Одеса-Головна

головна залізнична станція Одеської залізниці

Оде́са-Головна́ — тупикова пасажирська позакласна залізнична станція, головна станція Одеської залізниці. Розташована на тупиковій гілці від станції Одеса-Застава I (9 км). Розташована у місті Одеса.

Станція Одеса-Головна

Одеса — Роздільна I
Колосівка — Одеса
Одеса
Одеса — Білгород-Дністровський
Одеська залізниця
Одеська дирекція
65012, Одеса, Привокзальна площа, 2

Вокзал станції Одеса-Головна
Вокзал станції Одеса-Головна
Вокзал станції Одеса-Головна
46°27′50″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.46389° пн. ш. 30.74056° сх. д. / 46.46389; 30.74056Координати: 46°27′50″ пн. ш. 30°44′26″ сх. д. / 46.46389° пн. ш. 30.74056° сх. д. / 46.46389; 30.74056
Рік відкриття 1865 (159 років)
Тип пасажирська
Колій 9+3 допоміжні
Платформ 6
Тип платформ(и) 2 бічні та 4 острівні
Форма платформи 1,2,3 вигнуті,4,5,6 прямі
Архітектори вокзалу Л. М. Чупрін
Вулиця Середньофонтанська,
Привокзальна площа,
вул. Старосінна
Пересадка на трамваї №  5, 7, 10, 11, 13, 27, 28
тролейбуси №  7, 8, 10
автобуси № 25, 115, 117, 120, 121, 124, 127, 129, 145, 148, 149, 150, 171, 175, 185, 190, 198, 201, 208, 210, 214, 220А, 221, 237, 241, 1511
Відстань до Києва, км
655
Відстань до Львова, км
748
Відстань до Ізмаїлу, км
287
Відстань до Миколаєва, км

233
Тарифна зона 1
Код станції 400216 ?
Код «Експрес-3» 2208001 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Таксі Ресторан Автостоянка Кафе Таксофон Доступ для осіб з інвалідністю
Мапа
Одеса-Головна. Карта розташування: Одеська область
Одеса-Головна
Одеса-Головна
Одеса-Головна на Вікісховищі

Історія

ред.

Станція відкрита 1865 року[1].

Вокзал станції Одеса-Головна, збудований 1880 року, є пам'яткою архітектури місцевого значення.[2]

15 січня 1863 року було ухвалено рішення про будівництво за державні кошти та затверджено статут Одесько-Балтської залізниці, яка б сполучила портове місто на Чорному морі з центральними районами України. Паралельно з початком будівництва колійних споруд у районі Кінної площі було розпочато будівництво вокзалу, локомотивного сараю та майстерень. Для управління роботами був направлений барон Унгерн-Штернберг, а загальне керівництво доручено губернаторові краю — генерал-ад'ютанту П. Є. Коцебу.

Історично так склалося, що головною станцією Одеси спочатку була станція Одеса-Товарна. Пасажирські поїзди прибували саме туди.

4 травня 1863 року відбулася урочиста закладка Одесько-Парканської залізниці, потім почалося будівництво лінії від Роздільної до Балти. У грудні 1864 року надійшов наказ про продовження Одесько-Балтської лінії через Кременчук до Харкова.

Оскільки всі поїзди прибували на станцію Одеса-Товарна, то до центра міста був організований «трансфер» — спеціальний поїзд до невеликого павільйону на Куликовому полі. Аналогічний пасажирський павільйон працював у порту, біля Бульварних сходів — саме звідти 3 листопада 1865 року вирушив перший поїзд з Одеси до Паркан (село та пристань на Дністрі поруч з Тирасполем).

У 1867 році відкрита лінія, яка прокладена через Пересип до соляного промислу Новосельського, а у 1872 році, за пропозицією директора РОПіТа адмірала А. М. Чіхарева, проведена від неї гілка до міських купалень на Куяльницькому лимані.

Залізничного вокзалу у той час ще не було, і пасажирів з міста доставляли до станції Товарна спеціальним поїздом. Оскільки старий вокзал вже не відповідав потребам міста і знаходився в незручному для пасажирів місці, з дозволу імператора Олександра II було ухвалено рішення про будівництво нового вокзального комплексу. Лише влітку 1880 року Товариство південно-західних залізниць заклало будівлю залізничного вокзалу. Вокзал був відкритий у 1883 році. Проєкт будівлі здійснив петербурзький зодчий Віктор Шретер, а будівництво велося під керівництвом архітектора Олександра Бернардацці, який з 1856 по 1858 рік виконував обов'язки міського архітектора.

