрайт
6–1, 6–3
1997 Австралія Тодд Вудбрідж (3)
Австралія Марк Вудфорд (3)
Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор
7–6, 7–6
1998 ПАР Елліс Феррейра (2)
США Рік Ліч (2)
США Алекс О'Браєн
США Джонатан Старк
6–2, 6–4
1999 Зімбабве Вейн Блек
Австралія Сендон Столл
Німеччина Борис Бекер
США Ян-Майкл Гембілл
6–1, 6–1
2000 Австралія Тодд Вудбрідж (4)
Австралія Марк Вудфорд (4)
Чехія Мартін Дамм
Словаччина Домінік Грбатий
6–3, 6–4
2001 Чехія Їржі Новак
Чехія Давід Рікл
Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж
7–5, 7–6(7–3)
2002 Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор
США Доналд Джонсон
США Джаред Палмер
6–3, 3–6, 6–1
2003 Швейцарія Роджер Федерер
Білорусь Максим Мирний
Індія Леандер Паес
Чехія Давід Рікл
7–5, 6–3
2004 Зімбабве Вейн Блек (2)
Зімбабве Кевін Ульєтт
Швеція Йонас Бйоркман
Австралія Тодд Вудбрідж
6–2, 7–6(14–12)
2005 Швеція Йонас Бйоркман
Білорусь Максим Мирний (2)
Зімбабве Вейн Блек
Зімбабве Кевін Ульєтт
6–1, 6–2
2006 Швеція Йонас Бйоркман (2)
Білорусь Максим Мирний (3)
США Боб Браян
США Майк Браян
6–4, 6–4
2007 США Боб Браян
США Майк Браян
Чехія Мартін Дамм
Індія Леандер Паес
6–7(7–9), 6–3, [10–7]
2008 США Боб Браян (2)
США Майк Браян (2)
Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз
6–2, 6–2
2009 Білорусь Максим Мирний (4)
Ізраїль Енді Рам
Австралія Ешлі Фішер
Австралія Стівен Гасс
6–7(4–7), 6–2, [10–7]
2010 Чехія Лукаш Длоуги
Індія Леандер Паес
Індія Магеш Бгупаті
Білорусь Максим Мирний
6–2, 7–5
2011 Індія Магеш Бгупаті
Індія Леандер Паес (2)
Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
6–7(5–7), 6–2, [10–5]
2012 Індія Леандер Паес (3)
Чехія Радек Штепанек
Білорусь Максим Мирний
Канада Деніел Нестор
3–6, 6–1, [10–8]
2013 Пакистан Айсам-уль-Хак Куреші
Нідерланди Жан-Жульєн Роєр
Польща Маріуш Фирстенберг
Польща Марцін Матковський
6–4, 6–1
2014 США Боб Браян (3)
США Майк Браян (3)
Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара
7–6(10–8), 6–4
2015 США Боб Браян (4)
США Майк Браян (4)
Канада Вашек Поспішил
США Джек Сок
6–3, 1–6, [10–8]
2016 Франція П'єр-Юг Ербер
Франція Ніколя Маю
ПАР Равен Класен
США Ражів Рам
5–7, 6–1, [10–7]
2017 Польща Лукаш Кубот
Бразилія Марсело Мело
США Ніколас Монро
США Джек Сок
7–5, 6–3
2018 США Боб Браян (5)
США Майк Браян (5)
Росія Карен Хачанов
Росія Андрій Рубльов
4–6, 7–6(7–5), [10–4]
2019 США Боб Браян (6)
США Майк Браян (6)
Нідерланди Веслі Колгоф
Греція Стефанос Ціціпас
7–5, 7–6(10–8)
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2021 Хорватія Нікола Мектич
Хорватія Мате Павич
Велика Британія Ден Еванс
Велика Британія Ніл Скупскі
6–4, 6–4
2022 Польща Губерт Гуркач
США Джон Ізнер
Нідерланди Wesley Koolhof
Велика Британія Neal Skupski
7–6(7–5), 6–4
2023 Мексика Сантьяго Гонсалес[en]
Франція Едуар Роже-Васслен
США Остін Крайчек
Франція Ніколя Маю
7–6(7–4), 7–5
2024 Індія Роган Бопанна
Австралія Меттью Ебден
Хорватія Іван Додіг
США Остін Крайчек
6–7(3–7), 6–3, [10–6]

