горнятко

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	горня́тко	горня́тка
Р.	горня́тка	горня́ток
Д.	горня́тку	горня́ткам
З.	горня́тко	горня́тка
Ор.	горня́тком	горня́тками
М.	горня́тці	горня́тках
Кл.	горня́тко*	горня́тка*

гор-ня́т-ко

Іменник, неістота, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горн-; суфікси: -ят-к; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [ɦɔrˈnʲɑtkɔ] (одн.), [ɦɔrˈnʲɑtkɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Горнятко [1]

Горнятко [3] чаю

Значення

1. зменш.-пестл. до горня. ◆ Він одніс горнятко на стіл та насипав у миску юшки. Михайло Коцюбинський, «Fata Morgana», 1901—1910 р. ◆ Взявши з вузлика горнятко з кашею, кавалок сала й кусень хліба, Лукія збиралась полуднувати. Олександр Ільченко, «Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай i Чужа Молодиця», 1958 р. * у порівняннях ◆ У саду тридцять шість рядів аґрусу, сливи-багрулі, груші сортові, мов ті горнятка на гілках. Ігор Муратов, «Буковинська повість», 1951 р.
2. маленький горщик. ◆ Дід Онопрій вмощує на покуть, за сніп, горнятко з кутею та глечик з узваром — домовикам, тобто душам померлих, щоб ласкаві й добрі були до хати і всіх, хто живе в ній. Володимир Малик, «Таємний посол», 1968—1977 р.
3. те ж саме, що чашка. ◆ Тоді ти їла щось дуже неквапно, а я пив каву, не вийнявши ложечку з горнятка. Отар Довженко, «Я кохаю музику»

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

горня
Польськаpl: garnek (pl) чол.

горщик
Англійськаen: jar (en), jug (en)

чашка
Англійськаen: cup (en) Російськаru: кружка (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: горнятко