Миколаїв (муніципальний баскетбольний клуб)
| МБК Миколаїв | |||||
 | |||||
| Прізвисько | Корабели | ||||
| Ліги | Суперліга | ||||
| Заснований | 1967 | ||||
| Арена | СШ «Надія» | ||||
| Місто | Миколаїв,  Україна
| ||||
| Командні кольори | синьо-білий | ||||
| Президент | Черепанов Андрій Володимирович
| ||||
| Головний тренер |  Латвія Арніс Вецвагарс
| ||||
| Чемпіонство | Немає | ||||
| Сайт | |||||
| Форма | |||||
| |||||
МБК «Миколаїв» — муніципальний баскетбольний клуб Миколаєва. У 2009 році клуб зайняв п'яте місце в Чемпіонаті України з баскетболу. На драфті НБА 2009 року баскетболіст клубу Сергій Гладир був задрафтований під номером 49 у другому раунді клубом «Атланта Гокс», але в заявку команди на сезон не потрапив.
- 1972–1977: «Спартак» (Миколаїв)
- 1977–1993: МКІ (Миколаїв)
- 1993–1994: «Корабел» (Миколаїв)
- 1995–2000: СК «Миколаїв»
- з 2000: МБК «Миколаїв»
Професійна баскетбольна команда була створена в місті Миколаєві в 1967 році з ініціативи Віктора Боженара. Будучи гравцем місцевої аматорської команди при миколаївських підприємствах ПТЗ «Зоря» і СПБ «Машпроект», він разом з товаришами в 1976 році добився переходу всього колективу в спорттовариство «Спартак» [1]. У 1971 миколаївський «Спартак» впевнено вийшов у першу лігу чемпіонату СРСР. У 1973 році керівництво Спартака стало замислюватися про вищу лігу, у зв'язку з цим місту потрібен був великий сучасний зал. Так почалося будівництво спортшколи «Надежда», у якій миколаївці проводять свої поєдинки досі.
У жовтні 1991 року в Миколаєві відбувся останній в історії чемпіонат УРСР. В одноколовому турнірі взяло участь шість команд, при цьому головний фаворит змагань київський Будівельник останні республіканські змагання вирішив проігнорувати заради поїздки на черговий комерційний турнір за кордон. У підсумку миколаївський МКІ під керівництвом Геннадія Защука та його асистента Віталія Лебединцева став останнім чемпіоном УРСР з баскетболу[2].
- Чемпіон УРСР — 1991.
- Срібний призер чемпіонату України — 1992.
- Бронзовий призер чемпіонату України — 1993, 1998.
- Учасник Вищої ліги чемпіонату СРСР — 1976/1977, 1989/1990.
| Гравець | Позиція | Рік народження | Зріст | Вага |
|---|---|---|---|---|
 Трой Барніс
|
Форвард | 1989 | 201 см | 97 кг |
| Ігор Дубоненко
|
Захисник | 1998 | 197 см | 87 кг |
| Ілля Жуковський
|
Форвард | 1993 | 203 см | 100 кг |
| Вадим Заплотинський
|
Форвард | 1997 | 200 см | 88 кг |
| Андрій Кальніченко
|
Форвард | 1986 | 201 см | 95 кг |
| Андрій Кожемякін
|
Захисник | 1996 | 190 см | 85 кг |
| Богдан Лук'ян
|
Захисник | 1995 | 183 см | 77 кг |
| Прентісс Ніксон
|
Захисник | 1997 | 183 см | 78 кг |
| Олексій Онуфрієв
|
Форвард | 1982 | 200 см | 95 кг |
 Матей Радуніч
|
Центровий | 1996 | 211 см | 98 кг |
| Олександр Тіщенко
|
Центровий | 1989 | 206 см | 110 кг |
| Андре Уокер
|
Захисник | 1993 | 180 см | 75 кг |
| Андрій Хохоник (капітан команди)
|
Захисник | 1997 | 188 см | 80 кг |
Гравці, які провели в складі МБК Миколаїв десять і більше років:
- Володимир Полях
- Раєвський Олександр
- Геннадій Дідріхс
- Володимир Родовинський
- Чаусов Олександр
- Смагін Сергій
- Бережинський Андрій
- Петров Олександр
- Крижанівський Олег
- Шнейдер Олександр
- Шиманський Леонід
- Деревянкін Микола
- Афанасьєв Євген
- Олексій Онуфрієв[3]
Визначні тренери в історії команди:
- Геннадій Защук — 1976—1995
- Валентин Берестнєв — 1995—2021 (з перервами)
- Володимир Полях 2007—2008
Станом на 24 вересня 2012 року, у рамках регулярного сезону чемпіонатів незалежної України МБК Миколаїв зіграв 760 матчів (402 перемоги, 358 поразок). У кошик суперника закинуто 65 027 очок, а пропущено 61 801 очко.
У плей-оф зіграно 106 матчів — 49 перемог, 57 поразок. У кошик суперника закинуто 8 633 очка, а пропущено 8 821 очко.
Загалом включаючи усі офіційні ігри чемпіонатів України, починаючи з 1992 року, без урахування кубка України і єврокубків, МБК «Миколаїв» зіграв всього 866 матчів (451 перемога — 415 поразок. Забито 73 630 очок, пропущено 70 622 очка[4].
- ↑ Умер Виктор Боженар…. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 4 квітня 2013.
- ↑ Премьера сборной Украины. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2013.
- ↑ Брехня, гроші та приниження: капітан МБК "Миколаїв" Олексій Онуфрієв розповів, чому покинув клуб - imykolayivchanyn.com. imykolayivchanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ Общая информация [Архівовано 2014-05-25 у Wayback Machine.] (рос.)