Жінки, парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонки Опонентки Рахунок
1985 США Джиджі Фернандес
США Мартіна Навратілова
США Барбара Джордан
Чехословаччина Гана Мандлікова
7–6(7–4), 6–2
1986 США Пем Шрайвер
Чехословаччина Гелена Сукова
США Кріс Еверт
Австралія Венді Тернбулл
6–2, 6–3
1987 США Мартіна Навратілова (2)
США Пем Шрайвер (2)
ФРН Клаудія Коде-Кільш
Чехословаччина Гелена Сукова
6–3, 7–6(8–6)
1988 ФРН Штеффі Граф
Аргентина Габріела Сабатіні
США Джиджі Фернандес
США Зіна Гаррісон
7–6(8–6), 6–3
1989 Чехословаччина Яна Новотна
Чехословаччина Гелена Сукова (2)
США Джиджі Фернандес
США Лорі Макніл
7–6(7–5), 6–4
1990 Чехословаччина Яна Новотна (2)
Чехословаччина Гелена Сукова (3)
США Бетсі Нагелсен
США Робін Вайт
6–4, 6–3
1991 США Мері Джо Фернандес
США Зіна Гаррісон
США Джиджі Фернандес
Чехословаччина Яна Новотна
7–5, 6–2
1992 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
Канада Джилл Гетерінгтон
США Кеті Ріналді
7–5, 5–7, 6–3
1993 Чехія Яна Новотна (3)
Латвія Лариса Савченко-Нейланд (2)
Канада Джилл Гетерінгтон
США Кеті Ріналді
6–2, 7–5
1994 США Джиджі Фернандес (2)
Білорусь Наташа Звєрєва
США Патті Фендік
США Мередіт Макґрат
6–3, 6–1
1995 Чехія Яна Новотна (4)
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (2)
США Джиджі Фернандес
Білорусь Наташа Звєрєва
7–5, 2–6, 6–3
1996 Чехія Яна Новотна (5)
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (3)
США Мередіт Макґрат
Латвія Лариса Савченко-Нейланд
6–4, 6–4
1997 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (4)
Білорусь Наташа Звєрєва (2)
Бельгія Сабін Аппельманс
Нідерланди Міріам Ореманс
6–4, 6–2
1998 Швейцарія Мартіна Хінгіс
Чехія Яна Новотна (6)
Іспанія Аранча Санчес Вікаріо
Білорусь Наташа Звєрєва
6–2, 3–6, 6–3
1999 Швейцарія Мартіна Хінгіс (2)
Чехія Яна Новотна (7)
США Мері Джо Фернандес
США Моніка Селеш
0–6, 6–4, 7–6(7–1)
2000 Франція Жулі Алар-Декюжі
Японія Ай Суґіяма
США Ніколь Арендт
Нідерланди Манон Боллеграф
4–6, 7–5, 6–4
2001 Іспанія Аранча Санчес Вікаріо (5)
Франція Наталі Тозья
США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
6–0, 6–4
2002 США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
Іспанія Вірхінія Руано Паскуаль
Аргентина Паола Суарес
7–6(7–4), 6–7(4–7), 6–3
2003 ПАР Лізель Губер
Болгарія Магдалена Малеєва
