Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 14 серпня 2019, заснована на цій версії.

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	ме́ч	мечі́
Р.	меча́	мечі́в
Д.	мече́ві мечу́	меча́м
З.	ме́ч	мечі́
Ор.	мече́м	меча́ми
М.	мечі́ мечу́	меча́х
Кл.	мечу́*	мечі́*

ме́ч

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -меч-.

Вимова

Зразкова:
- МФА: [ˈmɛʧ]
Хибна:
- МФА: [ˈmɛʨ]
вимова^{?, файл}
вітчизняна транскрипція: [ме́ч]

Семантичні властивості

Значення

старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ◆ З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили. Тарас Шевченко, II, 1953, 42).
заст. у старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ◆ Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).

Синоніми

—
—

Антоніми

—
—

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: мечик ін. іменники: мечник, мечоніс, мечоносець, мечохвіст, меч-риба прикметники: мечоподібний

Етимологія

Від др. мечь (мьчь), що походить із псл. mečь (mьčь). Неясного походження. Зіставляється з готська *mēkeis («меч»), д.-ісл. mækir, давньонорв. māki.

Переклад

Список перекладів
Іспанська_es: espada ^(es) Англійська_en: sword ^(en) Болгарська_bg: меч ^(bg) чол. Білоруська_be: меч ^(be) чол. Верхньолужицька_hsb: mječ ^(hsb) Грецька_el: ξίφος ^(el) Есперанто^ш_eo: glavo ^(eo) Кримськотатарська_crh: qılıç ^(crh) Латинська_la: gladius ^(la) Македонська_mk: меч ^(mk) Нижньолужицька_dsb: mjac ^(dsb) Німецька_de: Schwert ^(de) Польська_pl: miecz ^(pl) чол. Російська_ru: меч ^(ru) чол. Словацька_sk: meč ^(sk) Словенська_sl: meč ^(sl) Французька_fr: épée ^(fr) Фінська_fi: pistomiekka ^(fi) Хорватська_hr: mač ^(hr) Чеська_cs: meč ^(cs) чол.

Білоруська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	одн.	мн.
Н.	ме́ч	мечы́
Р.	меча́	мечо́ў
Д.	мечу́	меча́м
З.	ме́ч	мечы́
О.	мечо́м	меча́мі
М.	мече́	меча́х

меч

Іменник, неістота, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -меч-.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

меч (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів’я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Джерела

Болгарська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Одн.	меч
Одн. об.	меча
Одн. суб.	мечът
Мн.	мечове
Мн. сов.	мечовете
Числ.	меча
Кл.	—

меч

Іменник, чоловічий рід, відмінювання 1.

Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).

Вимова

Семантичні властивості

Значення

меч (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

сабя, шашка

Антоніми

Гіпероніми

оръжие, хладно оръжие

Гіпоніми

ятаган

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Прислів’я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: мечоносец

Етимологія

Джерела

«Словник української мови» в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том ХІ, 1980

Караванський Святослав, «Практичний словник синонімів української мови», Друге видання доповнене й опрацьоване. «Українська Книга» — Київ, 2000, ISBN 966-7219-11-9

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9