Перейти до вмісту

бути

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  минул. теперіш. майбут. наказов.
Я був є (єсьм — заст.) бу́ду
Ти був є (єсь, єси́ — уроч., заст.) бу́деш будь
Він/вона/воно був/була́/було́ є (єсть — уроч.) бу́де
Ми були́ є (єсьмо́ — заст.) бу́демо бу́дьмо
Ви були́ є (єсьте́ — заст.) бу́дете бу́дьте
Вони були́ є (суть — заст.) бу́дуть

бу́-ти

Дієслово.

Корінь: -бу-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. існувати. ◆ Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… «Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться» Шевченко
  2. уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось. ◆ У Франка є прекрасна річ —лірична драма «Зів'яле листя» Коцюбинський
  3. безос. ◆ Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин Довженко
  4. тільки майб. ч., безос, розм. уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі тощо. ◆ Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять Коцюбинський
  5. знаходитися, перебувати де-небудь. ◆ За Прутом була Туреччина Коцюбинський
  6. тільки мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. прийти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь. ◆ Попрощавсь Кармель із дружиною, і чули товариші, що промовив він до дружини «буду до тебе» Марко Вовчок
  7. тільки мин. або майб. ч. трапитися, статися. ◆ — Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! Квітка-Основ'яненко
  8. настати (про час, пору року, погоду і т. ін.). ◆ Поки, каже, доїдемо, то і день буде Квітка-Основ'яненко
  9. тільки мин. або майб. ч., кому, розм. дістатися, випасти на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину). ◆ — Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки… Леся Українка
  10. безос. ◆ Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], критикували на шкільних комсомольських зборах Гончар
  11. тільки майб. ч., безос, розм. вистачити. ◆ Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: «Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим!» Марко Вовчок
  12. за ким, розм. перебувати у шлюбі з ким-не-будь (про жінку). ◆ — Мамо моя! — плаче [Наталя],— не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! Марко Вовчок
  13. тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін. ◆ — Віддай, — каже,— твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка
  14. уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто пропускається). ◆ Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль — Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль…? Шевченко
  15. безос. ◆ Неспокійно було в селі Коцюбинський
  16. тільки мин. ч., безос, розм. у поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому. ◆ [Молоди й хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! Леся Українка
  17. тільки майб. ч. у поєднанні з інфінітивом уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу. ◆ Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! — Геть думи сумні! Леся Українка
  18. тільки мин. ч. у поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу. ◆ Лукаш нахиляється, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези Леся Українка

Синоніми

[ред.]
  1. існувати

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]
споріднене з

Морфоетимологія

[ред.]

морфемні відміни

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Похідні від "бути"

[ред.]
Прим.: В запитанні "Що це є?" ---- "що" є суб'єктом, "є" ---- предикатом. При логічному наголосі на предикаті, "є" є похідним від "єсть"; при логічному наголосі на суб'єкті ---- похідним від "суть", "суще"

Джерела

[ред.]