Японія Асагое Сінобу
Японія Міягі Нана
6–4, 3–6, 7–5
2004 Росія Надія Петрова
США Меган Шонессі
Росія Світлана Кузнецова
Росія Олена Лиховцева
6–2, 6–3
2005 Росія Світлана Кузнецова
Австралія Алісія Молік
США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс
7–5, 6–7(5–7), 6–2
2006 США Ліза Реймонд (2)
Австралія Саманта Стосур
ПАР Лізель Губер
США Мартіна Навратілова
6–4, 7–5
2007 США Ліза Реймонд (3)
Австралія Саманта Стосур (2)
Зімбабве Кара Блек
ПАР Лізель Губер
6–4, 3–6, [10–2]
2008 Словенія Катарина Среботнік
Японія Ай Суґіяма (2)
Зімбабве Кара Блек
США Лізель Губер
7–5, 4–6, [10–3]
2009 Росія Світлана Кузнецова (2)
Франція Амелі Моресмо
Чехія Квета Пешке
США Ліза Реймонд
4–6, 6–3, [10–3]
2010 Аргентина Хісела Дулко
Італія Флавія Пеннетта
Росія Надія Петрова
Австралія Саманта Стосур
6–3, 4–6, [10–7]
2011 Словаччина Даніела Гантухова
Польща Агнешка Радванська
США Лізель Губер
Росія Надія Петрова
7–6(7–5), 2–6, [10–8]
2012 Росія Марія Кириленко
Росія Надія Петрова (2)
Італія Сара Еррані
Італія Роберта Вінчі
7–6(7–0), 4–6, [10–4]
2013 Росія Надія Петрова (3)
Словенія Катарина Среботнік (2)
США Ліза Реймонд
Велика Британія Лора Робсон
6–1, 7–6(7–2)
2014 Швейцарія Мартіна Хінгіс (3)
Німеччина Сабіне Лісіцкі
Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
4–6, 6–4, [10–5]
2015 Швейцарія Мартіна Хінгіс (4)
Індія Саня Мірза
Росія Катерина Макарова
Росія Олена Весніна
7–5, 6–1
2016 США Бетані Маттек-Сендс
Чехія Луціє Шафарова
Угорщина Тімеа Бабош
Казахстан Ярослава Шведова
6–3, 6–4
2017 Канада Габріела Дабровскі
КНР Сюй Їфань
Індія Саня Мірза
Чехія Барбора Стрицова
6–4, 6–3
2018 Австралія Ешлі Барті
США Коко Вандевей
Чехія Барбора Крейчикова
Чехія Катержина Сінякова
6–2, 6–1
2019 Бельгія Елісе Мертенс
Білорусь Аріна Соболенко
Австралія Саманта Стосур
КНР Чжан Шуай
7–6 (7–5), 6–2
2020
Скасовано через пандемію коронавірусу
2021 Японія Аояма Сюко
Японія Ена Сібахара
США Гейлі Картер
Бразилія Луїза Стефані
6–2, 7–5
2022 Німеччина Лаура Зігемунд
  Віра Звонарьова
  Вероніка Кудерметова
Бельгія Елісе Мертенс
7–6(7–3), 7–5
2023 США Корі Гофф
США Джессіка Пегула
Канада Лейла Фернандес
США Тейлор Таунсенд
7–6(8–6), 6–2
2024 США Софія Кенін
США Бетані Маттек-Сендс
Канада Габріела Дабровскі
Нова Зеландія Ерін Рутліфф
4–6, 7–6(7–5), [11–9]

