Anna_nke's Reviews > Чотири скарби неба

«У каліграфії, як і в житті, мазків не виправляють. Треба змиритися: що зроблено, те зроблено».

Коли очікування виявились завищеними🙄
Після багатьох відгуків про те, що книга дуже болюча, дуже емоційна і взагалі часто її записували в свої топи я й чекала чогось такого і ще раз впевнилась, що не треба дивитись відгуки на те, що тільки збираєшся читати.

Історія Лін Дайю одна з сотень таких самих для того часу - юна дівчина лишається сиротою, її насильно вивозять в Америку, де продають в бордель. І, здавалось би, героїню може чекати лише одне майбутнє, але на її долю ще випаде поворотів та печалей.

Почну з того, що мені не зайшло - я не змогла прив’язатись до Дайю і тому конкретно про її відчуття читала доволі відсторонено. Чи жахливі речі з нею трапились? Так. Чи викликало це вир емоцій який мав би бути? Ні. Окрім фінальної сцени. Отам вийшло прям потужно і завдяки їй книга заслуговує високої оцінки.

Дуже сподобався історичний контекст. І як пише сама авторка в післямові - це і було її основною метою: розповісти людям про той період історії з точки зору китайських емігрантів і тут прям на 100% вдалось, бо хочеться піти на вікіпедію щоб дізнатись більше про тогочасні закони США і все інше.
Також підняті питання расизму та нетерпимості - добре прописана сліпа безпідставна ненависть до інших, ну просто тому що вони відрізняються.
Ще величезний плюс за моменти з описом каліграфії - це було дійсно поетично та пізнавально і додавало несподіваних відтінків історії.

Книга вартує уваги, хоча і не співпала з моїми очікуваннями.