Очікує на перевірку

Кубок Біллі Джин Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок Біллі Джин Кінг
WTA Тур
Місто проведення турніру
різні країни
Сайтbilliejeankingcup.com

Кубок Біллі Джин Кінг (до 2020 — англ. Fed Cup, до 1995Federation Cup) — найбільші міжнародні командні змагання в жіночому тенісі. Проводяться Міжнародною федерацією тенісу. Аналог чоловічого кубка Девіса.

Історія

[ред. | ред. код]

Зародження турніру

[ред. | ред. код]

Ідея проведення турніру зародилася в 1919 році, коли Хазел Хочкіс Вайтман (Mrs Hazel Hotchkiss Wightman) висунула концепцію жіночого командного змагання. Пропозиція не була підтримана, і тоді, в 1923 році, вона надала приз для переможця щорічної зустрічі команд США й Великої Британії, які в той час були найсильнішими у світовому тенісі.

На початку 1960-х років на ідею знову звернули увагу за участі Нелл Хопман (Mrs Nell Hopman), дружини легендарного австралійського тенісиста, капітана команди Кубка Девіса Гаррі Хопмана (Harry Hopman). Зрештою, турнір був проведений на честь 50-річчя Міжнародної федерації тенісу в 1963 році у Королівському Клубі (Queen's Club), Лондон. У турнірі могли виступати команди будь-яких країн, а не тільки США й Великої Британії. У змаганнях виступили 16 команд, серед яких була практично вся світова еліта тенісу того часу, здобувши величезний успіх. Перемогла в найпершому турнірі команда США.

Розвиток

[ред. | ред. код]

Кількість команд-учасниць уже першого турніру була великою, попри те, що спортсменкам не виплачувалися призові гроші і їм доводилося повністю себе забезпечувати в поїздці та матчах. З появою спонсорів у 1970-х роках кількість країн-учасниць ще збільшилися. До 1994 року вона сягла 73. Це вимагало від країни, що приймає турнір, наявності цілого тенісного комплексу для проведення матчів. Водночас така велика подія значною мірою сприяла розвитку цього виду спорту в країні, яка приймала змагання.

Зміна формату проведення

[ред. | ред. код]

Збільшення кількості країн-учасниць призвело до введення кваліфікаційних змагань в 1992 році. У 1995 році був змінений формат проведення Кубка. Ґрунтуючись на успішному досвіді проведення Кубка Девіса, організатори турніру змінили схему, надавши можливість командам проводити матчі за свою країну у своїй країні, що ще більше сприяло росту популярності. Після чергової зміни формату в 2005 році, найсильніші тенісні команди були поділені на дві Світові групи по 8 команд у кожній. Вони протягом року розігрують Кубок. Інші учасники розділені на зональні кваліфікаційні групи.

У розіграші Кубка Федерації 2005 року взяло участь 88 команд із різних країн.

Формат турніру

[ред. | ред. код]

Поточна структура

[ред. | ред. код]

Матчі Кубка Федерації проводяться між командами, розділеними на різні рівні й групи. Переможці й аутсайдери в групах переходять у наступному сезоні на інший рівень.

У фінальній групі Кубка Федерації 12 команд змагатимуться у чотирьох групах з трьох команд, причому чотири переможці групи просуваються до півфіналу. Чемпіон та друге місце отримають пряму участь у фіналі Кубка Федерації наступного року. Команди, що займають 3-10 місця, змагатимуться у кваліфікаціях Кубка Федерації наступного року. Команди, які посіли 11-12 місця, змагатимуться у регіональних змаганнях І групи наступного року. Кваліфікаційні матчі до фінальної групи складатимуться з восьми поєдинків, які гратимуться вдома та в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). Команди-переможці просунуться до фіналу Кубка Федерації. Команди, що програли, змагатимуться в плей-оф, який відбудеться одночасно з фіналом. Плей-оф Кубка Федерації складається з восьми поєдинків, які граються і вдома і в гостях, і всі вони будуть складатися з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний). У наступному році країни-переможці змагатимуться у кваліфікаційних матчах, а команди, що програють, змагатимуться у турнірах I групи. Групи I—III поділяються на три регіони: Америку, Азію / Океанію та Європу / Африку. У межах кожного регіону є два рівні: перша група вища та II група нижча, за винятком Європи / Африки, де також є III група. Групові турніри щотижня проводяться в одному місці. Кожна група спочатку розбивається на кругові змагання, а плей-оф вирішує підвищення та виліт. Точний формат кожної групи змінюється залежно від кількості команд-учасниць.

Кваліфікаційні матчі та плей-оф складатимуся з п'яти матчів (чотири індивідуальні та парний), а фінал та групові турніри з трьох матчів (два індивідуальні та парний).