Змішаний парний розряд

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіони Опоненти Рахунок
1985 Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт
США Мартіна Навратілова
Польща Войцех Фібак
Канада Карлінг Бассетт-Сегусо
6–3, 6–4
1986 Австралія Джон Фіцджеральд
Австралія Елізабет Смайлі
Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо
ФРН Штеффі Граф
6–4, 7–5
1987 Чехословаччина Мілослав Мечирж
Чехословаччина Яна Новотна
ПАР Кристо ван Ренсбург
ПАР Елна Рейнах
6–3, 3–6, 6–3
1988 Нідерланди Міхіл Схаперс
США Енн Генрікссон
США Джим П'ю
Чехословаччина Яна Новотна
6–4, 6–4
1989 США Кен Флек
Канада Джилл Гетерінгтон
США Шервуд Стюарт
США Зіна Гаррісон
6–2, 7–6(7–3)

Рекорди

[ред. | ред. код]
Гравець Рекорд Рік
Найбільш титулів в одиночному розряді
Чоловіки, одиночний розряд США Андре Агассі (USA)
Сербія Новак Джокович (SRB)
6
1990, 1995, 1996, 2001, 2002, 2003
2007, 2011, 2012, 2014, 2015, 2016
Жінки, одиночний розряд США Серена Вільямс (USA)
8
2002, 2003, 2004, 2007, 2008, 2013, 2014, 2015
Найбільш титулів підряд
Чоловіки, одиночний розряд США Андре Агассі (USA)
Сербія Новак Джокович (SRB)
3
2001, 2002, 2003
2014, 2015, 2016
Жінки, одиночний розряд Німеччина Штеффі Граф (GER)
США Серена Вільямс (USA)
3
1994, 1995, 1996
2002, 2003, 2004 & 2013, 2014, 2015
Найбільше виграних підряд матчів
Чоловіки, одиночний розряд США Андре Агассі (USA)
19
2001, 2002, 2003, 2004
Жінки, одиночний розряд Німеччина Штеффі Граф (GER)
США Вінус Вільямс (USA)
22
1994, 1995, 1996, 1999
1998, 1999, 2001, 2002
Найбільш раз посіяні під 1-м номером
Чоловіки, одиночний розряд Швейцарія Роджер Федерер (SUI)
7
2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2010, 2018
Жінки, одиночний розряд США Серена Вільямс (USA)
7
2003, 2004, 2009, 2013, 2014, 2015, 2016
Несіяні гравці, які потрапили до фіналу
Чоловіки, одиночний розряд Франція Себастьян Грожан (FRA)
США Девід Вітон (USA)
США Тім Майотт (USA) (переможець)
США Скотт Девіс (USA)
1999
1991
1985
1985
Жінки, одиночний розряд Бельгія Кім Клейстерс (BEL) (переможниця)
2005
Наймолодші й найстарші переможці
Наймолодший в чоловічому одиночному розряді Сербія Новак Джокович (SRB)
19 років
316 днів
2007
Наймолодша в жіночому одиночному розряді Югославія Моніка Селеш (YUG)
16 років
111 днів
1990
Найстарший в чоловічому одиночному розряді Швейцарія Роджер Федерер (SUI)
37 років
235 днів
2019
Найстарша в жіночому одиночному розряді США Серена Вільямс (USA)
33 років
190 днів
2015
Досягнули найбільше фіналів
Чоловіки, одиночний розряд США Андре Агассі (USA)
8
1990, 1994, 1995, 1996, 1998, 2001, 2002, 2003
Жінки, одиночний розряд США Серена Вільямс (USA)
10
1999, 2002, 2003, 2004, 2007, 2008, 2009, 2013, 2014, 2015
Найбільш титулів у парному розряді – команди
Чоловіки, парний розряд США Браян (USA) / США Браян (USA)
6
2007, 2008, 2014, 2015, 2018, 2019
Жінки, парний розряд Чехія Новотна (CZE) / Чехія Сукова (CZE)
Чехія Новотна (CZE) / Іспанія Санчес (ESP)
Чехія Новотна (CZE) / Швейцарія Хінгіс (SUI)
США Реймонд (USA) / Австралія Стосур (AUS)
2
1989, 1990
1995, 1996
1998, 1999
2006, 2007
Найбільш титулів у парному розряді – окремі гравці
Чоловіки, парний розряд США Боб Браян (USA)
США Майк Браян (USA)
6
2007, 2008, 2014, 2015, 2018, 2019
2007, 2008, 2014, 2015, 2018, 2019
Жінки, парний розряд Чехія Яна Новотна (CZE)
7
1989, 1990, 1993, 1995, 1996, 1998, 1999

Посилання

[ред. | ред. код]