Загайнов Герман Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загайнов Герман Іванович
рос. Герман Иванович Загайнов
Народився31 липня 1935(1935-07-31)
Кіров, РСФРР, СРСР
Помер3 листопада 2007(2007-11-03) (72 роки)
Москва, Росія
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Росія Росія
Національністьросіянин
Діяльністьнауковець, викладач університету
Alma materМФТІ (1959)
Науковий ступіньдоктор технічних наук (1982)
Вчене званняпрофесор[d]
Знання мовросійська і англійська[1]
ЗакладЦентральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського, МФТІ і Московський авіаційний інститут
ПартіяКПРС
Автограф
Нагороди
орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»
Державна премія СРСР Державна премія СРСР

Герман Іванович Загайнов (31 липня 1935(19350731), місто Кіров, тепер Кіровської області, Російська Федерація — 3 листопада 2007, місто Москва, Російська Федерація) — радянський вчений в галузі аеродинаміки, динаміки польоту та систем управління авіаційно-космічної техніки, доктор технічних наук (1982), професор (1984), начальник (директор) Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського (1989—1995). Дійсний член Російської академії космонавтики імені Ціолковського, член Міжнародної ради з аеронавігаційних наук та Шведської королівської академії інженерних наук. Член Центральної контрольної комісії КПРС у 1990—1991 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в робітничій родині.

У 1954 році закінчив Кіровську середню школу № 14 із золотою медаллю. З 1954 по 1959 рік навчався на факультеті аеромеханіки та літальної техніки Московського фізико-технічного інституту.

У 1959—1980 роках — інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник сектору Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського.

Член КПРС з 1965 року.

З 1965 року одночасно з науковою займався і педагогічною діяльністю в Московському фізико-технічному інституті: викладач, професор та завідувач кафедри технології проєктування літальних апаратів, був заступником декана факультету аеромеханіки та літальної техніки.

У 1980—1987 роках — начальник науково-дослідного відділу № 15, заступник начальника відділення, в 1987—1989 роках — начальник відділення Центрального аерогідродинамічного інституту імені М. Є. Жуковського.

У 1989—1995 роках — начальник (директор) Центрального аерогідродинамічного інституту імені професора М. Є. Жуковського.

У 2001—2007 роках — професор Московського авіаційного інституту.

Брав участь у розробці винищувачів третього та четвертого покоління МІГ-29 та СУ-27, а також у програмі зі створення та випробування орбітального корабля — ракетоплану багаторазової транспортної космічної системи «Буран», створеного в рамках програми «Енергія — Буран». Був автором понад 80 наукових праць та понад 30 патентів на винаходи.

Помер 3 листопада 2007 року в Москві, урна із прахом похована в колумбарії на Троєкуровському цвинтарі (11 секція).

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Центральный комитет КПСС, ВКП(б), РКП(б), РСДРП(б). Историко-биографический справочник. Автор-составитель Горячев Ю. Москва: Граница, 2015. (рос.)
  • журнал «Известия ЦК КПСС» (Москва) № 4, 1991. (рос.)
  • Энциклопедия земли Вятской / сост. С. П. Кокурин. 1996. Т. 6. С. 154. (рос.)