Структура станом на 2020 рік

Рівень

Групи

1

Фінальна група
2 країни (фіналісти попереднього року + 1 країна організатор + 1 спеціальне запрошення (wild card) + 8 країн переможці кваліфікації

2

Кваліфікація
8 країн, що посіли місця 3-10 у фінальній групі минулого року + 8 країн, переможці минулорічного раунду Плей-оф

3

Плей-оф
8 країн, що поступилися у Кваліфікації + 8 країн, переможці регіональних груп

4

Перша група Америка
7 країн

Перша група Європа/Африка
13 країн

Перша група Азія/Океанія
6 країн

5

Друга група Америка
18 країни

Друга група Європа/Африка
8 країн

Друга група Азія/Океанія
18 країни

6

 

Третя група Європа/Африка
28 країн

 

Правила проведення матчів

[ред. | ред. код]

Матчем між командами Кубка Федерацій у світових групах та у кваліфікаційних зустрічах називається серія із п'яти поєдинків між командами (чотирьох індивідуальних та одного парного), які граються протягом двох днів. Для перемоги в матчі необхідно виграти щонайменше три з п'яти поєдинків. У перший день проводять дві індивідуальні гри. У другий день суперники індивідуальних поєдинків міняються місцями; граються ще два індивідуальні та парний поєдинок.

У зональних групах матчі складаються із трьох поєдинків: двох індивідуальних та одного парного.

Переможці

[ред. | ред. код]
Країна Роки перемоги Фіналіст
США США 1963, 1966, 1967, 1969, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1982, 1986, 1989, 1990, 1996, 1999, 2000, 2017 (18) 1964, 1965, 1974, 1985, 1987, 1991, 1994, 1995, 2003, 2009, 2018 (11)
Чехія Чехія
Чехословаччина Чехословаччина
1975, 1983, 1984, 1985, 1988, 2011, 2012, 2014, 2015, 2016, 2018 (11) 1986 (1)
Австралія Австралія 1964, 1965, 1968, 1970, 1971, 1973, 1974 (7) 1963, 1969, 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1984, 1993, 2019 (11)
Іспанія Іспанія 1991, 1993, 1994, 1995, 1998 (5) 1989, 1992, 1996, 2000, 2002 (5)
Росія Росія/
СРСР СРСР
2004, 2005, 2007, 2008 (4) 1988, 1990, 1999, 2001, 2013 (5)
Італія Італія 2006, 2009, 2010, 2013 (4) (0)
Німеччина Німеччина 1987, 1992 (2) 1966, 1970, 1982, 1983 (4)
Франція Франція 1997, 2003, 2019 (3) 2004, 2005, 2016 (3)
ПАР ПАР 1972 (1) 1973 (1)
Бельгія Бельгія 2001 (1) 2006 (1)
Словаччина Словаччина 2002 (1) (0)
Велика Британія Велика Британія (0) 1967, 1971, 1972, 1981 (4)
Нідерланди Нідерланди (0) 1968, 1997 (2)
Швейцарія Швейцарія (0) 1998 (1)
Білорусь Білорусь (0) 2017 (1)