Вокзал був розташований на старій межі Порто-Франко і закінчував перспективною Італійською вулицею (нині — вулиця Пушкінська). Будівля була споруджена в неокласичному стилі з популярними тоді ренесансно-бароковими елементами, за «тупиковою» схемою розташування. Від Пушкінської були входи для пасажирів 1 і 2-го класів, а 3-й клас мав вхід з боку Старосінної площі. На площу виходили три арки головного фасаду в обрамленні колон[3].

Під час Другої світової війни будівля вокзалу була підірвана в останні дні окупації Одеси у 1944 році. Було ухвалено рішення про будівництво нового вокзалу на місці зруйнованого.

Вокзал був побудований в короткі терміни — з листопада 1950 по липень 1952 року за проєктом архітектора Леоніда Чуприна. 12 липня 1952 року вокзал введений в експлуатацію. Нова будівля повторює в цілому старий вокзал. Впродовж 19631973 років господарство вокзалу переведене на електричну тягу. У 1983 році була проведена централізація стрілок в технічному парку.

У 1972 році станція електрифікована змінним струмом (~25кВ)[4].

Вокзал

ред.
 
Краєвид вокзалу станції Одеса-Головна з платформ

По розташуванню — вокзал тупикового типу та належить до категорії позакласних вокзалів. Вокзал має у своєму складі будівлю вокзального комплексу, комплекс технологічних приміщень багажного відділення, комплекс приміщень господарського призначення, 6 пасажирських платформ, 1 багажну платформу та платформу — накопичувач.

Для обслуговування пасажирів на вокзалі функціонують 33 квиткові каси, у т. ч. 17 змішаних кас (попереднього та добового продажу), 8 кас сервісного центру, 8 кас продажу квитків у приміському сполученні. Квиткові каси забезпечують оформлення проїзних документів у далекому, міжнародному та приміському сполученнях. Для зручності обслуговування населення міста поза межами вокзального комплексу розташовані 2 квиткові каси за адресою: вул. Заболотного, 12[5].

У 2018 році вокзал станції Одеса-Головна увійшов у топ-10 найбільш завантажених вокзалів України, який обслужив 5,5 млн пасажирів у далекому сполученні (з них посадка — 2,8 млн пас./висадка — 2,7 млн пас.)[6].

У лютому 2019 році начальник залізничного вокзалу Олег Сироту був затриманий за вимагання грошей у підприємців[7].

9 грудня 2021 року на залізничному вокзалі в Одесі розпочав роботу Туристично-інформаційний центр у рамках спільного проєкту ГС «Visit Ukraine» та Державного агентства розвитку туризму. Відтепер туристи та гості міста легше й оперативніше отримуватимуть довідкову інформацію та консультації щодо перебування в Одесі[8].

Пасажирське сполучення

ред.

До/від станції Одеса-Головна курсують пасажирські поїзди далекого сполучення:

