Очікує на перевірку

Рафаель Глюксманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рафаель Глюксманн
фр. Raphaël Glucksmann
Народився15 жовтня 1979(1979-10-15)[1][2] (44 роки)
Булонь-Біянкур
Країна Франція[3][4]
Діяльністьжурналіст, письменник-документаліст, політик, документознавець, політолог
Alma materІнститут політичних досліджень[5], Lycée Lamartined і ліцей Генріха IV[5]
Знання мовфранцузька
ЧленствоCercle de l'Oratoired[6]
ПосадаДепутат Європейського парламенту[7][4], радник[d][8][9][…] і Депутат Європейського парламенту[11]
ПартіяPlace publiqued[12]
БатькоАндре Глюксман[13]
МатиFrançoise Villetted[14]
У шлюбі зLéa Salaméd[15]
Нагороди
кавалер ордена Мистецтв та літератури
IMDbID 2137846

Рафаель Глюксманн (фр. Raphaël Glucksmann; нар. 15 жовтня 1979, Булонь-Біянкур) — французький журналіст і кінорежисер-документаліст. Він був радником з питань зовнішньої політики та європейської інтеграції президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син відомого філософа і письменника Андре Глюксмана. Закінчив Інститут політичних досліджень у Парижі. Зняв документальний фільм Tuez-les tous! («Вбивайте всіх!») про геноцид в Руанді. У 2004 році зняв фільм Orange 2004 про Помаранчеву революцію в Україні.

Один із засновників організації «Навчання без кордонів» (Études sans frontières), що допомагає чеченській молоді здобути освіту в європейських університетах.

У 2008 році спільно зі своїм батьком написав книгу Mai 68 expliqué à Nicolas Sarkozy («Травень 1968, пояснений для Ніколя Саркозі»). У період війни у Південній Осетії відкрито підтримав сторону Грузії та політику президента Саакашвілі. Видав книгу інтерв'ю з Міхеілом Саакашвілі.

З 2013 по 2016 рік — спів-менеджер компанії Noé Conseil.

З грудня 2017 року до серпня 2018 року — редактор Nouveau Magazine littéraire.

У 2018 році він брав участь у створенні лівоцентристської політичної партії «Громадський простір» (фр. Place publique).[17]

Колишній чоловік заступника міністра внутрішніх справ Грузії і заступника міністра внутрішніх справ України Еки Згуладзе.

Учасник Форуму Вільних Народів Постросії [18]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ GeneaStar
  3. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #174004257 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ а б Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  5. ↑ а б https://www.frustrationmagazine.fr/glucksmann/
  6. ↑ https://www.revolutionpermanente.fr/Europeennes-Raphael-Glucksmann-du-neo-conservatisme-a-la-gauche-neo-liberale
  7. ↑ http://www.europarl.europa.eu/meps/en/197694
  8. ↑ https://www.prospectmagazine.co.uk/essays/48955/mishas-freedom-laboratory
  9. ↑ https://frontnews.ge/en/news/details/13600
  10. ↑ https://mtavari.tv/en/news/86393-raphael-glucksmann-was-advisor-saakashvili
  11. ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
  12. ↑ https://place-publique.eu/nos-elus/raphael-glucksmann/
  13. ↑ https://www.lunion.fr/id476422/article/2023-04-23/raphael-glucksmann-que-la-russie-perde-est-notre-interet-vital
  14. ↑ https://www.purepeople.com/people/raphael-glucksmann_p351377
  15. ↑ https://photo.cesoirtv.com/lea-salame-et-raphael-glucksmann-retour-sur-le-debut-polemique-de-leur-histoire-damour-57379
  16. ↑ https://www.liberation.fr/debats/2016/04/13/jeannette-colombel-une-philosophe-pasionaria_1445863/
  17. ↑ Européennes : Place publique, le pari citoyen de Raphaël Glucksmann. Le Parisien. 29 October 2018. Архів оригіналу за 23 березня 2019. Процитовано 17 March 2019.
  18. ↑ Russia’s Rupture and Western Policy (укр.), процитовано 18 квітня 2024

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Je vous parle de liberté, з Міхеілом Саакашвілі, Paris, Hachette Livre, 2008, ISBN 978-2012376489.
  • Mai 68 expliqué à Nicolas Sarkozy, з Андре Глюксманом, 2008, ISBN 978-2207260074.
  • Génération gueule de bois, Manuel de lutte contre les réacs, Allary Éditions, 2015, ISBN 978-2370730404.
  • Notre France. Dire et aimer ce que nous sommes, Allary Éditions, 2016.
  • Les Enfants du vide. De l'impasse individualiste au réveil citoyen, Allary Éditions, 2018, ISBN 978-2370731623.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рафаель_Глюксманн&oldid=42344145