Всі фінальні ігри

[ред. | ред. код]
Рік Переможець Рахунок Фіналіст Місто
1963 США США 2 — 1 Австралія Австралія Лондон, Англія
1964 Австралія Австралія 2 — 1 США США Філадельфія, США
1965 Австралія Австралія 2 — 1 США США Мельбурн, Австралія
1966 США США 3 — 0 Німеччина Німеччина Турин, Італія
1967 США США 2 — 0 Велика Британія Велика Британія Берлін, Німеччина
1968 Австралія Австралія 3 — 0 Нідерланди Нідерланди Париж, Франція
1969 США США 2 — 1 Австралія Австралія Афіни, Греція
1970 Австралія Австралія 3 — 0 Німеччина Німеччина Фрайбург, ФРН
1971 Австралія Австралія 3 — 0 Велика Британія Велика Британія Перт, Австралія
1972 Південна Африка 2 — 1 Велика Британія Велика Британія Йоґанесбург, Південна Африка
1973 Австралія Австралія 3 — 0 Південна Африка Бад-Гомбург, ФРН
1974 Австралія Австралія 2 — 1 США США Неаполь, Італія
1975 Чехословаччина Чехословаччина 3 — 0 Австралія Австралія Прованс, Франція
1976 США США 2 — 1 Австралія Австралія Філадельфія, США
1977 США США 2 — 1 Австралія Австралія Істборн, Англія
1978 США США 2 — 1 Австралія Австралія Мельбурн, Австралія
1979 США США 3 — 0 Австралія Австралія Мадрид, Іспанія
1980 США США 3 — 0 Австралія Австралія Берлін, ФРН
1981 США США 3 — 0 Велика Британія Велика Британія Токіо, Японія
1982 США США 3 — 0 Німеччина Німеччина Санта-Клара, США
1983 Чехословаччина Чехословаччина 2 — 1 Німеччина Німеччина Цюрих, Швейцарія
1984 Чехословаччина Чехословаччина 2 — 1 Австралія Австралія Сан-Пауло, Бразилія
1985 Чехословаччина Чехословаччина 2 — 1 США США Нагоя, Японія
1986 США США 3 — 0 Чехословаччина Чехословаччина Прага, Чехословаччина
1987 Німеччина Німеччина 2 — 1 США США Ванкувер, Канада
1988 Чехословаччина Чехословаччина 2 — 1 СРСР СРСР Мельбурн, Австралія
1989 США США 3 — 0 Іспанія Іспанія Токіо, Японія
1990 США США 2 — 1 СРСР СРСР Атланта, США
1991 Іспанія Іспанія 2 — 1 США США Нотінгем, Англія
1992 Німеччина Німеччина 2 — 1 Іспанія Іспанія Франкфурт, Німеччина
1993 Іспанія Іспанія 3 — 0 Австралія Австралія Франкфурт, Німеччина
1994 Іспанія Іспанія 3 — 0 США США Франкфурт, Німеччина
1995 Іспанія Іспанія 3 — 2 США США Валенсія, Іспанія
1996 США США 5 — 0 Іспанія Іспанія Атлантик-Сіті, США
1997 Франція Франція 4 — 1 Нідерланди Нідерланди 'с-Гертогенбош, Нідерланди
1998 Іспанія Іспанія 3 — 2 Швейцарія Швейцарія Женева, Швейцарія
1999 США США 4 — 1 Росія Росія Стенфорд, США
2000 США США 5 — 0 Іспанія Іспанія Лас-Вегас, США
2001 Бельгія Бельгія 2 — 1 Росія Росія Мадрид, Іспанія
2002 Словаччина Словаччина 3 — 1 Іспанія Іспанія Гран-Канарія, Іспанія
2003 Франція Франція 4 — 1 США США Москва, Росія
2004 Росія Росія 3 — 2 Франція Франція Москва, Росія
2005 Росія Росія 3 — 2 Франція Франція Париж, Франція
2006 Італія Італія 3 — 2 Бельгія Бельгія Шарлеруа, Бельгія
2007 Росія Росія 4 — 0 Італія Італія Москва, Росія
2008 Росія Росія 4 — 0 Іспанія Іспанія Мадрид, Іспанія
2009 Італія Італія 4 — 0 США США Реджо-Калабрія, Італія
2010 Італія Італія 3 — 1 США США Сан-Дієго, США
2011 Чехія Чехія 3 — 2 Росія Росія Москва, Росія
2012 Чехія Чехія 3 — 1 Сербія Сербія Прага, Чехія
2013 Італія Італія (4) 4–0 Росія Росія (6) Tennis Club Cagliari (C), Кальярі, Італія
2014 Чехія Чехія (8) 3–1 Німеччина Німеччина (5) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2015 Чехія Чехія (9) 3–2 Росія Росія (7) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2016 Чехія Чехія (10) 3–2 Франція Франція (3) Реню Спор, Страсбург, Франція.
2017 США США (18) 3–2 Білорусь Білорусь (1) Чижовка, Мінськ, Білорусь.
2018 Чехія Чехія (11) 3–0 США США (11) O2 Arena (I), Прага, Чехія
2019 Франція Франція (3) 3–2 Австралія Австралія (11) Перт, Австралія

Поточний рейтинг Кубка Федерації

[ред. код]
Країна Очки Під. Країна Очки Під.
1 Франція Франція 1038.17 11 Швейцарія Швейцарія 630.78 2
2 Австралія Австралія 965.5 2 12 Бельгія Бельгія 627.56 2
3 США США 908.84 13 Латвія Латвія 626.76 1
4 Чехія Чехія 873.05 2 14 Велика Британія Велика Британія 623.3 3
5 Білорусь Білорусь 872.08 15 Угорщина Угорщина 611.49 12
6 Німеччина Німеччина 825.04 1 16 Канада Канада 606.01 3
7 Росія Росія 775.74 9 17 Японія Японія 596.12 3
8 Румунія Румунія 747.77 2 18 Казахстан Казахстан 558.66 1
9 Іспанія Іспанія 741.43 1 19 Сербія Сербія 558.38 2
10 Словаччина Словаччина 676.46 5 20 Бразилія Бразилія 548.09 2

Поточний рейтинг від 10 лютого 2020

У 2009 Україна здобула право виступати у найвищій групі.

Посилання

[ред. | ред. код]