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Одеса-Головна на 2022/2023 роки
Маршрут сполучення Маршрут сполучення Примітки
7
«Пальміра»
Харків — Одеса 8
«Пальміра»
Одеса — Харків
11
«Західний експрес»
Львів — Одеса 12
«Західний експрес»
Одеса — Львів
25
«Біла акація»
Рахів — Львів — Одеса 26
«Біла акація»
Одеса — Львів — Рахів Курсує у складі двогрупного поїзда №26/25-236/235 Одеса — Рахів, Чернівці
35 Перемишль — Одеса 36 Одеса — Перемишль
37 Ужгород — Одеса 38 Одеса — Ужгород Призначений з 12.12.2021
53
«Скіфія»
Дніпро — Одеса 54
«Скіфія»
Одеса — Дніпро
77
«Голубі озера»
Ковель — Одеса 78
«Голубі озера»
Одеса — Ковель
59 Харків — Одеса 62 Одеса — Харків
91 Харків — Одеса 92 Одеса — Харків Перенаправлений до Харкова через російське вторгнення в Україну. Курсує у складі двогрупного поїзда №92/91-192/191 Одеса — Харків, Краматорськ
105
«Чорноморець»
Київ — Одеса 106
«Чорноморець»
Одеса — Київ
115* Київ — Одеса 116* Одеса — Київ
167* Львів — Одеса 168* Одеса — Львів Сезонного призначення
191 Краматорськ — Одеса 192 Одеса — Краматорськ Курсує у складі двогрупного поїзда №92/91-192/191 Одеса — Харків, Краматорськ
203* Чернігів — Одеса 204* Одеса — Чернігів Сезонного призначення
213* Суми — Одеса 214* Одеса — Суми
223* Київ — Одеса 224* Одеса — Київ
235
«Чорномор»
Чернівці — Одеса 236
«Чорномор»
Білгород-Дністровський*, Одеса — Чернівці Курсує у складі двогрупного поїзда № 26/25—236/235 Одеса — Рахів, Чернівці
237* Чернівці — Одеса 238* Одеса — Чернівці
241* Дніпро — Одеса 242* Одеса — Дніпро
251* Харків — Дніпро — Одеса 252* Одеса — Дніпро — Харків
257* Львів — Одеса 258* Одеса — Львів
271* Харків — Одеса 272* Одеса — Харків
291* Ковель — Одеса 294* Одеса — Ковель
317
«Таврія»
Запоріжжя — Одеса 318
«Таврія»
Одеса — Запоріжжя Скасований з 25.10.2020
641 Кишинів — Одеса 642 Одеса — Кишинів Відновлений з 28.08.2021. Скасований 24.02.2022
761*
«Інтерсіті+»
Київ — Одеса 762*
«Інтерсіті+»
Одеса — Київ Призначаєттся під час курортного сезону
763
«Інтерсіті+»
Київ — Одеса 764
«Інтерсіті+»
Одеса — Київ Скасований
802/801
«Дунайський експрес»
Ізмаїл — Одеса 804/803
«Дунайський експрес»
Одеса — Ізмаїл Призначений з 20.11.2021. Скасований з 26 квітня 2022 року через руйнування підйомного мосту в Затоці російськими окупантами

Примітка: Зірочкою позначені поїзди сезонного курсування.

З 30 березня 2018 року до Одеси призначений модернізований дизель-поїзд Д1М зі столиці Молдови. Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години[9][10].

28 серпня 2021 року з Одеси відправився пасажирський поїзд в Кишинів. Це єдиний міжнародний пасажирський поїзд на залізничному вокзалі Одеси. Він не курсував з березня 2020 року, коли його рух було призупинено через коронавірусну хворобу COVID-19. Поїзд повністю сформований з рухомого складу «Укрзалізниці» — це 4 пасажирських вагони локомотивної тяги з сидячими місцями. На електрифікованій ділянці від Одеси до прикордонної станції Кучурган поїзд веде електровоз серії ВЛ40 — це перероблена в самостійний локомотив секція двохсекційного електровоза серії ВЛ80. А від Кучургана до Кишинева по неелектрифікованій ділянці залізниці поїзд веде магістральний пасажирський тепловоз серії ТЕП70. Один такий тепловоз, ТЕП70-0057 спеціально для цього переведений з Південної залізниці на Одеську залізницю. Це перший випадок постійної роботи тепловозів цього типу на території Молдови[11].

20 листопада 2021 року запущена нова модель приміських перевезень. Завдяки спільним зусиллям Укрзалізниці, Одеської обласної державної адміністрації та обласної ради на маршрут Одеса — Ізмаїл призначений «Дунайський експрес», який став стартом потужного розвитку системи приміських перевезень європейського зразка в Україні. На зазначеному маршруті почав курсувати сучасний дизель-поїзд виробництва Крюківського вагонобудівного заводу ДПКр-3. Час в дорозі поїзда № 7002/7001 Одеса — Ізмаїл близько 4,5 годин. На маршруті руху здійснює зупинки на станціях: Білгород-Дністровський, Кулевча, Сарата, Арциз, Главані, Дзинілор та Котлабух. У складі поїзда 3 вагони — 170 місць. Поїзд має сучасні елементи інтер'єру та екстер'єру й пристосований для перевезення маломобільних верств населення[12][13].

Вагони-автомобілевози курсують у складі наступних поїздів:[14]

З 3 грудня 2021 року був змінений розклад руху поїзда «Дунайський експрес», в результаті чого була скасована зупинка на станції Котлабух при прямуванні з Ізмаїла о 06:00 та прибуття до Одеси о 10:12. Відправлення з Одеси — о 18:26 та прибуття до Ізмаїл — о 22:36, час в дорозі скоротився на 30 хвилин і складає — 4 год. 12 хв.

Маршрути поїздів, що курсують з вагонами-автомобілевозами
Маршрут сполучення Маршрут сполучення
7 «Пальміра» Харків — Одеса 8 «Пальміра» Одеса — Харків
53 «Скіфія» Дніпро — Одеса 54 «Скіфія» Одеса — Дніпро
11 «Західний експрес» Львів — Одеса 12 «Західний експрес» Одеса — Львів
271* Харків — Одеса 272* Одеса — Харків

Примітка: Зірочкою позначений поїзди сезонного курсування.

Приміські поїзди прямують до станцій: Вапнярка, Балта, Роздільна I, Білгород-Дністровський, Колосівка, Помічна.

З 27 квітня 2022 року через руйнування підйомного мосту в Затоці через Дністровський лиман внаслідок ракетного удару російськими окупантами приміським електропоїздам, замість кінцевої станції Білгород-Дністровський, обмежений рух до станції Кароліна-Бугаз. Рух приміських електропоїздів на дільниці Кароліна-Бугаз — Білгород-Дністровський тимчасово припинений[15].

15 травня 2023 року зі щоденною періодичністю курсування був призначений регіональний поїзд сполученням Одеса — Вінниця[16]. Проте, майже через півроку та через зменшення експлуатаційних витрат та зниження пасажиропотоку на маршруті з 2 грудня 2023 року скасований регіональний поїзд № 802 сполученням Одеса — Вінниця, а з 3 грудня 2023 року — поїзд № 801 сполученням Вінниця — Одеса. У листопаді 2023 року кількість рейсів поїзда була скорочена до 4-х на тиждень.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  2. Рішення Виконавчого Комітету Одеської Обласної Ради Народних Депутатів № 230 від 20.04.1982 (21)
  3. Як змінювався Одеський залізничний вокзал від імператора Олександра II до СРСР (фото). 048.ua. 8 червня 2021.
  4. Історія електрифікації залізниць (1972—1975) (рос.)
  5. Вокзал станції Одеса-Головна на офіційному вебсайті ПАТ «Укрзалізниця». Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  6. Топ-10 найбільш завантажених вокзалів України у 2018 році // Економічна правда, 2019-03-01
  7. В Одессе задержали начальника железнодорожного вокзала — бывшего подчиненного Гурвица и Костусева. Думская. 7 лютого 2019. Процитовано 2 травня 2019. (рос.)
  8. В Одесі на залізничному вокзалі розпочав роботу Туристично-інформаційний центр «Visit Ukraine» [Архівовано 2021-12-12 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2021-12-09
  9. Відтепер дістатися з Кишинева до Одеси можна буде у вагонах з місцями для сидіння менш ніж за 4 години
  10. Фото-звіт про поїзд Д1М сполученням Кишинів — Одеса (2018-03-30)
  11. Поїзд Одеса — Кишинів запустили з рухомим складом Укрзалізниці // Пасажирський транспорт, 2021-08-29 (рос.)
  12. Укрзалізниця запустила новий поїзд на маршруті Ізмаїл — Одеса [Архівовано 2021-11-21 у Wayback Machine.] // Укрзалізниця, 2021-11-20
  13. Як курсує «Дунайський експрес» (фото, відео) // Пасажирський транспорт, 2021-11-20 (рос.)
  14. Послуги вагона-автомобілевоза. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 17 червня 2018.
  15. Укрзалізниця обмежила маршрут електричок на напрямку Одеса — Білгород-Дністровський. ukrinform.ua. Процитовано 27 квітня 2022.
  16. Укрзалізниця призначила регіональний поїзд Одеса — Вінниця з 15 травня 2023 року. Suspilne.media. 3 травня 2023.

Посилання

ред.